Постанова № 32491736, 16.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 липня 2013 р. № 820/4995/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - не прибули, відповідач - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Лозівська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби, звернувся до суду із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у сумі 89778,75 грн. шляхом перерахування його на розрахунковий рахунок НОМЕР_2, отримувач Лозівське УДКСУ у Харківській області, код 38053090, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО банка 851011; податковий борг по штрафним санкціям у сумі 510 грн. шляхом перерахування його на розрахунковий рахунок НОМЕР_3, отримувач Лозівське УДКСУ у Харківській області, код 38053090, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО банка 851011. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за відповідачем станом на час звернення до суду мається податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 89778,75 грн., який виник внаслідок несплати у встановлений строк суми податкового зобов'язання, яка була визначена на підставі податкових повідомлень-рішень від 13.09.2012 року №0002611702 та №00026621702, та з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 500 грн., яка була визначена податковим повідомленням-рішенням від 13.09.2012 року №0002631702. У зв'язку з тим, що платником податків в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу, а вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості, дана сума підлягає стягненню у примусовому порядку.

Відповідач проти позову запречував, посилаючись на те, що відповідач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, не зобов'язаний вести бухгалтерський облік, а тому висновки податкового органу про порушення відповідачем вимог діючого законодавства, які викладені в Акті документальної позапланової виїзної перевірки відповідача №713/17-212/НОМЕР_1 від 22.08.2012 року є необгрунтованими. Таким чином, заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми боргу задоволенню не підлягають.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні запречував проти заявлених позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є фізичною особою підприємцем та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Лозівській ОДПІ.

Під час розгляду справи встановлено, що співробітниками Лозівської ОДПІ у період з 09.08.2012 року по 15.08.2012 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за наслідками якої складено Акт №713/17-212/НОМЕР_1 від 22.08.2012 року.

За наслідками перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог діючого законодавства, зокрема:

- п.п. 163.1.1, п. 163.1, пп. 163.2.1 пп. 163.2.2 п. 163.2 ст. 163, пп. , пп. 168.1.1, п. 168.1, п.п. „а" п. 168.4.5 пп. 168.4, ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого було неутримано та не перераховано податку з доходів фізичних осіб за 1 кв.20І І року у сумі 71415,00 грн.;

- п.п. 47.1.3 п. 47.1 от. 47, п.п. 49.18.2 п.49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, п. «б» 176.2 ст. 176 ПК України в насідок неповідомлення за встановленою формою відомостей про виплачені доходи громадянам за 1 кв.2011 року;

- п.44.1, н.44.5, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст. 85 ПК України, а саме: ненадання для перевірки документів (книги обліку доходів та витрат Ф.10) що підтверджують показники, відображені у податковій звітності за 2011 рік.

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки, Лозівською ОДПІ 13.09.2013 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0002611702, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 89268, 75 грн. у т.ч. за основним платежем - 71415 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 17853,75 грн.;

- №00026621702, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 510 грн. у т.ч. за основним платежем - 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 510 грн.;

- №0002631702, яким відповідачу визначено суму адміністративних штрафів та інших санкцій у загальному розмірі 510 грн. у т.ч. за основним платежем - 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 510 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу засобами поштового зв'язку, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

В зв'язку з тим, що платником податків в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу, а вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості, податковий орган звернувся до суду із даним позовом.

При вирішенні справи суд бере до уваги те, що як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач в силу ч.1 ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Водночас з цим, відповідач зобов'язаний дотримуватись також і приписів ч.1 ст.68 Конституції України, де вказано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 30 статті 2 Бюджетного Кодексу України податкові органи визначені як органи стягнення, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення подання контролюючого органу, судом враховується, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем у адміністративному або судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 13.09.2012 року №0002611702, №00026621702, №0002631702. Дану обставину також підтвердив під час розгляду справи представник відповідача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких відповідачу було визначено суму грошового зобов'язання є узгодженими.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено суму податкового зобов'язання на підставі вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковою інспекцією було прийнято податкову вимогу №381 від 16.11.2012 року, яка була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку та отримана 24.11.2012 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Як було встановлено під час розгляду справи, з дати формування податкової вимоги 381 від 16.11.2012 року та на час розгляду справи податковий борг відповідача не переривався.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 ПК України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

У той же час, податковою інспекцією надано суду належне документальне підтвердження того, що податковий борг відповідача після надіслання (вручення) йому зазначеної податкової вимоги існував не припиняючись.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У п.95.2 цієї ж статті зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості перед бюджетом відповідачем добровільно сплачена не була.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Відповідачам на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було надано доказів відсутності суми заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок несплати в установлений строк суми податкових зобов'язань та пені з податку на додану вартість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1):

- суму податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 89778 (вісімдесят дев'ять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 75 коп. на розрахунковий рахунок НОМЕР_2, отримувач Лозівське УДКСУ у Харківській області, код 38053090, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО банка 851011;

- суму податкового боргу по штрафним санкціям у розмірі 510 (п'ятсот десять) грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_3, отримувач Лозівське УДКСУ у Харківській області, код 38053090, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО банка 851011.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19.07.2013 року.

Суддя Горшкова О.О.