Рішення № 32521460, 22.07.2013, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/6370/13ц

Провадження № 2/712/2224/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2013 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого /судді Євтушенка П.М.

при секретарі Шевченко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради про відновлення межі та зобовязання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 27. 05. 2013 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради про відновлення межі та зобовязання вчинити дії, посилаючись на те, що згідно договору купівлі-продажу від 15. 12. 95р. він придбав будинковолодіння по пров. Котовсько го 120 у м. Черкаси, за яким згідно рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради була закріплена земельна ділянка площею 1086 кв. В 1999р. він та сусід ОСОБА_4 пров. Котовського, 122 одночасно розпочали приватизацію своїх земельних ділянок, а тому 04. 05. 99р. підписали один одному акти визначення і погодження меж, де визначили межу прямою лінією.

В листопаді 1999р. він отримав державний акт на право приватної власності на землю ЧР № 24-1-2333 від 21. 11. 99р., а ОСОБА_4 - держакт ЧP № 24-1-2575 від 22. 03. 2000р. Але як виявилось пізніше приватизація обох земельних ділянок, яку проводило ДКП «Земля» була проведена з помилками в розмірах та координатах обох земельних ділянок, і рішенням суду за його позовом його ж державний акт на землю 31. 03. 10р. був скасований, а правонаступника ДКП «Земля» КП «Земля» було зобовязано безоплатно виготовити йому новий державний акт на землю.

Згідно договору купівлі-продажу від 04. 05. 2000р. будинковолодіння № 122 по пров. Котовського, яке було розташоване на земельній ділянці площею 647 кв.м., придбала ОСОБА_2 та отримала від ОСОБА_4 державний акт на землю ЧP № 24-1-2575 з площею 654 кв.м., яка була обрахована при прива тизації помилково.

24. 06. 2004р. ОСОБА_2 оформила договором дарування земельну ділянку площею 654 кв.м.

Переоформлення держакту на своє імя ОСОБА_2 замовила приватній землевпорядній структурі ТОВ «Геоземпроект», яка в 2005р. виготовляє ОСОБА_2 державний акт на землю ЯА № 217383 від 01. 03. 05р. з іншими параметрами відносно попереднього, та знову робить помилки в координатах плану меж земельної ділянки № 122. Таким чином, до державного акту який отримала ОСОБА_2 01.03. 05р. була включена частина його приватної землі площею біля 50 кв.м. частина споруди та газові комунікації. Коли це було виявлено ТОВ «Геоземпроект» знову анулює державний акт ЯА № 217383 та 16. 09. 2008р. виготовляє ОСОБА_2 новий держакт ЯД № 784325, де знову розміри земельної ділянки № 122 відрізняються від розмірів попередніх державних актів.

Прокуратурою в його інтересах був заявлений позов до суду про скасування державного акту на землю ОСОБА_2, який рішенням апеляційного суду Черкаської області 14. 06. 11р. був скасований.

Після скасування державного акту ОСОБА_2 КП «Земля» згідно рішення суду від 31. 03. 10р. вигото вило йому землевпорядну документацію для виготовлення державного акту на землю.

Але виготовлення нового державного акту на землю, без помилок, зупинилось так як ОСОБА_2 відмовляється погодити межу, таку яку вони погодили 04. 05. 99р. з попереднім власником ОСОБА_4 та логічно не доводить правомірності своєї відмови, чим перешкоджає йому в складанні, збиранні та оформленні землевпорядної документації з метою оформлення державного акту на право власності на належну йому земельну ділянку.

Межі землекористування між даними будинковолодіннями зафіксовані та затверджені рішенням ОСОБА_3 міськвиконкому № 274 від 05. 04. 1956р. Вони сформовані та проходять у вигляді прямої лінії,шо також підтверджено актами визначення і погодження меж від 04. 05. 99р.,, які вони підписали з попе реднім власником будинковолодіння № 122 по пров. Котовського ОСОБА_4

На даний час межі порушені і їх необхідно відновити. Межі встановлені для попередніх власників мають бути обовязковими і для теперішніх. Спотворена ТОВ «Геоземпроект» та ОСОБА_2 межа не дає йому можливості хоч якось обслуговувати його споруду, проводити ремонтні роботи та роботи по водовідведенні тому, що в 2011р. підвал, який знаходиться під приміщенням був затоплений водою. 22. 05. 13р. таке повторилось. Вже декілька років він намагається обкласти стіни споруди пінопластом, але ОСОБА_2 не дають можливості йому це зробити і результаті чого постійні погрози, виклики правоохоронців, чисельні скарги і навіть 2 кримінальні справи. Стінна його споруди, яка побудована на відстані від межі 40-80 см.знаходиться у користуванні ОСОБА_2. На неї вони звалили різний мотлох дрова і він нічого не може вдіяти. Таким чином виник земельний спір.

З червня 2012р. він неоднора зово з даного питання звертався до міської ради і тільки 25. 02. 1З р. комісія по вирішенню земельних спорів у межах м.Черкаси винесла рішення № 92, яким «встановила» межу між будинковолодіннями № 120 та № 122 по пров. Котовського відповідно до плану «встановлених» меж розробленого ТОВ «Геоземпроект», з яким він погодитись не може.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області встановлено, що конфігура ція зазначеної земельної ділянки згідно держакту від 16. 09. 08р. в частині межі з земельною ділянкою ОСОБА_1 змінилась порівняно з конфігурацією, яка була визначена державним актом виданим ОСОБА_4 і не від повідає фактичній її конфігурації та акту погодження меж між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 20. 10. 2004р. Таким чином виданий ОСОБА_2 16. 09. 08р. державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, розташовану по пров. Котовського 122 в м.Черкаси, змінює конфігурацію зазначеної земельної ділянки і порушує права власника суміжної земельної ділянки, яким на той час був ОСОБА_1

Після скасування 14. 06. 11р. державного акту ОСОБА_2 від 16. 09. 08р. КП «Земля» виготовило йому землевпорядну документацію та акт визначення і погодження меж, з яким він звертався до ОСОБА_2 за погодженням, але йому було відмовлено. При вирішенні земельного спору земельною комісією його акт погодження не розглядався. Через частину земельної ділянки, яку він залишив при будів ництві споруди для її обслуговування, фактично і був скасований державний акт ОСОБА_2 від 16. 09. 08р.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси було встановлено, що передача у власність земельних ділянок проводиться за рішенням міської ради на підставі затвердженої техніч ної документації. Разом з тим, відмова суміжного землекористувача у підписанні акту погодження меж для приватизації земельної ділянки не є підставою для відмови міською радою для вирішення питання на прива тизацію земельної ділянки. ОСОБА_3 міською радою не вирішувалось питання про встановлен ня конкретно визначеної межі між будинковолодіннями № 120 та № 122, хоча позивач ОСОБА_1 обґрунтовано звертався до зазначеного органу місцевого самоврядування в 2012р. неодноразово. Суд вважав обгрунтованим заперечення ОСОБА_1 проти посилання ОСОБА_2 на необхідність встановлення межі по фактичній існуючій на даний час межі, яка частково проходить по стіні надвірної споруди ОСОБА_1, оскільки даними земельно кадастрової документації не підтверджено встановлення межі такої конфігурації та місця розташування, навпаки, як свідчать дані технічної інвентаризації та письмова згода сусіда на будівництво ОСОБА_1 сараю- літньої кухні в 1996р. дана будівля будувалась з відступом від суміжної межі для можливості її обслуговування на ділянці власного використання. Суд вважав обгрунтованим заперечення ОСОБА_1 проти посилання на нерівну конфігурацію суміжної межі, а тому закріплена даним документом (план встановлених меж виготовлених ТОВ «Геоземпроекг») конфігурація межі не може бути визнана обґрунтованеою на законі.

Просить суд відновити межу землекористування між будинковолодіннями № 120 та № 122 по пров. Котовського відповідно до актів визначення і погодження меж від 04. 05. 99р, яку ОСОБА_1 погодив з ОСОБА_4 Усунути порушення з землекористуванні. Зобовязати ОСОБА_3 міську раду затвердити йому землевпорядну документацію на виготовлення державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

05. 07. 2013 року ОСОБА_1 зменшив розмір позовних вимог, надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив наступне: В 1999р. він та ОСОБА_4 розпочали приватизацію своїх земельних ділянок. 04. 05. 99р. погодили та підписали акти погодження меж, та отримали державні акти на землю. Але як виявилось пізніше, технічна документація на землю була виготовлена з помилками, в звязку з чим за його позовом Соснівським районним судом м. Черкаси від 31. 03. 10р. справа № 2-1913/10 його державний акт та рішення ОСОБА_3 міської ради від 20. 07. 99р. № 611 в частині передачі йому земельної ділянки площею 1000 кв.м. по провулку Котовського 120, м. Черкаси, були скасовані. КП «Земля» було зобовязане виготовити безоплатно технічну документацію, вчинити інші дії по підготовці проекту державного акту на його земельну ділянку. Влітку 2010р. КП «Земля» розпочало відповідні роботи та виготовило йому акт погодження меж, в якому була відсутня частина його земельної ділянки, яку він залишив для обслуговування споруди при її будівництві, відповідно відступивши від межі. Як зясувалось, дана частина земельної ділянки, яка знаходилась у його власності до 31. 03. 10р. в 2008р. була без його відома злочинно включена до державного акту на землю нових власників домоволодіння по пров. Котовського, 122 ОСОБА_2 Домовитись стосовно цього «непорозуміння» з відповідачем мирно не вдалося і тоді в листопаді 2010р. прокуратурою в його інтересах був заявлений позов до суду про скасування державного акту відповідача.

14. 06. 11р. рішенням апеляційного суду Черкаської області державний акт відповідача був скасований. КП «Земля» був виготовлений акт погодження меж, та зведений план земельної ділянки № 120 по пров. Котовського і інша землевпорядна документація з метою оформлен ня державного акту на право приватної власності на землю. В даних документах була врахо вана та частина земельної ділянки, яка протизаконно потрапила до державного акту відповідача в 2008р. Але ОСОБА_2 безпідставно відмовляється підписати акт встановлення та погодження меж, чим перешкоджає йому в складанні, збиранні, та оформленні землевпорядної документації з метою оформлення державного акту на право власності на належну йому земельну ділянку.

Згідно акту встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі та зведеного плану земельної ділянки № 120 по пров. Котовського межа між земельними ділянками № 120 та № 122 довжиною в 55м. 16см. проходить по прямій лінії, що відповідає правовстановлюючим документам на дані земельні ділянки радянських часів та актам погодження меж, які вони підписали 04. 05. 99р. з попереднім власником ОСОБА_4та навіть межі, яка викреслена прямою лінією в державному акті ОСОБА_2 від 16. 09. 08р. від точки А. до його споруди. Якщо прикласти лінійку від точки А. до точки Г. в даному держакті то це видно неозброєним оком і свідчить, що межа між земельними ділянками № 120 та № 122 по пров. Котовського ніколи та в жодному документі не зафіксована така, яку «встановив» ТОВ «Геоземпроект» в 2012р., з 16-ма точками злому.

Просить суд відновити межу згідно акту встановлення та погодження меж та зведеного плану земельної ділянки № 120 по пров. Котовського, які виготовило КП «Земля» прямою лінією довжиною 55 метрів 16 см.

В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та просили відмовити позивачу в позові, зазначивши, що ніяким чином не порушують прав позивача. Вони придбали домоволодіння за адресою м. Черкаси пров. Котовського, 122 у травні 2000 року, та жодних дій з межею між домоволодіннями не проводили. Межовими знаками являються металеві стовпчики, які стояли ще до купівлі ними домоволодіння приблизно 20-30 років. Межові знаки фактично ніколи не стояли по прямій лінії, і межа проходила у вигляді ломаної лінії. Натомість ОСОБА_1 самовільно незаконно знищує межові знаки і проводить межу по прямій лінії на власний розсуд. Фактично довжина спільної межі становить 54,97 м., що підтверджується обмірами БТІ.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради в судове засідання не зявився, скерував до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, при вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно договору купівлі-продажу від 15. 12. 1995 року ОСОБА_1 є власником будинковолодіння по пров. Котовського, 120 в м. Черкаси.

Власником будинковолодіння № 122 по пров. Котовського в м. Черкаси згідно договору купівлі-продажу від 04.05.2000 року є ОСОБА_2.

Ст. 125 ч.1 ЗК України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Як зазначив позивач, в листопаді 1999р. він отримав державний акт на право приватної власності на землю ЧР № 24-1-2333 від 21. 11. 99р., який в подальшому рішенням суду був визнаний недійсним.

Ч. 1 ст. 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновлення межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим кодексом та іншими законами України.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Пунктом «е» ст. 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані дотримуватися правил добросусідства, а пунктом «г» цієї ж статті передбачено, що землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачені способи захисту прав на земельну ділянку, серед яких відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз'яснено, що згідно зі ст. 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.

У випадку встановлення невідповідності встановлених меж земельної ділянки позивача в натурі межам та промірам, зазначеним у Державному акті на право власності на землю, ці межі підлягають відновленню.

Згідно ст. 118 ЗК України, передача в порядку приватизації земельної ділянки, здійснюється на підставі заяви громадянина, у якого перебуває в користуванні земельна ділянка. Згідно ст. 107 ЗК України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.

Рішенням комісії по вирішенню земельних спорів у межах м. Черкаси № 92 від 25. 02. 2013 року межа між домоволодіннями по пров. Котовского, 120 та пров. Котовского, 122 встановлена відповідно до плану розробленого ТОВ «Геоземпроект» і спростовує твердження позивача, що відповідно правовстановчих документів межа є прямою лінією.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 61, 88, 174, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. 23, 267 ЦК України, ст.ст. 115, 116, 117, 233, 235, 236, 237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради про відновлення межі та зобовязання вчинити дії - відмовити

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий: підпис ОСОБА_6