Рішення № 32478844, 14.05.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 1007/8117/2012

провадження № 2/361/93/13

14.05.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

14 травня 2013 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Телепенька А.Д.,

при секретарі Срібній Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Страхової компанії «Еталон» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто» про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

в с т а н о в и в:

У липні 2012 року до суду надійшла позовна заява Страхової компанії «Еталон» (далі - СК «Еталон») до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто» (далі-ТОВ «Союз-Авто») про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 28 серпня 2009 року СК «Еталон» та ОСОБА_3 уклали договір добровільного страхування № 42-10027924, яким застраховано автомобіль марки «Мерседес-Бенц А 170», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить останній.

13 квітня 2010 року відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля марки «I-VAN», реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1, автомобіля марки «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 та автомобіля марки «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_5

Згідно із постановою Деснянського районного суду м. Києва ДТП відбулася в результаті порушення відповідачем ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

Транспортному засобу страхувальника ОСОБА_3 завдано механічні пошкодження. Відповідно до висновку звіту № 704 про оцінку колісного транспортного засобу від 21 квітня 2010 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Мерседес Бенц А 170», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 176 145 грн. 50 коп.

На підставі заяви СК «Еталон» виплатила ОСОБА_7 суму страхового відшкодування у розмірі 79 894 грн. 93 коп. шляхом перерахування грошових коштів вигодонабувачу за страховим договором № 42-10027924 - Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Надра».

Згідно із ст. 27 ЗУ «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до СК «Еталон» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто до ОСОБА_1

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС» (далі - АТ «СГ «ТАС») за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВС 7342508, позивач СК «Еталон» направила претензію на виплату срахового відшкодування в порядку регресу.

15 жовтня 2010 року між позивачем СК «Еталон» та АТ «СГ «ТАС» укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якої позивачу в порядку регресу відшкодовано 25 500 грн.

Таким чином, невідшкодованою залишилась сума в розмірі 54 394 грн. 93 коп.

На момент скоєння ДТП ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах із ТОВ «Союз-Авто», крім того, автобус яким він керував був орендований ТОВ «Союз-Авто» у ОСОБА_2, але договір оренди припинив свою дію 08 квітня 2010 року, тобто за один день до аварії.

Тому позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь матеріальне відшкодування у розмірі 54 394 грн. 93 коп. та 543 грн. 95 коп. судового збору.

Представник позивача Олексієнко О.А. у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_11 та його представник ОСОБА_10 у судовому засіданні позов не визнали, мотивуючи тим, що вина ОСОБА_11. у вказаній ДТП, становить 30%, оскільки ОСОБА_5 керуючи автомобілем марки «Фольксваген-Пассат» реєстраційний номер НОМЕР_6 створив аварійну ситуацію, вина якого була встановлена постановою Деснянського районого суду м. Києва від 04 серпня 2010 року. Тому, вважають, що сума збитку, яка відповідає 30% та становить в грошовому еквіваленті від загальної суми збитку (79894 грн. 93 коп.) - 23968 грн. 48 коп. відшкодовано позивачу у повному обсязі.

Представник третьої особи ТОВ «Союз-Авто»- ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Третя особа - ОСОБА_2 до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що транспортний засіб марки «Мерседес Бенц А 170», реєстраційний номер НОМЕР_1, застраховано у СК «Еталон»» згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 42-10027924 від 28 серпня 2009 року, та предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням застрахованим транспортним засобом та/або застрахованим додатковим обладнанням.

Згідно із п. 26.12 цього договору після виплати страхового відшкодування до страховика переходить у межах фактичних затрат право вимог, яке страхувальник (вигодонабувач) має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «Мерседес Бенц А 170», реєстраційний номер НОМЕР_1 на праві вланості належить ОСОБА_3

Із заяви ОСОБА_3 від 09 квітня 2010 року про настання страхового випадку та довідки № 10/15623 від 13 квітня 2010 року, виданої УДАІ ГУ МВС України в м. Києві СК «Еталон», вбачається, що 09 квітня 2010 року трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено автомобіль марки «Мерседес Бенц А 170», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 Крім цього у довідці зазначено, що ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 31 травня 2010 року ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу.

У вказаній постанові встановлено, що 09 квітня 2010 року о 9 годині 40 хвилин ОСОБА_1 керуючи мікроавтобусом марки «І-VAN» реєстраційний номер НОМЕР_5, по проспекту Броварському у м. Києві, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної діяльності, внаслідок чого допустив зіткнення із атомобілем марки «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який в свою чергу зіткнувся з автомобілем марки «Фольксваген Пассат», реєстраційний номер НОМЕР_6, під керуванням водія ОСОБА_5

Крім того внаслідок зіткнення автобуса марки «І-VAN» з автомобілем марки «Мерседес Бенц» водій автобуса ОСОБА_1 не впорався з керуванням, змінив напрямок руху, виїхав у третю смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем марки «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який розвернуло, внаслідок чого останній зіткнувся із автомобілем марки «Фольксваген Пассат», реєстраційний номер НОМЕР_6, чим порушив п. п. 12.1, 13.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів.

Згідно із висновком звіту № 704 про оцінку колісного транспортного засобу від 21квітня 2010 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Мерседес Бенц А 170», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 176145грн. 50 коп.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування за страховим актом №42-23548 від 28 серпня 2009 року, розмір відшкодування складає 79 894 грн. 93 коп.

Власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 одержала страхове відшкодування в розмірі 75958 грн. 93 коп., що підтверджується платіжним дорученням №8649 від 25 червня 2010 року та в розмірі 3936 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 8807 від 19 серпня 2010 року.

З метою повернення сплачених страхових коштів у розмірі 79894 грн. 93 коп. позивач направив ПАТ «СГ «ТАС» вимогу від 20 липня 2010 року про виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу.

15 листопада 2010 року між СК «Еталон» та ПАТ «СГ «ТАС» укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог. Погоджений сторонами розмір страхового відшкодування в порядку регресу скаладає 25 500 грн.

25 травня 2012 року СК «Еталон» звернулося до ТОВ «Союз-Авто» з претензією про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 54 394 грн. 50 коп.

05 червня 2012 року ТОВ «Союз-Авто» надало СК «Еталон» заперечення на претензію про відшкодування збитків в порядку регресу від 25 травня 2012 року, з якого вбачається, що автобус марки «I-VAN» з реєстраційним номером НОМЕР_5 на праві власності належить ОСОБА_2, а ТОВ «Союз-Авто» експлуатувало вказаний автобус до 08 квітня 2010 року на підставі договору оренди транспортного засобу від 08 травня 2009 року, укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ «Союз-Авто».

09 квітня 2010 року автобус марки «I-VAN», реєстраційний номер НОМЕР_5, було передано власнику - ОСОБА_2 на підставі його заяви та Акту прийняття-передачі транспортного засобу.

Судом встановлено, що 09 квітня 2010 року автобус марки «І-VAN», реєстраційний номер НОМЕР_5 виїхав із території підприємства без шляхового листа.

Відповідач ОСОБА_11 на момент ДТП, яке сталося 09 квітня 2010 року не перебував у трудових відносинах з ТОВ «Союз-Авто», що підтверджується наказом (розпорядженням) №1/402-к від 02 квітня 2010 року про припинення трудового договору (контракту), згідно якого 02 квітня 2010 року ОСОБА_1 звільнений з ТОВ «Союз-Авто» за власним бажанням.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Союз-Авто» не може відповідати за наслідки ДТП, яке відбулося 09 квітня 2010 року, оскільки відповідач ОСОБА_1 на момент ДТП не перебував з вказаним вище товариством у трудових відносинах.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно із статею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За змістом статті 1187 ЦК України відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У ч. 4 постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», вказано, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодовувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від вини.

З огляду на презумцію вини завдавача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодовувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК).

У ч. 3 ст. 10, ч. ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і зеперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Пленум Верховного Суду України у п. п. 26, 27 постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (ст. ст. 58, 59 ЦПК України) в порядку, передбаченому ст. ст. 85, 187, 189 ЦПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 ЦПК України ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Будь-яких належних і допустимих доказів, що ступінь вини в ДТП та її наслідках у діях ОСОБА_5 становить 70%, а в діях ОСОБА_1 - 30% відповідачем суду не надано та судом не здобуто.

Посилання відповідача ОСОБА_1 про те, що він повністю контролював рух керованого ним автомобіля марки «I-VAN», реєстраційний номер НОМЕР_5 та дотримував дистанцію між автомобілями, які рухалися в попутньому напрямку, а також що ступінь вини в ДТП та її наслідках становить лише 30 % не можуть бути належним і допустимим доказом у даній справі.

Оцінивши дослідженні у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП доведена, тому він зобов'язаний у даному випадку відшкодувати шкоду, заподіяну майну потерпілої.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Страхова компанія «Еталон»», ідентифікаційний код 20080515, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) в розмірі 54 394 (п'ятдесят чотири тисячі триста дев'яносто чотири) грн. 93 коп. та судовий збір у розмірі 543 (п'ятсот сорок три) грн. 95 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Телепенько А. Д.