Рішення № 32485349, 18.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.13р. Справа № 904/4571/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничої компанії "Харківтранс", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "АКРО-УКРАЇНА", с. Василівка, Солонянський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 104 899 грн. 20 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Малахатко І.І. дов. № б/н від 03.12.2012 року;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Харківтранс" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "АКРО-УКРАЇНА" (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 104 899 грн. 20 коп. та судових витрат.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №316447 станом на 06.02.2013року, юридична адреса Відповідача: 52460, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Василівка, вул. Крутогорна, 1 (а.с. 20-23).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (поштове повідомлення 07841929), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

На підставі рахунку-фактури №01/09 від 12.09.2012 року на суму 107 040 грн. 00 коп. (а.с. 9) Позивачем, в якості передоплати кошти вартості товару, було перераховано грошові в сумі 53 520 грн. 00 коп., на підставі платіжного доручення №5839 від 13.09.2012 року (а.с. 10) та в сумі 51 379 грн. 20 коп., на підставі платіжного доручення №5858 від 25.09.2012 року (а.с. 11), разом - 104 899 грн. 20 коп.

Як вказує Позивач в своїй позовній заяві, Відповідач ухилився від підписання договору на поставку товару, оскільки не міг визначитися щодо строків поставки вказаного товару.

З позовної заяви вбачається, що Відповідачем не було виконано зобов'язання з поставки передплаченого товару, у зв'язку з чим Позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "АКРО-УКРАЇНА" лист №14 від 17.01.2013 року, з проханням або відвантажити передплачену продукцію, або здійснити повернення грошових коштів в сумі 104 899 грн. 20 коп.

Також, Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу від 18.02.2013 року, в якій просив останнього здійснити повернення отриманих грошових коштів протягом 7 календарних днів з дня отримання вимоги.

Відповідно до листа Харківської дирекції Центру поштового зв'язку №1 поштамт №09-09-992 від 16.05.2013 року, вимога Позивача від 18.02.2013 року була отримана 27.02.2013 року (а.с.19), отже строк добровільного виконання, зазначений у вимозі, сплив 06.03.2013 року.

Відповідач відповіді на звернення позивача не надав, грошові кошти не повернув.

Доказів виконання зобов'язань або повернення грошових коштів Відповідачем, на час розгляду спору, сторонами суду не надано.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно статті 530 Цивільного кодексу України, строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати) майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на вказані вище норми права, відсутністю зі сторони Відповідача доказів стосовно повернення грошових коштів Позивача, сплачених Відповідачу в якості попередньої оплати за товар, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, із стягненням з Відповідача на користь Позивача суми заборгованості у розмірі 104 899 грн. 20 коп.

Крім того, при поданні позовних матеріалів до суду, Позивачем відповідно до квитанції №16001 від 22.05.2013 року (а.с. 7) сплачена сума судового збору у розмірі 2 100 грн. 00 коп.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (п. 1 ст. 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В п.п. 1 та 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), а за подання заяви немайнового характеру в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Місячний розмір мінімальної заробітної плати на 2013 рік затверджено Законом України "Про державний бюджет України на 2013 рік" від 06 грудня 2012 року N 5515-VI станом на 1 січня 2013р. складає 1147,00 грн.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, Позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто у сумі 2 097,98 грн.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює підстави повернення судового збору яким відповідно до п.п.1 п.1 вказаної статті, повернення судового збору відбувається у разі внесення його в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином різниця переплати Позивачем судового збору при подачі позову становить суму у розмірі 02 грн. 02 коп., яка підлягає поверненню з державного бюджету України.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "АКРО-УКРАЇНА" (52460, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Василівка, ЄДРПОУ 32861451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничої компанії "Харківтранс" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 93/57, ЄДРПОУ 33816436) 104 899 грн. 20 коп. - боргу, 2 097 грн. 98 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничої компанії "Харківтранс" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 93/57, ЄДРПОУ 33816436) з державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 02 грн. 02 коп., перерахований згідно квитанції №16001 від 22.05.2013 року, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи №904/4571/13 (а.с. 7)

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

18.07.2013р.