Ухвала суду № 32480757, 16.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/2791/13-а

16.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Воробйової С.О. ,

Лядової Т.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/2791/13-а за апеляційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 02.04.2013

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим (вул. Долгоруковська, 3, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Управління державної виконавчої служби ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим (вул. Київська, 81, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 152, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95493)

про визнання дій неправомірними, скасування постанови та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.2013 у справі № 801/2791/13-а адміністративний позов задоволено частково.

Визнані протиправними дії відповідача щодо повернення Головному управлінню Пенсійного фонду України в АР Крим виконавчого документа.

Визнано протиправним та скасовано постанову про повернення виконавчого документа від 28.02.2013 ВП №33657122.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалам справи, 01.08.2012 постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції в АР Крим відкрито виконавче провадження за виконавчим листом від 31.08.2011 по справі №2а-2667/10/11/0170 про стягнення з Військового комісаріату АР Крим переплати пенсії у сумі 2075,75 грн. на користь Головного управління пенсійного фонду України в АР Крим.

28.02.2013 Управлінням державної виконавчої служби ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим прийнято постанову ВП №33657122 про повернення виконавчого документу без виконання на підставі пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Відповідно до пункту 9 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІУ виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

Судова колегія не може взяти до уваги посилання відповідача на Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", згідно пункту 1 статті 3 якого, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, виходячи з наступного.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ, який набув чинність з 01.01.2013.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 р. N 11-2 Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим є державним органом виконавчої влади та на нього не поширюються вимоги Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Судова колегія не може взяти до уваги посилання відповідача на пункт 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетних або боржників від 03.08.2011 №845, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45, відповідно до якого у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб відповідні документи, оскільки відповідно до пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" заборона на звернення стягнення на майно чи кошти боржника може бути встановлена лише законом.

Відповідно до пункту 3.15. Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 №512/5, що зареєстрована у Мінюсті України 2 квітня 2012 року за N 489/20802. "При поверненні виконавчого документа стягувачу необхідно враховувати, що підставою для повернення виконавчого документа згідно з пунктом 9 частини першої статті 47 Закону є встановлення безпосередньо у Законі заборони звертати стягнення на окреме майно чи кошти боржника".

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведена суду правомірність прийняття постанови від 28.02.2013 ВП №33657122 про повернення виконавчого документу без виконання за виконавчим листом від 31.08.2011 по справі №2а-2667/10/11/0170 про стягнення з Військового комісаріату АР Крим переплати пенсії у сумі 2075,75 грн. на користь Головного управління пенсійного фонду України в АР Крим.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.2013 у справі № 801/2791/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко