Ухвала суду № 32552648, 23.07.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/4447/13 Головуючий 1 інст. - Чайка І.В.

Справа № 641/2162/13-ц

Категорія: спадкові Доповідач - Котелевець А.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 20103 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Кружиліної О.А., Кіпенка І.С.,

за участю секретаря - Шабас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, встановлення факту проживання однією сім'єю, усунення від права на спадкування, визнання права власності,

в с т а н о в и л а:

В березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, усунення від права на спадкування, визнання права власності.

На обґрунтування вказав, що з 1993 року він проживав з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. За життя дружина тяжко хворіла. На протязі тривалого періоду часу він опікувався хворою дружиною, надавав необхідний догляд, матеріальну допомогу, супроводжував її в медичних закладах, сплачував лікування.

Після смерті ОСОБА_3, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Єдиним спадкоємцем першої черги є син померлої - ОСОБА_2, який ухилявся від обов'язків щодо утримання матері, ігнорував прохання останньої придбати ліки та продукти харчування тощо.

Посилаючись на вказані обставини, просив встановити факт проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю більш ніж п'ять років на момент відкриття спадщини; усунути від спадкування за законом ОСОБА_2; визнати за ним право на спадкування ? частини квартири АДРЕСА_1.

В уточнених вимогах також просив визнати свідоцтво про право на спадщину, видане державним нотаріусом Сьомої харківської державної нотаріальної контори Агасян В.Г. за реєстровим № 6-165 на ім'я ОСОБА_2, недійсним.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального, процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що судом не враховані вимоги статті 1259 ЦК України щодо зміни черговості одержання права на спадкування.

Відповідач рішення суду першої інстанції не оскаржив, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. ст. 1216, 1217 ЦК України).

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкоємцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Спірною є квартира АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 20 березня 1998 року Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, квартира за даною адресою належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та її сину - ОСОБА_2 - відповідачу по справі (а. с. 6, 75, 76).

Після смерті ОСОБА_3, яка ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина на ? частину вказаної нерухомості.

З заявами про прийняття спадщини в установлений законом строк до нотаріальної контори звернулися син померлої та ОСОБА_1 - позивач.

Заяви про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2 подані матір'ю померлої ОСОБА_6 та донькою померлої ОСОБА_7

14 березня 2013 року державним нотаріусом Сьомої харківської державної нотаріальної контори Агасян В.Г. за реєстровим № 6-165 видано свідоцтво про прао на спадщину за законом на ? частину квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 (а. с. 98-100, 131-133).

Вимоги позивача стосуються усунення від права на спадкування сина ОСОБА_3 з підстав, передбачених частиною 3 ст. 1224 ЦК України; встановлення факту проживання з померлою однією сім'єю більш ніж п'ять років на момент відкриття спадщини; визнання за ОСОБА_1 права на спадкування ? частини вказаної квартири, а також визнання свідоцтва про право на спадщину, видане державним нотаріусом Сьомої харківської державної нотаріальної контори Агасян В.Г. за реєстровим № 6-165 на ім'я ОСОБА_2, недійсним.

Відповідно до вимог абз. 2 ч. 3 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, суд при вирішенні такої справи згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України повинен установити факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього, та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.

Матеріали справи свідчать, що обставини наявності передумов щодо зміни черговості одержання права на спадкування були предметом судового розгляду.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Встановлений факт його спільного проживання з померлою ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

За ОСОБА_1 визнано право на отримання спадщини з першою чергою, яка спадкує після померлої, та право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Однак рішенням апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2012 року рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2012 року було скасовано, у задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про становлення факту проживання однією сім'єю та зміну черги на спадкування відмовлено (а. с. 92-97).

Рішення апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2012 року набрало законної сили та не скасоване.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 3 ст. 61 ЦПК України)

Доказів того, що відповідач ухилявся від надання допомоги померлій матері, яка потребувала допомоги, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Вимога про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним за відсутності підстав для зміни черговості одержання права ОСОБА_1 на спадкування після смерті ОСОБА_3 та встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу не буде мати юридичного значення.

З огляду на це, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.

Справа розглянута в межах заявлених вимог. Доводи апеляційної скарги висновків не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

судді