ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" березня 2013 р. справа № 2а-0870/7133/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання:Стельмашової Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Агропромінвест» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, -
ВСТАНОВИВ:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємства «Агропромінвест» 30.08.2011 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень. Просив поновити строк звернення до суду з позовом та. визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень щодо проведення невиїзної документальної перевірки - акт №36/23-2/30493133 від 18.03.2010 року та позапланової виїзної перевірки - акт №71/23-2/30493133 від 02.06.2010 року. (невідображення в акті невиїзної документальної перевірки №36/23-2/30493133 від 18.03.2010 року та в акті позапланової виїзної перевірки №71/23-2/30493133 від 02.06.2010 року ТОВ «НВП Агропромінвест» відомостей про відсутні або ненадані для перевірки первинні документи або інші документи, що підтверджують факт порушення, а також щодо невідібрання пояснень посадових осіб або інших працівників ТОВ «НВП Агропромінвест» про відсутність первинних та інших документів).
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року позов задоволений частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо невідображення в акті невиїзної документальної перевірки №36/23-2/30493133 від 18.03.2010 року та в акті позапланової виїзної перевірки №71/23-2/30493133 від 02.06.2010 року ТОВ «НВП Агропромінвест» відомостей про відсутні або ненадані для перевірки первинні документи або інші документи, що підтверджують факт порушення, а також щодо невідібрання пояснень посадових осіб або інших працівників ТОВ «НВП Агропромінвест» про відсутність первинних та інших документів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Свою позицію щодо задоволення частини позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтував тим, що відсутність в актах перевірки посилання на первинні конкретні документи податкового та бухгалтерського обліку є підставою для висновку суду про правомірність вимог позивача в у цій частині позову. Крім того суд врахував, що позивачу не була надана можливість відновити втрачені документи. Однак в частині відмови в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтував свою позицію тим, що, відповідачем була правомірно призначена і проведена позапланова виїзна перевірка позивача, за наслідками перевірки складено акт, що передбачено законом, тому підстав задовольняти позов в цій частині не знайдено.
З даним рішенням суду не погодився податковий орган (відповідач) та надав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про поновлення строків звернення до адміністративного суду від 14.09.2011 року та постановити ухвалу про відмову у поновленні строків звернення до суду. Вважає, що судом безпідставно поновлено строки відповідачу для звернення до суду. Також просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року та залишити позов без розгляду. Вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що 25.01.2010 року слідчим була винесена постанова про призначення документальної перевірки. В постанові слідчого було зазначено, що в ході розгляду кримінальної справи вилучені документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВТП «Агропромінвест» та отримані рухи грошових коштів з розшифруванням контрагентів вказаного підприємства. Згідно яких маються розбіжності в звітній документації підприємства наданих у податкові органи з фактичним надходженням грошових коштів на банківські рахунки ТОВ «ВТП «Агропромінвест». На підставі постанови слідчого призначена документальна перевірка від 25.01.2010 року, призначена позапланова перевірка ТОВ «ВТП «Агропромінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.09.2009 року. За результатами перевірок складені акти, прийняті податкові повідомлення-рішення. Постанова про призначення документальної перевірки була винесена в межах кримінальної справи, а перевірка, яка проводилася з питань виконання вимог податкового законодавства проводилася не в межах кримінальної справи. Результати проведення перевірки не можуть і не могли бути доказовою базою для кримінальної справи. В акті перевірки були відображені відомості що відсутні первинні документи та інші документи, що підтверджують факт наявності порушення. Станом на 02.06.2010 року підприємство не відновило первинні бухгалтерські документи (хоча виїмка була проведена 18.11.2009 року). Первинні документи не були відновлені в повному обсязі навіть під час адміністративної справи, отже висновок суду першої інстанції про те, що податковим органом не була надана можливість позивачу відновити втрачені документи є хибним. Отже судом першої інстанції зроблені висновки, що не відповідають обставинам справи.
СВ судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. На підставі ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.торони у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідПеревіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.08.2009 року слідчим було порушено кримінальну справу за фактом підробки підписів в документах податкової звітності від імені директора позивача ОСОБА_2 В межах зазначеної кримінальної справи, 18.11.2009 року проведено обшук приміщення позивача, в ході якого у позивача були вилучені документи бухгалтерського та податкового обліку, грошові кошти, а також системний блок. На підставі постанови слідчого від 25.01.2010 року про призначення невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2008 року по 31.09.2009 року, винесеної в рамках розслідування кримінальної справи в період з 10.03.2010 по 18.03.2010 року податковим органом проведена невиїзна документальна перевірка позивача. За результатами перевірки складеній акт від 18.03.2010 року, згідно якого встановлено порушення позивачем ст. 5 (пп.5.3.9, п. 5.1) ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 4, 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», а саме встановлено зниження податку на прибуток в сумі 241791грн. та податку на додану вартість в сумі 1746292грн. В акті податковим органом зазначено, що підприємством до перевірки не надано підтверджуючих документів: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №311 «Поточні розрахунки в національній валюті», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 64 «Розрахунки по податкам і платежам», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», №20 «Виробничі запаси», №28 «Товари», №70 «Доходи від реалізації готової продукції», №71 «Інший операційний дохід», №80 «Матеріальні витрати», № 81 «Витрати на оплату праці», №83 «Амортизація», №84 «Інші операційні витрати», №85 «Інші витрати» та реєстри отриманих, виданих податкових накладних.
