Рішення № 32555406, 18.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2013 р. Справа № 914/1808/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк", м. Львів

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд", м.Луганськ

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гарант Плюс", м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ніколаєва В??ячеслава Сергійовича, м. Луганськ

про звернення стягнення на майно в сумі 2 421 355,55 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Дідик А.В.- старший юрисконсульт департаменту віндикації відділу судової віндикації ПАТ Ідея Банк ( довіреність №12.2-22/113.1 від 08.01.2013р.);

від відповідача-1 не з'явився;

від відповідача-2 не з'явився;

від третьої особи не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк" подало на розгляд господарського суду Львівської області позов до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд" та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гарант Плюс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ніколаєва В?ячеслава Сергійовича про стягнення 2 372 717,06 грн. Згідно заяви про зміну предмету позову позивач просить звернути стягнення на майно в сумі 2 421 355,55 грн. шляхом передання у власність позивача.

Ухвалою суду від 18.05.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.06.2013р.

Ухвалою суду від 05.06.2013р. розгляд справи було відкладено на 26.06.2013р. з підстав, викладених в ухвалі.

Ухвалою суду від 26.06.2013р. розгляд справи було відкладено на 10.07.2013р. з підстав, викладених у вищенаведеній ухвалі.

Ухвалою суду від 10.07.2013р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 18.07.2013р.

Представник позивача долучив до матеріалів справи докази, які витребоувувались ухвалами суду, зокрема: витяги та довідки про перебування відповідачів у Єдиному державному реєстрі; наказ про розподіл повноважень щодо підпису документів, зміни до статуту позивача щодо зміни найменування; рух коштів по рахунку, розшифровку заборгованості відповідача-1 по траншах кредиту; докази вручення відповідачу-1 та третій особі заяви про зміну ціни та премету позову, докази доплати судового збору в сумі 1,73 грн. (меморіальний ордер № 4149 від 18.07.2013р.), а також перелік заставного майна українською мовою (заява про зміну ціни та предмету позову вх.№ 28477/13 від 18.07.2013р.).

Представник позивача в судовому засіданні просив задоводити позов повністю з підстав викладених у заяві про зміну (збільшення) ціни та предмета позову.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи те, що в судові засідання 05.06.2013р. та 26.06.2013р. сторони та третя особа не з"являлись, відповідно справа по суті не розглядалась, а позивач подав заяву про зміну ціни (фактично збільшення суми позову) та зміну предмету позову в судовому засіданні 10.07.2013р., відтак суд прийняв її до розгляду по суті.

Матеріалами справи, зокрема надними представником позивача накладними кер"єрської доставки №№ 14-8717-1455, 14-8717-1532 підтверджується факт отримання вказаної заяви відповідачем-1 та третьою особою. Відповідачу-2 вказана заява була вручена під розписку.

Відповідач-1 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, надіслав на адресу суду телеграму (вх.№28345/13 від 17.07.2013р.), у якій просить суд відкласти розгляд справи для врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідач-2 явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 10.07.2013р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду спору був належним чином повідомлений, що підтверджується реєстром №897 вихідної кореспонденції суду за 11.07.2013р.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, вимог ухвали суду від 10.07.2013р. не виконала, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду спору була належним повідомлена, що підтверджується реєстром №897 вихідної кореспонденції суду за 11.07.2013р.

Станом на 18.07.2013р. від відповідачів та третьої особи відзиви, письмові пояснення та інші докази витребувані неодноразово ухвалами суду не надходили.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи та просив розглянути спір по суті за наявними матеріалами справи.

Розглянувши клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку відсутності підстав для його задоволення. При цьому суд виходить з наступного.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, чи підтверджують обставини, на яких грунтуються заявлені клопотання.

Відповідач-1 не скористався наданим йому правом на захист, з часу порушення провадження у справі (18.05.2013р.) не подав нормативно та документально обґрунтований відзив по суті спору, з долученням до нього належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин, якими він обґрунтовує свої доводи чи заперечення.

Відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, в той час як в матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті.

Слід заначити, сторони згідно вимог ст.22 ГПК України повинні добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Дії відповідача-1 свідчать про недотримання ним приписів ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З огляду на вказане суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представників відповідачів та третьої особи за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об"єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду матеріалів і вирішення спору суд встановив наступне.

01.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Ідея Банк" (далі - банк, позивач у справі) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотрейд» (далі - позичальник, боржник, відповідач-1) було укладено кредитний договір №974 (далі - кредитний договір), умови якого в подальшому змінювались додатковими угодами №1 від 01.12.2011р., №2 від 15.02.2012р. №3 від 29.05.2012р., №4 від 29.10.2012р., №5 від 01.04.2013р.

Згідно п. 1.1. кредитного договору, позивач зобов'язався відкрити відповідачу-1 відновлювану кредитну лінію для фінансування складу легкових транспортних засобів з метою подальшого їх продажу. Максимальний ліміт заборгованості складав 150 000,00 USD (сто п'ятдесят тисяч доларів США 00 центів), зі строком дії кредитного ліміту 6 (шість) місяців від дати укладення цього договору, тобто по "01" червня 2012 року зі сплатою процентів за користування кредитом і комісій, передбачених договором.

Додатковою угодою №1 від 01.12.2011р. до кредитного договору п. 1.1. кредитного договору викладено у наступній редакції :"банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію для фінансування складу легкових транспортних засобів з метою подальшого їх продажу. Максимальний ліміт заборгованості - 150 000,00 USD (сто п'ятдесят тисяч доларів США 00 центів), зі строком дії кредитного ліміту 6 (шість) місяців від дати укладення цього договору, тобто по 01 червня 2012 року із зменшенням максимального ліміту кредитування до суми 75 000,00 USD (сімдесят п'ять тисяч доларів США) починаючи з 01 травня 2012 року зі сплатою процентів за користування кредитом і комісій, передбачених договором".

Додатковою угодою №2 від 15.02.2012р. до кредитного договору сторони за взаємною згодою домовились збільшити максимальний ліміт кредитної лінії до 300 000,00 (триста тисяч доларів США 00 центів) з можливістю отримання траншів кредиту у доларах США та гривні, зі зменшенням максимального ліміту заборгованості по 150 000,00 доларів США (або відповідний еквівалент в гривні) протягом останніх 2-ох місяців дії договору. Крім того, сторони домовились продовжити термін дії договору до 30.11.2012р. та встановили відсоткові ставки: за траншами в доларах США - 13% (тринадцять) процентів річних; за траншами в гривні - 23% (двадцять три) проценти річних.

Додатковою угодою №4 від 29.10.2012р. до кредитного договору п. 1.1. кредитного договору викладено у наступній редакції: "банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію для фінансування складу легкових транспортних засобів марки КІА, Lada, Fiat та модельного ряду компанії Ssang Yong з метою подальшого їх продажу. Максимальний ліміт заборгованості в сумі, еквівалентній 300 000,00 USD (триста тисяч доларів США 00 центів), зі строком дії кредитного ліміту 24 (двадцять чотири) місяці від дати укладення цього договору, тобто по 30 листопада 2013 року, з можливістю надання траншів у доларах США та гривні, зі сплатою процентів за користування кредитом і комісій, передбачених договором."

В рахунок відкритої відновлювальної кредитної лінії, згідно п. 1.2. кредитного договору в редакції, згідно додаткової угоди №4 від 29.10.2012р., банк надав позичальнику транші кредитної лінії (далі - транші). Транші надаються на термін не більше 3 (три) місяці. Валюту траншу погоджує банк.

Пунктом 1.3. кредитного договору в редакції, згідно додаткової угоди №3 від 29.05.2012р., сторони визначили порядок видачі кредитних траншів: траншами, шляхом конвертації валютних кредитних коштів в гривню з подальшою проплатою з поточного гривневого рахунку позичальника безпосередньо на поточний рахунок постачальника легкових транспортних засобів; траншами, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку безпосередньо на поточний рахунок постачальників легкових транспортних засобів (для гривневих траншів); за умови наявних укладених договорів застави майнових прав на поставку відповідних транспортних засобів; траншами, шляхом перерахування кредитних коштів в гривнях безпосередньо на поточний рахунок позичальника.

За умовами, згідно п. 3.1. кредитного договору, позичальник зобов'язувався отримати і використовувати кредит на цiлi, вказанi у кредитному договорi, і повернути кожний транш кредиту в строки, передбачені додатковою угодою до цього договору про видачу траншу кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше, ніж в обумовлений в п. 1.1. цього договору термін.

Згідно п. 6.1. кредитного договору банк має право на одержання від позичальника, а позичальник зобов'язаний сплачувати банку процентні платежі (проценти) від суми кредиту, а також інші платежі (комісії), пов'язані з користуванням кредитом та обслуговуванням позичальника за цим договором, у розмірах, випадках, порядку та в строки (терміни), передбачені цим договором.

Пунктом 6.2. кредитного договору передбачено сплату позичальником процентів в розмірі фіксованої ставки, яка становить 13,0% річних, а в редакції додаткової угоди №2 від 15.02.2012р. п. 6.2. кредитного договору, за траншами, виданими в гривні - 23,0% річних.

При цьому, на підставі п. 6.4. кредитного договору, у випадку реалізації позичальником автомобілів шляхом надання кредиту фізичним особам у ПАТ "Ідея Банк" протягом місяця у сумі менше 80,0% максимального ліміту заборгованості по кредитній лінії, банк має право встановити процентну ставку за користування кредитними коштами протягом наступного місяця на рівні 14,0% річних; у випадку реалізації від 80% до 90% - 13,0% річних; від 90% та більше - 12,5% річних. Ставка може переглядатися з ініціативи банку щомісячно в залежності від продаж клієнтом автомобільних кредитів фізичним особам. Додатковими угодами №2 від 15.02.2012р. та №4 від 29.10.2012р. сторони п. 6.4. кредитного договору виклали в нових редакціях, які полягали у зміні процентних ставок річних в залежності від відсоткового відношення реалізації позичальником автомобілів шляхом надання кредиту фізичним особам у ПАТ "Ідея Банк" протягом місяця.

У відповідності до умов кредитного договору, згідно п.6.3. останнього, проценти нараховуються з дня видачі траншу (траншів) кредиту по день повернення траншу (траншів) кредиту, які приймаються за один день. Сума процентів за користування кредитом, що підлягає сплаті позичальником, нараховується банком 28-го числа кожного календарного місяця, і на дату остаточного погашення кредиту. У випадку дострокового повного погашення кредиту сума нарахованих процентів за користування кредитом визначається банком станом на дату дострокового повного погашення кредиту.

Повернення кредиту здійснюється позичальником у валюті наданого кредиту на визначені у договорі рахунки. Сплата процентів здійснюється позичальником у валюті наданого кредиту шляхом безготівкового переказу коштів на відкриті у банку транзитні рахунки, визначені у договорі, 28-го числа кожного календарного місяця та в дату повернення траншу кредиту. Датою сплати процентів за користування кредитом вважається дата їх зарахування на вказані транзитні рахунки у банку (п.6.5., п.6.6. кредитного договору в редакції додаткової угоди №2 від 15.02.2012р.).

Згідно п.4.1. кредитного договору, банк має право відмовитись від видачі чергового траншу та/або припинити подальше кредитування за даним договором та вимагати повернення суми кредиту і сплати процентів, нарахованих за фактичний час користування кредитом, достроково, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти, нараховані за фактичний час користування кредитом, достроково на вимогу банку, зокрема, у випадку прострочення сплати процентів та/або траншу кредиту.

Пунктом 7.1. кредитного договору сторони погодили, що за несвоєчасне чи неналежне погашення кредиту та сплату процентів банк має право вимагати повернення від позичальника сплати за кожен день прострочки пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки, на суму простроченого платежу. Сплата неустойки (штрафу, пені) не звільняє від виконання зобов'язань за цим договором (п. 7.2.).

Згідно п. 1.4. кредитного договору підставою для надання кожного чергового траншу кредиту є лист Позичальника із зазначенням бажаної суми траншу кредиту з посиланням на Кредитний договір та із зазначенням реквізитів банківського рахунку, на який будуть перераховуватися кредитні кошти.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання перед відповідачем-1 по кредитному договору виконав повністю зокрема, на підставі листів відповідача-1 від 19.11.2012р. №178, від 21.11.2012р. №179, від 22.11.2012р. №180, від 26.11.2012р. №181, від 28.11.2012р. №182, від 06.12.2012р. №183, від 19.12.2012р. №184, від 13.02.2013р. №1, від 14.02.2013р. №2 надав останньому чергові транші кредиту на загальну суму 2358940,00 грн., стягнення заборгованості по яких є предметом спору.

Факт одержання спірних кредитних коштів (траншів) відповідачем-1 підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами.

Так, видача траншу №974_11 від 19.11.2012р. з датою повернення 18.02.2013р. в розмірі 130 747,20 грн. підтверджується меморіальними ордерами: № 5 від 19.11.2012 р. на суму 63 202,80 грн., № 6 від 19.11.2012 р. на суму 67 544,40 грн.

Видача траншу №974_12 від 19.11.2012р. з датою повернення 18.02.2013р. в розмірі 151 041,60 грн. підтверджується меморіальними ордерами: № 1 від 19.11.2012 р. на суму 83 208,00 грн., № 2 від 19.11.2012 р. на суму 67 833,60 грн.

Видача траншу №974_13 від 22.11.2012р. з датою повернення 21.02.2013р. в розмірі 60 607,20 грн. підтверджується меморіальним ордером № 1 від 22.11.2012 р. на суму 60 607,20 грн.

Видача траншу №974_14 від 23.11.2012р. з датою повернення 22.02.2013р. в розмірі 173 014,80 грн. підтверджується меморіальними ордерами: №1 від 23.11.2012р. на суму 90 015,60 грн., №2 від 23.11.2012р. на суму 82 999,20 грн.

Видача траншу №974_15 від 26.11.2012р. з датою повернення 25.02.2013р. в розмірі 254 672,40 грн. підтверджується меморіальними ордерами: №10 від 26.11.2012р. на суму 79 371,60 грн., № 11 від 26.11.2012 р. на суму 95 554,80 грн., № 12 від 26.11.2012 р. на суму 79 746,00 грн.

Видача траншу №974_16 від 28.11.2012р. з датою повернення 27.02.2013р. в розмірі 155 626,20 грн. підтверджується меморіальним ордером №8 від 28.11.2012р. на суму 155 626,20 грн.

Видача траншу №974_17 від 06.12.2012р. з датою повернення 05.03.2013р. в розмірі 1 155 897,00 грн. підтверджується меморіальними ордерами: №1 від 07.12.2012р. на суму 155 626,20 грн., №2 від 07.12.2012р. на суму 133 386,00 грн., №3 від 07.12.2012р. на суму 74 236,80 грн., №5 від 07.12.2012р. на суму 63 202,80 грн., №6 від 07.12.2012р. на суму 63 202,80 грн., №7 від 07.12.2012р. на суму 86 554,80 грн., №8 від 07.12.2012р. на суму 88 285,20 грн., №9 від 07.12.2012р. на суму 88 227,60 грн., №10 від 07.12.2012р. на суму 67 544,40 грн., №11 від 07.12.2012р. на суму 60 607,20 грн., №12 від 07.12.2012р. на суму 60 607,20 грн., №13 від 07.12.2012р. на суму 63 202,80 грн., №14 від 07.12.2012р. на суму 79 746,00 грн., №4 від 07.12.2012р. на суму 71 467,20 грн.

