Ухвала суду № 32531248, 15.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року м. Київ К/9991/75750/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012

та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25.06.2012

у справі № 2а/2370/1941/2012

за позовом Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області від 03.01.2012 № 0000022301, № 0000012301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 позов задоволено; скасовані спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової документальної виїзної перевірки ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами відносин з ПП ОСОБА_2 за липень 2011 року, складено акт № 2750/23-2/31141625 від 19.12.2011, в якому зафіксовані порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме: завищення валових витрат на суму 651 150 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 149 764,50 грн. (651 150 грн. * 23 %); п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 130 230 грн., в тому числі за липень 2011 року на суму 130 230 грн.

Висновок відповідача, викладений в акті перевірки, ґрунтується на тому, що за результатами невиїзної перевірки ПП ОСОБА_2 за липень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Техно-Грін-ЛВО» та ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», не підтверджено здійснення реальної господарської операції по реалізації ФОП ОСОБА_2 пічного палива ДП «Черкаський облавтодор», ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в кількості 79,891 тонн на загальну суму 781 381,68 грн., в тому числі ПДВ 130 230,28 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 03.01.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000022301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 651 150 грн.;

- № 0000012301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 162 787 грн., в т.ч.: 130 230 грн. основного платежу та 32 557 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами встановлено, що позивач (покупець) та ПП ОСОБА_2 (постачальник) уклали договір № 5 від 14.10.2008, за яким постачальник зобов'язався поставити замовнику, а замовник прийняти та оплатити товар: мазут М-100-40 в кількості 2 000 т, ціна за тонну - 1 545 грн. з ПДВ, пічне паливо в кількості 1 800 000 л, ціна за 1 літр - 2,30 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору, ПП ОСОБА_2 поставив у липні 2011 року позивачу 79,891 тонн пічного палива за ціною 7 900 грн. (без ПДВ) за 1 тонну та надав послуги з перевезення вказаного пічного палива на загальну суму 20 012,50 грн. (без ПДВ).

Факт передачі пічного палива та надання транспортних послуг на загальну суму 781 381,68 грн. судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

За встановлення в судовому порядку відображення позивачем сум понесених витрат у складі валових витрат та суми сплаченого ПДВ у складі податкового кредиту на підставі належно оформлених первинних документів, які складені у відповідності до чинного законодавства, спірні податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті безпідставно.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний