ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18 липня 2013 р.
Справа № 902/944/13
Провадження № 3/902/29/13
Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" , код ЄДРПОУ 25509880 (вул. Пирогова, 174, м. Вінниця, 21008)
до:Вінницького національного аграрного університету , код ЄДРПОУ 00497236 (вул. Сонячна, 3, м. Вінниця, 21100)
про стягнення 94 595,59 грн. заборгованості
При секретарі судового засідання Миколюк М.Г.
За участю представників
позивача : Іваніцький Ю.В., за дорученням № 1-14-3832 віл 06.06.2013 р.
Бузько А.І., за дорученням № 1-14-3837 від 06.06.2013 р.
відповідача : Власенко Т.С., за дорученням № 12-45-189 від 06.02.2013 р.
ВСТАНОВИВ :
Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" , м. Вінниця подано позов до Вінницького національного аграрного університету, м. Вінниця про стягнення 94 595,59 грн. боргу за отриману електричну енергію на умовах договору за період з травня 2012 р. по травень 2013 р.
Ухвалою суду від 01.07.2013 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/944/13 та призначено її до розгляду на 18.07.2013 р.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримали в повному об'ємі посилаючись на те , що з відповідачем було укладено договір на постачання електричної енергії № 31600, за умовами якого позивач надав , а відповідач за період з травня 2012 р. по травень 2013 р. отримав електроенергію на загальну 193907,83 грн. Відповідач провів лише часткові розрахунки сплативши позивачу 99 956 грн. Тобто, станом на день звернення з позовом до суду борг відповідача складає 94 595,59 грн. Після звернення з позовом до суду відповідач більше ніяких розрахунків не проводив.
Представника відповідача у відзиві на позовну заяву та в засіданні суду проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні посилаючись на те , що договір на постачання електроенергії було укладено з науково - дослідним проектно - конструкторським технологічним інститутом ВНАУ , який є відокремленим структурним підрозділом університету без права юридичної особи. Електроенергія постачалась для забезпечення роботи електроустановок НДПКТІ ВНАУ. У зв'язку з відсутністю коштів на рахунках інституту виникла заборгованість щодо договору № 31600, оскільки НДПКТІ ВНАУ здійснює свою діяльність на принципах самоокупності, університет не розрахувався за спожиту електроенергію інститутом.
Розглянувши матеріали справи та додані по справі додаткові документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" та Вінницьким національним аграрним університетом було укладено договір на постачання електричної енергії , за умовами якого постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 252кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (п. 1.1. Договору).
Розрахунковий період за даним договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг електроенергії, що продається споживачу за цей час та протягом якого споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами , що діють на кінець розрахункового періоду (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.3.3. Договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електроенергії згідно з умовами додатків № 3 "Порядок розрахунків" та №4 "Графік зняття показників засобів обліку електроенергії", а також здійснювати оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 " Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 2.3.4. Договору).
Згідно з вказаними пунктами договору споживач повинен проводити оплату вартості електроенергії у формі планових платежі шліхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок постачальника в строк до 25 числа розрахункового періоду. Споживач протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату спожитої електроенергії, але не пізніше ніж за два банківських дні до кінця розрахункового періоду зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок за спожиту електроенергію за розрахунковий період з урахуванням планових платежів.
Судом встановлено , що на виконання умов вказаного договору та додатків до нього , за період з травня 2012 р. по травень 2013 р. позивач надав , а відповідач спожив електроенергію на загальну суму 193 907,83 грн. , що стверджується обопільно підписаними сторонами актами про використану електричну енергію за період з травня 2012 р. по травень 2013 р. , актами прийняття - здачі наданих послуг з перетікання реактивної енергії за період з травня 2012 р. по травень 2013 р. та врученими відповідачу рахунками за цей же період (а. с. 30-65) .
Судом в засіданні встановлено , що відповідач за період з травня 2012 р. по травень 2013 р. здійснив з позивачем часткові розрахунки в сумі 99 956 грн. , що стверджується копіями платіжних доручень за період з 06.09.2012 р. по 28.03.2013 р. (а. с. 66-76) та розрахунком суми позову (а. с. 10).
Таким чином, станом на день розгляду справи в суді борг відповідача перед позивачем за період з травня 2012 р. по травень 2013 р. складає 94 595,59 грн. , з яких 93 951,83 грн. за спожиту електроенергію та 643,76 грн. за перетікання реактивної енергії.
Крім того, наявність невиконаних грошових зобов'язань відповідача перед позивачем по оплаті послуг по електроенергії також стверджується укладеним між сторонами договором № 1098 від 17.01.2013 р. про реструктуризацію заборгованості в сумі 75804,38 грн. , що виникла на підставі даного договору по справі та підтверджена сторонами в обопільно підписаному акті звірки взаєморозрахунків від 28.12.2012 р. (а. с. 81-82).
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений п. 2.2. договору він є боржником, що прострочив.
Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів оплати в добровільному порядку боргу в сумі 94 595,59 грн., а тому позовні вимоги слід задоволити.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч наведеним вище нормам та вимоги ухвали, відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу.
За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову, з покладенням на відповідача судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України, оскільки спір до суду доведено з вини відповідача.
18.07.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 35, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити .
2.Стягнути з Вінницького національного аграрного університету , код ЄДРПОУ 00497236 (вул. Сонячна, 3, м. Вінниця, 21100) на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" , код ЄДРПОУ 25509880 (вул. Пирогова, 174, м. Вінниця, 21008) 94595,59 грн. боргу; 1891,91 грн. - відшкодування витрат на судовий збір.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 19 липня 2013 р.
Суддя Колбасов Ф.Ф.
віддрук. прим.:
1 - до справи
Судове рішення № 32489091, Господарський суд Вінницької області було прийнято 18.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/944/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: