Ухвала суду № 32530867, 28.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2010 р. м. Київ К-9070/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Горбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 28.09.2010 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Підприємства споживчої кооперації „Комбінат громадського харчування" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04.02.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2009

у справі № 2а-291/08/1770

за позовом Підприємства споживчої кооперації „Комбінат громадського харчування"

до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001022341/1 від 02.11.2007 та визнання нечинною другої податкової вимоги №2/1/285 від 14.01.2008

ВСТАНОВИВ:

Підприємство споживчої кооперації „Комбінат громадського харчування" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001022341/1 від 02.11.2007 та визнання нечинною другої податкової вимоги №2/1/285 від 14.01.2008.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.02.2008 в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2009 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04.02.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2009, постановити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено виїзну планову перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2007 та складено акт № 455/23-01764515 від 27.09.2007.

Перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, абз. 3 пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4, п. 5.9. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства", в результаті чого, занижено податок на прибуток за перевірений період на 34396 грн.: в III кварталі 2006 року на 7350 грн.; за 11 місяців 2006 року на 2079 грн.; IV кварталі 2006 року на 17859 грн.; II кварталі 2007 року на 9187 грн., Вищевказане заниження податку утворилось внаслідок не включення до валового доходу підприємства коштів фізичних осіб, як фінансової допомоги.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення року №0001022341/0 від 08.10.2007 позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток в сумі 47259, 90 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, зборами засновників №1 від 04.12.2006 затверджено нову редакцію статуту підприємства.

У п. 3.1 ст. 3 нової редакції статуту зазначено, що для забезпечення діяльності підприємства за рахунок грошових внесків учасників створюється статутний фонд в розмірі 230000 грн..

Склад учасників та розподіл часток у статутному капіталі підприємства наступний: Костопільська районна спілка споживчих товариств - 200 000 грн., що становить 86,9%; ПСК „Кристал" - 1 000 грн., що становить 0,4%; ПСК „Костопільський коопторг" - 1 000 грн., що становить 0,4%; пайовики - 28000 грн., що становить 12.2%.

Відповідно до ч. 1 пп. 1.22.1 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", безповоротною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів, або без укладення таких угод.

Згідно пп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1, пп. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 вказаного Закону під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів; пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою; не включаються до складу валового доходу: суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Однак судами попередніх інстанцій не встановлено хто із осіб вніс кошти не бажаючи отримати право на частку, або повернення коштів.

Судам необхідно з'ясувати: чи приймалися рішення зборами засновників підприємства споживчої кооперації „Комбінат громадського харчування" про збільшення статутного капіталу підприємства в 2006 - 2007 роках.

Чи вносили особи кошти до статутного фонду з тим, щоб отримати частку в підприємстві та стати співвласником (учасником) підприємства, чи це була безповоротна матеріальна допомога.

Хто із осіб надав підприємству безповоротну фінансову допомогу, чим це підтверджено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Підприємства споживчої кооперації „Комбінат громадського харчування" у справі № 2а-291/08/1770 слід задовольнити частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04.02.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2009 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Підприємства споживчої кооперації „Комбінат громадського харчування" задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04.02.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2009 скасувати.

Справу № 2а-291/08/1770 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді А.І. Брайко Г.К. Голубєва О.В. Карась А.О.Рибченко