Як встановлено судом першої інстанції 25.03.2010 року та 26.03.2010 року позивачем направлені заперечення до акту документальної перевірки від 18.03.2010 року, в яких зазначено, що в порушення вимог ст.. 4 ЗУ «Про державну податкову службу України», запити або прохання про надання документів щодо фінансово-господарської діяльності позивача податковим органом на підприємство не надсилались, пояснення щодо відсутності первинних та інших документів у керівництва позивача не відбиралося. В акті перевірки не зазначено з якого питання проводилася невиїзна документальна перевірка позивача. До заперечень були додані копії податкових накладних на загальну суму 9253769,71грн. та на 399143,38грн. Податковим органом надано позивачу відповідь на скарги позивача, в якій зазначено, що невиїзна документальна перевірка позивача за період з 01.01.2008 року по 31.09.2009 року проводилася на підставі первинних податкових та бухгалтерських документів, наведених у протоколі огляду товарно-матеріальних цінностей, вилучених в ході проведення обшуку 13.11.2009 року за фактичною юридичною адресою позивача.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції висновок суду першої інстанції щодо ухвалення рішення про часткове задоволення позову, а саме визнання протиправною бездіяльність відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо невідображення в акті невиїзної документальної перевірки №36/23-2/30493133 від 18.03.2010 року та в акті позапланової виїзної перевірки №71/23-2/30493133 від 02.06.2010 року ТОВ «НВП Агропромінвест» відомостей про відсутні або ненадані для перевірки первинні документи або інші документи, що підтверджують факт порушення, а також щодо невідібрання пояснень посадових осіб або інших працівників ТОВ «НВП Агропромінвест» про відсутність первинних та інших документів - є передчасним.
Статтею 19 Конституції України, визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції правильно визначив, що предметом доказування в даній справі є правомірність чи неправомірність дій податкового органу під час проведення позапланової невиїзної перевірки позивача.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про державну податкову службу» (в редакції, що була чинна на час вчинення оскаржуваних дій) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу.
Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу ДПС (ч. 6 ст. 11-1 ЗУ «Про державну податкову службу»); підстави проведення такої перевірки, визначені в зазначеній частині вказаної статті закону.
При цьому, згідно ч. 14 ст. 11-1 ЗУ «Про державну податкову службу» визначено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводиться після порушення кримінальної справи проти платника податків(посадових осіб платника податків), що перевіряється відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Згідно ч. 5 ст. 114 КПК України, постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.
Отже, суд першої інстанції, аналізуючи зазначені норми, дійшов правильного висновку, що податковим органом була правомірно призначена і проведена позапланова невиїзна перевірка підприємства, та за наслідками перевірки відповідно до закону складено акт. На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно взяв до уваги той факт, що на момент проведення перевірки була чинною відповідна постанова слідчого щодо проведення перевірки господарсько-фінансової діяльності підприємства. Також колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ЗУ «Про державну податкову службу» (в редакції чинній на момент проведення перевірки) не передбачалось обов'язку податкового органу викликати представника підприємства для проведення такої перевірки.
Виходячи з викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що порушень з боку податкового органу не встановлено, тому відсутні підстави для часткового задоволення позову.
В прохальній частині апеляційної скарги на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року, представник податкового органу просив скасувати не тільки зазначену постанову (та залишити позовну заяву без розгляду), а також просив скасувати ухвалу суду від 14.09.2011 року про поновлення строку для звернення до адміністративного суду та постановити ухвалу про відмову у поновленні строку для звернення до суду.
Розглядаючи вказані вимоги, колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 102 КАС України, ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі.
Статтею 186 КАС України, встановлений порядок і строки апеляційного оскарження. Частиною 3 зазначеної статті визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною 3 ст. 160 цього Кодексу, або без відклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Однак, апеляційну скаргу на ухвалу суду від 14.09.2011 року, представником податкового органу не було надано у відповідності до вимог 187, 186 КАС України, не зазначено поважності причин пропуску строку звернення до суду.
В силу частини 2 ст. 185 КАС України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково, у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне роз'яснити, що невідображення в акті невиїзної документальної перевірки відомостей що відсутні або ненадані для перевірки первинні документи або інші документи, що підтверджують факт порушення, а також щодо невідібрання пояснень посадових осіб або інших працівників ТОВ «НВП Агропромінвест» про відсутність первинних та інших документів - не є юрисдикцією адміністративних судів.
З урахуванням наведеного, на думку суду апеляційної інстанції, податковим органом вжиті заходи передбачені чинним законодавством щодо правомірності проведення перевірки підприємства. Отже, в частині задоволення позову, постанову суду слід скасувати, та в цій частині провадження у справі закритими.
Суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині. Тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині задоволення вимог.
Керуючись п.3, 4 ч. 1 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя - задовольнити частково.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Агропромінвест» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, в частині задоволення позовних вимог - скасувати, та в цій частині провадження у справі закрити.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак
Судове рішення № 32555402, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 9101/164363/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: