Постанова № 32544463, 16.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р. Справа№ 910/3629/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Суліма В.В.

За участі представників:

від позивача: Лобіков Д.В. - представник

від відповідача: Окар І.В. - представник

від третьої особи: не з'явився

вільний слухач: Горельцев А.В. - паспорт (серія: СН № 059970) виданий Міньским РУ ГУ МВС 12.09.1995

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2013 року по справі № 910/3629/13 (Повний текст рішення складено і підписано 11.04.2013) (суддя: Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна спеціалізована бюджетна установа «Аграрний фонд»

про стягнення 7 826 968,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Преображенське» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Брокбізнес» про стягнення 7 826 968,55 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2013 року по справі № 910/3629/13 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд 7 231 142,25 грн. страхового відшкодування; 477 136,85 грн. пені; 21 693,42 грн. інфляційних втрат та 95 688,81 грн. трьох процентів річних.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ПАТ «Страхова компанія Брокбізнес» подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2013 року по справі № 910/3629/13 та прийняти нове рішення у справі, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого господарського суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції не взяті до уваги та ненаданий правовий аналіз доводам відповідача.

Апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом при визначені розміру страхового відшкодування застосовано розрахунок позивача, який не передбачений умовами договору страхування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.05.2013.

Представник позивача 28.05.2013 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2013 у справі № 910/3629/13 без змін.

В судовому засіданні 28.05.2013 оголошено перерву до 25.06.2013.

Враховуючи, що дата наступного розгляду справи на 25.06.2013 о 12:20 визначена помилково (згідно розкладу зал судового засідання зайнятий іншою судовою колегією), справа призначена до розгляду на 02.07.2013 о 12:00 год.

У судовому засіданні 02.07.2013 оголошено перерву до 16.07.2013.

05.07.2013 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких зазначено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору застрахованим є майбутній урожай сільськогосподарської культури на чітко визначених в Договорі полях, а розрахунок страхового відшкодування має здійснюватись по кожному полю окремо.

10.07.2013 від позивача надійшов ще один відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначається, що відповідач намагається уникнути обов'язку належним чином виконати умови договору страхування та виплати вигодонабувачеві, визначеному позивачем, суми страхового відшкодування.

16.07.2013 представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи практики Вищого господарського суду зі спірних питань.

У свою чергу, представником третьої особи, 16.07.2013 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду подано письмові пояснення по справі, в яких представник Аграрного фонду просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд» у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи, який повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзивів та письмових пояснень, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з наступних підстав:

12.04.2012 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преображенське» (страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного страхування майбутнього врожаю сільськогосподарської культури №009/03/09061/008СГ (надалі - Договір). Договір було укладено на підставі письмової заяви позивача на страхування ризиків аграрного товаровиробника від 12.04.2012. Пунктом 18.7.2 Договору сторони погодили, що ця заява є додатком № 2 до Договору та його невід'ємною частиною.

Договір страхування було укладено позивачем на виконання п. 3.1 Форвардного біржового контракту № 355 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна від 13.04.2012 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Преображенське» та Державною спеціалізованою бюджетною установою «Аграрний фонд».

Згідно п. 4 Договору цей договір укладений на користь третьої особи (вигодонабувача), яким призначено Аграрний фонд.

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що предметом Договору є майнові інтереси, що не суперечать закону та пов'язані з володінням та (або) користуванням та (або) розпорядженням майном, а саме, майбутнім (очікуваним) урожаєм сільськогосподарської культури, зазначеної у додатку 1 до Договору (далі - сільськогосподарської культури). В додатку 1 до Договору визначені 42 поля посівів озимої пшениці, які прийняті відповідачем на страхування згідно умов Договору. Номера та місцезнаходження полів зазначених у додатку 1 до Договору співпадають з номерами та місцезнаходженням полів зазначених у заяві позивача на страхування ризиків аграрного товаровиробника від 12.04.2012 (додаток 2 до Договору). Для кожного окремого поля зазначеного у додатку 1 Договору сторони погодили: назву культури, площу посівів, страхову суму, страхову вартість одиниці врожаю сільськогосподарської культури, франшизи, страховий тариф, страхову середню урожайність, страховий платіж.

13.07.2012 позивач направив на адресу відповідача лист № 431 від 13 липня 2012 року з повідомленням про настання страхового випадку, у якому зазначив, що у зв'язку з несприятливими погодними умовами, а саме посухою та високими температурами застраховані посіви постраждали.

Факт настання страхового випадку сторонами не заперечується, крім того, ця обставина підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою від 14.05.2012 № 520, виданою Регіональним центром з гідрометеорології в Автономній Республіці Крим, та довідкою від 15.05.2012 № 26-30/1245, виданою Запорізьким обласним центром з гідрометеорології.

06.08.2012 відповідач листом № 1436 від 06.08.2012 повідомив позивача про необхідність надання останнім всіх документів, перелік яких наведений у п. 13 Договору.

14.08.2012 позивач направив на адресу відповідача лист № 491 від 14.08.2012 з доданими до нього документами про які зазначав відповідач в листі № 1436 від 06.08.2012.

23.08.2012 відповідач листом № 1534 від 23.08.2012 повідомив позивача про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування у зв'язку з тим, що розмір безумовної франшизи передбачений умовами Договору є більшим ніж розмір заподіяних збитків розрахованих відповідно до умов Договору по кожному окремому постраждалому полю. Додатком до цього листа є розрахунок суми страхового відшкодування.

В позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу позивач, зазначає, що відповідач повинен був при розрахунку суми страхового відшкодування віднімати суму безумовної франшизи від загальної суми збитку по всім постраждалим полям, внаслідок впливу застрахованого ризику, а не по кожному полю окремо.

Колегія суддів погоджується з позицією апелянта, що місцевим господарським судом невірно визначено та застосовано до спірних правовідносин поняття страховий випадок, яке полягає у підмінні поняття страховий випадок на поняття страховий ризик. Так, в рішенні суду першої інстанції зазначено, що страховим випадком відповідно до умов Договору є посуха, а у зв'язку з тим, що мала місце тільки посуха, у відповідача виникло зобов'язання відшкодувати збитки за одним страховим випадком, а не за кожним окремим полем.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Нормою ч. 2. ст. 8 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР визначено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно п. 6.1 Договору страховим випадком є подія, що сталася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику або вигодонабувачу, а саме: завдання збитків в результаті недоотримання врожаю сільськогосподарської культури внаслідок настання події (страхового ризику), що фактично сталася в період дії Договору та не кваліфікується як виключення зі страхових випадків і обмеження страхування. Відповідно до пункту 6.1.10 Договору одним із страхових ризиків сторони визначили посуху.

Це також підтверджується п. 1 та п. 2 заяви позивача на страхування ризиків аграрного товаровиробника від 12.04.2012, згідно яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Преображенське» просить Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» прийняти на страхування посіви озимої пшениці на полях зазначених у п. 1 по ризикам вказаним в п.п. 6 договору страхування.

Наявність тільки факту посухи не має наслідком настання обов'язку відповідача виплатити страхове відшкодування відповідно до умов Договору. Такий обов'язок виникає лише за умови, що в наслідок настання такої події, яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, були завдані збитки в результаті недоотримання врожаю сільськогосподарської культури. Тобто, за умови настання страхового випадку.

Колегія суддів критично оцінює висновок місцевого господарського суду про прийняття за належний розрахунку суми страхового відшкодування доданого позивачем до позовної заяви, та погоджується з доводами апелянта, що цей розрахунок суперечить умовам Договору.

Відповідно до п. 3 Договору страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування на умовах і в обсязі, передбачених цим Договором, а страхувальник зобов'язується вчасно і в повному обсязі сплачувати страхові платежі і виконувати інші умови Договору.

Абзацом 14 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР встановлено, що договір страхування повинен містити умови здійснення страхової виплати.

Пунктом 14 Договору передбачений порядок та умови здійснення виплати страхового відшкодування.

Згідно п. 14.9 Договору сторони погодили, що розмір страхового відшкодування визначається страховиком за двома можливими варіантами в залежності від страхових ризиків, що вплинули на настання страхового випадку. Згідно таблиці 2 цього пункту Договору розрахунок розміру страхового відшкодування за ризиком посуха проводиться за варіантом Б.

Відповідно до визначеного у п. 14.10.2 Договору варіанту Б: страхове відшкодування визначається із застосуванням показника страхової середньої врожайності сільськогосподарської культури, що використовується при розрахуванні страхової суми та на підставі акта про врожайність на пошкодженій (знищеній) ділянці поля складеного відповідно до пункту 11.3.8 Договору, та документів, наданих Страхувальником згідно з розділом 13 Договору як різниця між страховою середньою врожайністю сільськогосподарської культури та врожайністю на пошкодженій (знищеній) ділянці поля внаслідок впливу застрахованого ризику (застрахованих ризиків), помножена на площу пошкодженої (знищеної) ділянки поля та вартість одиниці врожаю сільськогосподарської культури, за мінусом франшизи, передбаченої у графах 11 та 12 додатку 1 до Договору.

В цьому ж пункті Договору визначена формула за якою відповідач повинен здійснювати розрахунок суми страхового відшкодування. Згідно цієї формули розрахунок страхового відшкодування повинен проводитись за кожним окремим пошкодженим полем та з обов'язковим вирахуванням франшизи розрахованої за варіантом 2.

Відповідно до п. 7.7 Договору безумовна франшиза, зазначена у додатку 1 до Договору, застосовується за варіантом 1 або варіантом 2 залежно від страхових ризиків, що вплинули на настання страхового випадку, згідно з таблицею 1. Згідно таблиці 1 цього пункту Договору безумовна франшиза за ризиком посуха застосовується за варіантом 2.

Пунктом 7.8 Договору визначено, що безумовна франшиза за варіантом 2 встановлюється в розмірі 50 % від загальної страхової суми за Договору.

Згідно п. 7.6 Договору загальна страхова сума за Договором дорівнює 19 090 000 (дев'ятнадцять мільйонів дев'яносто тисяч) грн.

За таких обставин розмір розрахованої за варіантом 2 безумовної франшизи складає 9 545 000 (дев'ять мільйонів п'ятсот сорок п'ять тисяч) грн.

Правова позиція, що відповідно до умов Договору розрахунок суми страхового відшкодування проводиться по кожному окремому пошкодженому полю підтверджується, також, іншими умовами договору страхування, зокрема, п.п. 14.5, 14.10, 14.11 та 14.12 Договору. Так, в пункті 14.5 Договору сторони погодили, що сума виплаченого страхового відшкодування для кожного окремого поля сільськогосподарської культури не може перевищувати страхової суми для такого поля сільськогосподарської культури, зазначеної у додатку 1 до Договору.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про безпідставність посилання відповідача на правила страхування в питанні визначення поняття безумовна франшиза, оскільки це не відповідає умовам Договору.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії правил страхування «Особливі умови добровільного страхування сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень» від 01.12.2009, ці правила страхування належним чином зареєстровані в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 31.12.2009, що підтверджується відповідною відміткою уповноваженого органу. Відповідно до п. 1 Договору, саме на підставі цих правил страхування відповідач укладав договір страхування з позивачем.

Згідно п. 18.2 Договору питання, не обумовлені цим Договором, регулюються Правилами та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 18.5 Договору підписуючи цей Договір, страхувальник підтверджує, що з умовами Договору й Правилами страхування (Особливими умовами) ознайомлений та згодний.

Враховуючи те, що умови Договору і норми законодавства не містять визначення поняття безумовна франшиза та позивач на момент підписання Договору з правилами страхування був ознайомлений та згоден, колегія суддів вважає правомірним застосування до правовідносин між сторонами правил страхування в питанні визначення поняття безумовна франшиза.

Правила страхування передбачають, що безумовна франшиза - це умова Договору страхування, при якій розмір страхового відшкодування визначається шляхом зменшення суми збитку на розмір франшизи. Страховик не виплачує страхове відшкодування, якщо розмір збитку менше встановленої Договором страхування суми франшизи.

Дослідивши умови Договору, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо відсутності в умовах Договору альтернативних варіантів розрахунку суми страхового за страховим ризиком посуха. Крім того встановлено, що розрахунок доданий позивачем до позову та на підставі якого місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги позивача, згідно якого при розрахунку суми страхового відшкодування необхідно віднімати суму безумовної франшизи від загальної суми збитку по всім пошкодженим полям, суперечить умовам Договору.

В той же час, дослідивши розрахунок суми страхового відшкодування, копія якого наявна в матеріалах справи та який направлявся відповідачем на адресу позивача разом з листом № 1534 від 23.08.2012, згідно якого сума безумовної франшизи віднімається від розміру заподіяного збитку за кожним окремим пошкодженим полем, колегія суддів дійшла висновку про його відповідність умовам Договору.

Частиною 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР, добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Нормою частини 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно частини 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та умов договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено порушення відповідачем при розрахунку суми страхового відшкодування умов Договору або норм законодавства.

Згідно з п. 10 ч. 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2013 року у справі № 910/3629/13 підлягає скасуванню, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2013 року по справі № 910/3629/13 скасувати.

3. У позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» (70545, Запорізька обл., Оріхівський район, село Червона Криниця, вулиця Зоряна, буд. 1, ідентифікаційний код 30338510) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (04050, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Білоруська, буд. 3, ідентифікаційний код 20344871) 34 410 (тридцять чотири тисячі чотириста десять) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 910/3629/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Сулім В.В.