Видача траншу №974_18 від 19.12.2012р. з датою повернення 18.03.2013р. в розмірі 63 202,80 грн. підтверджується меморіальним ордером №45 від 19.12.2012р. на суму 63 202,80 грн.

Видача траншу №974_19 від 14.02.2013р. з датою повернення 13.05.2013р. в розмірі 116 755,00 грн. підтверджується меморіальним ордером №1 від 14.02.2013р. на суму 116 755,00 грн.

Видача траншу №974_20 від 14.02.2013р. з датою повернення 13.05.2013р. в розмірі 97 384,80 грн. підтверджується меморіальним ордером №2 від 14.02.2013р. на суму 97 384,80 грн.

Відповідач 1 свої зобов'язання перед позивачем по поверненню чергових траншів, отриманих в межах дії кредитного договору, виконав частково, належні та допустимі докази в підтвердження протилежного в матеріалах справи відсутні. Тому, станом на 25.04.2013р. загальна заборгованість відповідача 1 перед позивачем за траншами, виданими в межах кредитної лінії, становить 2 372 717,06 грн., з яких 214 139,80 грн. основний борг, 2 073 720,41 грн. прострочений борг, 40 366,64 грн. строкові проценти, 44 380,31 грн. пеня по кредиту, 109,90 грн. пеня по процентах.

Так, по траншу №974_11 від 19.11.2012р.: загальна заборгованість 62 111,56 грн., де прострочений борг 59 658,41 грн., строкові проценти 1 052,60 грн., пеня по кредиту 1 397,47 грн., пеня по процентах 3,08 грн.;

по траншу №974_12 від 19.11.2012р.: загальна заборгованість 157 251,19 грн., де прострочений борг 151 041,60 грн., строкові проценти 2 664,96 грн., пеня по кредиту 3 538,09 грн., пеня по процентах 6,54 грн.;

по траншу №974_13 від 22.11.2012р.: загальна заборгованість 63 073,96 грн., де прострочений борг 60 607,20 грн., строкові проценти 1 069,34 грн., пеня по кредиту 1 394,80 грн., пеня по процентах 2,62 грн.;

по траншу №974_14 від 23.11.2012р.: загальна заборгованість 180 056,62 грн., де прострочений борг 173 014,80 грн., строкові проценти 3 052,64 грн., пеня по кредиту 3 981,70 грн., пеня по процентах 7,48 грн.;

по траншу №974_15 від 26.11.2012р.: загальна заборгованість 265 037,77 грн., де прострочений борг 254 672,40 грн., строкові проценти 4 493,40 грн., пеня по кредиту 5 860,96 грн., пеня по процентах 11,01 грн.;

по траншу №974_16 від 28.11.2012р.: загальна заборгованість 161 960,31 грн., де прострочений борг 155 626,20 грн., строкові проценти 2 745,84 грн., пеня по кредиту 3 581,53 грн., пеня по процентах 6,74 грн.;

по траншу №974_17 від 06.12.2012р.: загальна заборгованість 1 200 102,08 грн., де прострочений борг 1 155 897,00 грн., строкові проценти 20 394,46 грн., пеня по кредиту 23 751,31 грн., пеня по процентах 59,31 грн.;

по траншу №974_18 від 19.12.2012р.: загальна заборгованість 65 282,58 грн., де прострочений борг 63 202,80 грн., строкові проценти 1 115,15 грн., пеня по кредиту 961,03 грн., пеня по процентах 3,60 грн.;

по траншу №974_19 від 14.02.2013р.: загальна заборгованість 118 819,24 грн., де основний борг 116 755,00 грн., строкові проценти 2 060,01 грн., пеня по процентах 4,23 грн.;

по траншу №974_20 від 14.02.2013р.: загальна заборгованість 99 106,57 грн., де основний борг 97 384,80 грн., строкові проценти 1 718,24 грн., пеня по процентах 3,53 грн.

Крім цього, судом встановлено, що в загальну суму заборгованості позивачем заявлено також до стягнення нараховану відповідачу-1 пеню за період з 30.01.2013р. по 30.01.2013р. (один банківський день) за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 1,23 грн. по траншу №974_9 від 15.11.2012р. та в розмірі 0,53 грн. по траншу №974_10 від 16.11.2012р.

Пунктом 8.1. кредитного договору сторони погодили, що забезпеченням виконання зобов'язань по даному договору є: застава майнових прав на поставку транспортних засобів, належних позичальнику по дилерському договору поставки автомобілів №54-к/п від 16.10.2009 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеного між ТзОВ "ФАЛЬКОН-АВТО" та ТзОВ "Автотрейд" (надалі - «контракт»), заставною вартістю на суму не більшу ніж загальна сума наданих на передоплату рахунків-фактур по контракту за мінусом ПДВ, при чому такі майнові права повинні бути переоформлені в заставу товарів в обороті протягом 10 (десять) робочих днів з дати їх виникнення; застава товарів в обороті (транспортних засобів відповідного модельного ряду), належних позичальнику, які забезпечують виконання цього договору, із заставною вартістю предмету(ів) застави на суму не більшу, ніж балансова вартість транспортних засобів по договору застави майна відповідно до отриманих на відповідальне зберігання вантажно-митних декларацій (для легкових транспортних засобів іноземного виробництва) та/або актів прийому передачі легкових транспортних засобів (для вітчизняного виробництва); застава майнових прав надходження грошових коштів за надані транспортно-експедиційні послуги по договору про надання транспортно-експедиційних послуг №AUT-16-03-2009 від 16.03.2009 року, укладеному між ТзОВ "ЖЕФКО Україна" та ТзОВ "Автотрейд"; застава товарів в обороті (запасних частин), належних позичальнику, які забезпечують виконання цього договору, із заставною вартістю предмету(ів) застави на суму не більшу, ніж балансова вартість запасних частин по договору застави майна відповідно до наданих довідок позичальника про залишок майна на складі; немайнова порука Ніколаєва Вячеслава Сергійовича - 100% власника підприємства. Заставна вартість предмету застави, визначається та погоджується Сторонами відповідно у договорах застави, що укладатимуться між Сторонами з метою забезпечення виконання зобов'язань за даним Договором.

Додатковою угодою №5 від 02.04.2013р. сторони п. 8.1. кредитного договору виклали в новій редакції, згідно якої забезпеченням виконання зобов'язань по даному договору є: застава майнових прав на поставку транспортних засобів, належних позичальнику по дилерському договору поставки автомобілів з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеного між ТзОВ "ФАЛЬКОН-АВТО" та ТзОВ "АВТОТРЕЙД"; майнових прав на поставку транспортних засобів, належних позичальнику по дилерському договору поставки з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеного між ЗАТ "Торговий дім "УКРАВТОЗАЗ" та ТзОВ "АВТОТРЕЙД"; майнових прав на поставку транспортних засобів, належних позичальнику по дилерському договору з усіма та доповненнями до нього, укладеного між ТзОВ "АВТОТОРІНО" та ТзОВ "АВТОТРЕЙД"; майнових прав на поставку транспортних засобів по дилерському договору поставки автомобілів модельного ряду Ssang Yong; застава товарів в обороті (транспортних засобів відповідного модельного ряду), належних позичальнику, які забезпечують виконання цього договору, із заставною вартістю предмету (ів) застави на суму не більшу, ніж балансова вартість транспортних засобів по договору застави майна відповідно до отриманих на відповідальне зберігання вантажно-митних декларацій (легкових транспортних засобів іноземного виробництва) та/або актів прийому передачі легкових транспортних засобів (для вітчизняного виробництва); застава майнових прав надходження грошових коштів за надані транспортно-експедиційні послуги по договору про надання транспортно-експедиційних послуг, укладеному між ТзОВ "ЖЕФКО Україна" та ТзОВ "АВТОТРЕЙД"; застава товарів в обороті (запасних частин), належних позичальнику, що забезпечують виконання цього договору, із заставною вартістю предмету (ів) застави на суму не більшу, ніж балансова вартість запасних частин по договору застави майна відповідно до наданих довідок позичальника про залишок майна на складі; застава основних засобів належних позичальнику, зокрема: обладнання СТО, що знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул. Оборонна, 122а, балансовою вартістю в сумі 25 010,00 грн. та обладнання СТО, розташоване за адресою: м.Київ, вул.Маршала Гречки, 13, балансовою вартістю в сумі 181 731,18 грн.; немайнова порука Ніколаєва Вячеслава Сергійовича - 100 % власника підприємства. Заставна вартість предмету застави визначається та погоджується сторонами відповідно в договорах застави, що укладатимуться між сторонами з метою забезпечення виконання зобов'язань за даним договором.

Судом також встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 01.12.2011р. №974, з врахуванням змін, внесених в подальшому, між позивачем (заставодержатель) та відповідачем-1 (заставодавець) укладено договір застави товарів в обороті №1/12/11/974 від 01.12.2011р., за умовами якого, згідно п.1.1., заставодавець передає в заставу заставодержателю товари в обороті (асортименті запасні частини на складі, що знаходяться за адресою: м.Луганськ, вул. 26 Бакінських комісарів, 170,) (далі при спільному згадуванні - предмет застави) шляхом надання довідки про балансову вартість запасних частин на складі, що передаються в заставу заставодержателю, яка є додатком до цього договору.

На виконання ст. 15 Закону України "Про заставу", в порядку ст.11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано обтяження предмету застави по договору на загальну суму 813 000,00 грн., що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від майна від 01.07.2013р. №41102662, який наявний в матеріалах справи.

Крім цього, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 01.12.2011р. №974, з врахуванням змін, внесених в подальшому, між позивачем (заставодержатель) та відповідачем 1 (заставодавець) укладено договір застави товарів в обороті №2/12/11/974 від 01.12.2011р., за умовами якого, згідно п.1.1., заставодавець передає в заставу заставодержателю товари в обороті (легкові автомобілі в асортименті) (далі при спільному згадуванні - предмет застави) шляхом передачі на відповідальне зберігання заставодержателю вантажно-митних декларацій та/або актів приймання-передачі транспортних засобів, про що укладається відповідний акт, який є додатком до даного договору. Перелік, місце зберігання та заставна вартість визначається за домовленістю сторін у додатках до цього договору.

У відповідності до ст. 15 Закону України "Про заставу", в порядку ст. 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та на підставі додатків до договору застави №2/12/11/974 від 01.12.2011р., в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано обтяження предмету застави заставною вартістю 2 517 484,66 грн. в кількості 33 одиниці, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від майна від 01.07.2013р. №41102662, який наявний в матеріалах справи.

Згідно висновку оцінювача ТзОВ "Профоцінка" від 04.07.2013р. про вартість майна №3 оціночна вартість предмету застави згідно договору №2/12/11/974 від 01.12.2011р. - колісних транспортних засобів в кількості 33 одиниці згідно переліку станом на 30.06.2013р. сумарно становить 2 347 291,67 грн.

Судом також встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 01.12.2011р. №974, з врахуванням змін, внесених в подальшому, між позивачем (заставодержатель) та відповідачем 1 (заставодавець) укладено договір застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р. за умовами якого, згідно п.1.1., заставодавець надав в заставу належне йому на праві приватної власності майно, а саме: обладнання СТО, що знаходиться за адресою м. Луганськ, вул. Оборонная, 122а, балансовою вартістю в сумі 25 010,00 грн. та обладнання СТО, розташоване за адресою м. Київ, вул. Маршала Гречки, 13, балансовою вартістю в сумі 181 731,18 грн. За домовленістю сторін загальна заставна вартість предмету застави становить 206 741,18 грн. та визначена сторонами в додатку №1 до даного договору і складає суму заставних вартостей всіх основних засобів, вказаних у додатку №1 до даного договору (п. 1.3.).

На виконання ст. 15 Закону України "Про заставу", в порядку ст. 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано обтяження предмету застави на загальну суму 206 741,18 грн., що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 01.07.2013р. №41102662, який наявний в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.4., п.п. 1.6.1. п. 1.6. договорів застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №1/12/11/974 та №2/12/11/974, а також договору застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р. передбачено, що заставодавець гарантує, що предмет застави є його власністю згідно балансової довідки і немає жодних договірних змін строків позовної давності щодо правочинів, на підставі яких заставодавець отримав право власності на предмет застави. Предмет застави обліковується на балансі заставодавця, про що свідчить виписка станом на дату укладення додатків до даного договору. Предмет застави не проданий, іншим чином не відчужений на момент укладення цього договору, на предмет застави може бути звернено стягнення.

У разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором, згідно п. 1.7. договорів застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №1/12/11/974 та №2/12/11/974, а також договору застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р., заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).

У відповідності до п.п. 2.4.5., 2.4.5. п. 2.4. договорів застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №1/12/11/974 та №2/12/11/974, а також договору застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р., заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо така вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет застави, у разі, зокрема, порушення заставодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором та/або цим договором; за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету застави, відповідно до чинного законодавства України, погасити наявну заборгованість заставодавця за основним зобов'язанням, згідно умов цього договору.

Пунктом 4.1. договорів застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №1/12/11/974 та №2/12/11/974, а також договору застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р. сторони погодили, що задоволення вимог заставодержателя, які виникають у випадку невиконання (неналежного виконання) заставодавцем своїх зобов'язань, забезпечених заставою та в інших випадках, передбачених цим договором, здійснюється за вибором заставодержателя одним із способів: шляхом добровільної передачі предмета застави у власність заставодержателя, шляхом звернення стягнення на предмет застави, за рішенням суду або шляхом реалізації заставодержателем предмету застави на свій розсуд третій особі, або шляхом набуття заставодержателем предмета застави у власність відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Примусове звернення стягнення на предмет застави здійснюється заставодержателем будь-яким із способів: через прилюдні торги, через аукціон, через біржі, шляхом безпосереднього продажу конкретній особі, іншим, незабороненим чинним законодавством способом. Якщо аукціон (торги) оголошено таким, що не відбувся, заставодержатель має право залишити предмет застави за собою за початковою ціною (п. 4.3. договорів застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №1/12/11/974 та №2/12/11/974, а також договору застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р.). За вибором заставодержателя звернення стягнення може бути здійснено як на кожний об'єкт рухомого майна, що входить в предмет застави, так і на предмет застави в цілому (п. 4.6. договорів застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №1/12/11/974 та №2/12/11/974, а також договору застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р.).

Крім цього, в забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 по кредитному договору між позивачем (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гарант Плюс" (поручитель, відповідач-2 у справі) укладено договір поруки №2 від 12.03.2013р. У п. 1 вказаного договору сторони погодили, що відповідно до умов даного договору поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", код ЄДРПОУ 32279782, зобов'язань, передбачених кредитним договором № 974 від 01.12.2011р. зі змінами і доповненнями, укладеним між кредитором і боржником, у розмірі, передбаченому п. 4 даного договору. Пунктом 4 вказаного договору передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником (відповідачем-1) всіх зобов'язань у сумі 100 000,00 грн., в тому числі суми кредиту, процентів, комісій, пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань тощо, визначених кредитним договором. Поручитель зобов'язується в терміни, зазначені в п. 3 даного договору (3 робочі дні з моменту пред'явлення вимоги кредитором), виконати замість боржника обов'язки останнього перед кредитором (п. 5 договору поруки №2 від 12.03.2013р.).

29.10.2012р. між позивачем (кредитор) та фізичною особою Ніколаєвим В.С. (поручитель, третя особа у справі) укладено договір поруки, згідно умов якого, поручитель зобов'язався солідарно відповідати за виконання зобов'язань божника.

Слід зазначити, що вказані вище правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору від 01.12.2011р. №974, є чинними та дійними, оскільки протилежного сторони не довели, належними та допустимими доказами не підтвердили.

В порядку досудового врегулювання спору позивач скерував на адресу відповідача-1 вимогу від 29.03.2013р. №06.1-04/23669, на адресу відповідача 2 - вимогу від 29.03.2013р. №12.2/20685.2, на адресу третьої особи - вимогу від 29.03.2013р. № 06.1-04/23670 про дострокове погашення заборгованості, які останніми залишені без реагування та виконання.

З метою захисту порушених прав позивач звернувся до суду з даним позовом та, з врахуванням заяви про зміну ціни та предмета позову від 08.07.2013р., просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості по кредитному договору №974 від 01.12.2011р. в розмірі 2 421 355,55 грн., з яких 2 287 860,21 грн. - прострочений борг по кредиту, 70 641,62 грн. - заборгованість по процентах (з яких 44 691,64 грн. заборгованість по процентах, 25 949,98 грн. заборгованість по строкових процентах), 62 452,83 грн. - пені по кредиту, 400,89 грн. - пені по процентах, звернути стягнення на предмет застави по договору застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №2/12/11/974 - на колісні транспортні засоби в кількості 24 одиниці, згідно переліку, загальною вартістю 1 506 462,49 грн., шляхом передання вказаних транспортних засобів у власність позивача, а решту суми заборгованості погасити за рахунок звернення стягнення на предмет застави по договору застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №2/12/11/974 - на колісні транспортні засоби в кількості 9 одиниць, згідно переліку, а також на предмет застави по договору застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р. - на обладнання СТО, що знаходиться в м.Луганськ, вул. Оборонная, 122а, та в м. Київ, вул. Маршала Гречки, 13, згідно переліку, шляхом реалізації на публічних торгах. Крім цього, просить суд стягнути з відповідача -2 суму солідарного боргу в розмірі 100 000,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.345 Господарського суду України).

Як встановлено судом вище, позивач та відповідач-1 уклали кредитний договір №974 від 01.12.2011р. (надалі - кредитний договір), умови якого в подальшому змінювались додатковими угодами №1 від 01.12.2011р., №2 від 15.02.2012р. №3 від 29.05.2012р., №4 від 29.10.2012р., №5 від 01.04.2013р.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З матеріалів та дійсних обставин справи судом встановлено, що позивачем на виконання умов кредитного договору надано відповідачу 1 кредитні транші на загальну суму 2 358 940,00 грн., заборгованість по яких є предметом спору.

За умовами п. 3.1. кредитного договору, позичальник зобов'язався отримати і використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі і повернути кожний транш кредиту в строки, передбачені додатковою угодою до кредитного договору про видачу траншу кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше, ніж в обумовлений в п.1.1. кредитного договору термін., тобто не пізніше 30.11.2013р.

Разом з тим, за умовами п.п.6.1.-6.6. кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати банку процентні платежі (проценти) в розмірі 13 % річних від суми кредиту, за траншами, виданими в гривні - 23,0% річних, а також інші платежі (комісії), пов'язані з користуванням кредитом та обслуговуванням позичальника за цим договором, у розмірах, випадках, порядку та в строки (терміни), передбачені цим договором. При цьому, проценти нараховуються з дня видачі траншу (траншів) кредиту по день повернення траншу (траншів) кредиту, які приймаються за один день. Сума процентів за користування кредитом, що підлягає сплаті позичальником, нараховується банком 28-го числа кожного календарного місяця, і на дату остаточного погашення кредиту. Повернення кредиту здійснюється позичальником у валюті наданого кредиту на визначені у договорі рахунки. Сплата процентів здійснюється позичальником у валюті наданого кредиту шляхом безготівкового переказу коштів на відкриті у банку транзитні рахунки, визначені у договорі, 28-го числа кожного календарного місяця та в дату повернення траншу кредиту. Датою сплати процентів за користування кредитом вважається дата їх зарахування на вказані транзитні рахунки у банку .

Згідно положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення передбачені ст. 193 Господарського кодексу України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в підтвердження належного виконання відповідачем-1 наведених вище договірних зобов'язань перед позивачем, у зв'язку з чим у відповідача 1 перед позивачем станом на 15.05.2013р. виник борг на загальну суму 2 421 355,55 грн., з яких з якої 2 287 860,21 грн. - прострочений борг по кредиту, 70 641,62 грн. - заборгованість по процентах (з яких 44 691,64 грн. заборгованість по процентах, 25 949,98 грн. заборгованість по строкових процентах), 62 452,83 грн. - пені по кредиту, 400,89 грн. - пені по процентах.

Відповідач-1 не спростував факт порушення своїх кредитних зобов'язань перед позивачем, належних та допустимих доказів в підтвердження належного виконання своїх договірних зобов'язань суду не надав.

Згідно ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України), зокрема, сплата неустойки (пені).

Наведені вище обставини засвідчують факт порушення відповідачем-1 (позичальником) своїх договірних зобов'язань перед позивачем (банком) щодо своєчасного повернення траншів кредиту, наданих в межах дії кредитного договору, що спричинює визначені законом правові наслідки.

Положенням ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

В порядку досудового врегулювання спору позивач скерував на адресу відповідача-1 вимогу від 29.03.2013р. № 06.1-04/23669 про дострокове повернення заборгованості, однак така останнім залишена без відповіді та задоволення.

Відтак, спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем -1 перед позивачем своїх договірних зобов'язань по кредитному договору.

Відповідно до ч.1 ст.572 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №974 та всіма додатковими угодами (договорами, додатками) до нього, які можуть бути укладенні в майбутньому, між позивачем (заставодержатель) та відповідачем-1 договором застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №1/12/11/974 та №2/12/11/974, а також договір застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р.

Матеріалами справи, а саме витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від майна від 01.07.2013р. №41102662, підтверджується факт обтяження предметів застави по вказаних вище договорах, про що Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вчинено відповідні записи. Зокрема, по договору застави товарів в обороті №1/12/11/974 від 01.12.2011р. зареєстровано обтяження предмету застави заставною вартістю 813 000,00 грн., по договору застави товарів в обороті №2/12/11/974 від 01.12.2011р. зареєстровано обтяження предмету застави заставною вартістю 2 517 484,66 грн. в кількості 33 одиниці та по договору застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р. зареєстровано обтяження предмету застави заставною вартістю 206 741,18 грн.

Згідно висновку оцінювача ТзОВ "Профоцінка" від 04.07.2013р. про вартість майна №3 оціночна вартість предмету застави згідно договору №2/12/11/974 від 01.12.2011р. - колісних транспортних засобів в кількості 33 одиниці згідно переліку станом на 30.06.2013р. сумарно становить 2 347 291,67 грн., з яких оціночна вартість 24 одиниць транспортних засобів, вказаних у переліку позивача, які він просить передати йому у власність в рахунок виконання зобов'язань по кредитному договору №974 - 1 506 462,49 грн.

