Постанова № 32557485, 04.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2013 р. м. Київ К/9991/970/11

№ К/9991/970/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Кошіля В.В., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010

у справі № 2-а-1102/10/1070 Київського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентин-АС»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010, позов задоволено: скасовано рішення Білоцерківської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.05.2009 №0001980235/1638 у частині застосування до ТОВ «Валентин-АС» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10005,00 грн. з мотивів не доведення у судовому процесі з боку податкового органу факту вчинення позивачем порушення норм пункту 1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР)

Судові рішення вмотивовані висновком про не доведення податковим органом в судовому процесі факту здійснення позивачем розрахункових операцій на загальну суму 2001,00 грн. у зв'язку з реалізацією товару (пива) без проведення цих операцій через реєстратор розрахункових операцій ( далі за текстом - РРО).

У касаційній скарзі Білоцерківська ОДПІ просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що 22.04.2009 була проведена перевірка господарської одиниці позивача - магазину, розташованого за адресою: м. Київ, станція «Київ-Пасажирський», за результатами якої складений акт від 22.04.2009 № 1264/1000/23/14283898. Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем норм пунктів 1, 2, 13 ст.3 Закону № 265/95, а саме: проведення розрахункових операцій на суму 2001,00 грн. без застосування РРО та невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в денному звіті РРО на 58.10 грн.

За наслідками висновків акта перевірки відповідачем прийнято рішення від 14.05.2009 №0001980235/1638 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10295,50 грн., яке оскаржується позивачем в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10005,00 грн. за порушення норм пунктів 1, 2 ст.3 Закону № 265/95-ВР.

Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

У судовому процесі встановлено, що підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем норм пункту 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР стало співставлення кількості пива, що надійшло на склад позивача з 06.04.2009 по 20.04.2009, та його залишків на день перевірки, а саме: відсутність в товарних залишках пива «Старопрамен» у кількості 81 пляшок, «Чернігівське світле» - 181 пляшок, «Рогань» - 21 пляшок, «Оболонь світле» - 27 пляшок, оприбуткованих позивачем як товар, що поступив на реалізацію, однак реалізація яких не була підтверджена розрахунковими документами, в тому числі фіскальними чеками РРО.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, взявши до уваги пояснення представника позивача, що через помилку в програмуванні РРО контрольна стрічка не містить найменування товару, а лише інформацію про код, ціну товару, прийшли до висновку про не доведеність ОДПІ у силу норми частини 2 ст. 71 КАС України факту порушення позивачем норм пунктів 1 та 2 ст.3 Закону № 265/95-ВР.

При цьому, судами попередніх інстанцій не було взято до уваги, що позивач не заперечує обставин щодо невідповідності даних складського обліку стосовно кількості товару (пива) на дату надходження товару у порівнянні з датою перевірки за відсутності роздрукованих фіскальних звітних чеків на підтвердження реалізації цієї продукції та не наводить жодних доводів щодо причини такої не відповідності.

Не відповідність товарних залишків кількості товару, оприбуткованого як такий, що придбаний для реалізації, без підтвердження факту реалізації товару з врахуванням встановленого нормами пунктів 1 та 2 ст.3 Закону № 265/95-ВР обов`язку проведення розрахункової операції через РРО з роздрукуванням відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції, є свідченням невиконання цих норм суб`єктом господарювання, а отже і правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій за ці порушення.

Суди зробили помилковий висновок про недоведеність у судовому процесі факту порушення позивачем норм пунктів 1 та 2 ст.3 Закону № 265/95-ВР, не врахувавши при цьому, також, обставин, на які посилався представник позивача у судовому процесі, щодо помилки в програмуванні РРО, яка призвела до відсутності у фіскальному звітному чеку такого обов`язкового реквізиту як найменування товару, що у силу норм ст. 2 Закону № 265/95-ВР, підпунктів 2.1 та 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, позбавляє такий фіскальний звітний чек значення розрахункового документу.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного та відповідно до статті 229 КАС України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову з наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області задовольнити, скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010; у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко В.В. Кошіль