Постанова № 3252325, 13.11.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13.11.2008 р.                                                                                                     № 13/327

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г., судді Мазур А.С., Кишинського М.І. при секретарі Руденко Н.В., розглянувши справу за адміністративним позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух»

до Головного Контрольно-ревізійного управління України

про визнання частково недійсним акту ревізії №06-21/23 за 2005-2007 роки.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.11.2008 р. о 18 год. 15 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з висновками Відповідача які зафіксовані в акті ревізії фінансово-господарської діяльності за 2005-2007 рр. від 08.05.08 р. №06-21/23 складеного за результатами перевірки.

          Вважає, що окремі пункти акту ревізії не відповідають дійсності та просить суд визнати їх нечинними.

          Так, позивач заперечує проти висновків в акті ревізії в таких частинах: щодо перевищення вартості прийнятих від ЗАТ «Техвестсервіс»над Договірною ціною по трьом договорам підряду на загальну суму 59 400, 72грн.; щодо завищення обсягів виконаних робіт по Договору з Корпорацією НВО «Аеротехніка»при встановлені АС КПР «Вікторія»у Сімферопольському РСП на 108,6 тис. грн.; щодо надання транспортних послуг Державіаслужбі без договору та оплати за послуги на суму пального 107,4 тис. грн.; щодо надання посадовим особам Державіаадміністрації мобільного зв'язку без договору та оплати послуг на суму 502,4 тис. грн.; щодо завищення обсягів виконаних робіт ЗАТ БК «Пріоритет»при будівництві центру КПР у Дніпропетровську з монтажу обладнання структурованої кабельної мережі та системи зв'язку на суму 260,1 тис. грн.; щодо не введення в експлуатацію головного центру керування повітряним рухом та не проведення будівельних робіт на суму 3137, 2 тис. грн.; щодо неефективного використання коштів у розмірі 14,9 млн. грн. за які придбано літак типу Super King Air 350 (модель В 300); щодо нарахування в бухгалтерському обліку Підприємства дебіторської заборгованості в сумі 13,1 млн. грн.; щодо заниження собівартості за 2007 рік на 12,7 млн. грн. за рахунок внесення членських внесків до Європейської організації з безпеки аеронавігації; щодо взаємовідносин по взаєморозрахункам з National Westminster Bank Plc; щодо взаємовідносин по розрахунку з гідрометереологічним центром Чорного та Азовського морів протягом 2005 -2007 років в частині незаконного використання коштів в розмірі понад 1млн.грн., що пішли на оплату послуг.

          Відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України. При цьому посилається, зокрема, на ст. 13 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», положення ст. ст. 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

          Державне підприємство обслуговування повітряного руху України зареєстровано 15.01.93 р., присвоєно ідентифікаційний код 19477064, що підтверджує свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи А00 №011616.

Відповідно до довідки №1871 з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД є: функціонування авіаційної транспортної інфраструктури; медична практика.

Як зазначено в статуті підприємства, затвердженого наказом міністерства транспорту та зв’язку України від 23.05.07 р. №443, останнє є державним комерційним підприємством, що засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі—підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

На підставі вище вказаної закону Відповідачем проведено перевірку фінансово-господарської діяльності Позивача за 2005-2007 рр.

08.05.08 р. за результатами перевірки складено акт ревізії №06-21/23.

Суд бере до уваги, що акт ревізії - це службовий документ, який стверджує факт ревізійних дій та їх результатів, і є носієм доказової інформації про виявлені недоліків в господарюванні. Метою документування ревізійних дій та їх результатів є надання власникові та іншим користувачам матеріалів ревізії, визначених законодавством, суттєвої, повної і обґрунтованої інформації про стан збереження і використання коштів, цінних паперів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів, ведення бухгалтерського обліку і стану фінансової дисципліни, а також про обставини допущення, встановлення і розміри фінансових порушень.

Так, частина 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах про оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На думку суду, акт ревізії фінансово-господарської діяльності від 08.05.08 р. № 06-21/23 прийнятий у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Також колегія суддів вважає, що акт ревізії сам по собі є суб’єктивним міркуванням фахівців головного контрольно ревізійного управління України, що здійснювали перевірку та зафіксували об’єктивні (не об’єктивні) висновки останнього. Даний акт не є нормативним або ненормативним актом, який встановлює, змінює, скасовує норми права чи породжує права та обов’язки суб’єкта якому він адресований.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

          Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий Суддя                                                             Степанюк А.Г.

Судді                                                                                           Мазур А.С.                                                                                           Кишинський М.І.