Постанова № 3252267, 19.03.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 Вн. № 6/291

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19.03.2009 р.                                                                                 № 6/291

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асканія ЛТД"

до Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення

За участю представників сторін:

від позивача: Щоголєв О.Б., Сірик Є.В., Макаренко Т.Г.

від відповідача: Кішка Т.М., Гоцко Р.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 19.03.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2007 р. № 0006382303/0, від 11.10.2007 р. № 0006382303/1, від 19.12.2007 р. № 0006382303/2, від 26.01.2008 р. № 0006382303/3 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, прийнятих на підставі акта планової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія ЛТД»вимог податкового, валютного, та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р. № 409/23-3/21535923 від 18.07.2007 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва дійшла до помилкового висновку про те, що у разі якщо підприємство-кредитор (ПП «Південно-українська торгівельна група») визнано банкрутом та ухвалою суду вимог щодо погашення ТОВ «Асканія ЛТД»виданих ним векселів не пред’явлено, то господарське зобов’язання по оплаті векселів є припиненим згідно ст. 205 ГК України. Відповідно, сума заборгованості за векселями, отримувача якого визнано банкрутом, включається до валового доходу відповідно до п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями), як безповоротна фінансова допомога, що виникає на момент ліквідації кредитора.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених в запереченні, та вважає висновки викладені в акті планової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія ЛТД»правомірними.

При розгляді справи, суд дійшов до висновку, що для всебічного, повного та обґрунтованого розгляду справи необхідно з’ясувати обставини, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі економіки. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2007 р. по справі № 6/291 була призначена судово-бухгалтерська експертиза. Після надходження висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.11.2008 р. № 8421/8422, ухвалою суду від 25.12.2008 р. провадження у справі було поновлено та призначено до судового розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем - Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія ЛТД»(надалі - Товариство) вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р. та валютного законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р.

За результатами перевірки складений акт від 18.07.2007 р. № 409/23-3/21535923 та видане податкове повідомлення-рішення від 30.07.2007 р. № 0006382303/0, яким згідно з п. п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено податкове зобов’язання з ПДВ на загальну суму 20520000,00 грн., у тому числі 11400000,00 грн. за основним платежем та 9120000,00 грн. за штрафними санкціями.

В межах процедури адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін, що підтверджується наявними в справі копіями рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва № 30650/10/25-011 від 08.10.2007 р., ДПА у м. Києві № 4549/10/25-114 від 12.12.2007 р., а також ДПА України № 1384/6/25-0515 від 19.02.2008 р., прийнятими за результатами розгляду скарг позивача.

З урахуванням результатів адміністративного оскарження по відношенню до позивача відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.10.2007 р. №0006382303/1, податкове повідомлення-рішення від 19.12.2007 р. № 0006382303/2, податкове повідомлення-рішення від 26.01.2008 р. № 0006382303/3, які за змістом повністю співпадають з податковим повідомленням-рішенням від 30.07.2007 р. №0006382303/0.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору № 0001 від 01.04.2004 р. та договору № 03/1-06 від 03.01.2006 р., укладених між ТОВ «Асканія ЛТД», (Покупець) та ПП «Південно –українська торгівельна група», (Продавець), Продавцем за період з 01.04.2004 р. по 30.03.2006 р. на користь Покупця поставлено товар на суму 107 331 917,99 грн. (сто сім мільйонів триста тридцять одна тисяча дев’ятсот сімнадцять грн. 99 коп.), в т.ч. в період, що перевірявся з 01.01.2006.р. по 31.12.2006р., на користь Покупця поставлено товар на суму 9828146,72 грн. (дев’ять мільйонів вісімсот двадцять вісім тисяч сто сорок шість грн. 72 коп.).

Розрахунки з ПП «Південно –українська торгівельна група», в період, що перевірявся, здійснювалися наступним чином:

- перерахування Товариством грошових коштів на загальну суму 3843000,00 грн. (три мільйони вісімсот сорок три тисячі грн.);

- проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на 324450,16 грн. (триста двадцять чотири тисячі чотириста п’ятдесят грн. 16 коп.);

- шляхом видачі векселів 55 як засобу платежу на загальну суму 54867526,83 грн. (п’ятдесят чотири мільйони вісімсот шістдесят сім тисяч п’ятсот двадцять шість грн. 83 коп.).

В акті перевірки інспектори зробили висновок про те, що у разі якщо підприємство-кредитор (ПП «Південно – українська торгівельна група») визнано банкрутом та ухвалою суду вимог щодо погашення ТОВ «Асканія ЛТД»виданих ним векселів не пред’явлено, то господарське зобов’язання по оплаті векселів є припиненим згідно ст. 205 ГК України. Отже, сума заборгованості за векселями, отримувача якого визнано банкрутом, включається до валового доходу відповідно до п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»як безповоротна фінансова допомога, що виникає на момент ліквідації кредитора.

В акті перевірки зазначено, що на порушення п. п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 та п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Товариство не включило до складу валового доходу в ІІ кварталі 2006 р. дохід у сумі 47000000,00 грн., у вигляді кредиторської заборгованості, яка обліковується станом на 31.12.2006 р. на рахунку 62.1 бухгалтерського обліку Товариства перед ПП «Південно –українська торгівельна група»(код за ЄДРПОУ 32808733), що не підлягає оплаті у зв’язку із банкрутством контрагента, та визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 20520000,00 грн., у тому числі 11400000,00 грн. за основним платежем та 9120000,00 грн. за штрафними санкціями.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Обіг векселів в Україні врегульований Конвенцією, якою запроваджений Уніфікований закон про прості та перевідні векселі, від 07.06.1930 р. (дата приєднання України 06.07.1999 р.), та Законом України «Про обіг векселів в Україні»від 05.04.2001 р. № 2374-ІІІ із змінами і доповненнями (ст. 4), яким встановлено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Враховуючи положення спеціального вексельного законодавства та загальні норми цивільного законодавства, що регулюють порядок передачі (індосування) векселів, такі векселі можуть бути пред’явлені до оплати не лише особою, яка є первинним власником (векселедержателем) векселя, а й іншими особами, яким вексель був переданий шляхом індосаменту.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що у ІІ кварталі 2006 р. заборгованість ТОВ «Асканія ЛТД» по оплаті векселів, строк оплати яких визначений «по пред’явленню», не була безнадійною, оскільки, векселедержателем в цей період не було пред’явлено ТОВ «Асканія ЛТД» векселі до оплати. Датою видачі векселів на суму 54867526,83 грн. (п’ятдесят чотири мільйони вісімсот шістдесят сім тисяч п’ятсот двадцять шість грн. 83 коп.), строк оплати яких визначений «по пред’явленню», є 06.03.2006 р., а тому, у випадку непред’явлення вимоги по оплаті вказаних векселів, строк їх оплати настав би 06.03.2007 р., отже станом на кінець ІІ кварталу 2006 р. перебіг позовної давності не розпочався, відповідно, і заборгованість не є безнадійною.

Згідно з п. п. 1.22.1. п. 1.22. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», кредиторська заборгованість ТОВ «Асканія ЛТД»по оплаті векселів не є безповоротною фінансовою допомогою, так, як ліквідація кредитора не є підставою для виникнення безповоротної фінансової допомоги, вказана кредиторська заборгованість не витікає з договору дарування, інших подібних договорів, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод, не є безнадійною заборгованістю.

Відповідно до п. п. 1.22.1. п. 1.22. ст. 1 Закону України № 283/97-ВР, безповоротна фінансова допомога –це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

кредит або депозит, наданий платнику податку без встановлення строків повернення його основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах.

Оскільки, строк позовної давності по оплаті вказаних простих векселів не розпочався, протягом періоду, що перевірявся строк позовної давності не був а ні закінченим, а ні зупиненим, так, як згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної діяльності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Крім того, згідно з ст. 267 ЦК України сплив (закінчення) позовної давності є лише підставою для відмови суду у позові, але не позбавляє особу права звертатися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Початок перебігу позовної давності у вексельному зобов’язанні не відбувся ще й тому, що згідно з ст. 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»№ 2343-ХІІ від 14.05 1992 р. із змінами і доповненнями, у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатора. Згідно ст. 25 вказаного Закону, до повноважень ліквідатора входить пред’явлення до третіх осіб вимог щодо повернення дебіторської заборгованості боржника, що є активом боржника та відповідно до ст. 26 Закону, входить до ліквідаційної маси. Однак, ліквідатором не було пред’явлено вимоги до ТОВ «Асканія ЛТД»про сплату заборгованості за даними векселям.

55 векселів, які передані ПП «Південно –українська торгівельна група», однакові по своїй економічній суті і повинні мати однаковий підхід у податковому обліку. Видано (емітовано) дані векселі однією датою –06.03.2006 р. і всі вони з однаковим строком погашення –по пред’явленню. Ці векселі частково на суму 7867526, 83 грн. (сім мільйонів вісімсот шістдесят сім тисяч п’ятсот двадцять шість грн. 83 коп.) були погашені в період з 30.09.2006 р. по 31.12.2006 р., а на суму 47000000,00 грн. (сорок сім мільйонів грн.) –в період з 31.05.2007 р. по 25.06.2007 р. Тобто, на момент складання Акту перевірки (18.07.2007 р.) всі 55 векселів на загальну суму 54867526,83 грн. (п’ятдесят чотири мільйони вісімсот шістдесят сім тисяч п’ятсот двадцять шість грн. 83 коп.) є погашеними.

Судом встановлено, що станом на момент проведення перевірки та складання акту перевірки зобов’язання ТОВ «Асканія ЛТД»по виданих векселях на загальну суму 54867526,83 грн. вже були припинені (погашені) шляхом виконання.

Твердження представників відповідача в судовому засіданні про те, що позивачем не надано документів з метою встановлення достовірності фактів поставки товару, та перевірки достовірності здійснення операцій щодо виконання умов вказаних договорів, суд не приймає до уваги, оскільки претензій щодо ненадання, або відсутності зазначених документів під час проведення перевірки, та складання акту перевірки з боку відповідача не було пред’явлено та не вказано в акті перевірки.

За таких обставин застосування відповідного законодавчого акту, на підставі яких було визнано порушення податкового законодавства ТОВ «Асканія ЛТД», в акті перевірки та визначено податкове зобов’язання з ПДВ на загальну суму 20520000,00 грн., суперечить чинному законодавству України.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв податкові повідомлення –рішення, які не відповідають в чинному законодавству України.

          Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

          Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа. Позивач не зазначав у позовній заяві про повернення судового збору з Державного бюджету України. Також, позивач не заявляв про повернення витрат для проведення судово-бухгалтерської експертизи.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 30.07.2007 р., № 0006382303/0, від 11.10.2007 р. №0006382303/1, від 19.12.2007 р. № 0006382303/2, від 26.01.2008 р. № 0006382303/3 на загальну суму 20520000,00 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.