Рішення № 32493672, 16.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/51/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2013 Справа № 908/1948/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 32-Б; адреса для листування: 04210, м. Київ, вул. Прирічна, 11-А)

до Публічного акціонерного товариства «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА» (69076, м. Запоріжжя, вул. Георгія Сапожнікова, 6)

про стягнення 30 150,00 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Бяскова П.Г. - представник за довіреністю № б/н від 25.06.13.

Від відповідача: Горевий А.Д. - представник за довіреністю № 33К-2012 від 10.10.12.

Рішення прийнято 16.07.13., після оголошеної на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні перерви, з 15.07.13. по 16.07.13.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 04.06.13. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі» з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» про стягнення 30150,00 грн. заборгованості за Договором № 01373-2009 на надання транспортних послуг від 01.07.09.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті виконаних послуг, внаслідок чого у Публічного акціонерного товариства «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА» виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.13. порушено провадження у справі № 908/1948/13, справі присвоєно номер провадження 19/51/13, судове засідання призначено на 18.06.13. о 11-00.

В судовому засіданні 18.06.13. представником позивача надано письмові пояснення по справі, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі» просить суд задовольнити позов в повному обсязі та зазначає, що після звернення до суду з даним позовом відповідачем було змінено найменування з Публічного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» на Публічне акціонерне товариство «Карлсберг Україна».

Від Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» через канцелярію господарського суду 13.06.13. надійшло письмове повідомлення, відповідно до якого вищезазначена особа вказує на те, що на адресу Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» м. Запоріжжя, вул. Георгія Сапожнікова, 6, надійшла ухвала господарського суду Запорізької області про порушення провадження у справі № 908/1948/13 від 06.06.13. та повідомляє, що Публічне акціонерне товариство «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» не знаходиться за вищезазначеною адресою та відсутнє в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.06.13. на підставі ст. 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано Державного реєстратора виконавчого комітету Запорізької міської ради надати суду відомості про зміну найменування Публічного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» на Публічне акціонерне товариство «Карлсберг Україна» та на підтвердження статусу і повного найменування, - копію статуту Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна»; розгляд справи № 908/1948/13 на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 04.07.13. о/об 15-30.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.07.13. на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснено процесуальне правонаступництво: замінено відповідача - Публічне акціонерне товариство «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» його процесуальним правонаступником - Публічним акціонерним товариством «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА», розгляд справи № 908/1948/13 на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 15.07.13. о/об 15-30.

Від відповідача через канцелярію господарського суду Запорізької області 12.07.13. надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких Публічним акціонерним товариством «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА» зазначено, що господарським судом Запорізької області вже розглядалась справа стосовно аналогічних позовних вимог, що є підставою для відмови в прийнятті позовної заяви.

15.07.13. від відповідача через канцелярію господарського суду Запорізької області на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України надійшла письмова заява про припинення провадження у справі, в зв'язку з тим, що господарським судом Запорізької області вже розглядалась аналогічна справа.

Від відповідача 15.07.13. через канцелярію господарського суду Запорізької області подано письмову заяву про застосування у справі строків позовної давності.

Представник позивача в судовому засіданні 15.07.13. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.07.13. заперечив проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі».

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.07.13. оголошено перерву до 16.07.13. о 10-00.

Від відповідача через канцелярію господарського суду 15.07.13. надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначив, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі» є необґрунтованими, просить суд застосувати у справі строки позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 16.07.13. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.07.13. заперечив проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі», просив суд в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі» відмовити повністю.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/1948/13.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.07.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пан-Таксі» (далі - Перевізник) та Відкритим акціонерним товариством «Пиво-безалкогольний комбінат» «Славутич» (в подальшому перейменоване в Публічне акціонерне товариство «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА») (далі - Компанія) був укладений Договір на надання транспортних послуг № 01373-2009 з відповідними додатками до нього (далі - Договір).

У відповідності з цим Договором, Перевізник зобов'язується перевозити працівників (представників) Компанії та їх багаж згідно замовлення (далі - Послуги), а Компанія зобов'язується оплачувати надані послуги Перевізника згідно п. 2.1 та п. 2.2 Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1 і 2.2 Договору передбачено, що вартість послуги Перевізника розраховується згідно тарифу, діючого на момент перевезення (додаток № 1 до Договору), що є його невід'ємною частиною. При цьому тариф повинен бути погоджений Компанією. Вартість послуг залишається незмінною протягом всього терміну дії Договору.

Після одержання від Перевізника рахунку разом з актом виконаних робіт, що підтверджений Компанією, Замовник сплачує вказану суму банківським переказом через (45) календарних днів з дати підписання акту Замовником.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що акти наданих послуг, рахунки на оплату послуг і форма звіту передаються Компанії до 5-го числа кожного місяця, наступного за місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги.

Згідно з п. 5.2 Договору передбачено, що представник Перевізника зобов'язаний надавати представникам (працівникам) Компанії квитанції (талони), що підтверджуватимуть здійснення перевезень (Додаток № 2). Компанія зобов'язана завчасно повідомляти Перевізника про необхідність надання їй квитанцій (талонів для оформлення перевезень).

Позивач посилається на те, що відповідачем було прийнято транспортні послуги надані Перевізником, але з боку відповідача не підписані акти виконаних робіт за період з 16.11.09. по 31.11.09. та з 01.01.10. по 18.03.10., з посиланням на невірний розрахунок вартості послуг, тобто отримані Публічним акціонерним товариством «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА не оплачені.

Відповідно до листа-відповіді відповідача № 01/08-0554 від 14.10.10. надісланого на адресу позивача зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Пан-Таксі» невірно розраховано вартість наданих транспортних послуг за період з липня 2009 р. по лютий 2010 р., застосувавши інші тарифи, ніж ті, що закріплені в Додатку до Договору.

З вказаного вище листа вбачається, що відповідач не відмовляється від своїх зобов'язань щодо сплати на користь позивача вартості наданих транспортних послуг за Договором, але зазначає, що це має здійснюватись на підставі чинних тарифів.

Згідно з п. 5.3 Договору зазначено, що представник Компанії сам заповнює квитанцію в присутності водія. Водій отримує інформацію про вартість поїздки тільки диспетчера. В кінці кожної поїздки представник Компанії підписує квитанцію і надає корінець квитанції водію.

Позивач вказує на те, що ним 06.02.13. було надіслано відповідачу цінним листом з описом вкладення вимогу про підписання актів та сплату заборгованості за надані послуги, разом із скоригованими відповідно до наявних у позивача корінців квитанцій, акти здачі-приймання робіт та рахунки-фактури за відповідні періоди: з 16.09.09. по 30.11.09. на суму 5787,00 грн.; з 01.01.10. по 31.01.10. на суму 10327,00 грн.; з 01.02.10. по 28.02.10. на суму 9798,00 грн.; з 01.03.10. по 18.03.10. на суму 42387,00 грн., на загальну суму 30150,00 грн.

В матеріалах справи відсутня відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі» на вказаний вище лист та докази погашення заборгованості.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач отримані послуги не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги норм чинного законодавства України, в зв'язку з чим борг відповідача перед позивачем станом на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі» до суду з даним позовом склав 30150,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 7.3 Договору встановлено, що Договір набуває чинності з 01.07.09. та діє протягом року. Сторони в письмовому порядку можуть обумовити пролонгацію дії Договору на новий термін.

Таким чином, судом встановлено, що на час виконання зобов'язань Договір був чинним.

В зв'язку з тим, що матеріали справи не містять доказів звернення сторін щодо пролонгації Договору чи відмови від Договору, вбачається, що даний Договір припинив свою дію 07.07.10.

Крім того, ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України зазначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Отже, закінчення дії Договору не звільняє боржника від відповідальності за його порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на акти виконаних робіт за надані послуги відповідачу на загальну суму 30150,00 грн., за період з 16.11.09. по 30.12.09. на суму 5787,00 грн., з 01.01.10. по 31.01.10. на суму 10327,00 грн., з 01.02.10. по 28.02.10. на суму 9798,00 грн., з 01.03.10. по 18.03.10. на суму 4238,00 грн.

Як вже зазначалось вище, п. 2.2 Договору сторони погодили, що після одержання від позивача рахунку разом з актом виконаних робіт, який підтверджений відповідачем, надані послуги мають бути оплачені банківським переказом через 45 календарних днів за дати підписання акту сторонами.

При цьому, п. 3.1 Договору передбачено, що акти наданих послуг, рахунки на оплату і форми звіту надаються відповідачу 5-го числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги.

Таким чином, зі змісту Договору випливає, що підтвердженням надання позивачем відповідачу відповідних послуг є акт наданих послуг (виконаних робіт), підписаний відповідачем, а підставою для виникнення у відповідача зобов'язання оплатити позивачу вартість наданих послуг є надані позивачем рахунок та погоджений з боку відповідача акт виконаних робіт (наданих послуг) за відповідний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні двосторонньо підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств акти, на які посилається позивач, якими підтверджується факт надання та прийняття з боку відповідача транспортних послуг за період з 16.11.09. по 30.12.09., з 01.01.10. по 31.01.10., з 01.02.10. по 28.02.10., з 01.03.10. по 18.03.10. на загальну суму 30150,00 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази виставлення (направлення) відповідачу рахунків на оплату наданих послуг за спірний період, як це передбачено п.п. 2.2, 3.1 Договору.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач не надав суду належних доказів надання відповідачу послуг, зокрема, підписаних з боку сторін актів виконаних робіт за спірний період та виставлених рахунків, не надав доказів надсилання їх відповідачу, а отже Товариство з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі» не довело суду неналежне виконання умов Договору Публічним акціонерним товариством «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА».

Крім того, слід зазначити, що посилання позивача, на квитанції (талони), що на його думку, є доказами надання відповідачу транспортних послуг за спірний період, судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до п. 5.2 Договору, квитанції (талони) є підтвердженням лише виконання кожного окремого перевезення представників (працівників) відповідача, але не можуть бути прийняті судом як доказ прийняття відповідачем цих послуг.

Обов'язок доведення покладається законом на позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на недоведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі», суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Крім того, розглянувши клопотання відповідача, яке викладено у заяві від 15.07.13. та письмовому відзиві на позовну заяву від 15.07.17., про застосування строків позовної давності, суд залишає його без задоволення, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, з наведеного вбачається, що позовна давність застосовується лише у тому випадку, коли право особи порушено.

Як встановлено судом вище, право позивача з боку відповідача в даному випадку не порушено, а тому, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Що стосується заяви позивача про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з тим, що господарським судом Запорізької області вже розглядалась аналогічна справа № 5009/1686/12, суд залишив її без задоволення, оскільки у справі господарського суду Запорізької області від 18.07.12. № 5009/1686/12 судом досліджувались інші підстави для звернення позивача з позовом до суду ніж у даній справі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі» відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.07.13.

Суддя І.В. Давиденко