Ухвала суду № 32531221, 10.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2013 р. м. Київ К/9991/14371/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Пилипчук Н.Г. Шипуліної Т.М. за участю секретаря Титенко М.П.за участю представників позивача:Корнілевського Є.І.,відповідача-1:Степаненка С.О.,відповідача-2:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2008

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011

у справі № 2-а-308/08 (22-а-7884/08)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області,

Головного управління Державного казначейства України в Одеській області

про скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року, стягнення сум бюджетного відшкодування,

В С Т А Н О В И Л А:

Відкрите акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» (надалі - позивач, ВАТ «Українське Дунайське пароплавство») (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до (надалі - відповідач-1, Ізмаїльська ОДПІ Одеської області), Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, (надалі - відповідач-2), у якому просило суд скасувати податкове повідомлення рішення від 09.08.2007 № 0001582304/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року в розмірі 484 706,00 грн.; стягнути з Головного управління Державного казначейства України в Одеській області суму бюджетного відшкодування у розмірі 484 706,00 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2008 адміністративний позов задоволено в повному обсязі: скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.08.2007 № 0001582304/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року в розмірі 484 706,00 грн., складене Ізмаїльською ОДПІ Одеської області; стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області суму бюджетного відшкодування у розмірі 484 706,. грн. на користь ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача, суму судового збору у розмірі 1 700,00 грн. та повернуто сплачений у більшому розмірі ніж встановлено судовий збір у розмірі 85 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011 апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області залишено без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2008 змінено шляхом виключення з абзацу третього її резолютивної частини словосполучення «в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області». В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач-1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Згідно наданих до Вищого адміністративного суду України письмових заперечень на касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області, позивач проти заявлених вимог відповідача-1 заперечує з мотивів їх необґрунтованості та просить скаргу відхилити.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за квітень 2007 року.

За результатами проведеної перевірки 16.07.2007 відповідач-1 склав акт № 01092304/01125821, у якому зафіксував порушення позивачем приписів підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На думку відповідача-1 допущені порушення призвели до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 484 706,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідач-1 прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001582304/1 від 09.08.2007, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість у розмірі 484 706,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи судом було встановлено неправомірність проведення виїзної позапланової перевірки та помилковість висновків акта перевірки.

Змінюючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області сум бюджетного відшкодування є фактичним стягненням цих сум безпосередньо з Головного управління Державного казначейства України в Одеській області.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з змісту акта, підставою для проведення виїзної позапланової перевірки позивача стало подання ним декларації з від'ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Відповідно до зазначеної норми Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначена позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2007 року сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», мала від'ємне значення. Таке від'ємне значення утворилося внаслідок сплати у відповідному податковому періоді позивачем у ціні товарів податку на додану вартість у розмірі 484 706 грн.

При цьому суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що чинне законодавство не пов'язує право на бюджетне відшкодування лише з оплатою, проведеною у попередньому періоді за операціями з придбання товару, здійсненими у цьому ж періоді, та з формуванням, у зв'язку із цим, податкового кредиту у цьому ж періоді, а лише обмежує суми від'ємного значення, які фактично можуть бути відшкодовані платнику. Тобто, право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість пов'язується з фактичною сплатою коштів отримувачем товарів (послуг) постачальнику таких товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. Водночас, фактична сплата позивачем коштів (податку на додану вартість в ціні придбаного товару), відбулась у березні 2007 року, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами, що містяться в матеріалах справи.

Відтак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає законним скасування судами першої та апеляційної інстанцій податкового повідомлення-рішення від 09.08.2007 № 0001582304/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року в розмірі 484 706,00 грн.

Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судового рішення не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2008 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011 у справі № 2-а-308/08 (22-а-7884/08) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Пилипчук Н.Г. (підпис) Шипуліна Т.М.