Ухвала суду № 32560338, 16.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/91/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄФІЯ" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄФІЯ" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЄФІЯ» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, в якому, з урахуванням уточнених (зменшених) позовних вимог просив визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо залишення без розгляду заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЄФІЯ» від 13.12.2012 року на Акт перевірки від 04.12.2012 року № 1809/15-2/35023477 та ухилення від складання висновків за результатами розгляду заперечень, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 18.12.2012 року № 0011561501.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив змінити постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року, визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо залишення без розгляду заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЄФІЯ» від 13.12.2012 року на Акт перевірки від 04.12.2012 року № 1809/15-2/35023477 та ухилення від складання висновків за результатами розгляду заперечень. В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄФІЯ" - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що сума ПДВ, включена Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЄФІЯ» до складу податкового кредиту за вересень 2012 року підтверджується наявними податковими накладними від 31.08.2012 р. № 926 і від 31.08.2012 р. № 1198, при цьому, факт зазначення підприємством у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2012 року невірної суми податкової накладної, виписаної підприємством із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг КО», не тягне за собою позбавлення позивача права на податковий кредит і нарахування штрафних санкцій, оскільки, по-перше, такий випадок (помилкове зазначення реквізитів саме у реєстрі отриманих податкових накладних) не передбачений Податковим кодексом України як підстава для неврахування податкового кредиту за наявності належно оформленої відповідно до вимог чинного законодавства податкової накладної, проте з іншими реквізитами. По-друге, саме відповідні суми підтверджуються податковими накладними, які додані до позовної заяви, і по-третє, позивач усунув самостійно виявлено помилку зазначивши податкові накладні від 31.08.2012 р. № 926 і від 31.08.2012 р. № 1198 виписані підприємством із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг КО» у реєстрі виданих і отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року. Проте суд вважав безпідставними позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо залишення без розгляду заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЄФІЯ» від 13.12.2012 року на Акт перевірки від 04.12.2012 року № 1809/15-2/35023477 та ухилення від складання висновків за результатами розгляду заперечень, з огляду на те, що позивачем було пропущено строк подачі заперечень на Акт перевірки, окрім того, відповідачем було надано відповідь від 17.12.2012 року, відповідно до якої заперечення позивача на Акт перевірки було залишено без розгляду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, у грудні 2012 року посадовими особами Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року ТОВ «ТЄФІЯ», за результатами якої складено Акт від 04.12.2012 року № 1809/15-2/35023477 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки у ході її проведення податковий орган виявив, що за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року ТОВ «ТЄФІЯ» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 210031,00 грн.

На сторінці 3 Акта перевірки відповідачем зазначено, що відповідно до поданої податкової декларації за жовтень 2012 року від 20.11.2012 р. (вхідний номер 9073300590) і копії записів у реєстрах отриманих і виданих податкових накладних за вересень 2012 року (порція № 1 від 06.11.2012 р., порція № 2 від 20.11.2012 р.) з податку на додану вартість ТОВ «ТЄФІЯ» до складу податкового кредиту віднесено податкову накладну отриману від Підприємства із 100 % іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг КО» (код ЄДРПРОУ 21622958), від 31.08.2012 р. за №1198 на загальну суму 77 996,04 грн. (в тому числі ПДВ - 12999,34 грн.).

Відповідно до АІР «Архів податкових накладних» встановлено відсутність факту Підприємством із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг КО» (код ЄДРПРОУ 21622958) реєстрації податкової накладної від 31.08.2012 р. за № 1198 на загальну суму 77996,04 грн. (в тому числі ПДВ - 12999,34 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201, пункту 198.6 статті198 Податкового Кодексу України - занижено суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет по декларації з ПДВ за жовтень 2012 в сумі 12999,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2012 року № 0011561501, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 19498,50 грн., з них 12999,00 грн. за основним платежем і 6499,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, позивач 13.12.2012 року подав до відповідача письмові заперечення на Акт про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «ТЄФІЯ» від 04.12.2012 р. № 1809/15-2/35023477.

Листом від 17.12.2012 року № 4368/10/15-2 Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби залишила вказані заперечення на Акт перевірки без розгляду у зв'язку з порушенням терміну, який передбачений у пункті 86.7 статті 86 Податкового кодексу України.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЄФІЯ» оскаржило їх до суду.

Обговорюючи правомірність заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 195 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З апеляційної скарги вбачається, що позивач оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині відмови у визнанні протиправною бездіяльності відповідача щодо залишення без розгляду заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЄФІЯ» від 13.12.2012 року на Акт перевірки від 04.12.2012 року № 1809/15-2/35023477 та ухилення від складання висновків за результатами розгляду заперечень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне переглянути оскаржуване рішення лише в цій частині.

Так, відповідно до ст.. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року N 984 результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового Кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками, викладеними в акті перевірки чи фактами і даними, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта. Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства також передбачено, що за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Висновок підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, посадові (службові) особи якого проводили перевірку.

Висновок у день його затвердження реєструється в єдиному Спеціальному журналі реєстрації висновків органу державної податкової служби, що ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу державної податкової служби. Номер висновку складається з порядкового номера у Спеціальному журналі реєстрації висновків, номера акта (довідки) перевірки та коду структурного підрозділу, відповідального за розгляд заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

З наведених норм вбачається, що обов'язок контролюючого органу щодо розгляду заперечень на Акт перевірки виникає тоді, коли платник податку подав такі заперечення в межах строку, визначеного Податковим кодексом України, а саме - в межах 5 днів робочих днів з дня отримання Акту перевірки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Акт камеральної перевірки від 04.12.2012 року № 1809/15-2/35023477 отримано представником ТОВ «ТЄФІЯ» 06.12.2012, про що свідчить підпис уповноваженої особи на поштовому повідомленні № 0820502069788 про вручення Акту.

Заперечення до Акту перевірки позивачем було надано до Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС 13.12.2012 року, відповідно до Вх. № 7681/10 від 13.12.2012 року, тобто на 5-й робочий день (а отже в межах строку, передбаченого п. 86.7 ст. 86 ПК України).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який може породжувати певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб (наприклад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо).

Отже, за змістом наведених правових норм, ключовим моментом є виникнення правовідносин, що мають активний вплив на права і обов'язки фізичних та юридичних осіб; припиняють, змінюють чи породжують певні правові наслідки для цих осіб.

У такому випадку реалізується компетенція видавця акта як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Надання відповіді контролюючого органу на заперечення до Акта перевірки не породжують для юридичної особи жодних прав та обов'язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Виходячи з аналізу вказаної правової норми, умовою для захисту порушених прав є наявність таких порушених прав.

В даному випадку, оспорювані дії не є такими, що порушують права позивача.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄФІЯ" - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄФІЯ" - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

О.М.Романчук

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 16.07.2013 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М