Рішення № 32520091, 17.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2013 р. Справа № 914/2161/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., при секретарі судових засідань Яслик Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів", м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", м.Львів

про стягнення 957 672,04 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Вертас М.М.- головний юрисконсульт Управління по роботі з проблемною заборгованістю (довіреність №89 від 26.04.2012р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Львів» звернулось до господарського суду Львівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» 957 672,04 грн., з яких 584 569,80 грн. заборгованість по кредиту, 306 246,50 грн. заборгованість по процентах, 66 855,74 грн. нарахована пеня. Згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог поданої 15.07.2013р. до стягнення заявлено 956 483,76 грн., з яких 584 569,80 грн. заборгованість по кредиту, 306 246,50 грн. заборгованість по процентах, 65 667,46 грн. нарахована пеня.

Ухвалою суду від 07.06.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 19.06.2013р. Ухвалою суду від 19.06.2013р. розгляд справи відкладено на 03.07.2013р., з підстав вказаних в даній ухвалі. Ухвалою суду від 03.07.2013р. розгляд справи відкладено на 17.07.2013р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

Представник позивача подав заяву (від 15.07.2013р. вх..№27628/13) про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, в якій просить суд зменшити їх розмір, а саме стягнути з відповідача 956 483,76 грн. з яких 584 569,80 грн. заборгованість по кредиту, 306 246,50 грн. заборгованість по процентах, 65 667,46 грн. нарахована пеня, позовні вимоги з урахуванням поданої заяви підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві та у поданій заяві про уточнення розміру позовних вимог.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, подав через канцелярію суду письмові пояснення (від 03.07.2013р. вх. № 25899/13 та від 16.07.2013р. вх.№27924/13) в яких заперечує проти позову з підстав зазначених в поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

27.09.2007р. між Закритим акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Львів», повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Львів», що підтверджується статутом останнього (копія витягу зі статуту міститься в матеріалах справи, а оригінал оглянутий в судовому засіданні) (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» (надалі - позичальник) укладено кредитний договір №73 відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 1 250 682,00 грн.

Відповідно до п.1.5. кредитного договору плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 17 (сімнадцять) відсотків річних.

07.07.2008р. між сторонами був укладений додаток №2 до кредитного договору в якому сторони пункт 1.5. кредитного договору №73 від 27.09.2007р. виклали в наступній редакції: плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 19,5% річних. Даний додаток вступив в силу 15.07.2008р.

Згідно із п.1.7. кредитного договору погашення заборгованості позичальником чи будь-якою третьою особою згідно зобов'язань за цим кредитним договором здійснюється в такій черговості:

- погашення суми простроченої плати (відсотки, плата за оформлення кредиту) за користуванням кредитом;

- погашення суми строкової (нарахованої до оплати) плати (відсотки, плата за оформлення кредиту) за користування кредитом;

- погашення простроченого кредиту чи його частини;

- погашення строкової заборгованості по кредиту;

- сплата пені за несвоєчасне здійснення оплати (відсотки, плата за оформлення кредиту) за користування або її частини;

- погашення пені за несвоєчасне погашення кредиту чи його частини.

Пунктом 1.8. кредитного договору передбачено, що термін погашення кредиту згідно графіку, але не пізніше 26.09.2010р.

Відповідно до п.3.2.5. кредитного договору позичальник зобов'язується відповідати власними коштами та майном за виконання взятих на себе кредитних зобов'язань.

Згідно із п.3.2.6. кредитного договору позичальник зобов'язується своєчасно, в терміни, визначені кредитним договором, повернути банку кредит та плату (відсотки, комісії) за користування ним.

Пунктом 4.1. кредитного договору передбачено, що відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця за період з першого до останнього дня поточного місяця на суму фактичної заборгованості за кожен календарний день користування кредитом, з розрахунку річної процентної ставки виходячи з фактичної календарної кількості днів у році.

Позичальник самостійно сплачує банку щомісяця в термін до останнього робочого дня місяця нараховані за цей місяць відсотки за користування кредитом. Повний розрахунок по сплаті відсотків здійснюється в день остаточного погашення заборгованості позичальника по кредиту.

Згідно із п.4.4. кредитного договору при нарахуванні процентів враховується день видачі та не враховується день погашення кредиту.

27.09.2007р. між сторонами укладено додаток №1 до кредитного договору, в якому сторони домовились, що погашення суми основного боргу (кредиту) відбудеться відповідно до графіку погашення кредиту, що міститься в даному додатку.

07.10.2008р. між банком та позичальником укладено додаток №3 до кредитного договору №73 від 27.09.2007р., в якому сторони дійшли згоди про те, що додаток №1 від 27.09.2007р. (графік погашення кредиту) до кредитного договору №73 від 27.09.2007р. вважати таким, що втратив чинність за згодою сторін.

Як зазначає позивач у позовній заяві, він свої зобов'язання перед відповідачем згідно кредитного договору №73 від 27.09.2007р. виконав в повному обсязі, видав Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" кредит в сумі 1 250 682,00 грн.

Однак, всупереч взятих на себе зобов'язань, відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки по кредитному договору №73 від 27.09.2007р.

Для врегулювання спору у позасудовому порядку 02.07.2012р. між банком та позичальником було укладено договір про порядок виконання кредитних зобов'язань, в якому визначено порядок погашення протермінованої кредитної заборгованості за кредитним договором №73 від 27.09.2007р., яка станом на 02.07.2012р. становить 888 910,44 грн., з яких 584 569,80 грн. - заборгованість по поверненню основної суми кредиту та 304 340,64 грн. - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами (надалі разом іменується - кредитна заборгованість).

Відповідно до п.1.1. та п.1.2. вказаного договору боржник бере на себе зобов'язання сплатити банку кредитну заборгованість (888 910,44 грн.) в термін до 31.12.2012р. та в термін до 31.12.2012р. сплатити нараховані банком на суму кредитної заборгованості проценти.

Згідно із п.2.1. договору банк бере на себе зобов'язання з 02.07.2012р. на суму заборгованості по поверненню основної суми кредиту нараховувати проценти з розрахунку 1 (один) % річних.

В пункті 4 вказаного договору сторони підтверджують, що цей договір не є окремим, новим зобов'язанням, а укладений на врегулювання погашення заборгованості за кредитним договором №73 від 27.09.2007р.

Однак, як зазначено у позовній заяві, відповідач порушив умови договору про порядок виконання кредитних зобов'язань від 02.07.2012р., та в термін до 31.12.2012р. заборгованість перед банком не погасив.

Відтак, позивач звернувся до господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача кредитної заборгованості, загальний розмір якої згідно із заявою про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог становить 956 483,76 грн. з яких 584 569,80 грн. заборгованість по кредиту та 306 246,50 грн. заборгованість по процентах.

Відповідно до п.4.3. кредитного договору за несвоєчасне погашення кредиту або його частини, плати за користування кредитом або її частини банк має право нараховувати, а позичальник, в такому випадку зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожний прострочений день, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також відшкодовує банку завдані таким невиконанням збитки в повному обсязі. Наступний день після встановленої дати погашення кредиту (його частини), відсотків рахується першим днем прострочки.

Відповідно позивачем нараховано пеню за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасно сплачені проценти за користування кредитом, загальний розмір якої відповідно до поданого розрахунку становить 65 667,46 грн.

Отже, загальний розмір заборгованості, відповідно до поданої заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 956 483,76 грн. з яких 584 569,80 грн. заборгованість по кредиту, 306 246,50 грн. заборгованість по процентах, 65 667,46 грн. нарахована пеня.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача суд дійшов висновку, що позов згідно із заявою про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог слід задоволити в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.345 ГК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2007р. між Закритим акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Львів», повним правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Львів», що підтверджується статутом останнього (копія витягу зі статуту міститься в матеріалах справи, а оригінал оглянутий в судовому засіданні) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» укладено кредитний договір №73.

Позивач виконав свої обов'язки згідно даного договору, а саме надав відповідачу кредит в розмірі 1 250 682,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №TR.64481.1 від 27.09.2007р. Копія вказаного меморіального ордеру міститься в матеріалах справи, оригінал оглянутий в судовому засіданні.

Відповідач свої обов'язки з погашення кредиту виконував не в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Наявність заборгованості підтверджується наступним.

Відповідачем було здійснено лише часткові оплати, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок. Оригінали банківських виписок оглянуто в судовому засіданні.

02.07.2012р. між позивачем та відповідачем було підписано договір про порядок виконання кредитних зобов'язань.

У вказаному договорі сторони погодили, що станом на 02.07.2013р. протермінована заборгованість за кредитним договором №73 від 27.09.2007р. становить 888 910,44 грн., з яких 584 569,80 грн. - заборгованість по поверненню основної суми кредиту та 304 340,64 грн. - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами.

В п.1.1. та п.1.2. вказаного договору сторони узгодили порядок погашення кредитної заборгованості, а саме боржник взяв на себе зобов'язання сплатити банку кредитну заборгованість в термін до 31.12.2012р. та в термін до 31.12.2012р. сплатити нараховані банком на суму кредитної заборгованості проценти.

Відповідно до п.2.1. договору про порядок виконання кредитних зобов'язань за кредитним договором №73 від 27.09.2007р. позивачем починаючи з 02.07.2012р. нараховувалися проценти в розмірі 1% річних на суму заборгованості по поверненню основної суми кредиту, а саме на суму 584 569,80 грн.

У встановлений термін кредитна заборгованість, а саме 888 910,44 грн., з яких 584 569,80 грн. - заборгованість по поверненню основної суми кредиту та 304 340,64 грн. - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами не була погашена. Нараховоні проценти відповідно до п.2.1. договору про порядок виконання кредитних зобов'язань відповідачем в повному обсязі також не сплачені.

В матеріалах справи міститься уточнений розрахунок заборгованості ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» перед ПАТ «АКБ «Львів» долучений позивачем до заяви про уточнення розміру позовних вимог. Відповідно до вказаного розрахунку заборгованість по тілу кредиту становить 584 569,80 грн., а заборгованість по процентах становить 306 246,50 грн., яка включає в себе заборгованість по процентах з розрахунку 17% річних, заборгованість по процентах відповідно до укладеного додатку №2 до кредитного договору 19,5% річних (проценти нараховані до 02.07.2013р.), а також заборгованість по процентах з розрахунку 1% річних нараховані після 02.07.2013р. відповідно до договору про порядок виконання кредитних зобов'язань.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу, а саме 584 569,80 грн. заборгованості по тілу кредиту та 306 246,50 грн. заборгованості про процентах є правомірною, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.4.3. кредитного договору за несвоєчасне погашення кредиту або його частини, плати за користування кредитом або її частини банк має право нараховувати, а позичальник в такому випадку зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожний прострочений день, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також відшкодовує банку завдані таким невиконанням збитки в повному обсязі. Наступний день після встановленої дати погашення кредиту (його частини), відсотків рахується першим днем прострочки.

Згідно із поданим уточненим розрахунком позивачем заявлено до стягнення 65 667,46 грн. пені.

Відповідач з нарахуванням пені в розмірі 65 667,46 грн. не погоджується з огляду на таке. В поданому запереченні відповідач зазначає, що право на пеню за тілом кредиту у позивача виникло з 27.09.2010р., а за відсотками - з моменту виникнення боргу по відсотках, тобто з 1 числа наступного місяця відповідно до п.4.1. кредитного договору.

Однак, подане відповідачем заперечення щодо дати початку нарахування пені спростовується наступним.

Як зазначалося вище, для врегулювання спору у позасудовому порядку 02.07.2012р. між банком та позичальником було підписано договір про порядок виконання кредитних зобов'язань, в якому визначено розмір та порядок погашення протермінованої кредитної заборгованості за кредитним договором №73 від 27.09.2007р., яка станом на 02.07.2012р. становить 888 910,44 грн, з яких 584 569,80 грн. - заборгованість по поверненню основної суми кредиту та 304 340,64 грн. - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами (надалі разом іменується - кредитна заборгованість).

Відповідно до п.1.1. та п.1.2. вказаного договору боржник бере на себе зобов'язання сплатити банку кредитну заборгованість в термін до 31.12.2012р. та в термін до 31.12.2012р. сплатити нараховані банком на суму кредитної заборгованості проценти.

Тобто, вказаним договором про порядок виконання кредитних зобов'язань було обумовлено розмір кредитної заборгованості за кредитним договором №73 від 27.09.2007р та строк її погашення, а також зміна розміру процентів за кредитним договором, порядок їх нарахування та погашення.

Однак, у встановлений строк відповідач своїх зобов'язань не виконав, а тому починаючи з наступного дня, а саме з 01.01.2013р. позивач правомірно почав нараховувати відповідачу пеню.

Пеня нараховувалася позивачем відповідно до п.4.3. кредитного договору на тіло кредиту, а також на нараховані проценти в межах шести місяців відповідно до ч.6 ст.232 ГК України починаючи з 01.01.2013р. до 30.06.2013р., а тому твердження відповідача викладене в поданому запереченні про те, що позивач нараховує пеню в зворотньому порядку з кінця прострочки є безпідставним.

Відтак, перевіривши уточнений розрахунок пені, зважаючи на вищевикладене, а також беручи до уваги здійснені відповідачем часткові оплати, суд дійшов висновку, що позовна вимога згідно із заявою про уточнення розміру позовних вимог про стягнення з відповідача 65 667,46 грн. пені є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Отже, позов з врахуванням заяви про уточнення розміру позовних, в якій позивач зменшив їх розмір підлягає до задоволення в повному обсязі. З відповідача на користь позивача слід стягнути 956 483,76 грн., з яких 584 569,80 грн. заборгованість по кредиту, 306 246,50 грн. заборгованість по процентах, 65 667,46 грн. нарахована пеня.

Сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви підтверджується меморіальним ордером №22 від 29.05.2013р. на суму 19 153,44 грн.

Оскільки позивачем було уточнено розмір позовних вимог, а саме зменшено їх розмір та заявлено до стягнення 956 483,76 грн., а позов з врахуванням уточнення підлягає до задоволення в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача на підставі ст.49 ГПК України слід стягнути 19 129,67 грн. судового збору.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 549, 610, 611, 612, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230- 232, 345 ГК України, ст.ст.43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України,

суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов згідно із заявою про уточнення позовних вимог задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (79057, м.Львів, вул.Коновальця, буд. 103 офіс 605, код ЄДРПОУ 31730064) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" (79008, м.Львів, вул. Сербська, буд. 1, код ЄДРПОУ 09801546) 584 569,80 грн. заборгованості по кредиту, 306 246,50 грн. заборгованості по процентах, 65 667,46 грн. пені та 19 129,67 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 22.07.2013р.

Суддя Петрашко М.М.