Постанова № 32534744, 02.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 р. Справа № 1601/2а-14645/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.02.2013р. по справі № 1601/2а-14645/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області

до Старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В. , Управління державної виконавчої служби України Головного управління юстиціїї в Полтавській області , Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області третя особа ОСОБА_1

про скасування постанов про накладення штрафу, стягнення з боржника виконавчого збору, стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області звернулось до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, в якому просило суд: визнати незаконними дії старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В. щодо накладення штрафу на управління за невиконання рішення суду у справі № 2а-84/2011; скасувати постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В. від 19.11.2012 року про накладення штрафу за невиконання рішення суду у справі № 2а-84/2011.

Крім того, Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області звернулось до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, в якому просило суд: визнати незаконними дії старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В. щодо накладення штрафу на управління від 27.11.2012 року, стягнення з боржника виконавчого збору від 29.11.2012 року, стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 29.11.2012 року; скасувати постанови старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В. про накладення штрафу від 27.11.2012 року, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.11.2012 року, постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 29.11.2012 року.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.01.2013 року об'єднано в одне провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу та справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до старшого державного виконавця примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Приймак Олени В'ячеславівни, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу, про стягнення з боржника виконавчого збору та стягнення з боржника виконавчого збору та стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Визнано належними сторонами по справі: позивачем - Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, відповідачами - старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Приймак Олени Анатоліївни, підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, третьою особою - ОСОБА_1.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.02.2013 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області - задоволено.

Скасовано постанову старшого державного виконайся Приймак О.В. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 19 листопада 2012 року про накладення штрафу на Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці за невиконання рішення суду у справі № 2а-84/11.

Скасовано постанову старшого державного виконавця Приймак О.В. і відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 27 листопада 2012 року про повторне накладення штрафу на Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці за невиконання рішення суду у справі № 2а-84/11.

Скасовано постанову старшого державного виконавця Приймак О В. Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 29 листопада 2.012 року про стягнення виконавчого збору з Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці за невиконання рішення суду у справі № 2а-84/11.

Скасовано постанову старшого державного виконання Приймак О В. Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 29 листопада 2012 року про стягнення витрат па проведення виконавчих дій з Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці за невиконання рішення суду у справі № 2а-84/11.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, третьою особою - ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, третя особа просить постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.02.2013 року по справі № 1601/14645/12 скасувати та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог УПФУ у м. Кременчуці Полтавської області.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до виконавчого листа виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука віл 12.04.2012р. № 2а-84/2011 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області вирішити питання щодо призначення та здійснення виплат пенсії ОСОБА_1 у відповідності з нормами ст. 37 ЗУ "Про державну службу".

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці 16.07.2012 року отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2012 року, яка винесена старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В. за вказаним виконавчим документом.

Про виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2012 Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці 19.07.2012 року вирішило питання щодо призначення пенсії ОСОБА_1 та прийняло рішення колегіального органу з призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці № 533, (про вирішення питання і призначення пенсії) згідно до якого ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії зі до ст. 37 ЗУ "Про державну службу". Про виконання рішення старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області Приймак О.В. повідомлено.

Постановами старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В. стягнуто з боржника - Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці, штраф у розмірі 680,00 грн., виконавчий збір у розмірі 1360,00 грн., витрати по проведенню виконавчих дій у розмірі 39,20 грн., штраф у розмірі 1360,00 грн. за повторне невиконання рішення суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області виконано судове рішення у строк наданий для добровільного виконання, а тому державним виконавцем безпідставно прийнято оскаржувані постанови.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Як встановлено положеннями ч.2 ст.1 Закону України "Про державну виконавчу службу", завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Система органів державної виконавчої служби визначена у статті 3 цього Закону.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачений обов`язок державного виконавця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 4 та 5 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням. Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.1.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р. 9 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на грошові кошти боржника; звернення стягнення на інші види майна боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника й передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; відібрання дитини; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно частини 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 27 вказаного Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частинами 1 та 2 статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Згідно статті 28 Закону № 606-ХІV, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 4.16.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року № 74/5 передбачено, що у разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, стягується виконавчий збір у розмірі десяти відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а за невиконання рішення немайнового характеру у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення у тому самому порядку стягується виконавчий збір - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із боржника-громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір не стягується із страховиків, які здійснюють державне обов'язкове особисте страхування, при виконанні державними виконавцями рішень про стягнення коштів за державним обов'язковим особистим страхуванням, та з осіб, звільнених від його сплати згідно з законодавством, а також за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог.

Згідно п. 4.16.2. вказаної Інструкції постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після завершення строку, наданого для добровільного виконання, та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано.

Таким чином, виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання.

Статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені витрати виконавчого провадження.

Відповідно до вказаної статті витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кошти виконавчого провадження складаються з: 1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника; 2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; 4) інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Згідно з частиною 5 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Як свідчать матеріали справи, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 07.07.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-84/2011, виданого 12.04.2012 року Автозаводським районним судом м. Кременчука, згідно якого зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука вирішити питання щодо призначення та здійснення виплат пенсії ОСОБА_1 у відповідності з нормами ст. 37 Закону України "Про державну службу". Надано строк боржнику самостійно виконати рішення суду в 7-денний строк з моменту винесення постанови.

Постановою державного виконавця від 16.10.2012 року замінено сторону виконавчого провадження боржника з Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області на управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області.

16.10.2012 року боржнику направлено вимогу державного виконавця щодо надання в 3-денний термін документального підтвердження виконання рішення суду або письмового пояснення щодо причин невиконання.

19.11.2012 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Приймак Оленою Вячеславівною прийнято постанову № ВП 33299385 про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 680,00 грн.

27.11.2012 року, за повторне невиконання рішення суду, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В. прийнято постанову ВП № 33299385 про накладення штрафу на боржника у розмірі 1360,00 грн.

Крім того, за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання, державним виконавцем 29.11.2012 року прийнято постанову ВП № 33299385 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн.

Також, внаслідок понесених при примусовому виконанні виконавчого документу витрат на проведення виконавчих дій в сумі 39, 20 грн., державним виконавцем прийнято постанову від 29.11.2012 року про стягнення з боржника - Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, витрат на проведення виконавчих дій у сумі 39,20 грн.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що боржник з такою заявою до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області не звертався та у строк, визначений державним виконавцем для добровільного виконання судового рішення, рішення суду не виконав.

Посилання Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, з якими помилково погодився суд першої інстанції, на те, що управлінням виконано судове рішення у строк, наданий для добровільного виконання, шляхом прийняття рішення колегіального органу з призначенням пенсії УПФУ в м. Кременчуці від 19.07.2012 року № 533, про що повідомлено підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Полтавській області листом від 23.07.2012 року, колегія суддів не приймає, з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.02.2011 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука в Полтавській області - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Колегіального органу з призначення пенсії Управління пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука в Полтавській області № 6 від 2009 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука вирішити питання щодо призначення та здійснення виплат пенсії ОСОБА_1 у відповідності з нормами ст. 37 ЗУ "Про державну службу".

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області залишено без задоволення, а постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.02.2011р. по справі № 1601/2а-84/11 залишено без змін.

Приймаючи рішення про визнання протиправним та скасування рішення Колегіального органу з призначення пенсії Управління пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука в Полтавській області № 6 від 2009 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії у відповідності до норм Закону України "Про державну службу" з причини не досягнення ним пенсійного віку, суди першої та апеляційної інстанції виходили з наявності умов, передбачених ст. 37 Закону України "Про державну службу", необхідних для призначення позивачеві пенсії, а саме: досягнення пенсійного віку на посаді державного службовця як на загальних, так і на пільгових підставах; наявності у позивача десятирічного стажу державної служби.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м. Кременчука вирішити питання щодо призначення та здійснення виплат пенсії ОСОБА_1 у відповідності з нормами ст. 37 ЗУ "Про державну службу" суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що призначення позивачеві пенсії у відповідності до п. 2 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підтверджує досягнення ним пенсійного віку, а тому позивач має право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".

Отже, рішеннями першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 досяг пенсійного віку та має право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".

Проте, у зв'язку з тим, що суд не має права перебирати на себе функції інших органів, в даному випадку колегіального органу з призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області з призначення пенсії, судом було зобов'язано управління вирішити питання щодо призначення та здійснення виплат пенсії ОСОБА_1 у відповідності з нормами ст. 37 Закону України "Про державну службу".

Колегія суддів зазначає, що прийняття рішення про призначення пенсії віднесено до виключної компетенції відповідача.

Завдання правосуддя полягає у гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Разом з тим, рішенням колегіального органу з призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці від 19.07.2012 року, на виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.02.2011 року, яке набрало законної сили на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 року, повторно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ст. 27 Закону України "Про державну службу" з підстав недосягнення ОСОБА_1 пенсійного віку.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.02.2011 року не виконано, оскільки рішення колегіального органу з призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці від 19.07.2012 року прийнято всупереч постанові суду від 02.02.2011 року № 2а-84/11.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи постанови від 19.11.2012 року про накладення на УПФУ в м. Кременчуці Полтавської області штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 680,00 грн., від 27.11.2012 року про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду у розмірі 1360,00 грн., від 29.11.2012 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн., за невиконання рішення суду у строк, наданий для добровільного виконання, та від 29.11.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, відповідач діяв на підставі, в межах наданих йому повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законом України "Про виконавче провадження", а тому позовні вимоги про скасування таких рішень є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів зазначає, що постанова суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції, через порушення судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.02.2013р. по справі № 1601/2а-14645/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області до Старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В., Управління державної виконавчої служби України Головного управління юстиції в Полтавській області, Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, третя особа ОСОБА_1 про скасування постанов про накладення штрафу, стягнення з боржника виконавчого збору, стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.