Постанова № 3252468, 06.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06.02.2009 р. № 13/2

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу

за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-центр»

доДержавної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві

про скасування наказу 08.12.08 р. №207 та припису від 26.12.08 р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-ЦЕНТР»(надалі позивач) звернулося до суду з позовом до відповідачів із вимогою про скасування наказу 08.12.08 р. №207 та припису від 26.12.08 р.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що він мав і має право на земельну ділянку, на якій здійснюється будівництво, що розташована за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва. Для здійснення будівництва він отримав усі необхідні узгодження та отримав дозвіл на виконання будівельних робіт № 1505-Шв/с від 15 липня 2005 року з терміном дії до 15 липня 2006 року. У звязку із закінченням терміну дії вказаного дозволу його було перереєстровано та видано новий дозвіл на виконання будівельних робіт № 0135-Шв від 03 березня 2008 року з терміном дії до 03 березня 2009 року. Виданий відповідачем - 1 наказ від 08 грудня 2008 року №207 про скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 03 березня 2008 року, на думку позивача не законний, так як відповідачем - 1 не враховано, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації №979 від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 №920»визначено межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території м. Києва (додаток №1 до розпорядження) та визначено статус історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території м. Києва (додаток №2 до розпорядження). До переліку вулиць (додаток 1), що входять до складу зони регулювання першої категорії вулиця Богдана Хмельницького не входить. Тобто, за твердженням позивача, місце де останній проводив будівельні роботи, дозвіл на виконання яких йому було видано, не входить до складу зони регулювання першої категорії.

Також позивач звернув увагу, що інститут археології НАН України також не заперечував проти будівництва офісно-торговельного центру на вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва, що підтверджується листом від 02 листопада 2004 року № 107-4а-125/01. Своїм листом від 02 листопада 2002 року №10-5961/17 Міністерство культури і мистецтв України не заперечувало проти проведення будівельних робіт по будівництву офісно-торговельного центру на вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва. Обєкт проектування будівництва в частині розміщення офісно-торговельного центру по вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва був внесений до схеми генерального плану м. Києва, який був погоджений з Інститутом «Київ генплан»АТ «Київпроект»від 12 лютого 2002 року № Г1-22127, Управлінням Державтоінспекції ГУ МВС України в м. Києві від 06 жовтня 2003 року № 830, Управління регулювання забудови міста Головкиївархітектури від 13 лютого 2004 року П 07 № 65, Комунальним об'єднанням „Київзеленбуд" від 03 березня 2004 року № 75, СУПППР від 18 лютого 2004 року № 8/1-205, ескалаторною службою КП «Київський метрополітен»від 01 грудня 2003 року, КП «Київський метрополітен»від 03 грудня 2003 року, «Укрметротунельпроектом»від 09 грудня 2003 року. Позивач вказав, що відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», Земельного кодексу України, ДБН 360-92, наказу Держбуду України та Міністерства культури від 26 січня 2001 року № 42/94 «Про затвердження Типового положення про Консультативну раду з питань охорони культурної спадщини місцевих органів охорони культурної спадщини»та п. 6 рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16 липня 1979 року № 920 та належних історико-містобудівних архітектурних досліджень схема генерального плану була погоджена в Управлінні охорони памяток історії, культури та історичного середовища Київської міської державної адміністрації від 20 листопада 2003 року №813. 06 грудня 2004 року спеціалізованою державною організацією «Київська міська служба української інвестиційної експертизи» службою «КИЇВДЕРЖЕКСПЕРТИЗА»був виданий позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту будівництва офісно-торговельного комплексу по вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва. Зважаючи на викладене позивач робить висновок про правомірність та законність підстав отримання ним дозволу на виконання будівельних робіт на підставі якого вже ведуться будівельні роботи.

Відповідач - 1 своїми процесуальними правами не скористався витребувані судом документи не подав, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив.

Відповідач - 2 у письмовому запереченні та його повноважний представник у судовому засіданні повідомив, що проти позову заперечує. При цьому вказав, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну-діяльність»державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Відповідно до п. 1 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києва і Севастополя, затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 19.11.07 № 317, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києва і Севастополя є територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції, входять до сфери її управління, підзвітні і підконтрольні їй.

Відповідно до п. п. 13 п. 5 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.06 № 1434 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, держархбудінспекція має право - скасовувати рішення, прийняті інспекціями з порушеннями норм законодавства. За приписами до п. п. 19, 22 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини»до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, яким є Державна служба з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України, відносяться, серед іншого, погодження проектів будівельних робіт у зонах охорони пам'яток національного значення.

Вказав, що, враховуючи, що земельна ділянка на вул. Б.Хмельницького, 7 у м. Києві наказом Міністерства культури і туризму від 13 грудня 2007 року № 1669/16-07 визначена як охоронна зона памятки історії національного значення - будівлі Державного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, то його дії правомірні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, оцінивши їх у сукупності, заслухавши повноважних представників сторін, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-ЦЕНТР»зареєстроване Соломянською районною у м. Києві державною адміністрацією 30.05.01 р., ідентифікаційний код 31456548, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №000702.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є загальне будівництво будівель.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 04 листопада 2003 року позивачеві, на підставі рішення Київської міської ради від 29 травня 2005 року № 486-2/646, було передано земельну ділянку, місце розташування якої: вул. Б. Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва, розміром 0,847 га для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торговельного центру (надалі - земельна ділянка). У подальшому позивач набув право власності на зазначену земельну ділянку.

Обєкт проектування будівництва в частині розміщення офісно-торговельного центру по вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва був внесений до схеми генерального плану, оригінал якого оглянуто у судовому засіданні.

25 червня 2004 року проект будівництва офісно-торговельного комплексу по вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва (оригінал у судовому засіданні оглянутий) був погоджений Головним управлінням культури, мистецтв, охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації.

06 грудня 2004 року спеціалізованою державною організацією «Київська міська служба української інвестиційної експертизи»службою «КИЇВДЕРЖЕКСПЕРТИЗА»був виданий позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту будівництва офісно-торговельного комплексу по вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва.

Позивачеві було видано дозвіл на виконання будівельних робіт №1505-Шв/с від 15 липня 2005 року з терміном дії до 15 липня 2006 року.

У звязку із закінченням терміну дії дозволу на виконання будівельних робіт №1505-Шв/с від 15 липня 2005 року його було перереєстровано та видано новий дозвіл на виконання будівельних робіт №0135-Шв від 03 березня 2008 року з терміном дії до 03 березня 2009 року.

Тобто, позивач правомірно та на законних підставах отримав дозвіл на виконання будівельних робіт на підставі якого ведуться будівельні роботи.

14 листопада 2008 року прокуратурою м. Києва до Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва було внесено припис про скасування дії дозволу на виконання будівельних робіт від 3 березня 2008 року №0135-Шв, наданого ТОВ «Альянс-Центр»на виконання будівельних робіт з будівництва офісно-торговельного центру за адресою: вул. Б. Хмельницького, 7, що у Шевченківському районі м. Києва до часу усунення забудовником порушень законодавства про охорону культурної спадщини. Вказаний припис було мотивовано, зокрема, тим, що земельна ділянка по вул. Б.Хмельницького,7, що у м. Києві розташована у зоні регулювання забудови 1 категорії та що проектна документація будівництва офісно-торговельного центру на вул. Б. Хмельницького, 7 в Шевченківському районі м. Києва не погоджена в порядку, визначеному законодавством. Як випливає зі змісту оскаржуваного наказу відповідача - 1 від 08.12.2008 року - останній видано на підставі припису прокуратури м. Києва від 14.11.2008 року. Згідно Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05.04.07 р. заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Відповідно ч.2 ст. 2 вказаного вище Закону передбачено, що сфера дії цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення прокурорського нагляду.

Як зазначив представник відповідача - 2, припис від 16 грудня 2008 року він виніс на підставі наказу відповідача - 1 від 08.12.08 р., який був виданий у звязку із приписом про усунення порушень містобудівного законодавства, внесеного прокуратурою м. Києва та без проведення перевірки.

Судом враховується, що зі змісту припису прокуратури м. Києва випливає, що перевірку щодо законності будівництва офісно-торговельного центру за адресою: вул. Б. Хмельницького, 7, що у Шевченківському районі м. Києва було вже проведено. Враховуючи, що прокуратура вже провела передбачені Законом України «Про прокуратуру»дії щодо здійснення прокурорського нагляду і провела перевірку, то можна зробити висновок, що дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05.04.2007 року мала би бути поширена на відносини, що виникли між сторонами, результатом яких став оспорюваний наказ та припис.

Також належить звернути увагу, що у приписі прокуратури м. Києва вказано, що земельна ділянка по вул. Б.Хмельницького, 7, що у м. Києві розташована у зоні регулювання забудови першої категорії. Проте, розпорядженням Київської міської адміністрації від 17 травня 2002 року №979 внесено зміни в додатки до рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони памяток історії та культури в м. Києві»та викладено їх редакцію згідно додатків 1, 2. У переліку вулиць (додаток 1), що входять до складу зони регулювання першої категорії - вулиця Б.Хмельницького не входить. Тобто, місце, де позивач проводив будівельні роботи, дозвіл на виконання яких йому було видано, не входить до складу зони регулювання першої категорії.

На думку суду відповідач - 1 наказ від 8.12.2008 року щодо скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 03.03.2008 року №0135-Шв будівництва офісно-торговельного центру на вул. Б. Хмельницького, 7 в Шевченківському районі м. Києва видав без проведення перевірки та без достатніх на те підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обовязки та відповідальність субєктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»(надалі Закон).

Закон вказує (стаття 3), що Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, рівності прав і законних інтересів усіх субєктів господарювання; гарантування прав субєкту господарювання; обєктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю); відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю)… Виключно законами встановлюються: санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника.

У даному випадку дії відповідачів щодо видання наказу та припису не можна кваліфікувати як здійснення державного нагляду (контролю) так як відповідачі такого не зійснювали. Видання відповідачами наказу від 08.12.08 р. та припису від 16 грудня 2008 року на підставі припису прокуратури м. Києва нормами Закону не передбачено.

Крім іншого, приписами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»не передбачено право прокуратури проводити планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій та у визначений цим Законом спосіб здійснення державного нагляду (контролю) із дотриманням певної визначеної законом процедури.

Як вбачається із припису прокурора, останній здійснював нагляд за законністю діяльності відповідача - 1, а не позивача. Таким чином, на виконання припису прокурора відповідачі мали б здійснити перевірку та, при виявленні порушень, вжити заходи до їх усунення.

Описані вище принципи відповідачі порушили, що виразилось: у нехтуванні прав позивача; у прояві упередженості, зокрема, у прийнятті без перевірки викладеної у приписі прокурора позиції; винесенні припису без проведення перевірки тощо.

По суті відповідачі знехтували цілою низкою вимог, які ставить законодавець перед органами державного нагляду (контролю) та визначив Законом України від 05 квітня 2007 року №877-V основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Належить звернути увагу, що на момент затвердження проекту з будівництва офісно-торговельного центру на вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва, а саме в 2004 році, земельна ділянка не була визначена охоронною зоною памятки історії національного значення - будівлі Державного академічного театру російської драми імені Лесі Українки.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі… Отже, на момент затвердження проекту у позивача не існувало обовязку погоджувати його із Державною службою з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України.

Приписом ч.3 ст. 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, судом встановлено, що оспорювані наказ та припис відповідачами винесені з порушенням вимог описаних норм законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідачами не доведено правомірність винесеного ними наказу та припису.

Суд, за результатами розгляду справи та системного аналізу норм чинного законодавства, приходить до висновку про протиправність згаданого вище наказу та припису відповідачів.

Зважаючи на викладені обставини позов належить задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції від 08 грудня 2008 року № 207 про скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 03 березня 2008 року № 0135-Шв з будівництва офісно-торговельного центру на вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва. 3.Скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 16 грудня 2008 року про зупинення проведення будівельних робіт на будівництві офісно-торговельного центру на вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва. 4.Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-центр»м. Київ (адреса: вул. Лейпцизька, 3-А, код ЄДРПОУ 31456548, р/р 26002017330 в ВАТ Банк «Український капітал»МФО 320371) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено і підписано 16.02.09 р.