Рішення № 32505139, 18.06.2013, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1390/13-ц

Провадження № 2/226/568/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого - судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Рибкіній І.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача Бояр С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитров про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з отриманим професійним захворюванням на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта «ім. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з отриманим професійним захворюванням на виробництві. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 06 серпня 1979 року по 05 червня 1999 року він працював на ВП «Шахта «Стаханова» Державного підприємства "Красноармійськвугілля".

В результаті тривалої роботи у шкідливих підземних умовах з тяжкою фізичною працею, Донецькою обласною клінічною лікарнею мені було встановлено діагноз: хронічний обструктивний бронхіт пилової єтіології.

24 листопада 1997 року після проведення розслідування професійного захворювання відповідачем складено акт розслідування професійного захворювання.

04 грудня 1997 року та 04 грудня 1998 року МСЕК встановила йому 40% втрати професійної працездатності по профзахворюванню.

14 грудня 1999 року, 07 грудня 2000 року та 06 грудня 2001 року МСЕК встановила йому 50% втрати професійної працездатності по профзахворюванню.

28 листопада 2002 року МСЕК встановила йому 40% втрати професійної працездатності по профзахворюванню та третю групу інвалідності безстроково.

Димитровським відділенням Фонду ССНВВ йому сплачуються щомісячні страхові виплати. Моральна шкода в зв'язку з профзахворюванням мені не призначалася та не виплачувалася. Проте внаслідок професійного захворювання йому заподіяна моральна шкода, яку я відчував з часу захворювання та продовжую відчувати до теперішнього часу. У зв'язку із професійним захворюванням був істотно змінений мій звичний життєвий уклад, а так само взаємини з моїми близькими й знайомими, я став замкнутий і нетовариський. Втратив престижну гірничу спеціальність, високу заробітну плату. Він не може вести повноцінний спосіб життя, протягом тривалого часу відчуває фізичні страждання, обумовлені важкістю професійного захворювання, психологічний дискомфорт який він випробовую до дійсного моменту. На протязі тривалого часу стримується порушення сну, задихається, часті пробудження, епізодично кошмарні сновидіння. Епізодично виникають кошмарні думки про без результативність лікування та

можливі наслідки подальшого прогресування хвороби, які можуть викликати смерть, і на цьому фоні часто виникає відчуття тривоги.

У зв'язку із професійним захворюванням, він став обмежений у русі, тому що швидко стомлююся при незначних навантаженнях. До отримання професійного захворювання він самостійно виконував всю необхідну чоловічу роботу в побуті, однак зараз у зв'язку зі станом здоров'я я не можу цього робити, йому доводиться за гроші наймати людей, що негативно позначається на його матеріальному становищі і жадає від нього додаткових, моральних і матеріальних зусиль.

У результаті травми був змінений його життєвий уклад, він не може здійснювати свої захоплення, від чого він почуває постійний психологічний дискомфорт, став замкнутий, втратив який або інтерес до життя.

Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює у 90 0000 (дев'яносто тисяч) грн. Оцінюючи моральну шкоду в зазначену суму, він виходив із тривалості й глибини його душевних страждань, чисельності негативних наслідків для нього, що викликані внаслідок захворювання, а також з фактичного значного погіршення стану здоров'я.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах позивача, посилаючись на документи надані до позовної заяви.

Представник відповідача - ДП «Красноармійськвугілля» позовні вимоги не визнав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював у Відокремленому підрозділі «Шахта ім. О.Г. Стаханова» державного підприємства «Красноармійськвугілля» що у період з 06 серпня 1979 року по 05 червня 1999 року ОСОБА_3 працював на ВП «Шахта «Стаханова» Державного підприємства «Красноармійськвугілля». (а. с. 4-5).

В результаті тривалої роботи у шкідливих підземних умовах з тяжкою фізичною працею, Донецькою обласною клінічною лікарнею мені було встановлено діагноз: хронічний обструктивний бронхіт пилової єтіології.

24 листопада 1997 року після проведення розслідування професійного захворювання відповідачем складено акт розслідування професійного захворювання. (а. с. 9).

04 грудня 1997 року та 04 грудня 1998 року МСЕК встановила ОСОБА_3 40% втрати професійної працездатності по профзахворюванню.

14 грудня 1999 року, 07 грудня 2000 року та 06 грудня 2001 року МСЕК встановила ОСОБА_3 50% втрати професійної працездатності по профзахворюванню.

28 листопада 2002 року МСЕК встановила ОСОБА_3 40% втрати професійної працездатності по профзахворюванню та ІІІ групу інвалідності безстроково. (а. с. 10-15).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв ` язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України «Про охорону праці», а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23 лютого 2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди

потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв'язку з професійним захворюванням на виробництві позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 50 % працездатності в зв'язку з професійним захворюванням. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_3 отримав професійне захворювання і при цьому мала місце протиправність дій відповідача Відокремленного підрозділі «шахта ім. О.Г.Стаханова» Державного підприємства «Красноармійськвугілля», пов'язаних з порушенням Закону України «Про охорону праці», «Правил безпеки у вугільних шахтах», що стало причиною нещасного випадку.

Вищезазначене законодавство, а також роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року із змінами від 25 травня 2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрєс, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я позивача, те, що професійна працездатність в зв`язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 40 %.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 40 000 (сорок тисяч) грн.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоров'я, пов'язаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача являються необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору - в розмірі 114 грн. 70 коп.

На підставі викладеного , керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитров про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з отриманим професійним захворюванням на виробництві, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863» ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь ОСОБА_3 40 000 (сорок тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863» ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь держави судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Димитровського міського суду

Донецької області І.Г.Перекупка