Постанова № 32491742, 11.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 липня 2013 р. № 820/4838/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - Трофімова П.В., Данилова Ю.Д., відповідач - Федоренко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0001342201 від 04.06.2013 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 236 332 грн. та №0001352201 від 04.06.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 750134 грн. (за основним платежем - 500 089 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 250045 грн.). В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, слугували висновки контролюючого органу про те, що правочини укладені між позивачем та контрагентами - ТОВ «ОСТЕК СІСТЕМ ГРУП», ПП «ГОЛДЕН ЕЛІТСЕРВІС», ТОВ «ФІРМА АКВА ТРАНС», ТОВ «ДЕЛЬТА-ПРИНТ», ТОВ «ТБ «СХІДНА УКРАЇНА», ТОВ «ДІАЛОГ ТРАНС», ФІРМОЮ «АКВА» - ТОВ, ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРАНС» не спрямовані на реальне настання правових наслідків та є нікчемними. Разом з тим, оскільки у позивача наявні всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин із вищезазначеними контрагентами, то він мав встановлене законом право на віднесення сум по даним взаємовідносинам до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування на їх підставі податкового кредиту з податку на додану вартість. Крім того, вказує, що доводи податкового органу про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Євротранстелеком», ПрАТ «Датагруп» НСП Харків та ПрАТ «Датагруп» НСП Київ, в зв'язку з тим, що податкові накладні були заповнені з порушенням встановленого порядку, є помилковими, оскільки господарські операції між позивачем та контрагентами мали реальний характер, що фактично не заперечується податковим органом, а первинні документи, у т.ч. податкові накладні, оформлені належним чином та мають усі необхідні реквізити.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимоги діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є законними. Зокрема вказує, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували висновки про завищення позивачем суми від'ємного значення з податку на прибуток та заниження суми податку на додану вартість по взаємовідносинам із контрагентами - ТОВ «ОСТЕК СІСТЕМ ГРУП», ПП «ГОЛДЕН ЕЛІТСЕРВІС», ТОВ «ФІРМА АКВА ТРАНС», ТОВ «ДЕЛЬТА-ПРИНТ», ТОВ «ТБ «СХІДНА УКРАЇНА», ТОВ «ДІАЛОГ ТРАНС», ФІРМОЮ «АКВА» - ТОВ, ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРАНС». Так, відповідно до інформації отриманої за наслідками перевірок вищезазначених суб'єктів господарювання, була встановлена неможливість реального здійснення ними фінансово-господарських операцій із контрагентами, у т.ч. ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ", через відсутність у підприємств основних фондів, кваліфікованого персоналу та незнаходження за юридичною адресою. Також вказує, що за наслідками перевірки було встановлено неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту у червні, липні, жовтні та листопаді 2012 року суми ПДВ у загальному розмірі 252 822 грн. по податковим накладним, які на момент перевірки були заповнені з порушенням встановленого законодавством порядку.

У судових засіданнях представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" зареєстроване 01.08.2007 року виконавчим комітетом Харківської міської ради та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Київському районі м. Харкова.

У період з 25.03.2013 року по 15.05.2013 року співробітниками ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за наслідками якої складено Акт

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме, серед іншого:

- п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1236332 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року на 274471 грн., за півріччя 2012 року - 560553 грн., за три квартали 2012 року -1236332 грн., за 2012 рік - 1236332грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 500089 грн., у тому числі за січень 2012р. на 45627 грн., за лютий 2012 р. на 9267 грн., за квітень 2012 р. на 48852 грн., за травень 2012 р. на 18 247 грн., за червень 2012 р. на 111423 грн., за липень 2012 р. на 127075грн., за жовтень 2012 р. на 66 380 грн., за листопад 2012р. на 73 218 грн.

Позивач, не погодившись із встановленими за наслідком перевірки порушеннями, 24.05.2013 року звернувся до податкового органу із запереченням на акт перевірки (Вих. №591). До заперечень позивачем було надано копії податкових накладних №91927/002 від 30.06.2012р., №97341/002 від 31.07.2012р., №103610/002 від 31.10.2012р., №102600/002 від 30.11.2012р., №256 від 31.10.2012р., №389 від 30.11.2012р., №90155/001 від 31.07.2012р., №62922/001 від 31.10.2012р., №95902/001 від 30.11.2012р., отриманих від ТОВ «Євротранстелеком», ПрАТ «Датагруп» НСП Харків та ПрАТ «Датагруп» НСП Київ.

Листом від 31.05.2013 року №8097/10/22.1-13 «Про результати розгляду заперечень на акт від 20.05.2013 року №1712/22.1-07/35074228» відповідач повідомив, що висновки акту перевірки є правомірними та такими, що відповідають дійсності.

На підставі вищезазначеного акту, податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001342201 від 04.06.2013 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 236 332 грн.

- №0001352201 від 04.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 750 134 грн., у т.ч. за основним платежем - 500089 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 250 045 грн.

Позивач, не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Під час розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 236 332 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №0001342201 від 04.06.2013 року та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 370901 грн. (за основним платежем - 247267 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 123634 грн.) на підставі податкового повідомлення-рішення №0001352201 від 04.06.2013 року, слугували висновки податкового органу про те, що правочини укладені між позивачем та контрагентами - ТОВ «ОСТЕК СІСТЕМ ГРУП», ПП «ГОЛДЕН ЕЛІТСЕРВІС», ТОВ «ФІРМА АКВА ТРАНС», ТОВ «ДЕЛЬТА-ПРИНТ», ТОВ «ТБ «СХІДНА УКРАЇНА», ТОВ «ДІАЛОГ ТРАНС», ФІРМОЮ «АКВА» - ТОВ, ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРАНС» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Крім того, підставою для нарахування позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 379233 грн. (за основним платежем - 252822 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 126411 грн.) на підставі податкового повідомлення-рішення №0001352201 від 04.06.2013 року, слугували висновки перевіряючих про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту у червні, липні, жовтні та листопаді 2012 року суми ПДВ у загальному розмірі 252 822 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Євротранстелеком», ПрАТ «Датагруп» НСП Харків та ПрАТ «Датагруп» НСП Київ, в зв'язку з тим, що податкові накладні на момент перевірки були заповнені з порушенням встановленого законодавством порядку.

Враховуючи, що предметом оскарження в даній справі є правомірність нарахування суми податкового зобов'язання за декілька правопорушень, суд дійшов висновку про необхідність перевірки законності та обґрунтованості винесення податкового повідомлення-рішення окремо по кожному із них.

Так, перевіряючи правомірність зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 236 332 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №0001342201 від 04.06.2013 року та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 370901 грн. (за основним платежем - 247267 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 123634 грн.) на підставі податкового повідомлення-рішення №0001352201 від 04.06.2013 року, суд дійшов висновку про наступне.

Під час розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання слугувала інформація, яка була встановлена за наслідками проведених перевірок контрагентів, за якими встановлено, що правочини, укладені між позивачем та контрагентами - ТОВ «ОСТЕК СІСТЕМ ГРУП», ПП «ГОЛДЕН ЕЛІТСЕРВІС», ТОВ «ФІРМА АКВА ТРАНС», ТОВ «ДЕЛЬТА-ПРИНТ», ТОВ «ТБ «СХІДНА УКРАЇНА», ТОВ «ДІАЛОГ ТРАНС», ФІРМОЮ «АКВА» - ТОВ, ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРАНС» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як насідок правомірність визначення позивачу суму грошового зобов'язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як було встановлено під час розгляду справи та не заперечується сторонами, основним видом діяльності, який здійснював позивач у перевіряємий період, була діяльність у сфері проводового електрозв'язку (код КВЕД 61.10).

З матеріалів справи вбачається, що позивач у спірний період мав господарські відносини із ТОВ «ОСТЕК СІСТЕМ ГРУП», ПП «ГОЛДЕН ЕЛІТСЕРВІС», ТОВ «ФІРМА АКВА ТРАНС», ТОВ «ДЕЛЬТА-ПРИНТ», ТОВ «ТБ «СХІДНА УКРАЇНА», ТОВ «ДІАЛОГ ТРАНС», ФІРМОЮ «АКВА» - ТОВ, ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРАНС».

Так, перевіряючи правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування на їх підставі суми податкового кредиту, на підставі договірних відносин із вищезазначеними контрагентами, суд дійшов висновку про наступне.

З приводу господарських відносин із ТОВ «ОСТЕК СІСТЕМ ГРУП».

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, 18.04.2012 року між ТОВ «ОСТЕК СІСТЕМ ГРУП» (Виконавець) та ТОВ ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) було укладено Договір №6П-04-12 щодо надання послуг з виробництва та розповсюдження (78 200 шт.) рекламних листівок формату А4 серед потенційних абонентів Замовника шляхом їх розклеювання на під'їздах будинків згідно з затвердженим переліком поштових адрес у містах Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса з 07.05.2012 року по 31.05.2012 року. Вимоги до друку поліграфічної продукції та розповсюдження рекламних листівок визначені п.1.2 та п. 1.3 Договору. Загальна сума наданих послуг складає 109 480,00грн., у т.ч. ПДВ 18 246,67грн. (п. 3.1 Договору).

Відповідно до Додатку №1 до Договору між сторонами було погоджено перелік адрес розповсюдження рекламних листівок.

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідний Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2012 року.

Розрахунки за надані послуги були проведені в безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень від 17.05.2012 року №6550 та від 21.05.2012 року №6566, що не заперечується податковим органом.

ТОВ «ОСТЕК СІСТЕМ ГРУП» було виписано на адресу позивача податкові накладні №1718 від 17.05.2012 року на загальну суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн. та №2110 від 21.05.2012 року на загальну суму 59480 грн., у т.ч. ПДВ 9913,33 грн.

Також, матеріалами справи підтверджується, що 17.05.2012 року між ТОВ «ОСТЕК СІСТЕМ ГРУП» (Виконавець) та ТОВ ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) було укладено Договір №1П-05-12 щодо надання послуг з виробництва та розповсюдження (78 200 шт.) рекламних листівок формату А4 серед потенційних абонентів Замовника шляхом їх розклеювання на під'їздах будинків згідно з затвердженим переліком поштових адрес у містах Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса з 04.06.2012 року по 27.06.2012 року. Вимоги до друку поліграфічної продукції та розповсюдження рекламних листівок визначені п.1.2 та п. 1.3 Договору. Загальна сума наданих послуг складає 120 428,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 071,33 грн. (п. 3.1 Договору).

Відповідно до Додатку №1 до Договору між сторонами було погоджено перелік адрес розповсюдження рекламних листівок.

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідний Акт приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2012 року.

Розрахунки за надані послуги були проведені в безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень від 15.06.2012 року №7643, від 18.06.2012 року №7882, від 19.06.2012 року №8071,що не заперечується податковим органом.

ТОВ «ОСТЕК СІСТЕМ ГРУП» було виписано на адресу позивача податкові накладні №1511 від 15.06.2012 року на загальну суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн. та №1817 від 18.06.2012 року на загальну суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №1914 від 19.06.2012 року на загальну суму 20428 грн., у т.ч. ПДВ 3404,64 грн.

З приводу господарських відносин із ПП «ГОЛДЕН ЕЛІТСЕРВІС».

Так, відповідно до матеріалів справи вбачається, що між ПП "Голден Елітсервіс" (Виконавець) та ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) було укладено Договори на виконання печатної продукції №10П-03-12 від 20.03.2012 року, №11П-03-12 від 21.03.2012 року та №12П-03-12 від 22.03.2012 року.

На виконання умов вищезазначених договорів між сторонами було погоджено технічні умови (Додаток №1 до Договору), специфікації (Додаток №2 до Договору) та макет та форму поліграфічної продукції (Додаток №3 до Договору).

Відповідно до укладених міх сторонами специфікацій, сторони визначили кількість та вартість виробленої продукції, а саме: за Договором №10П-03-12 від 20.03.2012 року тираж 55000 шт. на загальну суму 44000 грн., у т.ч. ПДВ 7333,33 грн.; за Договором №11П-03-12 від 21.03.2012 року тираж 55000 шт. на загальну суму 44000 грн., у т.ч. ПДВ 7333,33 грн.; за Договором №12П-03-12 від 22.03.2012 року тираж 57013 шт. на загальну суму 45610,40 грн., у т.ч. ПДВ 7601,73 грн.

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідні Акти приймання-передачі наданих послуг від 02.04.2012 року (Договір №10П-03-12 від 20.03.2012 року), від 02.04.2012 року (Договір №11П-03-12 від 21.03.2012 року), від 02.04.2012 року (Договір №12П-03-12 від 22.03.2012 року.

Розрахунки за надані послуги були проведені в безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень №4869 від 17.04.2012 року, №4870 від 17.04.2012 року та №4871 від 17.04.2012 року, що не заперечується податковим органом.

ПП "Голден Елітсервіс" було виписано на адресу позивача податкові накладні №201 від 02.04.2012 року на загальну суму 44000 грн., у т.ч. ПДВ 7333,33 грн.; №202 від 02.04.2012 року на загальну суму 44000 грн., у т.ч. ПДВ 7333,33 грн.; №203 від 02.04.2012 року на загальну суму 45610,40 грн., у т.ч. ПДВ 7601,73 грн.

Також, між ПП "Голден Елітсервіс" (Виконавець) та ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) було укладено Договори №15П-03-12 від 30.03.2012 року та №16П-03-12 від 30.03.2012 року, умовами яких було виконання робіт по розміщенню рекламної інформації Замовника на під'їздах житлових будинків на інформаційних стендах у м. Харкові у період з 02.04.2012 року по 30.04.2012 року три рази на тиждень (понеділок, середа, п'ятниця) виключая вихідні та святкові дні.

На виконання умов договору між сторонами було погоджено перелік адрес розміщення рекламних листівок (Додаток №1 до Договору) та відповідні специфікації (Додаток №2 до Договору).

Відповідно до укладених міх сторонами специфікацій, сторони визначили кількість та вартість розміщення рекламної інформації, а саме: за Договором №15П-03-12 від 30.03.2012 року кількість рекламних листівок складає 81818 шт. на загальну суму 49090,80 грн., у т.ч. ПДВ 8181,80 грн.; за Договором №16П-03-12 від 30.03.2012 року кількість рекламних листівок складає 85195 шт. на загальну суму 51117,00 грн., у т.ч. ПДВ 8519,50 грн.

З метою виконання умов Договору, ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" передало ПП "Голден Елітсервіс" печатну продукцію (рекламні листівки) у кількості 81818 шт. та 85195 шт., що підтверджується погодженими між сторонами Актами приймання-передачі від 02.04.2012 року.

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідні Акти приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2012 року.

Розрахунки за надані ПП "Голден Елітсервіс" послуги з приводу виготовлення та розповсюдження інформаційних листівок були проведені в безготівковій формі, про що свідчить надана позивачем копії платіжних доручень № 4900 від 18.04.2012 року та №4901 від 18.04.2012 року, що не заперечується податковим органом.

ПП "Голден Елітсервіс" було виписано на адресу позивача податкові накладні №1801 від 18.04.2012 року на загальну суму 49090,80 грн., у т.ч. ПДВ 8181,80 грн. та №1802 від 18.04.2012 року на загальну суму 51117,00 грн., у т.ч. ПДВ 8519,50 грн.

З приводу господарських відносин із ТОВ «ФІРМА АКВА ТРАНС».

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, 27.12.2011 року між ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) та ТОВ фірма "Аква Транс" (Виконавець) було укладено Договір №9П-12-11 щодо надання послуг з виробництва та розповсюдження рекламних листівок формату серед потенційних абонентів Замовника у м.Харкові шляхом їх розклеювання на під'їздах будинків у період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року три рази на тиждень (вівторок, четвер, п'ятниця) виключая святкові дні.

Вимоги до друку поліграфічної продукції та розповсюдження рекламних листівок визначені п.1.2 та п. 1.3 Договору. Загальна сума наданих послуг складає 245964,60 грн., у т.ч. ПДВ 40994,10 грн. (п. 3.2 Договору).

Відповідно до Додатку №1 до Договору між сторонами було погоджено перелік адрес розповсюдження рекламних листівок.

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідний Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2012 року.

Розрахунки за надані послуги були проведені в безготівковій формі, про що свідчить надана позивачем копія платіжного доручення від 26.01.2012 року №1084, що не заперечується податковим органом.

ТОВ фірма "Аква Транс" було виписано на адресу позивача податкову накладну №2602 від 26.01.2012 року на загальну суму 245964,60 грн., у т.ч. ПДВ 40994,10 грн.

З приводу господарських відносин із ТОВ «ДЕЛЬТА-ПРИНТ».

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, 16.01.2012 року між ТОВ «ДЕЛЬТА-ПРИНТ» (Виконавець) та ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) було укладено Договір 1П-01-12 від 16.01.2012 року про надання послуг з ліфлетингу у м. Харкові, а саме друку поліграфічної продукції із інформацією про послуги Замовника (100000шт.) та інформування потенційних абонентів про послуги Замовника шляхом роздачі у період з 24.01.2012 року по 26.01.2012 року поліграфічної продукції із інформацією про послуги (Промоакція). Вимоги до друку поліграфічної продукції та промоакції визначені п.1.3 та п. 1.4 Договору. Загальна сума наданих послуг складає 27800 грн., у т.ч. ПДВ 4633,33 грн. (п. 3.4 Договору).

На виконання умов договору між сторонами було погоджено специфікації поліграфічної продукції (Додаток №1 до Договору), макет та форму поліграфічної продукції (Додаток №2 до Договору), перелік місць проведення промоакції (Додаток №3 до Договору) та текстовка для проведення промоакції (Додаток №4 до Договору).

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідний Акт приймання-передачі наданих послуг від 26.01.2012 року.

Розрахунки за надані послуги були проведені в безготівковій формі, про що свідчить надана позивачем копія платіжного доручення від 25.01.2012 року №1034 та не заперечується податковим органом.

ТОВ «ДЕЛЬТА-ПРИНТ» було виписано на адресу позивача податкову накладну №2501 від 25.01.2012 року на загальну суму 27800 грн., у т.ч. ПДВ 4633,33 грн.

З приводу господарських відносин із ТОВ «ТБ «СХІДНА УКРАЇНА».

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, 12.03.2012 року між ТОВ "ТБ Східна Україна" (Виконавець) та ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) було укладено Договори №6П-02-12 від 06.02.2012 року та № 4П-04-12 від 05.04.2012 року щодо надання послуг з ліфлетингу у м. Харкові, а саме друку поліграфічної продукції із інформацією про послуги Замовника (200 000 шт. та 210 000 шт.) та інформування потенційних абонентів про послуги Замовника шляхом роздачі у період з 22.02.2012 року по 29.02.2012 року та з 18.04.2012 року по 26.04.2012 року поліграфічної продукції із інформацією про послуги (Промоакція). Вимоги до друку поліграфічної продукції та промоакції визначені п.1.3 та п. 1.4 Договорів. Загальна сума наданих послуг складає 55600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9266,67 грн.) та 59290,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9881,67 грн.) відповідно.

На виконання умов договорів між сторонами були погоджені специфікації поліграфічної продукції (Додаток №1 до Договору), макет та форму поліграфічної продукції (Додаток №2 до Договору), перелік місць проведення промоакції (Додаток №3 до Договору) та текстовка для проведення промоакції (Додаток №4 до Договору).

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідні Акти приймання-передачі наданих послуг від 29.02.2012 року та 26.04.2012 року.

Розрахунки за надані послуги були проведені в безготівковій формі, про що свідчить надані позивачем копії платіжних доручень №2715 від 01.03.2012 року та №4902 від 18.04.2012 року, що не заперечується податковим органом.

ТОВ "ТБ Східна Україна" було виписано на адресу позивача податкові накладні №2902 від 29.02.2012 року на загальну суму 55600,00 грн., у т.ч. ПДВ 9266,67 грн. та № 1807 від 18.04.2012 року на загальну суму 59290,00 грн., у т.ч. ПДВ 9881,67 грн.

З приводу господарських відносин із ТОВ «ДІАЛОГ ТРАНС».

Під час розгляду справи встановлено, що 18.06.2012 року між ТОВ «ДІАЛОГ ТРАНС» (Виконавець) та ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) було укладено Договір № 3П-06-12, умовами якого було надання Виконавцем послуг з виробництва та розповсюдження у період з 02.07.2012 року по 30.07.2012 року рекламних листівок серед потенційних абонентів Замовника (101660 шт.) у містах Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, а саме їх розклеювання у під'їздах будинків. Вимоги до друку поліграфічної продукції та її розповсюдження визначені п.1.2 та п. 1.3 Договору. Загальна сума наданих послуг складає 142324,00 грн., у т.ч. ПДВ 23720,67 грн.

Відповідно до Додатку №1 до Договору між сторонами було погоджено перелік адрес розповсюдження рекламних листівок.

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідний Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.07.2012 року.

Розрахунки за надані послуги були проведені в безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень від 11.07.2012 року №9151, від 12.07.2012 року №9187 та від 13.07.2012 року №9189, що не заперечується податковим органом.

ТОВ «ДІАЛОГ ТРАНС» було виписано на адресу позивача податкові накладні №1104 від 11.07.2012 року на загальну суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №1207 від 12.07.2012 року на загальну суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №1303 від 13.07.2012 року на загальну суму 42324 грн., у т.ч. ПДВ 7054,00 грн.

З приводу господарських відносин із ФІРМОЮ «АКВА» - ТОВ.

Під час розгляду справи встановлено, що 21.05.2012 року між ТОВ фірма "Аква" (Виконавець) та ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) було укладено Договір №2П-05-12, умовами якого було надання Виконавцем послуг з виробництва та розповсюдження у період з 04.06.2012 року по 27.06.2012 року рекламних листівок серед потенційних абонентів Замовника (167013 шт.), а саме їх розклеювання у під'їздах домів. Вимоги до друку поліграфічної продукції та її розповсюдження визначені п.1.2 та п. 1.3 Договору. Загальна сума наданих послуг складає 233818,20 грн., у т.ч. ПДВ 38969,70 грн.

На виконання умов договору між сторонами було погоджено технічні умови (Додаток №1 до Договору), макет та форму поліграфічної продукції (Додаток №2 до Договору) та перелік адрес розповсюдження рекламних листівок (Додаток №3 до Договору).

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідний Акт приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2012 року.

Розрахунки за надані послуги були проведені в безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень від 15.06.2012 року №7644, від 18.06.2012 року №7883, від 19.06.2012 року №8070, від 20.06.2012 року №8112 та від 21.06.2012 року №8250.

ТОВ фірма "Аква" було виписано на адресу позивача податкові накладні №1503 від 15.06.2012 року на загальну суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №1802 від 18.06.2012 року на загальну суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №1906 від 19.06.2012 року на загальну суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №2002 від 20.06.2012 року на загальну суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №2102 від 21.06.2012 року на загальну суму 33818,20 грн., у т.ч. ПДВ 5636,37 грн.

З приводу господарських відносин із ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРАНС».

Під час розгляду справи встановлено, що 22.06.2012 року між ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРАНС» (Виконавець) та ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (Замовник) було укладено Договір № 4П-06-12, умовами якого було надання Виконавцем послуг з виробництва та розповсюдження у період з 04.07.2012 року по 31.07.2012 року рекламних листівок серед потенційних абонентів Замовника (182196 шт.) у м. Харкові, а саме їх розклеювання у під'їздах будинків. Вимоги до друку поліграфічної продукції та її розповсюдження визначені п.1.2 та п. 1.3 Договору. Загальна сума наданих послуг складає 255074,40 грн., у т.ч. ПДВ 42512,40 грн.

На виконання умов договору між сторонами було погоджено макет та форму поліграфічної продукції (Додаток №1 до Договору), технічні умови (Додаток №2 до Договору) та перелік адрес розповсюдження рекламних листівок (Додаток №3 до Договору).

На підтвердження факту реальності виконаних сторонами договірних відносин між сторонами було складено відповідний Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.07.2012 року.

Розрахунки за надані послуги були проведені в безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень від 11.07.2012 року №9152, від 12.07.2012 року №9188, від 13.07.2012 року №9190, від 16.07.2012 року №9191 та від 17.07.2012 року №9192, що не заперечується податковим органом.

ТОВ «ДІАЛОГ ТРАНС» було виписано на адресу позивача податкові накладні №1102 від 11.07.2012 року на загальну суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №1205 від 12.07.2012 року на загальну суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №1303 від 13.07.2012 року на загальну суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №1604 від 16.07.2012 року на загальну суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн. та №1701 від 17.07.2012 року на загальну суму 55074,40 грн., у т.ч. ПДВ 9179,07 грн.

Як було зазначено представником позивача під час судового розгляду, необхідність укладання вищезазначених договорів була зумовлена необхідністю проведення рекламних заходів з метою залучення нових абонентів, інформування потенційних споживачів про телекомунікаційні послуги, що він надає, особливо під час проведення акцій, то, з метою виявлення ринкових цін на відповідні роботи, послуги, підвищення ефективності закупівель, раціонального використання власних коштів та забезпечення оптимального рівня закупівельних цін (вибору оптимальних умов закупівель),

Так, з метою проведення вищезазначених дій, наказом ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" №92 від 21.11.2011р., копію якого долучено до матеріалів справи, було оголошено тендер "Обслуговування абонентів. Реклама" (Поліграфічні послуги: друк рекламної продукції, рахунків, претензій, повідомлень, їх доставка, розклеювання листівок, послуги ліфлетингу), результати якого оформлені Протоколом проведення тендера від 16.12.2011р. та дійсні протягом 2012 року.

На виконання розпорядження, №138 від 27.12.2011р. "Про проведення рекламних заходів", в межах затверджених сум комерційних витрат, згідно з результатами проведених тендерів, Позивачем протягом 2012 року було укладено з контрагентами відповідні договори на проведення рекламних заходів (у тому числі на виробництво та розповсюдження рекламних листівок, отримання послуг з ліфлетингу) та, з метою перевірки їх результативності, при укладенні абонентських договорів здійснював опитування абонентів про джерела отримання інформації про послуги підприємства, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями відповідних службових записок.

Позивач вказує, що у зв'язку із виконанням контрагентами позивача робіт (надання послуг) на підставі вищенаведених договірних відносин, ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" було здійснено підключення 1899 нових абонентів, укладення з ними абонентських договорів за адресами, що відповідають технічній можливості надання телекомунікаційних послуг, що призвело як наслідок, до отримання прибутку.

На підтвердження вказаної обставини позивачем було надано та долучено до матеріалів справи Перелік абонентів, з якими у період з 01.01.2012 року по 31.08.2012 року було укладено абонентські договори у містах Харкові, Одесі, Донецьку, Дніпропетровську, Полтаві.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вищезазначена діяльність пов'язана із господарською діяльністю підприємства.

Суд зауважує, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Суд зазначає, що на час виконання умов договорів та видачі податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ «ОСТЕК СІСТЕМ ГРУП», ПП «ГОЛДЕН ЕЛІТСЕРВІС», ТОВ «ФІРМА АКВА ТРАНС», ТОВ «ДЕЛЬТА-ПРИНТ», ТОВ «ТБ «СХІДНА УКРАЇНА», ТОВ «ДІАЛОГ ТРАНС», ФІРМОЮ «АКВА» - ТОВ, ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРАНС» були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до положень п. 14.1.18 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що наявність податкових накладних, платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість в ціні товару хоч і є обов'язковими підставами для визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення суми бюджетного відшкодування

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Оскільки, позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд також зауважує, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами ТОВ «ОСТЕК СІСТЕМ ГРУП», ПП «ГОЛДЕН ЕЛІТСЕРВІС», ТОВ «ФІРМА АКВА ТРАНС», ТОВ «ДЕЛЬТА-ПРИНТ», ТОВ «ТБ «СХІДНА УКРАЇНА», ТОВ «ДІАЛОГ ТРАНС», ФІРМОЮ «АКВА» - ТОВ, ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРАНС» мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Відповідно до ч. 2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов'язання (шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права"

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі також "ЄСПЛ"). Дані рішення згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, ч. 2 ст.8 КАС України вимагає врахування практики ЄСПЛ при вирішенні справ.

Так, у пункті 53 рішення в справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, вказавши, що "власність"може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні "правомірні очікування"отримати ефективне здійснення свого майнового права.

У рішенні в справі "Щокін проти України"(п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом"і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес"АД проти Болгарії"ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Щодо посилання контролюючого органу, на те, що правочини укладені між позивачем та контрагентами - ТОВ «ОСТЕК СІСТЕМ ГРУП», ПП «ГОЛДЕН ЕЛІТСЕРВІС», ТОВ «ФІРМА АКВА ТРАНС», ТОВ «ДЕЛЬТА-ПРИНТ», ТОВ «ТБ «СХІДНА УКРАЇНА», ТОВ «ДІАЛОГ ТРАНС», ФІРМОЮ «АКВА» - ТОВ, ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРАНС», в т.ч. і по ланцюгу, не мають на меті реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, суд вважає безпідставними та зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Тобто, відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав укладені між позивачем та ПП "Корпус-7" угоди недійсними, до того ж, в акті перевірки відсутні дані, які б свідчили про порушення позивачем приписів ст.228 ЦК України. Зазначений договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а також немає інших відомостей, які б свідчили, наприклад, про необґрунтоване завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, суд вважає, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

Суд, також вважає за необхідне зазначити, що висновки податкового органу про можливі порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача, не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства та про відсутність у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ з фактом оплати. Відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту поставки продукції.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що встановлені податковим органом порушення позивачем вимог діючого законодавства, що призвело до завищення останнім розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1 236 332 грн. та занижено суми податку на додану вартість у загальному розмірі 247267 грн. не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

В зв'язку з чим, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0001342201 від 04.06.2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 236 332 грн. та №0001352201 від 04.06.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 370901 грн. (за основним платежем - 247267 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 123634 грн.) є незаконними та підлягають скасуванню.

Перевіряючи правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 379233 грн. (у т.ч. за основним платежем 252822 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 126411 грн.) на підставі податкового повідомлення-рішення №0001352201 від 04.06.2013 року, суд дійшов висновку про наступне.

Під час розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання слугували висновки перевіряючих про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту у червні, липні, жовтні та листопаді 2012 року суми ПДВ у загальному розмірі 252 822 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Євротранстелеком», ПрАТ «Датагруп» НСП Харків та ПрАТ «Датагруп» НСП Київ., в зв'язку з тим, що податкові накладні на момент перевірки були заповнені з порушенням встановленого законодавством порядку.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як насідок правомірність визначення позивачу суму грошового зобов'язання, суд дійшов висновку про наступне.

Як було встановлено під час розгляду справи, позивач у спірний період мав господарські відносини із наступними контрагентами:

- ТОВ «Євротранстелеком» на підставі Договору №06/2010/VELTON_I від 23.06.2010 року «Про надання телекомунікаційних послуг»;

- ПрАТ «Датагруп» НСП Київ на підставі Договору №1-10-2005 від 01.10.2005р. «Про взаємоз'єднання мереж та надання телекомунікаційних послуг»;

- ПрАТ «Датагруп» НСП Харків №32 від 01.08.2004р. «Про взаємопідключення мереж».

На виконання вищезазначених договірних відносин контрагентами позивача було виписано податкові накладні, а саме:

- ТОВ «Євротранстелеком» №256 від 31.10.2012р. на суму 58000,00грн., у т.ч. ПДВ 9666,67грн.; №389 від 30.11.2012р. на суму 58 000,00грн., у т.ч. ПДВ 9 666,67грн.;

- ПрАТ «Датагруп» НСП Київ №91927/002 від 30.06.2012р. на суму 314293,15грн., у т.ч. ПДВ 52382,19грн.; №97341/002 від 31.07.2012р. на суму 363588,84 грн., у т.ч. ПДВ 60598,14грн.; №103610/002 від 31.10.2012р. на суму 338 816,66грн., у т.ч. ПДВ 56 469,44грн.; №102600/002 від 30.11.2012р. на суму 379 844,59грн., у т.ч. ПДВ 63 307,43грн.;

- ПрАТ «Датагруп» НСП Харків №90155/001 від 31.07.2012р. на суму 1464,00 грн., у т.ч. ПДВ 244,00грн.; №62922/001 від 31.10.2012р. на суму 1464,00грн., у т.ч. ПДВ 244,00 грн.; №95902/001 від 30.11.2012р. на суму 1 464,00грн., у т.ч. ПДВ 244,00 грн.

Вищезазначені податкові накладні були включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Суд зауважує, що податковим органом як під час проведення перевірки так і під час судового розгляду не ставилась під сумнів реальність виконання сторонами господарських операцій.

Спірним в даному випадку є факт віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по вищезазначеним податковим накладним, оскільки останні були складені з порушенням вимог діючого законодавства, а саме відсутній порядковий номер та підпис відповідальної особи.

Суд не погоджується з даним твердженням податкового органу та зазначає наступне.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Крім того, суд зазначає, що оригінали зазначених податкових накладних були оглянуті у судовому засіданні, та встановлена їх відповідність вимогам пп. 201.1 ст. 201 ПК України.

Також, згідно п. 201.15 ст. 201 ПК України платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З наведених норм вбачається, що документом, який би підтверджував прийняття або неприйняття податкової накладної, є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається податковим органом протягом операційного дня. У випадку коли така квитанція не надсилається платнику податку протягом встановленого строку, податкова накладна вважається такою, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки (абз. 7 п. 201.10 ПК України).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних (абз. 8 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.10 р., визначений механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників ПДВ - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Так, в п. 8 Порядку передбачено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі. В п. 11 Порядку визначено, що квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

З наведеного можна зробити висновок, що після направлення платником податків податкової накладної до Єдиного державного реєстру податкових накладних, органами податкової служби України здійснюється перевірка її на предмет відповідності стандарту та достовірності вказаної в ній інформації, за результатами якої приймається рішення про прийняття або неприйняття надісланої податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що отримані позивачем податкові накладні були прийняті та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи наведене та беручі до уваги, що податкові накладні мали усі обов'язкові реквізити (у т.ч. порядкові номери та підписи відповідальної особи) та були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку про відсутність у позивача передбачених п.201.10 ст.201 ПК України підстав для подання разом із податковими деклараціями з ПДВ за відповідні податкові періоди заяв із скаргою на контрагентів-постачальників, що їх виписали.

Як було зазначено представником під час розгляду справи, на виконання п.85.2 ст.85 ПК України, підприємством було надано перевіряючим в повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, у тому числі і оригінали вищезазначених податкових накладних.

Під час перевірки у перевіряючих були відсутні претензії щодо цих податкових накладних. їх завірені копії у позивача не витребувались. Позивачу не було запропоновано надати письмові або усні пояснення з питань нібито встановлених порушень.

Згідно п.5.2, 6.4 Розділу II, п.1 Розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р., «у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства необхідно відобразити в акті перевірки або факти надання пояснень та копій документів, підстав для їх отримання та додати їх до акта перевірки, або факти відмови надання пояснень та копій документів з додаванням акта, що засвідчує факт відмови.

Суд зауважує, що в акті перевірки відсутні посилання на той факт, що контролюючий орган на виконання вимог п.п.85.4-85.8 ст.85 ПК України звертався до позивача з вимогою надати копії податкових накладних, засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою, або надати письмові пояснення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно із п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Як було встановлено під час розгляду справи, позивач, не погодившись із виявленими під час перевірки порушеннями, звернувся 24.05.2013 року звернувся до податкового органу із запереченням на акт перевірки (Вих. №591). До заперечень позивачем було надано копії податкових накладних №91927/002 від 30.06.2012р., №97341/002 від 31.07.2012р., №103610/002 від 31.10.2012р., №102600/002 від 30.11.2012р., №256 від 31.10.2012р., №389 від 30.11.2012р., №90155/001 від 31.07.2012р., №62922/001 від 31.10.2012р., №95902/001 від 30.11.2012р., отриманих від ТОВ «Євротранстелеком», ПрАТ «Датагруп» НСП Харків та ПрАТ «Датагруп» НСП Київ.

В свою чергу, податковим органом при прийнятні спірного податкового повідомлення-рішення не було взято до уваги вказану обставину.

Враховуючи наведені обставини та беручі до уваги добуті під час розгляду справи докази, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у червні, липні, жовтні та листопаді 2012 року у загальному розмірі 252 822 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Євротранстелеком», ПрАТ «Датагруп» НСП Харків та ПрАТ «Датагруп» НСП Київ.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що встановлені податковим органом порушення позивачем вимог діючого законодавства в частині неправомірного віднесення до складу податкового кредиту у червні, липні, жовтні та листопаді 2012 року суми ПДВ у загальному розмірі 252 822 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Євротранстелеком», ПрАТ «Датагруп» НСП Харків та ПрАТ «Датагруп» НСП Київ, в зв'язку з тим, що податкові накладні на момент перевірки були заповнені з порушенням встановленого законодавством порядку, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, та як наслідок, податкове повідомлення-рішення №0001352201 від 04.06.2013 року в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 379233 грн. (у т.ч. за основним платежем 252822 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 126411 грн.), є необґрунтованим, та підлягає скасуванню.

В зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийнято не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001342201 від 04.06.2013 року, № 0001352201 від 04.06.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 50, код 35074228) судовий збір в сумі 2 294 (дві тисячі двісті девяносто чотри) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16.07.2013 року.

Суддя Горшкова О.О.