Ухвала суду № 32557489, 15.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року м. Київ К/9991/76735/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012

та постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2012

у справі № 2а-87/10/1070

за позовом Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

до Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Оболонь» «Пивоварня Зіберта» та Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТКО»

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Ефективна юстиція»

про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемною угодою

ВСТАНОВИВ:

Фастівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТКО на користь Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства «Оболонь» «Пивоварня Зіберта» (правонаступником якого є Дочірнє підприємство публічного акціонерного товариства «Оболонь» «Пивоварня Зіберта») коштів в розмірі 326 672 грн., отриманих за нікчемним правочином викладеним у формі письмового договору № 05/12 від 05.12.2007; стягнення з ДП ЗАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберта» на користь держави коштів в розмірі 272 339 грн., як вартості послуг, отриманих за нікчемним правочином.

Підставами позову зазначено ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України, ст. ст. 203, 207, 215 Цивільного кодексу України, п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «КАТКО» закрито на підставі п. 5) ч. 1 ст. 157 КАС України, у зв'язку з його ліквідацією.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Фастівською ОДПІ Київської області 01.09.2008 проведена невиїзна документальна перевірка ДП ЗАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберта» з питань правових відносин з ТОВ «КАТКО», за результатами якої складено акт № 290/52/2302-00382533 від 04.09.2008, в якому встановлено порушення ДП ЗАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберта» ст. ст. 203, 207, 215 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП ПАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберта» та ТОВ «КАТКО» при продажу та придбанні товарів (робіт, послуг).

Також судами встановлено, що 05.12.2007 між ДП ЗАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберта» та ТОВ «КАТКО» був укладений договір № 05/12, згідно якого останнє зобов'язувалось виконати роботи по улаштуванню монолітної плити М-1 і мережі каналізації К-3, К-9, К-2 ЦТК на об'єктах замовника, а перше зобов'язувалось оплатити роботу. Відповідно до п. 3.2 договору вартість робіт відповідно до кошторису по даним об'єктам на момент укладення договору встановлено в сумі 326 672 грн. (у тому числі ПДВ - 54 445,33 грн.).

Факт виконання умов зазначеного договору судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, податковими накладними, банківськими виписками по рахунку ДП ЗАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберта».

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 зазначеного Кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з ч 1 ст. 207, ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині; якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Як встановлено матеріалами справи, на момент укладання договору № 05/12 від 05.12.2007, ТОВ «КАТКО» було зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Васильськівської міської ради Київської області 13.04.2007, перебувало на обліку як платник податків у Васильківській ОДПІ, а тому мало право укладати договір з відповідачем та виконувати господарські зобов'язання по укладеному договору.

За встановлення в судовому порядку укладення зазначеного правочину у відповідності до вимог чинного законодавства та невизнання його в судовому порядку нікчемним, виконання сторонами зобов'язань за спірним договором в повному обсязі, підстави для застосування наслідків визнання господарського зобов'язання недійсним відсутні.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний