Рішення № 32488994, 16.07.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 липня 2013 р. Справа № 902/710/13

Провадження № 16/902/52/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк"Київська Русь", м.Київ

до дочірнього підприємства торгового дому "Вінніфрут" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", м.Калинівка Вінницької області

про стягнення 1235384,69 грн. заборгованості згідно кредитного договору

При секретарі судового засідання Снігур О.О.

За участю представників:

позивача - Мандера М.О. (довіреність №39 від 28.01.13);

відповідача - Левадська А.В. (довіреність б/н від 10.06.13)

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" в особі відділення "Вінницька регіональна дирекція" ПАТ "Київська Русь" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до дочірнього підприємства торгового дому "Вінніфрут" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" про стягнення 1235384,69 грн заборгованості за кредитним договором, з яких: 1193823,93 грн - заборгованість за кредитом; 41560,76 грн - відсотки за користування кредитними коштами за період з 09.10.2011 по 31.12.2011.

Ухвалою суду від 21.05.2013 за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/710/13 з призначенням судового засідання на 10.06.2013.

За клопотанням сторін, з метою надання останнім можливості подати витребувані ухвалою суду від 21 травня 2013 року документи в судовому засіданні 10.06.2013 оголошувалась перерва до 16.07.2013.

Під час розгляду справи 16.07.2013 представниками сторін подано до суду обопільно підписаний сторонами та скріплений печатками акт звірки взаєморозрахунків станом на 20 травня 2013 року на загальну суму 1235384,69 грн, яким відповідач фактично визнав борг в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

19.09.2008 між Акціонерним банком "Київська Русь" (далі Банк) та дочірнім підприємством торгового дому "Вінніфрут" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (далі Позичальник) укладено кредитний договір №137/2008-Ю, за умовами якого Банк надав Позичальнику грошові кошти (кредит) в розмірі 1000000 грн строком до 18.09.2009 зі сплатою 24 % річних за користування кредитом з фіксованою платою за надання кредиту в сумі 15000 грн (п. 1.1. Договору).

Для обліку заборгованості за кредитом Банк відкриває позичковий рахунок №206210101159. Грошові кошти перераховуються Банком з позичкового рахунку на банківський (поточний) рахунок Позичальника після підписання з Банком договору щодо забезпечення виконання зобов'язання Позичальника за кредитними договором та на підставі письмової заяви Позичальника про перерахування грошових коштів у 5 денний строк з дня отримання Банком заяви (п. 2.1., .2.2. Договору).

Розділом 4 Договору сторони домовились, що Позичальник зобов'язаний повернути Банку отриманий кредит в понову обсязі в строк та у порядку, встановленому кредитним Договором, а також зобов'язаний сплатити Банку плату за користування кредитом та фіксовану плату за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлений Договором.

За умовами Договору у разі настання строку виконання будь - якого зобов'язання Позичальника за цим договором та /або у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником зобов'язання за Кредитним Договором Банк має право на договірне списання суми боргу з рахунку Позичальника та /або звернути стягнення на предмет застави, що забезпечує виконання зобов'язання Позичальника, вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором від поручителя (п. 6.2. Договору). Також Банк має право змінювати розмір плати за користування кредитом шляхом письмового повідомлення Позичальнику нового розміру (п. 6.3. Договору).

Відповідно до розділу 7 Договору початком нарахування плати за користування кредитом є дата списання коштів, вказаних в п.1.1. Договору або їх частини з позичкового рахунку. Плата за користування кредитом нараховується щомісячно за період включно з "01" - го числа попереднього місяця по "30"("31") - е число поточного місяця, виходячи із календарної кількості днів і суми отриманих коштів. При нарахуванні плати за користування кредитом враховується день списання коштів з позичкового рахунку і не враховується день повернення кредиту або його частини. При розрахунку відсотків використовується 360 днів.

Пунктом 8.1. Договору сторони домовились, що перерахування Банку плати за користування кредитом на рахунок №2068810101159 в розмірі, встановленому п. 1.1. Договору, здійснюється щомісячно в строк до 25 числа по останній робочий день поточного місяця за винятком останнього місяця, коли сума нарахованих процентів сплачується разом з основною сумою кредиту.

Погашення кредиту здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з банківського (поточного) рахунку Позичальника на рахунок Банку № 2062210101159 згідно графіка, який є невід'ємною частиною кредитного договору (п. 8.3. Договору).

У разі недостатності суми поверненого платежу для виконання зобов'язання Позичальника за кредитним договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Банку у наступній черговості: у першу чергу сплачується сума кредиту; у другу чергу сплачується плата за користуванням кредитом і неустойка; у третю чергу відшкодовуються витрати Банку, що пов'язані із одержанням виконання (п. 8.4. Договору).

29 грудня 2008 року Договором про внесення змін до кредитного договору плату за користування кредитом встановлено в розмірі 21% річних.

12 березня 2009 року договором про внесення змін до кредитного договору збільшено суму кредиту до 1210000,00 грн., продовжено строк користування кредитом та змінено графік погашення кредиту.

01 березня 2010 року Договором про внесення змін до кредитного договору плату за користування кредитом встановлено в розмірі 15 % річних та змінено графік погашення кредиту.

Банк взяті на себе зобов'язання згідно кредитного договору №137/2008-Ю від 19.09.2008 року виконав, перерахувавши відповідачу кредитні кошти в сумі 1193823,93 грн, що підтверджується меморіальними ордерами, наявними в матеріалах справи (а.с. 15-31).

Відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів не виконав, внаслідок чого станом на день розгляду справи в суді за ним утворилась заборгованість перед позивачем по кредиту в розмірі 1193823,93 грн., що стверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України ( далі ГК ), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України ( далі ЦК ) зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору кредиту, регулювання яких здійснюється в главі 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграф 2 "Кредит", ст.ст.1054-1057-1 ЦК України.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика", глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Станом на день розгляду справи в суді борг відповідача перед позивачем по поверненню суми кредиту складає 1193823,93 грн., а тому дана сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до умов кредитного договору № 137/2008-Ю від 19.09.2008, договорів про внесення змін до кредитного договору, норм глави 71 ЦК України відповідач повинен був сплатити позивачу за користування кредитом відсотки в розмірі, встановленому договором та внесеними змінами.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України позичальник повинен сплатити банку проценти за користування кредитом .

Згідно з ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Судом встановлено, що відповідач за користування кредитом повинен був сплатити позивачу проценти за період з 19.09.2008 р. по 31.12.2008 р. в розмірі 24 % річних, за період з 01.01.2009 р. по 28.02.2010 р. в розмірі 21 % річних, за період з 01.03.2010 р. по 31.12.2011 р. в розмірі 15 % річних.

Таким чином, відповідач за період 09.10.2011 р. по 31.12.2011 р. повинен був сплатити позивачу 41560,76 грн. відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідач зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами не виконав. Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 41560,76 грн. підлягають задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали, відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, відсотків за користування кредитом, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в сумі 1235384,69 грн з покладенням на відповідача судових витрат за правилами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з дочірнього підприємства Торгового дому "Вінніфрут" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (вул.Фрунзе, 45, м.Калинівка, Вінницька область, 22400; код 30807827) на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (вул.Хорива, 11-А, м.Київ, 04071; код ЄДРПОУ 24214088) 1193823,93 грн - заборгованість по кредиту; 41560,76 грн - несплачених відсотків за користування кредитом; 24707,69 грн - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам рекомендованими листами.

Повне рішення складено 19 липня 2013 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу - ПАТ "Банк"Київська Русь" (за адресами: м.Київ, вул.Хорива, 11-А; 21050, м.Вінниця, вул. Козицького, 51);

4 - відповідачу - ДП Торговий дім "Вінніфрут" ВАТ "Вінніфрут" (22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Фрунзе, 45)