Постанова № 32506498, 10.07.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року Справа № 35073/10/9104Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу приватного виробничо-комерційного підприємства «Електросвіт» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Рівне до приватного виробничо-комерційного підприємства «Електросвіт», приватного підприємства «ТЕК «Транс Експо Регіон» про стягнення коштів в дохід держави отриманих за нікчемними правочинами,

в с т а н о в и в:

ДПІ у м. Рівне 20.07.2009 року звернулася в суд з адміністративним позовом, в якому просила стягнути в дохід держави з приватного виробничо-комерційного підприємства «Електросвіт» вартість отриманих від приватного підприємства «ТЕК «Транс Експо Регіон» товарно-матеріальних цінностей в сумі 47 534,95 грн. та з приватного підприємства «ТЕК «Транс Експо Регіон» кошти отримані від товариства з обмеженою відповідальністю «Вентиляція Плюс» в сумі 47 534,95 гривень на виконання усного договору поставки (купівлі-продажу) товару.

В позовній заяві зазначає, що господарські зобов'язання між ПВКП «Електросвіт» та ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, позаяк укладалися з наміром на ухилення від сплати податків, що безперечно тягне за собою завдання шкоди бюджетним інтересам. Доводять, що такий намір встановлено в ході розслідування кримінальної справи, порушеної по факту фіктивного підприємництва, тобто створення ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, а в подальшому, підтверджено вироком Рівненського міського суду. Враховуючи нікчемність вищезазначених правочинів, просять вартість товарно-матеріальних цінностей та перераховані в їх оплату грошові кошти, відповідно до вимог ст.208 ГК України стягнути в дохід держави.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року позов задоволено частково. Зобов'язано приватне підприємство «ТЕК «Транс Експо Регіон» повернути приватному виробничо-комерційному підприємству «Електросвіт» кошти одержані на виконання нікчемних правочинів в сумі 47534 грн. 95 коп. Стягнуто з приватного виробничо-комерційного підприємства «Електросвіт» в дохід держави вартість отриманих на виконання нікчемних правочинів від приватного підприємства «ТЕК» Транс Експо Регіон» товарно-матеріальних цінностей в сумі 47534 грн. 95 коп. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ПВКП «Електросвіт» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити з підстав невідповідності висновків обставинам справи..

Апелянт зазначив, що господарські зобов'язання з ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» не визнані у судовому порядку недійсними, а тому податковий орган, самостійно кваліфікуючи відповідні правочини як нікчемні, перевищив свої повноваження.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що виконання цих правочинів підтверджено належним чином оформленою первинною документацією, як і повністю підтверджено факт використання ПВКП «Електросвіт» придбаних у ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності. Оскільки при подальшій реалізації цих товарно-матеріальних цінностей іншим суб'єктам господарювання у ПВКП «Електросвіт» виникав оподатковуваний дохід і податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які підприємство нараховувало і сплачувало до державного бюджету, то висновки податкового органу про завдання ПВКП «Електросвіт» шкоди державним інтересам є нелогічними.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що відповідно до постанови Рівненського міського суду №4-493/09 від 27.02.2009 року, з 07 по 13 квітня 2009 року ДПІ у м.Рівне проведено позапланову виїзну перевірку ПВКП «Електросвіт» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків приватним підприємством ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року. Результати перевірки оформлені актом №487/23-300/30559864 від 16.04.2009 року.

Зазначеним актом констатовано порушення ПВКП «Електросвіт» вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого, ним у перевіряємому періоді завищено валові витрати, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 9903 грн., а також завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 7922 грн.

Вказані висновки зроблені на підставі аналізу господарських операцій позивача з ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон», з огляду на неспроможність останннього здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача, через відсутність основних засобів, нематеріальних активів та найманих працівників та з огляду на встановлення досудовим слідством фіктивної діяльності вказаного суб'єкта.

В мотивувальній частині вироку Рівненського міського суду від 25 травня 2009 року у справі №1-386/10, який набрав законної сили, встановлено вчинення директором ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» спільно з ОСОБА_2протиправних дій - створення фіктивної фінансово-господарської діяльності, яка спрямована на задоволення власних потреб та нанесення збитків державі, шляхом приховування об'єкта оподаткування та формування незаконного податкового кредиту різним СПД з метою подальшої легалізації незаконно отриманих грошових коштів шляхом їх перерахування на особистий рахунок ПП ОСОБА_2 та конвертації в неконтрольовану готівку і подальше її використання на власний розсуд.

За результатами перевірки ПВКП «Електросвіт» нараховано 11883,72 грн. податку на додану вартість та 12425,22 грн. податку на прибуток.

Податкові повідомлення-рішення, якими визначені вказані суми податкового зобов'язання, оскаржені ПВКП «Електросвіт» в судовому порядку, однак судового рішення з цього приводу, яке б набрало законної сили, немає.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції вважав встановленим факт придбання у ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» та використання товару у господарській діяльності ПВКП «Електросвіт», а також з того, що позивачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про спрямованість умислу посадових осіб ПВКП «Електросвіт» на порушення публічного порядку та про наявність мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Не за перечуючи правильність встановлених обставин судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що висновок про часткове задоволення позову є помилковим, бо при таких обставинах слід було відмовити в задоволенні позовних вимог.

Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що господарські операції між ПВКП «Електросвіт» та ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон», згідно з якими, останній поставляв першому електротовари в асортименті, проводились без укладання договорів.

Проте, ці взаємовідносини оформлялися видатковими накладними: №182 від 14.11.2008 року, №136 від 22.10.2008 року, №108 від 07.10.2008 року, №85.1 від 26.09.2008 року, № 79 від 22.09.2008 року, №41 від 28.08.2008 року, №25 від 20.08.2008 року та податковими накладними з аналогічними реквізитами. Загальна сума поставок - 39612,45 грн. + ПДВ в сумі 7922,49 грн. оплачена ПВКП «Електросвіт» шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» згідно з платіжними дорученнями: №5589 від 12.11.2008 року, №5432 від 20.08.2008 року, №5541 від 22.10.2008 року, №5486 від 19.09.2008 року, №5515 від 07.10.2008 року, №5440 від 28.08.2008 року, №5508 від 01.10.2008 року. Загальна вартість поставок без урахування ПДВ віднесена ПВКП «Електросвіт» до складу валових витрат, а податок на додану вартість - до складу податкового кредиту.

В подальшому, електротовари в такому асортименті були реалізовані ПВКП «Електросвіт» для ТОВ «Сільпо-29», ПП «Інков», ТОВ «РЗВА-Електрик», ВАТ «Концерн Хлібпром», ВАТ «РЗНЗБК», ТОВ фірмі «Журавлина», ВП «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління», ТОВ фірма «Вестар», ЗАТ «Рівнеборошно», ВАТ «Укртранснафта», Львівській залізниці, ТОВ «Акватон», ТОВ «Рівнетехсервіс», ТОВ «Газотрон-Влатава», ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод», Гощанському УЕГГ ВАТ «Рівнегаз», ТОВ «П'ятидні», ТОВ фірмі «Столяр», МП «Квант», ТОВ «Топаз» ЛТД, Рівненській філії ТОВ «Торговий дім «Континіум-Галичина», ПКВК-46 УДДУ.

Фактично, первинною документацією підтверджено, що ПВКП «Електросвіт» відчужувало одержану від ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» продукцію суб'єктам підприємницької діяльності, які являються платниками податку на додану вартість та збільшувало відпускну ціну на відповідний розмір торгівельної надбавки, а відтак у ПВКП «Електросвіт» виникали податкові зобов'язання, як податку на прибуток, так і з податку на додану вартість, які він нараховував та сплачував до державного бюджету і претензій у податкового органу не виникало.

Як видно з вироку Рівненського міського суду від 25 травня 2009 року у справі №1-386/10, який набрав законної сили засуджено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 засуджено, в тому числі, за фіктивне підприємництво.

ПВКП «Електросвіт» не фігурує у кримінальній справі як одна з фіктивних фірм, створених особами, яких притягнуто кримінальної відповідальності.

Вищевказаним вироком також встановлено, що підприємство не є суб'єктом, який внаслідок злочину одержав якусь вигоду чи можливість ухилення від сплати податків, а також не встановлено злочинного умисного зговору посадових осіб ПВКП «Електросвіт» з посадовими особами ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон».

Отже, суд першої інстанції встановив і підтверджується матеріалами справи, що ПВКП «Електросвіт» придбав товари у ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» на підставі первинних документів, передбачених законодавством: видаткових та податкових накладних, платіжних доручень; ці документи відповідають вимогам законодавства; ПВКП «Електросвіт» оприбуткував та оплатив придбані товари в повному обсязі; в подальшому він використав придбані товари у власній господарській діяльності та отримав дохід від продажу товарів, а відтак правочини, вчинені між відповідачами, є правомірними, а позовні вимоги є необгрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 ст.208 названого кодексу передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведені законодавчі положення у розрізі функцій податкової інспекції, що полягають у здійсненні контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), застосовуються до правочинів, вчинених виключно з метою ухилення від оподаткування. Адже використання податковим органом повноваження на подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, з підстав, які не пов'язані з контролем за сплатою податків, є перевищенням компетенції цього суб'єкта владних повноважень.

При цьому для правильної кваліфікації правочину як такого, що порушує публічний порядок, необхідно визначити існуючий зв'язок між власне укладенням і виконанням такого правочину та застосованим його учасниками механізмом ухилення від оподаткування.

Адже якщо укладення та виконання договору є частиною такого механізму - зокрема, у випадку, коли єдиною метою укладення правочину є податкова економія - то до учасників такого правочину слід застосовувати штрафні санкції в порядку ст.208 Господарського кодексу України, у разі ж якщо ухилення від оподаткування спричинено подальшими діями з отриманими на виконання правочину активами або недостовірним відображенням результатів такого правочину у податковому обліку платника, то такі дії становлять самостійний склад податкового правопорушення як підставу для притягнення платника до відповідальності сааме за порушення норм податкового законодавства. Іншими словами, правочин є таким, що порушує публічний порядок у сфері оподаткування, у разі, якщо власне вчинення та виконання правочину є необхідною умовою для побудови схеми мінімізації податків.

Наведене, у свою чергу, дає підстави для висновку про те, що умовою застосування наслідків недійсності господарського зобов'язання в порядку ст.208 Господарського кодексу України за позовом податкового органу є доведеність останнім наявності протиправного умислу у всіх учасників правочину. Адже про відсутність господарської мети під час укладення та виконання правочину не може бути відомо лише одній особі, оскільки у разі добросовісності хоча б одного з учасників правочину для нього буде досягнута відповідна йому ділова мета, що виключає можливість кваліфікації правочину як такого, що порушує публічний порядок.

У розглядуваній справі ДПІ у м.Рівне не спростовано факт виконання ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» поставки електротоварів ПВКП «Електросвіт» за оспорюваними господарськими зобов'язаннями.

А відтак невиконання ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» обов'язку з декларування та сплати податкових зобов'язань за наслідками виконання спірних правочинів є порушенням правил оподаткування, що допущене саме цим постачальником, та тягне застосування саме до нього заходів відповідальності за правопорушення у сфері податкового законодавства.

Так само не можуть слугувати свідченням нікчемності правочину і посилання позивача на відсутність у ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» основних засобів, нематеріальних активів та найманих працівників, позаяк стосуються умов провадження останнім своєї господарської діяльності та не впливають на оцінку господарських зобов'язань відповідачів у справі.

Доказів узгодженості дій відповідачів, обізнаності ПВКП «Електросвіт» про порушення вимог податкового та іншого законодавства його контрагетом ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» податковим органом також не представлено, як і не встановлено вироком Рівненського міського суду від 25 травня 2009 року злочинного умисного зговору посадових осіб відповідача1 на ухилення від сплати податків.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на час апеляційного перегляду даної справи відомості про судове рішення, по оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, що набрало законної сили, також відсутні.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість підстав для визнання спірного правочину нікчемним та, відповідно, для застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій в порядку ст.208 Господарського кодексу України.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, є суттєвими, висновки суду не відповідають встановленим обставинам, а тому ухвалене рішення слід скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.3, 202 п.3, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «Електросвіт» задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року у справі №2а-5350/09 скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Рівне відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М.Багрій

М.П. Кушнерик