Ухвала суду № 32486063, 08.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2507/3491/2012 Провадження № 22-ц/795/1570/2013 Головуючий у I інстанції -Овчарик В. М. Доповідач - Губар В. С.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГубар В.С.,суддів:Мамонової О.Є., Шемець Н.В.,при секретарі:Примачок Ю.О., Халимон Т.Ю.за участю:ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянець-Агро" на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянець-Агро" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянець-Агро" до ОСОБА_9 про визнання права оренди земельної ділянки та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ТОВ "Тростянець-Агро" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_9 та задовільнити їх зустрічний позов, посилаючись на незаконність та необгрунтованість оскаржуваного рішення.

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2013 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_9 до ТОВ «Тростянець-Агро» та визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,20 га (кадастровий номер: 7421788500:04:000:0442), розташованої на території Тростянецької сільської ради Ічнянського району Чернігівської області за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 20 березня 2010 року між ОСОБА_9 та ТОВ «Тростянець-Агро».

У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Тростянець-Агро» до ОСОБА_9 про визнання права оренди земельної ділянки та стягнення моральної шкоди відмовлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на момент укладання оскаржуваного договору оренди землі сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, що підтверджується п.14.5 договору, відповідно до якого сторони (їх представники) заявляють, що діють добровільно, без будь-якого насильства, примусу як фізичного, так і морального, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, розуміють значення своїх дій, попередньо ознайомлені з приписами цивільного та земельного законодавства, що регулюють укладений сторонами договір (зокрема, з вимогами щодо недійсності правочину) та тим, що договір був зареєстрований відповідно до законодавства України та всі зобов'язання, передбачені даним договором виконувалися сторонами належним чином.

Апелянт наголошує, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, тобто відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним і підстави для визнання його недійсним відсутні.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скарги і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. ст.10,11,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, і кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом по справі встановлено, що 20 березня 2010 року укладений договір оренди земельної ділянки для сільськогосподарських потреб між ОСОБА_9 та ТОВ "Тростянець-Агро", за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського господарства загальною площею 5,20 га (кадастровий номер 7421788500:04:000:0442), яка знаходить за адресою: с. Тростянець, Ічнянський район, Чернігівська область, згідно умовами цього договору та планом (схемою) земельної ділянки, яка є невід'єдною частиною цього договору.

Оскаржуваний договір зареєстрований в Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 вересня 2010 року.

Власником земельної ділянки загальною площею 5,20 га, яка розташована на території Тростянецької сільської ради є ОСОБА_9, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку (а.с.10).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в спірному договорі оренди земельної ділянки відсутні істотні умови договору щодо передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що є підставою для визнання його недійсним.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний договір укладений 20 березня 2010 року. Згідно з ч.1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» ( в редакції чинній на момент укладення договору) визначені істотні умови договору оренди, і відсутність хоча б однієї з цих істотних умов, у тому числі умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним у розумінні ч.2 ст. 15 даного Закону, крім того, такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України.

Отже, відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», зокрема умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, є підставою для визнання недійсними такого договору оренди відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_9

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Тростянець-Агро" про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн., судом вірно встановлено, що доказів неотримання товариством продукції та доходів від використання орендованої у ОСОБА_9 земельної ділянки - суду не надано.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм процесуального та матеріального права. Судом правильно визначені існуючі між сторонами правовідносини і їм дана вірна юридична оцінка. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, які є об'єктивними, відповідають обставинам справи і наявним у справі доказам, повно і всебічно досліджені судом. Передбачені підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянець-Агро" відхилити.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: