Ухвала суду № 32512750, 11.07.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 р. Справа № 876/6551/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Багрія В.М., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Промтехінвест» на ухвалу судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року про закриття провадження у адміністративній справі за позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Промтехінвест» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

23 січня 2013 року Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «Промтехінвест» звернулось в суд з адміністративним позовом, в якому, з врахуванням доповнення до позовної заяви (а.с.205-209) та заяви про уточнення та збільшення позовних вимог (в порядку ст.137 КАС України, а.с.225-227), просило визнати відсутність компетенції (повноважень) Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби щодо визнання фінансово-господарських операцій між ПП ВКФ «Промтехінвест» та ПП «Львівресурс», ТОВ «РМА-Групп», ТОВ «Сана-Групп», ТОВ «Укрдім», ТОВ «Автотранс-Логістик-експедиція», ПП «Володар» та ТОВ ТПК «Техномашпостач» фіктивними; визнати відсутність компетенції (повноважень) Калуської об'єднаної державної податкової інспекції щодо визнання правочинів, укладених між ПП ВКФ«Промтехінвест» та ПП «Львівресурс», ТОВ «РМА-Групп», ТОВ «Сана-Групп», ТОВ «Укрдім», ТОВ «Автотранс-Логістик-експедиція», ПП «Володар» та ТОВ ТПК «Техномашпостач» нікчемними; визнати протиправними дії Калуської об'єднаної державної податкової інспекції, які полягають у викладенні в Акті перевірки № 1241/220/32128563 від 26 липня 2012 висновків про порушення ч.І ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 - здійснення операцій на підставі нікчемних правочинів, прийнято до виконання документи та складено документи на операції, що порушують публічний порядок, і, відповідно, суперечать законодавчим та нормативним актам; визнати протиправними дії Калуської об'єднаної державної податкової інспекції, які полягають у викладенні в Акті перевірки №1241/220/32128563 від 26 липня 2012 року висновків про порушення п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1, п.5.2 ст.5, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств із змінами і доповненнями, п.138.1, п.п. 138.1.1, п.138.2, п.138.4, 138.8, ст..138, пп.139.1.9. п.139 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 885 918 грн.; визнати протиправними дії Калуської об'єднаної державної податкової інспекції, які полягають у викладенні в Акті перевірки № 1241/220/32128563 від 26 липня 2012 року висновків про порушення пп.3.1.3, п.3.1. ст.3, п.4.1. ст..4, пп 7.2.1,пп.7.2.3, пп7.2.6 п.7.2, пп7.3.1, пп 7.3.5 п.7.3, пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1, 7.7.2 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», п.44.1, п.44.6, ст.44, п.187.1, п. 187.7 ст.187, п.188.1, п.193.1, ст..93, п.198.1,п.198,2, п.198,3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200,3 ст.200, п.201,2 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського кодексу України, пп.5.12.5 п.5.12 ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ від 30 травня 1997 року в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 929822 грн. та занижено залишок від'ємного значення в сумі 130872 грн.; визнати висновки Акту перевірки №1241/220/32128563 від 26 липня 2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства» такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України; заборонити Калуській об'єднаній державній податковій інспекції вчиняти дії щодо використання в Акті перевірки №1241/220/32128563 від 26 липня 2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства» висновків щодо визнання нікчемними правочинів, укладених ПП «ВКФ «Проммтехінвест» при винесенні податкових повідомлень-рішень та в якості підстав для корегування податкового кредиту ПП «ВКФ «Промтехінвест» та його контрагентів за договорами, визнаними Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією нікчемними.

Ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року провадження у адміністративній справі за позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Промтехінвест» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій закрито. Зазначену ухвалу мотивовано тим, що в силу вимог п.1. ч.1 ст.157 КАС України дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою судді, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, покликаючись на те, що та обставина, що акт перевірки чи його висновки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не означає, що такі не можуть порушувати права чи інтереси позивача, а отже, й не виключає їх судового захисту. Вважає, що висновки, зазначені в акті перевірки - неправомірні, а тому порушують його права та інтереси, створюють невизначеність у господарських правовідносинах за участю контрагентів, договори з якими відповідач вважає нікчемними. Зазначає, що об'єктом захисту у даній справі, є інтерес позивача, який полягає у прагненні до користування матеріальними і нематеріальними благами, зокрема правами, які виникли з договорів, укладених з контрагентами. Оскільки ці договори є первинними документами, на підставі яких було сформовано валові доходи та витрати, а також сума податкового кредиту з податку на додану вартість, їх оцінка з боку податкового органу як нікчемних свідчить про невизнання прав, які випливають з вищенаведених договорів, а отже породжують спірність, правову невизначеність як у відносинах між сторонами договорів, так і у податкових правовідносинах. Апелянт вважає, що ці інтереси виникли з передбачених законом підстав, є легальними, а тому можуть бути самостійним об'єктом судового захисту. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, відповідач у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 02 липня 2012 року по 17 липня 2012 року Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання ПП ВКФ «Промтехінвест» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2013 року. За результатами перевірки податковим органом складено Акт №1241/220/32128563 від 26 липня 2012 року.

Податкове повідомлення-рішення за наслідками порушень, виявлених під час проведеної перевірки відповідачем не приймалось.

Отже, спір виник щодо правомірності дій відповідача щодо формування висновків про безтоварність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами, викладених в Акті перевірки №1241/220/32128563 від 26 липня 2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади … при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Об'єктом захисту в адміністративному судочинстві є порушені суб'єктом владних повноважень права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

У Рішенні від 01 грудня 2004року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Об'єктом захисту у спірних правовідносинах є інтерес позивача, який полягає у прагненні до користування матеріальними і нематеріальними благами, зокрема правами, які виникли у взаємовідносинах з ПП «Львівресурс», ТОВ «РМА-Групп», ТОВ «Сана-Групп», ТОВ «Укрдім», ТОВ «Автотранс-Логістик-експедиція», ПП «Володар» та ТОВ ТПК «Техномашпостач». Оскільки в результаті виконання взятих на себе зобов'язань з господарських операцій з цими суб'єктами господарювання надалі було сформовано валові доходи та витрати, а також податковий кредит з податку на додану вартість, їх оцінка з боку податкового органу як безтоварних свідчить про невизнання прав, які випливають з вищенаведених взаємовідносин, а отже породжують спірність, правову невизначеність як у відносинах між сторонами договорів, так і у податкових правовідносинах.

Колегія суддів вважає, що вказаний інтерес позивача виник з передбачених законом підстав, є легальним, а тому може бути самостійним об'єктом судового захисту.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Таким чином, підставою для звернення до суду є лише суб'єктивне твердження позивача про порушення його прав чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оскільки Калуська ОДПІ є суб'єктом владних повноважень, які реалізуються у правовідносинах з платниками податків, то спір щодо правомірності його рішень, дій чи бездіяльності є публічно-правовим.

Законом не заборонено звертатися до суду із вимогами про визнання протиправними дій, які полягають у формулюванні висновків акту перевірки. Та обставина, що акт перевірки чи його висновки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не означає, що такі не можуть порушувати права чи інтереси позивача, а отже й не виключає їх судового захисту.

Колегія суддів зазначає, що за наслідками перевірки Калуська ДПІ не виносила податкових повідомлень-рішень, які платник податків (позивач) міг би оскаржити, а тому позивач не має іншого способу захисту порушених прав та інтересів, крім як оскарження дій податкового органу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвала суду першої інстанції слід скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду, оскільки доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі - скасуванню, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Промтехінвест» задоволити, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року у справі № 809/272/13-а - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І.Мікула

Судді В.М.Багрій

В.Я.Качмар