Ухвала суду № 32496427, 18.07.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року Справа № 29369/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Ліщинського А.М., Шавеля Р.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2010 року у адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного Фонду України у м. Дрогобичі Львівської області звернулося до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови державного виконавця № 19260672 від 15.06.2010 року про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.06.2010 року управління ПФУ у м. Дрогобичі подало заяву за № 3281/06-14 до Львівського апеляційного адміністративного суду про роз'яснення рішення суду, а також тим, що державний виконавець після відкриття виконавчого провадження з'ясував причин невиконання виконавчого документа. Позивач, вважаючи оскаржувану постанову державного виконавця безпідставною, просить її скасувати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2010 року відмовлено в задоволенні вказаного позову.

Постанова суду мотивована тим, що із заявою про роз'яснення судового рішення позивач звернувся до суду вже після винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови. Посилання на те, що державним виконавцем не з'ясовувалися причини невиконання позивачем рішення суду, не впливає на обов'язок позивача виконати таке рішення.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив Позивач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. Позивач зазначив ті ж підстави для задоволення апеляційної скарги, що були ним викладені в позовній заяві.

Сторони правом на участь у судому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Дрогобицького міськрайонного суду від 30.06.2009 р. по справі № 2а-830/09 частково задоволено позов ОСОБА_1 та зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Дрогобичі Львівської області нарахувати та виплатити йому щомісячне підвищення до пенсії в період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, право на яке з врахуванням проведених нарахувань. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2010 року постанову суду першої інстанції скасовано, зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Дрогобичі нарахувати та виплатити їй щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. з урахуванням ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Рішення суду від 02.03.2010 року набрало законної сили з моменту проголошення та є обов'язковим до виконання. На його підставі Дрогобицький міськрайонний суд видав виконавчий лист № 2а-830/09 від 29.03.2010 року, а державний виконавець за заявою стягувача 17.05.2010 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 19260672. Водночас, боржнику було надано строк для добровільного виконання рішення суду до 24.05.2010 року.

Державний виконавець, встановивши повторне невиконання боржником його вимог у визначений строк без поважних на те причин, 15.06.2010 року виніс постанову про накладення штрафу в сумі 1020,00 грн.

Правильно та повно встановивши обставини справи, суд першої інстанції, окружний суд дав їм належну оцінку та вірно застосував норми матеріального права.

Так, згідно з ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, а відповідно до ст. 7 КАС України - принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах. Відповідно до ст. 14 КАС України постанови суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до вимог ст. 24, ч. 1, 5 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) держаний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання, зокрема, виконавчих листів, виданих судами, є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Відповідно до вимог статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що заява про роз'яснення судового рішення № 3281/06-14 подана позивачем 16 червня 2010 року, тобто після винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про накладення штрафу. Тому дана обставина не має значення для вирішення питання про правомірність спірної постанови.

Також правомірно суд першої інстанції зауважив, що зі змісту вимог Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що звернення боржника у виконавчому провадженні до суду за роз'ясненням судового рішення не є підставою для зупинення виконавчого провадження.

Стосовно неприбуття державного виконавця за місцезнаходженням божника, про що також зазначає позивач при обґрунтуванні позову суд першої інстанції обґрунтовано послався на ст.. 20 Закону України «По виконавче провадження», яка регулює відносини щодо місця проведення виконавчих дій, і виходячи з якої посилання на цю норму позивача не спростовує законності оскаржуваної постанови державного виконавця.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст..ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2010 року у справі № 2а-5812/10/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді А.М. Ліщинський

Р.М. Шавель