Рішення № 32560276, 17.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р.Справа № 922/2326/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків до Управління з питань праці та соціального захисту населення виконкому Куп'янської міської ради Харківської обл., м. Куп'янськ про стягнення суми невідшкодованих витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам за участю представників сторін:

позивача - Парахіна В.В. дов. №01-62юр/5421 від 12.07.12

відповідача - Медяник С.І. дов. №2455-07 від 10.07.13

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради суми невідшкодованих витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій у розмірі 22885,26 грн., за період з 01.01.2011 року до 31.12.11 року.

В обґрунтування свого позову, позивач посилався на те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не проведено компенсацію витрат енергопостачальної компанії з надання пільг певним категоріям громадян. Позов обґрунтований Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп/2008, статті 102 Бюджетного кодексу України, частини 4 статті 17 Закону України "Про електроенергетику", статей 61, 69, 70 Закону України "Про Конституційний Суд України", пунктами 3, 5, 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.02, Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.03 №117.

Ухвалою господарського суду від 10.06.2013 року порушено провадження у справі №922/2326/13, розгляд справи призначено на 01.07.2013 року.

Розгляд справи було відкладено на 15.07.2013 р.

В судовому засіданні, яке розпочалося 15.07.2013 р. було оголошено перерву до 17.07.2013 р. для надання сторонами додаткових доказів по справі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Обставини, викладені у відзиві на позовну заяву досліджені судом. Відзив долучено до матеріалів справи.

Позивач надав суду додаткові пояснення по справі, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував повністю.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

На підставі Закону України Про державний бюджет на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у Законі України «Про міліцію», а саме: ч. 4 статті 22 доповнено словами «працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством».

Ч. 6 статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» доповнено відповідним положенням, а саме: «особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальні послуги, а також палива в межах норм, встановлених законодавством».

Статтею 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» доповнено таким положенням: «пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань».

При цьому, згідно з розділом III Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розділ II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Тобто введення "середніх норм споживання" у деякі законодавчі акти, мало діяти лише протягом 2008 бюджетного року.

Введення «середніх норм споживання» у деякі законодавчі акти передбачалося лише на 2008 бюджетний рік та ніяким чином не відноситься до наступних 2009, 2010 та 2011 бюджетних років.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N107Л/І (107-17) (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., NN 5-8, ст. 78) і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"(107-17), визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Таким чином, положення вищевказаних законів стосовно введення "середніх норм споживання" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Цим Рішенням визначено, що Конституція України не надає закону України про державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Згідно зі статтею 150 Конституції України Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно до пункту 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідно до п. 3 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. (надалі - Порядок) головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).

Згідно з п. 5 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг.

Також відповідно до п. 6 Порядку, у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

При вірному застосуванні норм прямої дії, а саме рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та положень Законів України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку», «Про державно-виконавчу службу України», відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було виконано вимоги п. 6 Порядку, чим порушено права АК "Харківобленерго".

Статтею 147 Конституції України передбачено, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Відповідно до статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Пунктом 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 передбачено, що Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад, зокрема, організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за наданні пільговикам послуги.

Згідно з пунктом 10 положення по Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою «2-пільга».

Відповідно до пункту 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, та складає акти звіряння за надані пільговикам послуги за формою «З-пільга». Мінпраці затверджує форми «1-пільга» , «4-пільга», «5-пільга», «6-пільга», «7-пільга»; форму «2-пільга» - за погодженням з Мінпалевенерго, Мінбудом і Мінтрансзв'язку; а форму "3-пільга» - з Мінфіном (пункт 12 Положення).

Крім того, Компанія надала до господарського суду двосторонні акти звіряння розрахунків за надані пільги. Зазначені звірки проводились щомісячно відповідно до вимог Порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про електроенергетику», збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Тобто факт невиконання відповідачем вимог чинного законодавства стосовно компенсації витрат АК «Харківобленерго» з надання пільг певним категоріям громадян підтверджується матеріалами справи.

Отже, період не компенсованих ергопостачальнику витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. в розмірі 22 885, 26 грн., які і складають суму позову.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача невідшкодованих витрат від надання товарної продукції електроенергії) громадянам пільгових категорій в розмірі 22885,26 грн. за період з 01.01.2011 р по 31.12.2011 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача, зазначені у в заререченнях на позовну заяву не знайшли свого документального підтвердження матеріалами справи.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради (63700, Харківська область, місто Куп'янськ, вул. 1-го Травня, буд.6, код 03196506, р/р 35419015001024 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149, код 00131954, п/р 260323012307 у філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823) суму невідшкодованих витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій в розмірі 22885,26 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.