Постанова № 32491830, 15.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 липня 2013 року № 826/5659/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд"до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податківпроскасування податкових повідомлень - рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень.

У судовому засіданні 03.06.2013 замінено неналежного відповідача Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на належного Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в акті перевірки № 23/28-10-23-20/31454383 від 18.02.2013 не міститься практично жодних посилань на первинні документи за операціями безпосередньо між позивачем та його контрагентами, не наведено регістрів бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків тощо, натомість міститься посилання на висновки, які містяться в іншому акті перевірки, а саме № 58/4050/23-20/31454383 від 18.01.2013, які є необґрунтованими та не свідчать про порушення законодавства з боку позивача. Також позивач зазначив про те, що факт недекларування його контрагентом ПП "Трейд - Інвест - Агро" своїх зобов'язань з ПДВ за результатами операцій проведених з позивачем може свідчити лише про можливі порушення допущені контрагентом при складанні податкової звітності.

Водночас позивач зазначив про те, що ним було належним чином, відповідно до положень Податкового кодексу України до податкових декларацій за вересень, жовтень та листопад 2012 року додано заяви зі скаргами на контрагентів, якими були видані накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, з відповідними документами.

Представник позивача у судовому засіданні 12.06.2013 позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 22.05.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 23/28-10-23-20/31454383 від 18.02.2013, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки відповідачем наведено не було.

У судовому засіданні 12.06.2013 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 12.06.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 04.02.2013 по 18.02.2013 Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Кернел - Трейд" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 235 081 257 грн. за листопад 2012 року, відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період.

Перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення на суму 2 816 321 грн., у тому числі за листопад 2012 року на 44 683,00 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у листопаді 2012 року на 2 771 638,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Станом на 18.02.2013 за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено включення ТОВ "Кернел - Трейд" до складу податкового кредиту за вересень, жовтень та листопад 2012 року податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, щодо яких була несвоєчасно подана скарга на постачальника, на суму 347 031,77 грн. у тому числі

- Додаток № 8 до декларації з ПДВ за вересень 2012 року: СД ОПВК/ТОВ/ТА ОМПТ І ОСЗ "Україна" (ІПН 393310314) податкова накладна № 1 від 07.08.2012 на суму 64 725 грн., крім того ПДВ 12 945,00 грн.;

- Додаток № 8 до декларації з ПДВ за жовтень 2012 року: ФГ "Комсомольське" (ІПН334699412275) податкова накладна № 1/2 від 24.09.2012 на суму 350 000,00 грн., крім того ПДВ 70 000,00 грн. та податкова накладна № 2/2 від 27.09.2012 на суму 172,916,65 грн., крім того ПДВ 34 583,33 грн.; ПСГП "Шарівка" (ІПН 307604220068) податкова накладна № 43/2 від 21.09.2012 на суму 109 958,05 грн., крім того ПДВ 21 991,61 грн.; ФГ "Джерело Г" (ІПН 309246023229) податкова накладна № 10/2 від 12.09.2012 на суму 750 000,00 грн., крім того ПДВ 150 000,00 грн.; ФГ "Ковбой" (ІПН 309247023240) податкова накладна № 5/2 від 27.09.2012 на суму 64 054,60 грн., крім того ПДВ 12810,92 грн.;

- Додаток № 8 до декларації з ПДВ за листопад 2012 року: ФГ Гловашича (ІПН 139439916199) податкова накладна № 4/2 від 23.10.2012 на суму 172 916,65 грн., крім того ПДВ 34 583,33 грн.; ТОВ "Восток Авто - Торг" (ІПН 373362212165) податкова накладна № 33 від 29.10.2012 на суму 50 497,90 грн., крім того ПДВ 10 099,58 грн.

За наслідками перевірки з питань достовірності нарахування і сплати податку на додану вартість, акт № 58/40-50/23-20/31454383 від 18.01.2013, встановлено порушення ТОВ "Кернел - Трейд" пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого безпідставно віднесено до податкового кредиту податкові накладні на загальну суму ПДВ 2 469 307 грн., що призвело до завищення податкового кредиту та від'ємного значення за жовтень 2012 року на суму 2 469 307 грн., які в подальшому були включені до податкового кредиту та від'ємного значення в листопаді 2012 року.

Зазначеним актом встановлено, що станом на 20.12.2012 встановлено розбіжність у податковій звітності (завищення податкового кредиту, заниження податкових зобов'язань контрагентом) за жовтень 2012 року у сумі ПДВ 2345718,26 грн. по постачальнику ПП "Трейд - Інвест - Агро" (ЄДРПОУ 32020295), а саме, ТОВ "Кернел - Трейд" за жовтень 2012 року задекларовано податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Трейд - Інвест - Агро" на суму 2469306,59 грн., у той час, як сума податкових зобов'язань по ПДВ вказаного контрагента становить за жовтень 2012 року - 0 грн.

Також в акті № 58/40-50/23-20/31454383 від 18.01.2013 зазначено про те, що наявність у ТОВ "Кернел - Трейд" податкових накладних по ПП "Трейд - Інвест - Агро" на загальну суму 13394775,2 грн. в т.ч. ПДВ 2232462,55 грн. є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, з огляду на що право на податковий кредит у ТОВ "Кернел - Трейд" не виникає, оскільки не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено акт № 23/28-10-23-20/31454383 від 18.02.2013 на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000092310 від 07.03.2013, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2012 року на 2 771 638,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 385 819,00 грн. та № 0000102310 від 07.03.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2012 року на 44 683,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел - Трейд" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0000092310 від 07.03.2013 та № 0000102310 від 07.03.2012 та вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат, як в період дії Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", так і Податкового кодексу України судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування валових витрат та відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Позивач у позовній заяві зазначає про наявність у нього права на формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з контрагентом ПП "Трейд - Інвест - Агро" та необґрунтованість висновку відповідача про те, що в нього не виникало права на формування податкового кредиту та відповідного бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом, водночас не надав суду жодних документів, як на підтвердження існування, так і на підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських взаємовідносин з ПП "Трейд - Інвест - Агро", зокрема, копій укладених договорів, первинних документів до відповідних договорів, товарно - транспортних накладних, доказів здійснення перерахування коштів на користь ПП "Трейд - Інвест - Агро", податкових накладних та документів на підтвердження використання товарів, (робіт, послуг) отриманих від ПП "Трейд - Інвест - Агро" у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Таким чином, позивачем не було надано суду жодних доказів як на підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з контрагентом ПП "Трейд - Інвест - Агро", так і на підтвердження того, що зазначені правовідносини мали місце.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не доведено товарності та реальності господарських правовідносин з контрагентом ПП "Трейд - Інвест - Агро", суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту та відповідно сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України визначено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Згідно пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже у разі порушення платником податку - продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку - покупець таких товарів/послуг має право додати заяву із скаргою на постачальника до податкової декларації за звітний податковий період, у якому складено таку податкову накладну та у такому випадку набуває права на включення сум ПДВ за зазначеними накладними до складу податкового кредиту, при цьому платник податків втрачає право на включення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду сум ПДВ, включених на підставі наданої заяви зі скаргою на постачальника, який відмовив у надання податкової накладної та/або надав неналежним чином оформлений документ у разі надання такої заяви до звітної декларації по операціях перша подія по яких сталася в періоді іншому ніж звітний.

Відповідно до акту № 23/28-10-23-20/31454383 від 18.02.2013 станом на 18.02.2013 за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту за вересень, жовтень та листопад 2012 року податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, що яких була несвоєчасно подана скарга на постачальника, на суму 347 031,77 грн. у тому числі

- Додаток № 8 до декларації з ПДВ за вересень 2012 року: СД ОПВК/ТОВ/ТА ОМПТ І ОСЗ "Україна" (ІПН 393310314) податкова накладна № 1 від 07.08.2012 на суму 64 725 грн., крім того ПДВ 12 945,00 грн.;

- Додаток № 8 до декларації з ПДВ за жовтень 2012 року: ФГ "Комсомольське" (ІПН334699412275) податкова накладна № 1/2 від 24.09.2012 на суму 350 000,00 грн., крім того ПДВ 70 000,00 грн. та податкова накладна № 2/2 від 27.09.2012 на суму 172,916,65 грн., крім того ПДВ 34 583,33 грн.; ПСГП "Шарівка" (ІПН 307604220068) податкова накладна 43/2 від 21.09.2012 на суму 109 958,05 грн., крім того ПДВ 21 991,61 грн.; ФГ "Джерело Г" (ІПН 309246023229) податкова накладна № 10/2 від 12.09.2012 на суму 750 000,00 грн., крім того ПДВ 150 000,00 грн.; ФГ "Ковбой" (ІПН 309247023240) податкова накладна № 5/2 від 27.09.2012 на суму 64 054,60 грн., крім того ПДВ 12810,92 грн.;

- Додаток № 8 до декларації з ПДВ за листопад 2012 року: ФГ Гловашича (ІПН 139439916199) податкова накладна № 4/2 від 23.10.2012 на суму 172 916,65 грн., крім того ПДВ 34 583,33 грн.; ТОВ "Восток Авто - Торг" (ІПН 373362212165) податкова накладна № 33 від 29.10.2012 на суму 50 497,90 грн., крім того ПДВ 10 099,58 грн.

Зазначені факти підтверджуються також копіями декларацій з податку на додану вартість за вересень, жовтень та листопад 2012 року та Додатками № 8 до них, копії яких наявні в матеріалах справи, та не заперечуються позивачем.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що скарги на постачальника по податкових накладних: № 1 від 07.08.2012 по контрагенту СД ОПВК/ТОВ/ТА ОМПТ І ОСЗ "Україна" (ІПН 393310314), № 1/2 від 24.09.2012 та № 2/2 від 27.09.2012 по контрагенту ФГ "Комсомольське" (ІПН334699412275), № 43/2 від 21.09.2012 по контрагенту ПСГП "Шарівка" (ІПН 307604220068), № 10/2 від 12.09.2012 по контрагенту ФГ "Джерело Г" (ІПН 309246023229), № 5/2 від 27.09.2012 по контрагенту ФГ "Ковбой" (ІПН 309247023240), № 4/2 від 23.10.2012 по контрагенту ФГ Гловашича (ІПН 139439916199) та № 33 від 29.10.2012 по контрагенту ТОВ "Восток Авто - Торг" були подані в періоді іншому ніж звітний за зазначеними накладними, суд дійшов висновку про те, що у відповідача було відсутнє право на включення сум податку на додану вартість за зазначеними накладними до складу податкового кредиту на підставі наданої заяви зі скаргою на постачальника, який надав податкову накладну належним чином не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже було завищено податковий кредит на загальну суму 347 031,77 грн.

Відповідно до пунктів 200.1 та 200.3 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 зазначеної статті встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на зазначене, а також враховуючи те, що судом було встановлено відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Трейд - Інвест - Агро" та по податкових накладних № 1 від 07.08.2012 по контрагенту СД ОПВК/ТОВ/ТА ОМПТ І ОСЗ "Україна" (ІПН 393310314), № 1/2 від 24.09.2012 та № 2/2 від 27.09.2012 по контрагенту ФГ "Комсомольське" (ІПН334699412275), № 43/2 від 21.09.2012 по контрагенту ПСГП "Шарівка" (ІПН 307604220068), № 10/2 від 12.09.2012 по контрагенту ФГ "Джерело Г" (ІПН 309246023229), № 5/2 від 27.09.2012 по контрагенту ФГ "Ковбой" (ІПН 309247023240), № 4/2 від 23.10.2012 по контрагенту ФГ Гловашича (ІПН 139439916199) та № 33 від 29.10.2012 по контрагенту ТОВ "Восток Авто - Торг", суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість висновків акту № 23/28-10-23-20/31454383 від 18.02.2013.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем було завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення на суму 2 816 321 грн., утому числі за листопад 2012 року на 44 683,00 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у листопаді 2012 року на 2 771 638,00 грн., суд дійшов висновку про наявність у відповідача правових підстав для прийняття податкових повідомлень - рішень № 0000092310 від 07.03.2013 та № 0000102310 від 07.03.2012.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов