Ухвала суду № 32476894, 09.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2013 р. м. Київ К/800/9469/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013р.

у справі №2а/2370/2087/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалон-Трейд» (надалі - ТОВ «Авалон-Трейд»)

до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м.Черкасах)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Черкасах від 25.04.2012р. №0001042301 у повному обсязі, від 25.04.2012р. №0001052301 в частині збільшеної суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 261511 грн. за основним платежем, а також від 07.06.2012р. №0002782301 у повному обсязі.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове рішення, яким позов задоволено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Авалон-Трейд», про що складено акт від 02.02.2012р. №83/23-2/33456822.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, вказано на порушення підприємством вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5., п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 44.1 ст. 44, п.п. 138.8.1 п. 138.8, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, які призвели до завищення валових витрат в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, І квартал 2011 року, ІІ-Ш квартали 2011 року і неправомірного формування податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ по операціях з ТОВ «Техноторг-ком», ТОВ «А.НЕТ», ТОВ «КБ Оксідон».

За наслідками перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.04.2012р. №0001042301, №0001052301 та від 07.06.2012р. №0002782301.

Так, судами встановлено, що в перевірений період позивачем укладено наступні договори з постачальниками, за якими в ході перевірки податковий орган вказав про безпідставність формування валових витрат та податкового кредиту:

- договір поставки від 01.12.2010р. №4, за яким в грудні 2010 року позивач придбав у ТОВ «КБ Оксідон» запчастини в асортименті на загальну суму 239059,21грн., в т.ч. ПДВ 39843,02грн. Відповідно сума 199216грн. вартості запчастин та 39843грн. ПДВ включено ТОВ «Авалон-Трейд» до складу валових витрат підприємства за IV квартал 2010р. та до складу податкового кредиту в декларації за грудень 2010р. згідно видаткових та податкових накладних, виписаних ТОВ «КБ Оксідон»;

- договір від 05.01.2011р. №11/01, за яким в липні 2011р. позивач придбав у ТОВ «Техноторг-ком» запчастини в асортименті на загальну суму 105017,04грн., в т.ч. ПДВ 17502,84грн. Відповідна сума 87514грн. вартості запчастин та 17503 грн. ПДВ включено ТОВ «Авалон-Трейд» до складу валових витрат підприємства за III квартал 2011 року та до складу податкового кредиту в декларації за липень 2011р. згідно видаткових та податкових накладних, виписаних ТОВ «Техноторг-ком»;

- договори від 03.01.2011р. №11/2, від 01.03.2011р. б/н, за якими протягом періоду з березня по серпень 2011р. ТОВ «Авалон-Трейд» придбало у ТОВ «А.НЕТ» запчастини в асортименті та транспортні послуги, всього на загальну суму 1224993,42грн., в т.ч. ПДВ 204165 грн. Відповідно 1020827грн. вартості запчастин, транспортних послуг та 204165грн. ПДВ включено ТОВ «Авалон-Трейд» до складу валових витрат підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року та до складу податкового кредиту в деклараціях за березень, травень, липень, серпень 2011р.

З матеріалів справи вбачається, що про фактичне виконання вищезазначених договорів свідчать залучені до матеріалів справи первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» та п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Так, відповідно до п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції на час правовідносин, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Згідно п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону, на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8 та 9 зазначеного Закону.

Приписами п. 5.1 ст. 5 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» обумовлено, що валові витрати виробництва та обігу (що був чинним на час правовідносин) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з положеннями абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаної норми Закону не включаються до складу валових витрат, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В свою чергу, ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Правила ведення податкового обліку) не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на час правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно ст. 3 названого Закону, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 вказаного Закону регламентовано, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо посилання відповідача, на фіктивність укладених договорів поставки між позивачем та вказаними вище контрагентами, то суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції обґрунтовано вказала, що за умовами вищевказаних договорів поставка товарів від контрагентів позивача здійснювалася на склад покупця за рахунок постачальників. Тобто замовником перевезень, у даному випадку, виступали контрагенти позивача, а тому обов'язок оформлення товарно-транспортних накладних покладений саме на останніх.

Таким чином, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та цього контрагентів, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов