Ухвала суду № 32505515, 11.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/643/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

11 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги представника Державної митної служби - Богач Марини Михайлівни та представника Київської регіонально митниці - Чабан Олександри Вікторівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби, Київської регіонально митниці про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної митної служби, Київської регіонально митниці про визнання протиправним та скасування наказу. Свої вимоги обгрунтовує тим, що оскаржуваний наказ є протиправним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим порушує законні права та інтереси позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 19.12.2012 року № 2928-к у частині звільнення ОСОБА_4, з митних органів України. Поновлено ОСОБА_4 на посаді провідного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Спеціалізований» Київської регіональної митниці. Зобов'язано Київську регіональну митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної митної служби - Богач Марина Михайлівна та представник Київської регіонально митниці - Чабан Олександра Вікторівна подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Відповідно до наказу Київської регіональної митниці від 18.03.2000 року № 139-к, позивач працював в митних органах з 21.03.2000 року.

Наказом Київської регіональної митниці від 02.06.2011 року № 453-к, позивача переведено з посади провідного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Спеціалізований» на посаду провідного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Київ-спеціалізований» з 03.06.2011 року.

Наказом Київської регіональної митниці від 11.12.2012 року, відповідно до наказу Державної митної служби України від 05.11.2012 року № 608 «Про ліквідацію та створення митних постів у структурі «Київської регіональної митниці», наказу Київської регіональної митниці від 05.11.2012 року № 1096 «Про введення в дію структури та переліку змін до штатного розпису митниці», переведено позивача, провідного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Київ-спеціалізований», на посаду провідного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Спеціалізований» з 12 грудня 2012 року.

На підставі наказу Державної митної служби України від 16.11.2012 року № 650 «Про проведення службового розслідування» із змінами відповідно до наказу Державної митної служби України від 27.11.2012 року № 679 «Про продовження терміну службового розслідування», з метою об'єктивного та всебічного з'ясування обставин організації роботи відділу митного оформлення № 3 митного поста «Київ-спеціалізований» Київської регіональної митниці та контролю за його діяльністю з боку керівника митного поста та заступника начальника Київської регіональної митниці ОСОБА_5, в термін з 19.11.2012 року по 30.11.2012 року, проведено службове розслідування, за результатами якого складено акт від 28.11.2012 року.

Під час службового розслідування встановлено, що 05.11.2012 року прокуратурою Оболонського району м. Києва порушено кримінальну справу № 55-4257 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України відносно посадових осіб митного поста «Київ-спеціалізований» Київської регіональної митниці, а саме: відносно начальника відділу митного оформлення №3 ОСОБА_6, головного інспектора ВМО № 3 ОСОБА_7, провідних інспекторів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 За інформацією наявною у постанові про порушення кримінальної справи, вказаними особами стало відомо про домовленість щодо плану незаконного збагачення шляхом одержання хабара від ОСОБА_8 за сприяння у здійсненні митного оформлення товару, що надходив на адресу фізичних та юридичних осіб. З метою встановлення подібних фактів комісією проведений аналіз службової діяльності ВМО № 3 м\п «Київ-спеціалізований», та опитано посадових осіб вказаного підрозділу.

В акті службового розслідування зафіксовано, що з пояснень провідного інспектора ВМО № 3 м\п «Київ-спеціалізований» ОСОБА_4 слідує, що він отримував грошові кошти від декларантів у розмірі 50 грн. після оформлення вантажів. Окрім того, ОСОБА_4 в своїх поясненнях зазначив, що він раз на тиждень передавав старшому групи ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 600 грн.

Актом службового розслідування зроблено висновок, що провідним інспектором ВМО № 3 м/п «Київ-спеціалізований» ОСОБА_4 порушено вимоги: ст. 5 Закону України «Про державну службу», в частині недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця; п. 4 Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 04.08.2010 року № 214, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2010 року за № 1089/18384; п. 11 Правил етики поведінки посадових осіб митної служби України, затверджених наказом Держмитслужби України від 16.11.2009 року № 1097. Таким чином було встановлено, що провідним інспектором ВМО № 3 м/п «Київ-Спеціалізований» ОСОБА_4 вчинено одноразове грубе порушення, а саме: отримання валюти України у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків, за яке передбачено дисциплінарну відповідальність згідно з абз. 1 п. 3 ст. 28 Дисциплінарного статуту митної служби України.

Разом з тим, відповідно до акту службового розслідування внесено пропозицію, за вчинення одноразового грубого порушення, позивача звільнити з митних органів.

Позивач, не погоджуючись з висновками акту службового розслідування, відмовився від його підписання, у зв'язку з чим, складено акт про відмову в підписанні акту службового розслідування від 28.11.2012 року.

За результатами службового розслідування, на підставі Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 06.09.2005 року № 2805, акту службового розслідування від 28.11.2012 року та пояснень працівників, наказом від 19.12.2012 року № 2928-к, за вчинення одноразового грубого порушення, звільнено з митних органів відповідно до п. 6 ст. 23, п. 3 ст. 28 Дисциплінарного статуту митної служби України ОСОБА_4, провідного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Спеціалізований» Київської регіональної митниці 20.12.2012 року.

Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що спірний наказ прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, а тому вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім зазначеного вище, судом першої встановлено, що відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 27.02.2013 року прокуратурою Оболонського району м. Києва, кримінальне провадження за № 42013110050000076 від 26.01.2013 року щодо фактів можливих неправомірних дій працівників відділу митного оформлення № 3 митного поста «Київ-спеціалізований» Київської регіональної митниці, які виразилися у отриманні грошових коштів у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків, за ознаками в їх діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 568 Митного кодексу України від 13.03.2012 року служба в митних органах України є державною службою, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, пов'язаній із створенням сприятливих умов для розвитку законної зовнішньоекономічної діяльності, забезпеченням безпеки суспільства та захистом митних інтересів України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 569 Митного кодексу України посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби. Посадові особи митної служби України є державними службовцями. Правове становище посадових осіб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну службу" регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 06.09.2005 року регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу".

Згідно п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

За змістом ст. 21 Закону України ,,Про Дисциплінарний статут митної служби України" порушеня службової дисципліни це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно з ст. 22 вказаного Закону до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п. 6 ст. 23 зазначеного Закону за вчинення дисциплінарних правопорушень до посадових осіб митної служби може бути застосований такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з митного органу.

Статтею 28 Закону даного звільнення посадової особи митної служби може мати місце в разі: 1) порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам; 2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо цієї особи; 3) одноразового грубого порушення, а саме: за вимагання або отримання подарунків, речей, валюти України, іноземної валюти у звязку з виконанням службових обов'язків як під час їх виконання, так і в позаслужбовий час відповідно до положення статті 7 Закону України "Про боротьбу з корупцією"; за підміну, крадіжку або умисне пошкодження предметів, що підлягають митному контролю; за затримання, вилучення та прийняття на зберігання предметів, валютних цінностей без оформлення в установленому законом порядку відповідних документів; за розголошення державної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю держави, юридичної або фізичної особи, іншої таємниці, охоронюваної законом, втрату або умисне пошкодження матеріальних носіїв секретної та конфіденційної інформації, а також передачу стороннім особам зброї та спеціальних засобів захисту, митного забезпечення, бланків суворої звітності; за брутальне або зневажливе ставлення під час виконання службових обов'язків до громадян, приниження їх честі та гідності; 4) перевищення службових обов'язків, а також здійснення повноважень, не передбачених законом; 5) сприяння проникненню або умисного невжиття заходів з метою недопущення несанкціонованого проникнення сторонніх осіб до зони митного контролю; 6) приховання посадовою особою митної служби фактів її судимості чи подання підроблених документів, необхідних для працевлаштування в митних органах; 7) систематичних порушень дисципліни посадовою особою митної служби.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативних актів, колегія суддів приходить до висновку, що перелік підстав для звільнення, передбачений ст. 28 зазначеного вище Закону є основним та вичерпним.

Порядок проведення службових розслідувань регулюється «Порядком проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях» затверджений наказом Державної митної служби України від 29.07.2002 року № 408.

Відповідно до п. 5.1 Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях» від 29.07.2002 року № 408 посадова особа митної служби України, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право в будь-який момент узяти в ньому участь, пояснювати факти, робити заяви, подавати відповідні документи і порушувати клопотання про залучення нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, причетних до справи.

Також слід зазначити, що відповідно до Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої Наказом Державної митної служби України № 918 від 13.08.2010 року, суб'єкт службового розслідування має право отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування, брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі робити заяви, подавати документи, вимагати додаткового вивчення пояснень, проведення опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час службового розслідування, повинен бути ознайомлений з результатами розслідування (п. 5.13 Інструкції).

Перед поданням акта службового розслідування на розгляд Голові Держмитслужби або посадовій особі, яка виконує його обов'язки, з актом під підпис ознайомлюються суб'єкт службового розслідування та керівник митного органу, в якому він працює. У разі призначення службового розслідування керівником митного органу або посадовою особою, яка виконує його обов'язки, з актом під підпис ознайомлюються суб'єкт службового розслідування та керівник підрозділу, у якому він працює.

Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування зазначені особи повідомляються за день до його проведення. Процедура ознайомлення проводиться комісією або одним із її членів (п. 6.3 Інструкції).

Особи, зазначені у п. 6.3 цього розділу, під час ознайомлення з актом службового розслідування можуть висловити свої зауваження, про що власноручно роблять відповідний запис в акті службового розслідування. Зауваження викладаються ними в письмовій формі на ім'я керівника, який призначив розслідування, та додаються до матеріалів службового розслідування (п. 6.3 Інструкції).

Як вбачається із матеріалів справи, службове розслідування відносно позивача було проведено без повідомлення позивача, із порушення прав позивача приймати участь у такому розслідуванні, подавати свої пояснення, зауваження та заперечення, знайомитися з актом службового розслідування до подання його на розгляд Голові Держмитслужби.

Окрім того, відповідно до оскаржуваного наказу, підставою для звільнення позивача стало те, що під час проведення митного контролю та митного оформлення вантажів, позивач отримував від декларантів грошові кошти, а саме валюту України. Разом з тим, до суду не надано доказів, що підтверджують вказані факти, а отже дане свідчить про недоведеність вини позивача у вчиненні порушення передбаченого абз. 2 п. 3 ст. 28 Дисциплінарного статуту митної служби України.

Враховуючи, що звільнення позивача з митних органів здійснено без дотримання вимог Дисциплінарного статуту митної служби України, без наявності вини позивача в порушенні, яке стало підставою для звільнення, та з порушенням встановленого законом порядку проведення службового розслідування, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність наказу Державної митної служби України від 19.12.2012 року № 2928-к у частині звільнення позивача.

Згідно п.п. 1, 2 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційних скарг спростовуються вищевикладеним, а тому вони задоволенню не підлягають.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги представника Державної митної служби - Богач Марини Михайлівни та представника Київської регіонально митниці - Чабан Олександри Вікторівни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.