Рішення № 32560271, 16.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р.Справа № 922/2099/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" (м. Дніпропетровськ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" (м. Харків) про стягнення 183057,23 грн. за участю представників сторін:

позивача - Діжа Є.В. (довіреність №060613/1 від 06.06.13 р.);

відповідача - Пивоварова Р.В. (довіреність б/н від 07.06.2013 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегафарб", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №1402МФ000000001 від 14.02.11 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 183057,23 грн., з яких 164949,00 грн. - сума основного боргу, 16494,90 грн. - сума неустойки, 1613,33 грн. - 3% річних. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.13 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2013 р. прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 5000,00 грн., розгляд справи відкладено на 09.07.2013 р.

05.07.2013 р. за вх.№24393 до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем доводами не погоджується, посилаючись на те, що в діях відповідача відсутні порушення умов договору поставки №1402МФ000000001 від 14.02.11 р. щодо своєчасного розрахунку з позивачем за отриманий товар, просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

В судовому засіданні 09.07.2013 р. було оголошено перерву до 16.07.2013 р.

12.07.2013 р. за вх. №25305 від позивача надійшло клопотання, в якому він просив залучити до матеріалів справи документи згідно додатку.

Суд, розглянувши клопотання позивача про залучення до матеріалів справи документів згідно додатку, вирішив за можливе задовольнити його.

Представник позивача в судовому засіданні 16.07.2013 р. підтримав позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.07.2013 р. проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.02.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" (покупець) було укладено договір поставки № 1402МФ000000001.

Відповідно до п. 1.1. договору, продавець передає у зумовлені строки у власність покупця лакофарбову продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених договором умовах.

Відповідно до п. 1.2. договору, покупець зобов'язується: прийняти та своєчасно здійснити оплату придбаного товару.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна товару встановлюється постачальником та оформлюється у вигляді специфікацій, які надаються покупцю в друкованому вигляді та електронній версії на вибір покупця. Ціна в специфікаціях вказується у національній валюті гривні. Оплата товару здійснюється в гривнях відповідно до цін, вказаних в рахунках-фактурах, видаткових накладних та підтвердженому замовленні. Покупець оплачує придбаний товар з урахуванням цін, знижок, відстрочок та інших умов, передбачених цим договором та його додатками.

Відповідно до п. 2.2. договору, загальна сума договору складається з сум окремих поставок, що здійснюються відповідно до окремих замовлень. Остаточний асортимент і кількість товару, узгоджених до постачання партій, визначається шляхом виставляння постачальником рахунків-фактур. На основі кожного замовлення покупцю надаються рахунки-фактури та видаткові накладні, які є підтверджувальними документами для відвантаження та оплати товару.

Відповідно до п. 4.2. договору, покупець зобов'язаний проводити розрахунок за отриманий товар протягом трьох банківських днів з моменту поставки.

Факт отримання відповідачем товару на суму 164949,00 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної № 1812СМ0003 від 18.12.2012р., яка підписана представниками сторін та скріплена печаткою позивача. Також в матеріалах справи наявна довіреність на отримання від ТОВ "Мегафарб" цінностей до вищевказаної накладної.

Судом встановлено, що відповідач відповідно до гарантійного листа № 645/01 від 18.12.2012р. зобов'язався здійснити оплату за отриманий товар до 18.01.2013р.

Заперечення відповідача стосовно того, що в діях відповідача відсутні порушення умов договору поставки №1402МФ000000001 від 14.02.11 р. щодо своєчасного розрахунку з позивачем за отриманий товар не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки з наданих позивачем копій видаткових накладних, згідно яких здійснювались поставки товару за договором поставки №1402МФ000000001 від 14.02.11 р., та копій банківських виписок по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб", які підтверджують сплату відповідача за отриманий товар, вбачається заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар в розмірі 159949,00 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про погашення заборгованості № 165МФ від 13 травня 2013 р., проте відповідачем вимога щодо погашення заборгованості не була виконана.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, поставив відповідачеві товар на загальну суму 164949,00 грн., проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору поставки №1402МФ000000001 від 14.02.11 р., лише частково оплатив за отриману продукцію 20.05.2013 р. в розмірі 5000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку №2600930332901 Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" та платіжним дорученням №479 від 20.05.2013 р.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 159949,00 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 6.4. договору, за прострочення оплати в терміни, передбачені договором, більш ніж шістдесят календарних днів, відповідач виплачує позивачу неустойку у розмірі 10% від вартості неоплаченої частини поставленої на його адресу партії товару.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок неустойки, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 16494,90 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1613,33 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 3661,14 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" (61007, м. Харків, вул. Свистуна, буд. 11; р/р 2600906480027 в ПАТКБ "Правекс-Банк", МФО 321983; р/р 26001799980391 в ПАТКБ "Правекс-Банк" м. Київ, МФО 380838; ІПН 371910820361; код ЄДРПОУ 37191082; Св-во плат. ПДВ № 100299007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, 1-А; р/р 2600930332901 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749, ІПН 330192904655; код ЄДРПОУ 33019296; Св-во плат. ПДВ № 04429619) суму основного боргу в розмірі 159949,00 грн., суму неустойки в розмірі 16494,90 грн., 3% річних в розмірі 1613,33 грн. та судовий збір в розмірі 3661,14 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.