Ухвала суду № 32533549, 09.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
09.07.2013
Номер справи
2а-16216/12/2670
Номер документу
32533549
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16216/12/2670 ( у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шостак О.О..,

при секретарі Воронець Н.В.

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 березня 2012 року №0000141720, №0000151720, №0000161720, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 березня 2012 року № 0000141720, № 0000151720, № 0000161720.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2013 року адміністративний позов задоволено частково визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 29 березня 2012 року № 0000141720, № 0000151720. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець 04 вересня 2006 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 068 000 0000 012494) та з 06 вересня 2006 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_5 та Довідки від 06.09.2006 року № 40576/ф/29-217 про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП наявні в матеріалах справи.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.07.2009 року НОМЕР_6 (форма № 2-ПДВ) (серія НОМЕР_7) ОСОБА_3 є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер НОМЕР_4).

Відповідно до даних акту перевірки від 16.03.2012 року № 10/1720-2325620939 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 568142 станом на 22 вересня 2011 року до видів діяльності позивача за КВЕД, зокрема, відноситься: 51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Протягом перевіряємого періоду, а саме: з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року, - позивач перебував на загальній системі оподаткування та здійснював названий вище вид господарської діяльності - оптову торгівлю сільськогосподарською продукцією.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) з питання дотримання вимог чинного податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 16.03.2012 року № 10/1720-2325620939.

Актом перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 16.03.2012 року № 10/1720-2325620939 встановлено порушення позивачем:

- вимог п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємцем було суму занижено чистого оподатковуваного доходу у 2011 році на загальну суму 1 387 530, 24 грн., завищено суму валових витрат у розмір 1 345 775,80 грн. (а саме: до складу валових витрат у липні-серпні 2011 року були віднесені видатки, що не пов'язані безпосередньо із отриманням доходів та не віднесені до підприємницької діяльності) та в порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) завищено суму валових витрат на 41 754, 44 грн., (а саме: до складу валових витрат віднесені видатки на бензин, що придбаний для особистого користування на загальну суму 13 762, 44 грн., та витрати на відрядження на загальну суму 27 992, 00 грн., які не віднесені до підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3). За даним епізодом порушення донарахований податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 233 621, 76 грн. (основний платіж);

- пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІV (із змінами та доповненням) внаслідок здійснення підприємцем виплати доходу фізичній особі ОСОБА_4 у розмірі 4 000, 00 грн. без попереднього нарахування та сплати податку до бюджету у розмірі 600, 00 грн.;

- пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), абз. «б» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ФОП ОСОБА_3 суми позитивного значення (рядок 18.1) з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджет у 2011 році в розмірі 61 837, 00 грн., в т.ч. за січень на 835, 00 грн., у лютому на 368, 00 грн., у березні на 164, 00 грн., у квітні на 238, 00 грн., у липні на 24 148, 00 грн. та у серпні на 36 084, 00 грн.

29 березня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС на підставі акта від 16.03.2012 року № 10/1720-2325620939 прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 0000141720, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за порушення вимог п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, визначило ФОП ОСОБА_3 суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у розмірі 262 825, 46 грн., в т.ч. 233 621, 76 грн. - основний платіж, 29 203, 70 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000151720, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за порушення вимог п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997року №168/97-ВР, п. 200.1 ст. 200, абз. «б» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ФОП ОСОБА_3 суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 76 896, 00 грн., в т.ч. 61 837, 00 грн. - основний платіж, 15 059, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000161720, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПК України за порушення вимог пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003року № 889-ІV, визначило ФОП ОСОБА_3 суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 1 037, 50 грн., в т.ч. 600, 00 грн. - основний платіж, 150, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. При цьому судом виявлене порушення, допущене податковим органом при оформлені даного податкового повідомлення-рішення від 29.03.2012 року за № 0000161720, а саме - невірно зазначено загальну суму нарахованого ДПІ грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників (1 037, 50 грн. замість 750, 00 грн.), яку має сплатити до бюджету платник податків (позивач).

Позивач не погоджуючись з податковим повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що протягом липня-серпня 2011 року між ФОП ОСОБА_3 (Покупець) та ПП «Золото ланів» (Продавець), в особі директора ОСОБА_9, було укладено ряд договорів поставки сільськогосподарської продукції, а саме: від 15.07.2011року за № ЗЛА002 щодо поставки 50 тон рапсу 1-го класу українського походження врожаю 2011 року вартістю 251 500, 00 грн. (в тому числі 5 030, 00 грн. за 1 кг); від 29.07.2011 року за № ЗЛА103 щодо поставки 90 тон рапсу 1-го класу українського походження врожаю 2011 року вартістю 452 700, 00 грн. (в тому числі 5 030, 00 грн. за 1 кг); від 05.08.2011 року за № ЗЛА154 щодо поставки 107 тон рапсу 1-го класу українського походження врожаю 2011 року вартістю 529 650, 00 грн. (в тому числі 4 950, 00 грн. за 1 кг); від 05.08.2011 року за № ЗЛА155 щодо поставки 186 тон рапсу 1-го класу українського походження врожаю 2011 року вартістю 905 820, 00 грн. (в тому числі 4 870, 00 грн. за 1 кг); від 05.08.2011 року за № ЗЛА156 щодо поставки 100 тон ячменю 3-го класу українського походження врожаю 2011 року вартістю 183 000, 00 грн. (в тому числі 1 830, 00 грн. за 1 кг).

Згідно умов договору, зокрема, п. 3.1 вказаних Договорів поставка товарів здійснювалася насипом на умовах СРТ: м. Херсон, вул. Домобудівна, 11, ТОВ «Агро-Транзит-Інвест».

Поставка і передача позивачем ПП «Золото ланів» замовлених товарів (рапс, ячмінь) в загальній кількості 404,948 тон на загальну суму 2 254 128, 54 грн. (ПДВ - 114 536, 96 грн.) підтверджується документами:

- довіреностями ПП «Золото ланів» на отримання товарно-матеріальних цінностей;

- накладними від 15.07.2011 року № 3 на суму 248 626, 25 грн. (без ПДВ), від 30.07.2011 року № 6 на суму 396 733, 89 грн. (без ПДВ), від 05.08.2011 року № 1 на суму 527 485, 41 грн. (без ПДВ), від 05.08.2011 року № 2 на суму 394 060, 78 грн. (без ПДВ), від 06.08.2011 року № 3 на суму 181 353, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 30 225, 50 грн., ячмінь), від 06.08.2011 року № 4 на суму 505 868, 75 грн. (в т.ч. ПДВ - 84 311, 46 грн.);

- договором про надання послуг від 14.07.2011 року № 1407, укладеним між ПП «Золото ланів» і ТОВ «Агро-Транзит-Інвест». Згідно якого Поклажодавець (ПП «Золото ланів») передає, а Зерновий склад (ТОВ «Агро-Транзит-Інвест») зобов'язується прийняти на зберігання та забезпечити подальшу перевалку на морське судно насіння ріпаку на умовах визначених цим Договором. Строк дії даного Договору до 31 грудня 2011 року;

- реєстром ТОВ «Агро-Транзит-Інвест» щодо кількості прийнятого від Постачальника ФОП ОСОБА_3 товару (ріпак, ячмінь) та доданими до нього актами приймання сільськогосподарської продукції на зерновий склад;

- товарно-транспортними накладними за липень-серпень 2011 року, згідно яких перевезення товарів (ріпак, ячмінь) здійснювалося ТО «Регіон-Агро» (Автопідприємство) на замовлення ФОП ОСОБА_3 (Вантажовідправника) для Вантажоодержувача - ТОВ «Агро-Транзит-Інвест» для ТОВ «Золото ланів». Транспортування товарів до пункту призначення (м. Херсон) здійснювалися на замовлення позивача третіми особами-перевізниками (ТОВ «Регіон-Агро» (ідентифікаційний код 31389922), ПП «Альфа-Трейдинг» (ідентифікаційний код 32125337) відповідно до письмових договорів про надання транспортних послуг від 01.08.2011 року № 01/08 та від 12.07.2011 року № 70/07 (копії названих договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків, податкових накладних, банківські виписки з рахунків позивача з відомостями про оплату вартості транспортних послуг також наявні в матеріалах справи).

ФОП ОСОБА_3 за фактом реалізації зазначених товарів виписав на користь Покупця ПП «Золото ланів» податкові накладні від 05.08.2011 року № 1 на суму 527 485, 41 грн., від 05.08.2011 року № 2 на суму 394 060, 78 грн., від 06.08.2011 року № 3 на суму 181 353, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 30 225, 50 грн.), від 06.08.2011 року № 4 на суму 505 868, 75 грн. (в т.ч. ПДВ - 84 311, 46 грн.), які підписані та скріплені печаткою підприємця.

Оплата за придбаний товар здійснювалась ПП «Золото ланів» шляхом перерахування безготівкових коштів зі свого рахунку № 26000300002384 в АТ «Златабанк» (МФО 380612) на рахунки контрагента № 26000449800169 в ПАТ «Кредитпромбанк» (МФО 300863) та № 26000182391 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ (МФО 380805), що підтверджується банківськими виписками за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року по таких рахунках позивача, завірених відповідними установами банків, та актом звірення взаємних розрахунків між вказаними сторонами № 2 від 02.03.2012 року. Всього перераховано коштів на загальну суму 2 254 090, 08 грн. (без ПДВ).

Реалізований ПП «Золото ланів» товар попередньо придбавався позивачем у інших суб'єктів господарської діяльності-виробників сільськогосподарської продукції (ПП «Агро-Атлас» (ідентифікаційний код 33468335), Сільськогосподарського ТОВ «ДНІПРО» (ідентифікаційний код 24752975)), на підставі договорів поставки від 15.07.2011 року № 15/07/11 (щодо придбання рапсу, українського походження, врожаю 2011 року, в кількості 49,812 т, вартість 239 097, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 39849, 60 грн.), від 25.07.2011 року за № 25-07/11-З.

Вище вказане підтверджуються наступними документи, копії та оригінали яких в матеріалах даної справи: копіями цих договорів поставок, довіреностями ФОП ОСОБА_3 на отримання товарно-матеріальних цінностей у названих постачальників, товарно-транспортними накладними за серпень 2011 року; видатковими накладними за липень-серпень 2011 року (в тому числі по взаємовідносинам з ПП «Агро-Атлас» на суму 239 097, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 39 849, 60 грн.) та з СТОВ «ДНІПРО» на загальну суму 2 865 817,43 грн. (в т.ч. ПДВ - 477 636, 22 грн.); податковими накладними за липень-серпень 2011 року, оформленими ПП «Агро-Атлас» і СТОВ «ДНІПРО», на аналогічну суму коштів (в т.ч. суми ПДВ).

Суми витрат і доходів за придбані та реалізовані товари були відображені позивачем в своїй Книзі обліку доходів та витрат, що не заперечується відповідачем.

Слід зауважити, що позивачем було перевірено наявність прав у контрагентів СТОВ «ДНІПРО», ПП «Агро-Атлас» (Постачальники) і ПП «Золото ланів» (Покупця) на укладення (виконання) подібних правочинів, оформлення первинних і розрахункових документів, податкових накладних та сплату податків і зборів. Копії вказаних документів позивачем було долучено до матеріалів справи, які також були досліджені судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем були правомірно віднесені до валових витрат витрати, понесені у зв'язку з придбанням сільськогосподарської продукції (ріпак, ячмінь) у СТОВ «ДНІПРО» та ПП «Агро-Атлас» з метою його використання в господарській діяльності та отримання доходу (а саме: реалізації ПП «Золото ланів» та іншим суб'єктам господарської діяльності), що підтверджується належним чином складеними первинними і розрахунковими документами, банківськими виписками.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції контрагенти позивача - СТОВ «ДНІПРО», ПП «Агро-Атлас» (Постачальники) і ПП «Золото ланів» (Покупця) були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Доводи податкового органу відносно відсутності у ПП «Золото ланів» умов для здійснення господарської операції (відсутність майна, трудових ресурсів тощо) не підтверджені належними та допустими доказами та не спростовують факт здійснення господарських операцій (продаж ріпаку і ячменю).

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Херсонській області серії АА № 435900 від 21.09.2011 року до видів діяльності за КВЕД ПП «Золото ланів» відносяться і 51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, 15.42.0 Виробництво рафінованої олії та жирів.

Також, відповідачем не надано доказів нікчемності правочинів, укладених між позивачем та СТОВ «ДНІПРО», ПП «Агро-Атлас» і ПП «Золото ланів».

В акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємства за фактом ухиляння від сплати податків, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, за результатами конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Слід також зауважити, що доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про неприйняття до уваги посилання відповідача на вирок Суворовського районного суду м. Херсону від 22.11.2012 року по кримінальній справі № 2120/9115/12, винесеного відносно гроку ОСОБА_7 директора ТОВ «Агро-мост» і ОСОБА_9 директора ПП «Золото ланів» за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України, оскільки обставини щодо правомірності укладення та реальності виконання безпосередньо договорів поставки укладених з ФОП ОСОБА_3 вказаним судом не досліджувалися.

Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті затверджено наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 року № 43.

Згідно наказу списання пально-мастильних матеріалів здійснюється згідно з фактичною вартістю витрачених ПММ автомобіля з урахуванням норм витрат.

Таким чином, фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу валових витрат вартість пально-мастильних матеріалів, використаних на перевезення в межах підприємницької діяльності по шляхових листах та оплачених послуг за умови документального підтвердження, що дані витрати пов'язані з підприємницькою діяльністю.

Відповідно до абз.1 пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР до складу валових витрат відносяться витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Згідно абз.16 пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.

Таким чином, якщо фізична особа-підприємець здійснює відрядження особисто та відповідно до вимог Закону має документи, які підтверджують, що дане відрядження пов'язане з його господарською діяльністю, то згідно із пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону витрати, понесені під час даного відрядження, включаються до складу валових витрат суб'єкта господарювання, за умови отримання доходу.

Позивачем до матеріалів справи були надані письмові пояснення від 13.02.2013 року щодо сум понесених витрат, наявності зв'язку їх із його господарською діяльністю, з документальним підтвердженням:

посвідчення про відрядження з відмітками про відбуття, прибуття та вибуття до пунктів призначення, та відомостями про мету відряджень;

реєстраційні документи на легковий автомобіль;

подорожні листи службового легкового автомобіля позивача;

акти приймання-передачі ПММ, видаткові накладні на відпуск ПММ (бензин), податкові накладні постачальників ПММ, розрахункові документи (фіскальні чеки) АЗС та постачальників ПММ;

оригінали банківських виписок з відомостями про оплату вартості поставлених ПММ;

первинні документи - договори поставки/купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, видаткові накладні на поставку сільськогосподарської продукції покупцям (ТОВ «Ділкорн», ТОВ Грейн Експо», СТОВ «Дніпро», ТОВ «Мораксель», ПП «Золото ланів», та ін.);

банківські виписки, акти взаєморозрахунків сторін, що були укладені позивачем в результаті здійснених відряджень.

Колегією суддів вказані документи досліджено та встановлено, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV, а податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 29.03.2012 року за № 0000141720 і № 0000151720.

Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 вказаного Закону.

Згідно норм п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм вказаного Закону.

Згідно пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті).

Підпунктами «а» і «б» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV встановлено, що особи, які відповідно до Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами вказаного Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи: Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

Пунктом 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України визначено, що не нарахування/неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Пунктом 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшений суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 факту здійснення підприємницької виплати доходу фізичній особі ОСОБА_4 у розмірі 4 000, 00 грн. без попереднього нарахування та сплати до бюджету податку з доходів такої фізичної особи не було, а тому висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІV є правомірним, і як наслідок правомірним є і рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 29.03.2012 року № 0000161720.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2013 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 12.07.2013 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

О.О.Шостак

.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шостак О.О.

Попередній документ : 32533546
Наступний документ : 32533553