Постанова № 32560230, 23.07.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р.Справа № 923/508/13Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.

Суддів Мацюри П.Ф., Лисенко В.А.

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Гнида Ф.А., за дов. б/н від 01.01.2013;

від відповідача - ОСОБА_2, за дов. б/н від 03.06.2013р.

Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2013р.

по справі № 923/508/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про стягнення 48890,25 грн.,

Встановив:

В квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" (Далі - Товариство) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (Далі - ФОП ОСОБА_3) про стягнення заборгованості в сумі 48 980,25грн., що складається із суми основного боргу в розмірі - 39 976,64грн., пені в сумі - 2 077,14грн. та штрафу розміром - 3 997,66грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилається на неналежне виконання ФОП ОСОБА_3 зобов'язань зо договором дистриб`юції №51 від 03 жовтня 2011р., відповідно до п.7.5 якого „Дистриб'ютор (ФОП ОСОБА_3) сплачує Постачальнику (Товариству) ціну товару, за відповідною видатковою накладною протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.

За період з 16.01.2013р. по 12.03.2013р. ФОП ОСОБА_3 здійснила оплату вартості товару по договору на загальну суму 33 000,00грн. та повернула частину товару 25.03.2013р. на суму 11 634,64грн.

Однак, оплата решти товару на загальну суму 39 976,64 з боку відповідача до цього часу не відбулась.

20 березня 2013р. на адресу ФОП ОСОБА_3 була направлена претензія №189 з вимогою щодо оплати поставленого товару, однак відповідь на зазначену претензію відповідач не надав, а за поставлений товар до цього часу не розрахувався.

Таким чином, станом на 18 квітня 2013 року сума заборгованості ФОП ОСОБА_3 перед Товариством, за поставлений товар, згідно договору дистриб`юції становить 39 976,64грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.06.2013р. в усних поясненнях наданих суду, не визнає позовні вимоги, просив суд відмовити у їх задоволенні повністю, вважаючи що поставка товару здійснювалась не на підставі договору, а на підставі разових заявок (замовлень) відповідача.

У зв'язку з цим, представник ФОП ОСОБА_3 вказує на необґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості саме за договором дистриб`юції від 03.10.2011р. №51, а також про стягнення річних у встановленому договором розмірі (20%) та передбачених договором штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03 червня 2013 року (Суддя Соловйов К.В.) позовні вимоги задоволені частково.

Господарський суд стягнув з ФОП ОСОБА_3 заборгованість з оплати товару в сумі 39 976,65грн.; 2 660,18грн - річних; 1 995,13грн - пені; 3 997,66грн. - штрафу, а також 1 711,38грн. компенсації по сплаті судового збору.

Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд здійснив власний перерахунок річних (20%), які становлять 2 660,18грн. замість 2 769,83грн. А також перерахунок щодо стягнення пені який становить 1 995,13грн. замість 2 077,14грн., оскільки позивачем при нарахуванні пені неправильно визначена кількість днів у періоді нарахування з 25.03.2013р. по 15.04.2013р. У розрахунку враховано тривалість цього періоду, як 25 днів замість правильного 22 дні.

Господарський суд дійшов до висновку про відсутність у позивача втрат від інфляції в сумі 68,98грн., оскільки розрахунок, здійснений позивачем без додержання положень ст.625 Цивільного Кодексу України, згідно з якими боржник зобов'язаний сплатити на користь кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідач є такий, що прострочив виконання грошового зобов'язання перед боржником з 18.01.2012р. та до теперішнього часу, 03.06.2013р. Згідно із позовом, позивачем заявлені, зокрема, позовні вимоги про стягнення з відповідача річних (20%) та пені за період часу з 17.01.2013р. по 15.04.2013р. Виходячи з положень ст.625 ЦК України, період за який здійснюється нарахування втрат від інфляції, має кореспондуватися (відповідати) періодам, за які здійснюється нарахування пені та річних у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання. Проте, при нарахуванні втрат від інфляції вказану вимогу позивачем не дотримано.

Не погоджуючись із винесеним рішенням господарського суду, ФОП ОСОБА_3 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню, оскільки:

- по-перше: суд неповно з'ясував обставини, що мають значення по справі;

- по-друге: суд порушив і неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

22.07.2013р. до Одеського апеляційного господарського суду від Товариства надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що вважає рішення законним, апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2013р. по даній справі без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 03.10.2011р. між сторонами був укладений договір дистриб`юції №51 (а.с.9-11).

За умовами даного договору предметом його є порядок взаємодії та розрахунків сторін, під час здійснення Постачальником (Товариством) поставки товару (продукти харчування) на територію Херсонської області, на якій дистриб'ютором (ФОП ОСОБА_3) проводиться перепродажна підготовка товару.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 2.3, 5.2 договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача, за його заявками товар на умовах договору, та відповідно до видаткових накладних, які є невід'ємними частинами договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар, а також за плату здійснити перепродажу підготовки цього товару та забезпечити його подальшу реалізацію через торгівельні мережі Херсонської області.

Найменування товару, кількість, вартість, ціна, базисні умови та адреса поставки вказується в заявці, на підставі якої Постачальником складається накладна на товар. Заявка зберігається до моменту передачі товару та підписання сторонами видаткових накладних.

Постачальник зобов'язаний поставити товар на умовах ДАР (ІНКOTERМC-2010) навантаження, доставка здійснюється Постачальником за власний кошт, за адресою АДРЕСА_1, або на умовах EXW (ІНКOTERМC-2010) навантаження здійснюється позивачем за власний кошт на транспортному засобі, які надано відповідачем за тією ж адресою.

Згідно п.5.6 договору, поставка вважається закінченою з моменту передачі позивачем товару відповідачу, або призначеній відповідачем особі.

Відповідно до п.5.11 договору документом, що підтверджує факт поставки товару, є видаткова накладна на товар.

Ціна та вартість товару вказується у накладній на відпуск товару, при цьому складовими є ціна товару, вартість товару, вартість маркування, пакування, безповоротної тари, навантаження та доставки товару.

Згідно п.7.5 договору, відповідач зобов'язався сплачувати позивачу вартість товару за відповідною накладною протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.

За порушення зобов'язання з оплати товару, (п.п.1.1, 1.3) відповідач без попередньої письмової вимоги позивача, сплачує пеню, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 20% річних від суми боргу за весь період, що обчислюється із першого дня від дати виникнення заборгованості з оплати і до дати здійснення оплати. У разі наявної заборгованості відповідача за поставлений товар, позивач має право не відвантажувати товар відповідачу. У цьому разі жодні штрафні санкції до позивача не застосовуються. Якщо відповідач не сплатив вартість товару протягом 20 днів і більше з моменту виникнення боргу, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 10 (десять) % від суми боргу.

Відповідно до п.15.1 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р.

На виконання умов договору, Товариство згідно видатних накладних №ТЕ00007328 та №00007352 від 17 грудня 2012р., а також товарно-транспортних накладних за довіреностями №827 та №828 від 17.12.2012р. виданих на ім'я ОСОБА_4 передало товар (молоко згущене з цукром, продукт молочний „Згущенка" вершки згущені з цукром, продукт молокомісткий згущений варений з рослинним жиром „Іриска") на загальну суму 84 611,28грн. (а.с. 12-16).

Однак, оплата отриманої ФОП ОСОБА_3 продукції була здійснена частково на суму 33 000,00грн. що підтверджується меморіальними ордерами:

- №114 від 16.01.2013р. на суму 5 000,00грн.;

- №135 від 21.01.2013р. на суму 10 000,00грн.;

- №208 від 29.01.2013р. на суму 5 000,00грн.;

- №323 від 13.02.2013р. на суму 5 000,00грн.;

- №443 від 26.02.2013р. на суму 5 000,00грн.;

- №526 від 12.03.2013р. на суму 3 000,00грн.

25.03.2013р. ФОП ОСОБА_3 на підставі накладної №4325064 було повернуто товар на загальну суму 11 634,64грн. (а.с. 27).

Таким чином, з 18.01.2013р. відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати отриманого товару за договором станом на 03.06.2013р. розмір заборгованості становить 39 976,64грн.

Розглядаючи даний спір, місцевий господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та надавши їм правову оцінку цілком правомірно дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення суми заборгованості за поставлений товар, а також стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання господарського зобов'язання.

Господарським судом детально досліджена правова позиція відповідача стосовно того, що поставка товару здійснювалась на підставі разових заявок (замовлень) а не за договором дистриб`юції №51 від 03.10.2011р.

Приймаючи до уваги, що представником відповідача до господарського суду не було надано жодних доказів, які витребував суд ухвалами від 24.04.2013р. та 21.05.2013р., місцевий господарський суд, посилаючись на приписи статтей 193, 230 Господарського Кодексу України; ст.ст. 625, 627, 628 Цивільного Кодексу України, в своєму рішенні зазначив, що відповідач здійснивши часткову оплату товару в сумі 33 000,00грн не надав пояснень щодо поставки товару поза межами укладеного договору. З вимогами про визнання договору недійсним відповідач до суду не звертався.

Судовою колегією не приймаються до уваги посилання скаржника на ті обставини, що ФОП ОСОБА_3 не надавала згоду третім особам та особисто не приймала товар, а також не уповноважувала ОСОБА_4 на отримання товару від її імені.

Оскільки, видані довіреності №827 та №828 від 17.12.2012р. (типова форма №М-2) на ім'я ОСОБА_4 відповідають вимогам, встановленим Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства Фінансів України від 16.05.1996р.

На даних довіреностях наявний підпис та відтиск печатки ФОП ОСОБА_3 (а.с. 16-17).

Відповідно даної Інструкції, про позбавлення довіреної особи права на одержання цінностей за виданою йому довіреністю, строк дії якої ще не минув, довіреність у такої особи вилучається. У разі анулювання довіреності, за якою отримуються цінності частинами або розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів чи доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, підприємство, що видало довіреність, негайно повідомляє постачальника про анулювання відповідної довіреності. З моменту отримання такого повідомлення, відпуск цінностей за анульованою довіреністю припиняється. За відпуск цінностей за анульованою довіреністю, відповідальність несе постачальник, а втрати від цього відшкодовуються у встановленому порядку.

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів щодо анулювання довіреностей виданих ФОП ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_4 Таких доказів не надав скаржник і до апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, із правомірним та обґрунтованим перерахунком розміру річних та пені, а також відмовою в задоволенні позовних вимог в частині стягнення втрат від інфляції, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99;101-105 ГПК України, суд -

Постановив:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2013р. по справі № 923/508/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 24.07.2013р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя В.А. Лисенко