З правового аналізу положень п. 1.7., п.п. 2.4.5. п. 2.4. договорів застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №1/12/11/974 та №2/12/11/974, а також договору застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р. передбачено, що у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету); заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо така вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет застави, у разі, зокрема, порушення заставодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором та/або цим договором; за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету застави, відповідно до чинного законодавства України, погасити наявну заборгованість заставодавця за основним зобов'язанням, згідно умов цього договору.

Задоволення вимог заставодержателя, які виникають у випадку невиконання (неналежного виконання) заставодавцем своїх зобов'язань, забезпечених заставою та в інших випадках, передбачених цим договором, здійснюється за вибором заставодержателя одним із способів: шляхом добровільної передачі предмета застави у власність заставодержателя, шляхом звернення стягнення на предмет застави, за рішенням суду або шляхом реалізації заставодержателем предмету застави на свій розсуд третій особі, або шляхом набуття заставодержателем предмета застави у власність відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Примусове звернення стягнення на предмет застави здійснюється заставодержателем будь-яким із способів: через прилюдні торги, через аукціон, через біржі, шляхом безпосереднього продажу конкретній особі, іншим, незабороненим чинним законодавством способом. Якщо аукціон (торги) оголошено таким, що не відбувся, заставодержатель має право залишити предмет застави за собою за початковою ціною (п.п. 4.1., 4.3. договорів застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №1/12/11/974 та №2/12/11/974, а також договору застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р.). За вибором заставодержателя звернення стягнення може бути здійснено як на кожний об'єкт рухомого майна, що входить в предмет застави, так і на предмет застави в цілому (п. 4.6. договорів застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №1/12/11/974 та №2/12/11/974, а також договору застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р.).

Застава, згідно ст.1 Закону України "Про заставу", це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Оцінюючи наявні у справі докази, які підтверджують дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що встановлений судом вище факт порушення відповідачем -1 своїх договірних зобов'язань по кредитному договору перед позивачем щодо своєчасного повернення кредитних траншів, у зв'язку з чим у останнього виникла грошова вимога до відповідача 1 на загальну суму 2 421 355,55 грн., є підставою, визначеною п. 1.7., п.п. 2.4.5. п. 2.4. договорів застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №1/12/11/974 та №2/12/11/974, а також договору застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р., для звернення стягнення на предмет застави - майно відповідача-1 в рахунок задоволення вказаної грошової вимоги.

Наведений вище висновок суду узгоджується з приписами ст.589 Цивільного кодексу України та ст. 19 Закону України "Про заставу", згідно яких у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України та ст. 20 Закону України "Про заставу", звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі (ч.4 ст.590 Цивільного кодексу України). Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя (ч.5 ст. 590 Цивільного кодексу України).

Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", що набув чинності з 01.01.2004р., визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Прикінцевими і перехідними положеннями згаданого закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна.

Статтею ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що відповідно до забезпечувального обтяження (обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем) обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, згідно ст.24 вказаного вище закону, здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Обтяжувач, згідно ст.26 вказаного вище закону, має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, шляхом продажу на публічних торгах, передачу рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом. У разі звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом декількох обтяжень, переважне право на проведення процедури звернення стягнення належить обтяжувачу з вищим пріоритетом.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є обтяжувачем з вищим пріоритетом предмету застави по укладених з відповідачем 1 та відповідачем 2 договорах.

Звернення стягнення на предмет застави, згідно п. 4.1. вказаних вище договорів застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №1/12/11/974 та №2/12/11/974, а також договору застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р., здійснюється за вибором заставодержателя одним з способів: шляхом добровільної передачі предмета застави у власність заставодержателя, шляхом звернення стягнення на предмет застави, за рішенням суду або шляхом реалізації заставодержателем предмету застави на свій розсуд третій особі, або шляхом набуття заставодержателем предмета застави у власність відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". За вибором заставодержателя звернення стягнення може бути здійснено як на кожний об'єкт рухомого майна, що входить в предмет застави, так і на предмет застави.

Встановленні судом дійсні обставини справи дозволяють зробити висновок про те, що позивач вправі за рішенням господарського суду звернути стягнення на заставне майно відповідача -1 як у спосіб набуття такого майна у власність, так і шляхом продажу заставного майна на публічних торгах.

Позивач просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості по кредитному договору №974 в розмірі 2 421 355,55 грн., з яких з якої 2 287 860,21 грн. - прострочений борг по кредиту, 70 641,62 грн. - заборгованість по процентах (з яких 44 691,64 грн. заборгованість по процентах, 25 949,98 грн. заборгованість по строкових процентах), 62 452,83 грн. - пені по кредиту, 400,89 грн. - пені по процентах, звернути стягнення на предмет застави по договору застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №2/12/11/974 - на колісні транспортні засоби в кількості 24 одиниці, згідно переліку, загальною вартістю 1 506 462,49 грн. шляхом передання вказаних транспортних засобів у власність позивачу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість вказаної позовної вимоги позивача, тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

При цьому слід зазначити, що згідно ст. 34 Закону України "Про дорожній рух", державній реєстрації та обліку підлягають транспортні засоби всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. № 1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобі та мопедів, який є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції. Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є, зокрема, копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин (п. 8 Порядку).

Відповідно до приписів ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України).

Вказане рішення господарського суду, яке у встановленому законом порядку набуде законної сили, по своїй суті, у відповідності до ст.ст.24-26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", є підставою виникнення у позивача права власності на транспортні засоби, на які звернено стягнення цим судовим рішенням. Тому право власності позивача на такі транспортні засоби, згідно ст. 34 Закону України "Про дорожній рух", підлягає державній реєстрації в підрозділах Державтоінспекції. Таким чином, рішення суду у даній справі підтверджує правомірність придбання (набуття у власність) позивачем транспортних засобів та на підставі якого, згідно п. 8 Порядку, проводиться державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів за заявою власника (заставодержателя).

Відповідно до приписів ч. ч. 3-4 ст. 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів і реєстрацію обтяжень", у разі набуття обтяжувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження відповідне зобов'язання, забезпечене обтяженням, вважається повністю виконаним і обтяжувач не вправі пред'являти боржнику інші вимоги у зв'язку з виконанням цього зобов'язання. У разі набуття обтяжувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження усі обтяження відповідного рухомого майна з вищим пріоритетом зберігають чинність, а обтяження з нижчим пріоритетом припиняються.

Решту суми заборгованості позивач просить суд погасити за рахунок звернення стягнення на предмет застави по договору застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №2/12/11/974 - на колісні транспортні засоби в кількості 9 одиниць, згідно переліку, а також на предмет застави по договору застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р. - на обладнання СТО, яке знаходиться в м. Луганськ, вул. Оборонная, 122а та в м. Київ, вул. Маршала Гречки, згідно переліку, шляхом реалізації на публічних торгах.

Судом встановлено наявність у позивача права на захист свого права у згаданий спосіб, який також узгоджується з наведеними вище приписами чинного законодавства України.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено вимогу щодо вказана у рішенні суду початкової ціни предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про заставу", реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

При цьому слід зазначити, що ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено процедуру визначення вартості майна боржника. Зокрема, у ч. 2 ст. 58 вказаного закону вказано, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, а для оцінки транспортних засобів державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Частиною 3 ст.62 Закону України "Про виконавче провадження", майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Враховуючи в сукупності наведені вище положення Закону України "Про заставу", Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", слід зазначити, що вартість предмету застави, на яке звернуто стягнення судовим рішенням, та яке підлягає реалізації на публічних торгах, визначається в процесі його виконання із застосуванням визначених законом процедур, а початковою вартістю цього майна, згідно п. 6 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", є заставна ціна, згідно якої таке майно підлягало обтяженню у Державного реєстру обтяжень рухомого майна від майна від 01.07.2013р. №41102662.

Відтак, з наведених вище обґрунтувань підлягає до задоволення також позовна вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави по договору застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №2/12/11/974 - на колісні транспортні засоби в кількості 9 одиниць, згідно переліку, а також звернення стягнення на предмет застави по договору застави №8/04/13/974 від 02.04.2013р. - на обладнання СТО, яке знаходиться в м.Луганськ, вул. Оборонная, 122а та в м. Київ, вул. Маршала Гречки, 13, згідно переліку, шляхом реалізації на публічних торгах в рахунок часткового погашення заборгованості по кредитному договору №974.

Вирішуючи позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача-2 в рахунок виконання солідарного грошового зобов'язання заборгованості за кредитним договором №974 від 01.12.2011р. в сумі 100 000,00 грн., суд виходить з такого.

З дійсних обставин справи судом встановлено, що відповідач-2 на підставі договору поруки від 12.03.2013р. №2 разом з відповідачем-1 є солідарним боржникам перед позивачем. Обсяг відповідальності відповідача-2 перед позивачем за виконання всіх зобов'язань по кредитному договору №974 від 01.12.2011р. обмежений сумою 100000,00 грн., в тому числі суми кредиту, процентів, комісій, пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань тощо, визначених кредитним договором (п.п.1,4 договору поруки №2 від 12.03.2013р.).

Відповідно до приписів ч. ч. 1-2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 ЦК України).

Судом також встановлено, що на виконання умов договору поруки від 12.03.2013р. №2 позивач скерував відповідачу2 вимогу від 29.03.2013р. про виконання зобов'язань відповідача 1 перед позивачем, яка відповідачем 2 залишена без реагування та виконання.

Слід зазначити, що договір поруки від 12.04.2013р. №1 є чинним та дійсним, оскільки протилежного належними та допустимими доказами сторони не підтвердили, тому, у відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене вище та зважаючи на дійсні обставини справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача -2 в рахунок виконання солідарного грошового зобов'язання заборгованості за кредитним договором №974 від 01.12.2011р. в сумі 100 000,00 грн.

Подана позивачем заява про забезпечення позову від 29.04.2013р. судом по суті не розглядалась, оскільки представник позивача не наполягав на цьому.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Сплата судового збору на загальну суму 48 427,11 грн. підтверджується меморіальними ордерами №5505 від 26.04.2013р. на суму 47 454,34 грн., №7799 від 08.07.2013р. на суму 971,04 грн. та № 4149 від 18.07.2013р. на суму 1,73 грн.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідачів солідарно.

Керуючись ст.ст.1, 15, 19 Закону України "Про заставу", ст.ст.11, 23, 25, 26, 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.34 "Про дорожній рух", ст.ст.58, 62 "Про виконавче провадження", ст.ст.11, 317, 328, 526, 525, 554, 553, 573, 589, 590, 626, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 222, 345 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. В рахунок часткового погашення заборгованості по кредитному договору №974 від 01.12.2012р. в розмірі 2 421 355,55 грн., в тому числі: 2 287 860,21 грн. заборгованості по кредиту, 44 691,64 грн. заборгованості по процентах, 25 949,98 грн. строкових процентів, 62 452,83 грн. пені по кредиту, 400,89 грн. пені по процентах, звернути стягнення на предмет застави по договору застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №2/12/11/974 шляхом передання у власність Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" (79008, м.Львів, вул.Валова, 11, ідентифікаційний код 19390819) транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд" (м.Луганськ, вул.26 Бакинських комісарів, буд.170, п/р 26005355014159 у ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310, ідентифікаційний код 32279782) в кількості 24 одиниці загальною вартістю 1 506 462,49 грн., а саме:

№ п/пНазва та кузов автомобіля№ ВМД або АктуОціночна вартість (грн.) без ПДВРік випуску1.ВАЗ ХТА217030С0360702125110004/2012/13748765 455,00 грн.20122.ВАЗ ХТА217130С0090993125110004/2012/13820669 492,50 грн.20123.ВАЗ ХТА217130С0083629125110004/2012/13749769 492,50 грн.20124.ВАЗ ХТА212140С2091343125110004/2012/13865768 043,75 грн.20125.ВАЗ ХТА217030С0362046125110004/2012/13752365 455,00 грн.20126.ВАЗ ХТА217230С0205663125110004/2012/13749768 067,50 грн.20127.ВАЗ ХТА219060С0087461125110004/2012/13888055 416,67 грн.20128.ВАЗ ХТА219000С0090114125110004/2012/13900662 937,50 грн.20129.ВАЗ ХТА111730D0246766125110004/2012/13938058 638,75 грн.201210.ВАЗ ХТА219000С0090680125110004/2012/13899768 043,75 грн.201211.ВАЗ ХТА212140D2099116125110004/2012/13927868 043,75 грн.201212.ВАЗ ХТА212140D2099027125110004/2012/13938068 043,75 грн.201213.ВАЗ ХТА211540С5114091125110004/2012/13742951 775,00 грн.201214.ВАЗ ХТА211540С5164772125110004/2012/13873551 775,00 грн.201215.ВАЗ ХТА211440С5165055125110004/2012/13928158 345,83 грн.201216.ВАЗ ХТА217030С0364016125110004/2012/13749867 830,00 грн.201217.ВАЗ ХТА217230С0222677125110004/2012/13865868 067,50 грн.201218.ВАЗ ХТА211540D5176771125110004/2012/139492 51 775,00 грн.201219.ВАЗ ХТА211440D5171717125110004/2012/13931558 345,83 грн.201220.ВАЗ ХТА212140С2090903125110004/2012/138606 68 043,75 грн.201221.ВАЗ ХТА111740D0248333125110004/2012/13949758 638,75 грн.201222.ВАЗ ХТА211440С5129951125110006/2012/13717158 345,83 грн.201223.ВАЗ ХТА211440С5165583125110004/2012/13928058 345,83 грн.201224.ВАЗ ХТА212140D2102367125110004/2012/13984668 043,75 грн.2012

3. В рахунок часткового погашення заборгованості по кредитному договору №974 від 01.12.2012р. в розмірі 2 421 355,55 грн., в тому числі: 2 287 860,21 грн. заборгованості по кредиту, 44 691,64 грн. заборгованості по процентах, 25 949,98 грн. строкових процентів, 62 452,83 грн. пені по кредиту, 400,89 грн. пені по процентах,

- звернути стягнення на предмет застави по договору застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №2/12/11/974 шляхом реалізації на публічних торгах транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд" (м.Луганськ, вул.26 Бакинських комісарів, буд. 170, п/р 26005355014159 у ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310, ідентифікаційний код 32279782) в кількості 9 одиниць, встановивши початкову ціну відповідно до умов договору застави товарів в обороті від 01.12.2011р. №2/12/11/974, а саме:

№ п/пНазва та кузов автомобіля№ ВМД або АктуРік випускуЗаставна вартість авто, без ПДВ, грн.1.FIAT Linea ZFA32300003183320500040403/2012/0040652012109401,672.FIAT Linea ZFA22500000306179500040403/2012/0041432012109635,003.FIAT Doblo Combi ZRA26300009184220500040404/2012/0039352012142245,834.FIAT Cargo ZFA26300009196626500040403/2012/004927201297255,835.FIAT Linea ZFA32300003189593500040403/2012/006403201292545,836.FIAT Doblo ZFA22300005734816500040403/2012/0083622012109962,507. FIAT Doblo ZFA22300005734685500040403/2012/0083622012109962,508.FIAT Doblo ZFA22300005734981500040403/2012/008362201294921,009.FIAT Qubo ZFA22500000336731500040403/2012/0089412012100462,50 Всього 966 392,66

- а також звернути стягнення на предмет застави по договору застави від 02.04.2013р. №8/04/13/974 шляхом реалізації на публічних торгах обладнання СТО Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд" (м.Луганськ, вул.26 Бакинських комісарів, буд.170, п/р 26005355014159 у ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310, ідентифікаційний код 32279782), що знаходиться в м.Луганськ, вул. Оборонна, 122 А, та в м.Києві, вул. Маршала Гречки, 13, встановивши початкову ціну відповідно до умов договору застави від 02.04.2013р. №8/04/13/974, а саме:

№ п/пОБЛАДНАННЯ СТО, м. Луганск, вул. Оборонная,122АІнвентарний / ідентифікаційний номер основного засобуЗаставна вартість, грн. 1Верстат двухтумбовий (оцин.стіл) 1900ммВ.2 12 501,002Верстат двухтумбовий (оцин.стіл) 1900ммВ.2 22 501,003Верстат двухтумбовий (оцин.стіл) 1900ммВ.2 32 501,004Верстат двухтумбовий (оцин.стіл) 1900ммВ.2 42 501,005Верстат двухтумбовий (оцин.стіл) 1900ммВ.2 52 501,006Верстат двухтумбовий (оцин.стіл) 1900ммВ.2 62 501,007Верстат двухтумбовий (оцин.стіл) 1900ммВ.2 72 501,008Верстат двухтумбовий (оцин.стіл) 1900ммВ.2 82 501,009Верстат двухтумбовий (оцин.стіл) 1900ммВ.2 92 501,0010Верстат двухтумбовий (оцин.стіл) 1900ммВ.2 102 501,00 ОБЛАДНАННЯ СТО м. Київ, вул. Маршала Гречки,13Інвентарний / ідентифікаційний номер основного засобуЗаставна вартість, грн.1Апарат д/хімчистки Puzzi 100 Super20070423 460,362Вулканізатор д/легкових а/м Lamco20080404 881,643Детектор витоку УФ з підфарбовуючим комплектомACTUVKITA2 381,104Домкрат для трансмісій і КПП 500 кг, INT20080491 511,975Домкрат для трансмісій і КПП 500 кг, INT20080521 511,976Ключ динамометричний (40-200 Nm) ?5122-2 CLT1 516,677Комплект інструмента у візкуRACING-AM 0643 610,008Комплект інструмента у візкуRACING-AM 1133 610,009Комплект інструмента у візкуRACING-AM 1143 610,0010Комплект інструмента у візкуRACING-AM 1153 610,0011Комплект інструмента у візкуRACING-AM 1163 610,0012Комплект інструмента у візкуRACING-AM 1173 610,0013Комплект інструмента у візкуRACING-AM 1903 610,0014Комплект інструмента у візкуRACING-AM 1913 610,0015Комплект інструмента у візкуRACING-AM 1923 610,0016Комплект інструмента у візкуRACING-AM 1933 610,0017Комплект інструмента у візкуRACING-AM 1943 610,0018Комплект інструмента для розвалу -сходженняAlign-Set 1182 767,0019Компресометр20082841 356,9720Компресор одноступеневий з ремінною передачею Fini20080362 595,2921Компресор одноступеневий з ремінною передачею Fini20080374 671,5222Кран гідравлічний 1000 кг д/зняття двигуна, INT20080483 253,9623Машина для мийки деталей і агрегатів, Flexbimec20080532 743,4224Машина для мийки деталей і агрегатів, Flexbimec20080545 421,5425Механічні поворотні стіли 2шт, 50ммHD 000713 488,2826Пантограф (балка, що обертається довжина 2м)+шланг20081203 044,1127Піногенератор с б/с роз'ємами+шланг ВД М22х120081212 361,6628Пневмогайковерт 1/2XT71001 573,0029Пневмогайковерт 1/2XT71001 573,0030Пневмогайковерт 1/2XT71001 573,0031Пневмогайковерт 1/2XT71001 573,0032Пневмогайковерт 1/2XT71001 573,0033Пневмогайковерт 1/2XT71001 573,0034Пневмопритирна машинка20081231 291,4235Пресс гідравличний ручний 15тон, INT20080503 845,5936Пуско-зарядний візок до/АКБ,однофазний,Telwin20080381 297,6437Пуско-зарядний візок до/АКБ,однофазний,Telwin20080392 008,2538Пилосос для/сухого та вологого прибирання20080432 131,8839Стапель для/ремонту двигуна RAV20080332 317,2640Стенд для/промивки системи охолодження Power Flash20080218 342,0041Стенд для/промивки системи охолодження Power Flash20080228 342,0042Стенд шиномонтажний Sicam20080349 330,7043Траверса гидравл. з ручн. приводом20110196 982,5344Установка д/вакуумного збору масла Flexbimec20080301 668,4045Установка д/вакуумного збору масла Flexbimec20080311 668,4046Установка д/вакуумного збора масла Flexbimec20080321 668,4047Установка д/прокачки гальмівної системи Flexbimec20080202 335,7648Установка збору відпрацьованого масла, Flexbimec20080251 204,9949Установка збору відпрацьованого масла, Flexbimec20080261 204,9950Установка збору відпрацьованого масла, Flexbimec20080271 204,9951Установка збору відпрацьованого масла, Flexbimec20080281 204,9952Установка збору відпрацьованого масла, Flexbimec20080291 204,9953Прилад для/очистки паливної системи RCP-III Winn's20080238 342,0054Прилад для перевірки світла фар, Hofmann20080553 429,2755Прилад для перевірки світла фар, Hofmann20080563 429,2756Шафа роздягальна 2 секції (синьо-сіра)03.121-5015/G1 395,0057Шафа роздягальна 2 секції (синьо-сіра)03.121-5015/G1 395,0058Шафа роздягальна 2 секції (синьо-сіра)03.121-5015/G1 395,0059Шафа роздягальна 2 секції (синьо-сіра)03.121-5015/G1 395,0060Шафа роздягальна 2 секції (синьо-сіра)03.121-5015/G1 395,0061Шафа роздягальна 2 секції (синьо-сіра)03.121-5015/G1 395,0062Шафа роздягальна 2 секції (синьо-сіра)03.121-5015/G1 395,0063Шафа роздягальна 2 секції (синьо-сіра)03.121-5015/G1 395,00 Всього основних засобів 206 741,18

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гарант Плюс" (79008, м.Львів, вул. Валова, 11, ідентифікаційний код 35877553) на користь Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" (79008, м.Львів, вул. Валова, 11, ідентифікаційний код 19390819) в рахунок виконання солідарного грошового зобов'язання заборгованість за кредитним договором №974 від 01.12.2011р в сумі 100 000,00 грн.

5. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд" (м.Луганськ, вул.26 Бакинських комісарів, буд.170, п/р 26005355014159 у ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310, ідентифікаційний код 32279782) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гарант Плюс" (79008, м.Львів, вул. Валова, 11, ідентифікаційний код 35877553) на користь Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" (79008, м.Львів, вул.Валова, 11, ідентифікаційний код 19390819) 48 427,11 грн. судового збору.

6. Право власності Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" (79008, м.Львів, вул. Валова, 11, ідентифікаційний код 19390819) на транспортні засоби підлягає реєстрації в Державтоінспекції МВС України.

7. Накази видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

8. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 19.07.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.