Ухвала суду № 32557487, 04.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2013 р. м. Київ К/9991/72342/11

№ К/9991/72342/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Кошіля В.В., при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2010

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011

у справі № 2а-2434/10/0370 Волинського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА»

до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011, позов задоволено: визнано незаконними дії Нововолинської ОДПІ щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Кроноспан УА» з питань правових відносин з постачальником робіт (послуг) представництвом ТОВ «Градикс» (резидент Російської Федерації), які вплинули на бюджетне відшкодування суми ПДВ за період з 01.07.2008 по 31.08.2009; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 30.08.2010 № 8240000802301/0.

Судові рішення обґрунтовані висновками про порушення податковим органом норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (Закон № 509-XII) та Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (далі - Порядок № 327), щодо невиїзної документальної перевірки ТОВ «Кроноспан УА» з питань правових відносин з постачальником робіт (послуг) представництвом ТОВ «Градикс» з перевищенням наданих податковому органу повноважень, без дослідження первинних документів, що призвело до неправомірного зменшення у податковому обліку ТОВ «Кроноспан УА» задекларованих за серпень - грудень 2008 року, січень, березень, травень, червень, серпень 209 року сум бюджетного відшкодування на загальну суму 4013506,00 грн. при встановленні у судовому процесі обставин реального характеру поставки позивачу будівельних робіт.

У касаційній скарзі Нововолинська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вважаючи, що судами порушені норми матеріального та процесуального права .

Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача сум бюджетного відшкодування згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної невиїзної перевірки від 16.08.2010 № 925/63/2301/33273907, про порушення позивачем норм пункту 1.8 ст.1, ст.ст. 3 та 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: завищено податковий кредит на загальну суму 4013506,00 грн. за липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, лютий, березень, травень, липень 2009 року у зв`язку з включенням до його складу сум ПДВ, сплачених у вартості підрядних робіт, отриманих за нікчемним правочином з представництвом ТОВ «Градикс» (резидент Російської Федерації), внаслідок чого позивачем завищено бюджетне відшкодування у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, березень, травень, червень, серпень 2009 року на загальну суму 4013506,00 грн. При цьому контролюючий орган послався на відсутність у представництва ТОВ «Градикс» основних фондів та обладнання для виконання будівельних робіт, залучення ним до виконання субпідрядних робіт ТОВ «Будівельна компанія «Якість»», яке, в свою чергу, надало під час зустрічної перевірки документи про придбання робіт у ПП «Терано» та ТОВ «Релан», які мають ознаки фіктивної діяльності, та товарів у АТ «Нова лінія» та ТОВ «Епіцентр К», які не підтвердили такі господарські операції. Згідно з висновком, викладеним в акті перевірки, ці обставини свідчать про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Градикс».

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.08.2010 № 8240000802301/0 про зменшення бюджетного відшкодування у податковому обліку за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, березень, травень, червень, серпень 2009 року на загальну суму 4013506,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Градикс» (резидент Російської Федерації) (генеральний підрядник) укладено договір підряду від 01.12.2005 № 138 на виконання робіт із реконструкції будівель та споруд під підприємство по виготовленню плит ДСП з ламінуванням, на виконання якого генпідрядник залучив субпідрядника ТОВ «Будівельна компанія «Якість»». За наслідками цих господарських операцій сторони підписали акти приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в, генпідрядник виписав замовнику податкові накладні, останній сплатив вартість цих робіт, а ПДВ у їх ціні включив до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Згідно пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону (у редакції Закону України від 30.11.2006 № 398-V) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податку на віднесення вартості отриманих товарів (послуг) до валових витрат, а сум ПДВ у їх вартості на включення сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Обов'язкове встановлення факту поставки як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Заперечуючи проти позову, податковий орган посилався на встановлені у процесі аналізу податкової звітності у розрізі контрагентів розбіжності між сумами податкового кредиту, задекларованими ТОВ «Будівельна компанія «Якість»», та податковими зобов`язаннями залучених ним субпідрядників - ПП «Терано» та ТОВ «Релан», а також на не підтвердження під час зустрічних перевірок господарських операцій з поставки товарів між АТ «Нова лінія», ТОВ «Епіцентр К» та ТОВ «Будівельна компанія «Якість»».

Разом з тим, суди попередніх інстанцій на підставі приєднаних до справи доказів, а саме: актів приймання виконаних підрядних робіт ф. КБ-2в, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, складених між позивачем та представництвом ТОВ «Градикс» (а.с.197-222, т.1); актів виконаних робіт, видаткових накладних на поставку будівельних матеріалів ТОВ «Будівельна компанія «Якість»», виписаних ПП. «ТД «Волиньметалторг», СПД ОСОБА_9 (а.с.104-166, т.1), показань свідків ОСОБА_5 (директор ТОВ «Будівельна компанія «Якість»»), ОСОБА_6 (директор ТОВ ««Кроноспан УА»» на момент укладення договору від 01.12.2005 № 138), ОСОБА_7 (директор представництва ТОВ «Градикс»), ОСОБА_8 (директор ТОВ «Градикс»), оцінка яким дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, встановили факт поставки позивачу ТОВ «Градикс» будівельних робіт та .зробили юридично правильний висновок про правомірність включення позивачем сум ПДВ за наслідками цих господарських операцій до податкового кредиту.

Вищенаведені правові норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту, які у подальшому приймають участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку - постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована.

Суди попередніх інстанцій дали правильну юридичну оцінку обставинам, на які посилається ДПІ, зазначивши на індивідуальний характер відповідальності платника податків за виконання податкового обов'язку.

Правильним є висновок судів попередніх інстанцій про неправомірність дій податкового органу щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Кроноспан УА» з питань правових відносин з постачальником робіт (послуг) представництвом ТОВ «Градикс», які вплинули на бюджетне відшкодування з ПДВ за період з 01.07.2008 по 31.08.2009.

Пунктом 1 ст. 11 Закону № 509-XII встановлено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі (абзац 4 пункту 1.2 Порядку № 327).

Згідно пункту 1.7 цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Суди попередніх інстанцій, з врахуванням не надання у судовому процесі податковим органом доказів факту направлення на адресу позивача запитів стосовно документів податкового обліку, зробили правильний висновок, що така невиїзна перевірка здійснена з порушенням вищенаведених норм, оскільки її висновки зроблені без дослідження первинних документів, складених за наслідками господарських операцій між позивачем та представництвом ТОВ «Градикс», на підставі яких позивач сформував податковий кредит за податковими деклараціями з податку на додану вартість за липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, лютий, березень, травень, липень 2009 року.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішення судів попередніх інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко В.В. Кошіль