Ухвала суду № 32476827, 03.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2013 р. м. Київ К-41164/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Фомін А.Ю.,

за участю:

представника позивача - Колосовського Ю.О.,

представника відповідача-1 - Клиновського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

заяву Прокуратури Луганської області про приєднання до касаційної скарги

та заяву Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про приєднання до касаційної скарги

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року

у справі № 2а-6389/10/1270

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів»

до 1. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську,

2. Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

за участі Прокуратури Луганської області

про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську (далі - відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (далі - відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, яка виразилась у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування ВАТ «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість грудень 2009 року; стягнення з Державного бюджету України на користь ВАТ «Стахановський завод феросплавів» суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2009 року, в сумі 4347797,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про відшкодування ВАТ «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за грудень 2009 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Стахановський завод феросплавів» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2009 року у сумі 4347797,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Стахановський завод феросплавів» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1703,40 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Стахановський завод феросплавів», посилаючись на те, що постанова Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну позивача - ВАТ «Стахановський завод феросплавів» його правонаступником ПАТ «Стахановський завод феросплавів», що підтверджується протоколом загальних зборів акціонерів товариства від 07 квітня 2011 року № 1/2011 та статутом - ПАТ «Стахановський завод феросплавів» (нова редакція), затвердженим протоколом загальних зборів акціонерів товариства № 1/2012 від 27 грудня 2012 року, а також здійснено заміну відповідача-1 - СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську її правонаступником - СДПІ з обслуговування ВПП у м. Луганську МГУ Мін доходів, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ № 342524 від 03 червня 2013 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача-1, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга та заяви про приєднання до касаційної скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ВАТ «Стахановський завод феросплавів» подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобов'язань 10635889,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту - 19892430,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту склала від'ємне значення - 9256541,00 грн. (рядок 18.2), залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду - 4347797,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 4347797,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку - 4347797,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську провела позапланову виїзну перевірку ВАТ «Стахановський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 листопада 2009 року по 30 листопада 2009 року, та за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої була складена довідка № 345/08-3/00186513 від 09 квітня 2009 року.

Перевіркою була підтверджена заявлена ВАТ «Стахановський завод феросплавів» сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, зокрема, по декларації за грудень 2009 року - у сумі 1104457,00 грн. Разом з цим, у довідці було вказано, що за результатами перевірки неможливо підтвердити, зокрема, заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2009 року у сумі 3243340,00 грн., що пов'язано з неотриманням відповідей на запити стосовно основних постачальників.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, з урахуванням того, що перевіркою не було встановлено порушення позивачем формування податкового кредиту чи податкових зобов'язань та не виявлено помилок при здійсненні розрахунку сум бюджетного відшкодування на вказаний період, не встановлено укладення позивачем у вказаному податковому періоді нікчемних (недійсних) правочинів, а також зважаючи на те, що податковим органом не приймалися рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вказаний податковий період.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідній сумі відповідачем-1 не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначеної суми.

Відповідно до положень підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Стахановський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 листопада 2009 року по 30 листопада 2009 року, та за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складена довідка № 345/08-3/00186513 від 09 квітня 2009 року.

Зазначена довідка є засобом реалізації відповідачем-1 владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами перевірки, викладеними у довідці, не було встановлено заниження або завищення задекларованих ВАТ «Стахановський завод феросплавів» показників у рядках 1-9, 10-17 декларації та не було встановлено порушень при визначенні позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2009 року, за результатами перевірки не встановлено укладення позивачем нікчемних (недійсних) правочинів, а також було підтверджено заявлену товариством суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2009 року у сумі 1104457,00 грн. Разом з цим, у довідці було вказано, що правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість по декларації за грудень 2009 року у сумі 3243340,00 грн. буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок.

Колегія суддів відзначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

В зв'язку з цим, посилання податкового органу на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача визнається колегією суддів необґрунтованим, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні підпунктів «б», «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість» СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, чим були порушені права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що позивач не мав права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, в залежності від якого і визначається сума бюджетного відшкодування, з урахуванням того, що податковим органом отримані не всі відповіді на запити про проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім іншого, матеріали справи містять відповідь ТОВ «Індустріальні справи» від 19 травня 2010 року за вих. № 1905/01 (т.1 арк. справи 16) про те, що запити стосовно проведення зустрічних перевірок по ВАТ «Стахановський завод феросплавів» щодо достовірності сум податку на додану вартість, заявлених у деклараціях за грудень 2009 року та січень 2010 року, до вказаного товариства не надходили, останній запит по ВАТ «Стахановський завод феросплавів» надходив у вересні 2009 року; відповідь ТОВ «Славія» від 29 квітня 2010 року за вих. № 62/с (т.1 арк. справи 228) про те, що зустрічні перевірки з питання підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Восток-Трейд» за період листопад, грудень 2009 року не проводились; відповідь ТОВ «Агістель» (т.1 арк. справи 230 про те, що зустрічні перевірки з питання підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Восток-Трейд» за період листопад, грудень 2009 року не проводились.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ з обслуговування ВПП у м. Луганську МГУ Міндоходів та заяви про приєднання до касаційної скарги підлягають залишенню без задоволення.

Разом з цим, 25 червня 2013 року ПАТ «Стахановський завод феросплавів» подало до суду касаційної інстанції заяву в порядку статті 219 Кодексу адміністративного судочинства України про часткову відмову від позову, оскільки бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2009 року була частково погашена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок на суму 3205574,00 грн.

Згідно частини 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Стаття 219 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Статтею 228 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені підстави для закриття провадження у справі в суді касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, клопотання позивача про відмову від позову в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Стахановський завод феросплавів» суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2009 року, у розмірі 3205574,00 грн. підлягає задоволенню, а ухвалені у даній справі законні судові рішення в цій частині підлягають визнанню такими, що втратили законну силу. В решті постанова Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року підлягають залишенню без змін.

Приймаючи часткову відмову від позову відповідно до частини 1 статті 51, статті 219 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції враховує, що СДПІ з обслуговування ВПП у м. Луганську МГУ Міндоходів не заявила заперечень проти задоволення заяви позивача про часткову відмову від адміністративного позову, а також те, що така відмова не суперечить вимогам закону і не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Керуючись ч. 1 ст. 51, ст. 55, ч.ч.2, 4 ст. 112, ст. ст. 157, 219, 221, ч.2 ст.228, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, заяву Прокуратури Луганської області про приєднання до касаційної скарги та заяву Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення.

Прийняти відмову Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» від позову в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2009 року в сумі 3205574,00 грн. та визнати законні постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року в цій частині такими, що втратили законну силу.

Провадження у справі № 2а-6389/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, за участі Прокуратури Луганської області, в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2009 року в сумі 3205574,00 грн. - закрити.

В решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України. В частині закриття провадження у справі ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна