Ухвала суду № 32476898, 09.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2013 р. м. Київ К/9991/2837/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року

у справі №2а-7686/11/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Третій Рим» (надалі - ТОВ «Третій Рим»)

до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську (надалі - ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У серпні 2011р. позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську від 20.06.2011р. №00000242320 та №0000252320.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011р., позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Третій Рим» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2010р., про що складено акт від 20.06.2011р. №1599/23-217/21789606.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, вказано на порушення п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 106546,00грн., завищення бюджетного відшкодування за листопада 2010р. на загальну суму ПДВ 102447,00грн. та заниження у податковій декларації з ПДВ за листопад 2010р. на суму ПДВ 2878,00грн. Крім того, встановлено порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого по ТОВ «Карло Імпекс підприємством ТОВ «Третій Рим» завищено податкові зобов'язання за листопад 2010р. на суму ПДВ 1223,00грн.

Зокрема, підставою для зазначених висновків слугувало твердження податкового органу про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту перевіреного періоду сум податку на додану вартість, сформованих по господарським операціям з ТОВ «Торгово-комерційний союз-2006». Зазначені висновки здійснені на підставі отриманої інформації від Ленінської МДПІ у м. Луганську від 15.03.2010р. №442/23-708/34525163 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента у зв'язку з тим, що підприємство ТОВ «Торгово-комерційний союз-2006» не знаходиться за юридичною адресою, згідно довідки від 09.03.2011р. за №2055/7/26 відділу податкової міліції Ленінської МДПІ у м. Луганську.

За результатами проведеної перевірки прийняті податкові повідомлення рішення від 20.06.2011р.; №0000252320, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 2878,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 719,50грн.; №00000242320, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 102447,00грн.

Так, судами встановлено, що в перевірений період між ТОВ «Третій Рим» та ТОВ «Торгово-комерційний союз-2006» укладено договір від 18.08.2010р. №18/10 ВСП, відповідно до якого ТОВ «Торгово-комерційний союз 2006» передає позивачеві товар, а останній сплачує та приймає продукцію відповідно специфікації, яка є невідємною частиною даного договору. Відповідно до специфікації №3 від 11.10.2011р. умови постачання ЕХW- зі складу продавця.

Придбаний товар в подальшому позивачем реалізовано TOB «Карло Імпекс» за договором від 18.11.2010р. №18/11.

До матеріалів справи надані докази виконання вказаних договорів, а саме первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» та п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку». Таким чином, судами встановлено, що податкові накладні, отримані в перевірений період від контрагента ТОВ «Торгово-комерційний союз 2006» позивач враховував при формуванні податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до приписів п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на час правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України). При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В той же час, судами встановлено, що на момент укладення угоди між позивачем та ТОВ «Торгово-комерційний союз 2006», а також на час виконання цієї угоди, згідно документів, наявних в матеріалах справи, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності відповідачем не надано.

Таким чином, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумість предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов