Ухвала суду № 32507433, 19.07.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2013 р. Справа № 876/6716/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Рак Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці та Державної митної служби України про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

12.03.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за час вимушеного прогулу відповідачі повинні здійснити перерахунок середньомісячної заробітної плати за травень 2012 року, виплатити премію, а також 10% надбавки за високі досягнення в праці та виконання особливо важливої роботи на користь нього в сумі 27524,52 грн. без урахування її індексації, а також моральної шкоди в сумі 20000,00 грн. Під час судового засіданні ним та його представником подано клопотання про уточнення позовних вимог, яким зменшено позовні вимоги в частині зобов'язання Тернопільської митниці здійснити перерахунок середньомісячної заробітної плати за травень 2012 року та виплатити премію, а також 10% надбавки за високі досягнення в праці та виконання особливо важливої роботи, оскільки такий перерахунок Тернопільською митницею було здійснено.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року клопотання Тернопільської митниці про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду - задоволено. Адміністративний позов - залишено без розгляду.

Позивач ухвалу оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі покликаються на те, що ним не було пропущено строки звернення до суду керуючись ч.2 ст.99 КАС України. Він дізнався про порушене його право щодо виплати заробітної плати лише 06.03.2013 року коли Тернопільська митниця у листі відмовилась поновити його на роботі та виплатити добровільно заробітну плату. Також вважає, що не пропустив строк звернення до суду так як згідно ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Ухвалою суду про процесуальне правонаступництво замінено відповідача Державну митну служби України на його правонаступника на Міністерство доходів і зборів України.

У ході апеляційного розгляду апелянт надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача ОСОБА_3 у ході апеляційного розгляду надала пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Залишаючи адміністративний позов позивача без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем та його представником не наведено ні в позовній заяві, ні в поясненнях наданих в судовому засіданні будь яких доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Наказом Державної митної служби України №1207-к від 11.06.2012 на підставі п. 6 ст. 30 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 було припинено перебування на державній службі в митних органах за порушення присяги державного службовця.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №9104/158014/12 від 25.01.2013 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 у справі №2-а- 1970/2867/12 апеляційну скаргу задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України №1207-к від 11.06.2012 та поновлено ОСОБА_1 з 12.06.2012 на державній службі в митних органах України на посаді провідного інспектора ВМО №1 Тернопільської митниці.

Колегія суддів зазначає, що згідно рішення суду позивача незаконно звільнено з роботи, та поновлено на займаній посаді, а тому він має право звернутись до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки на позови про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, після поновлення його на роботі, строк звернення до суду згідно ст.99 КАС України не поширюється.

Відповідно до ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 199 п.3, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року у справі №819/608/13-а скасувати та прийняти нову, якою справу направити для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

С.М. Кузьмич