Постанова № 32476622, 18.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року Справа № 5023/5223/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Бондар С.В., Грека Б.М.,

за участю представників: позивача -

відповідача - Литвиненко Ю.О.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Харківської області від 18 грудня 2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації про стягнення 1 756 786,57 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до КП теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації про стягнення 1431613,11 грн. заборгованості за переданий природній газ, 19486,28 грн. інфляційних втрат, 35927,33 грн. 3% річних,148546,93 грн. пені, 121212,92 штрафу 7%.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18 грудня 2012 року (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1431613,11 грн. основного боргу, 74273,47 грн. пені, 60606,46 грн. штрафу, 19486,28 грн. інфляційних витрат, 35927,33 грн. 3% річних, 35135,73 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Розстрочено виконання рішення на 12 місяців зі сплатою у такі строки згідно графіку: січень 2013 року - 138086,92 грн., лютий 2013 року - 138086,86 грн.,березень 2013 року - 138086,86 грн., квітень 2013 року - 138086,86грн., травень 2013 року - 138086,86 грн., червень 2013 року - 138086,86 грн., липень 2013 року - 138086,86 грн., серпень 2013 року - 138086,86 грн.,вересень 2013 року - 138086,86 грн., жовтень 2013 року - 138086,86 грн., листопад 2013 року - 138086,86 грн., грудень 2013 року - 138086,86 грн..

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2013 року рішення Господарського суду Харківської області від 18 грудня 2012 року змінено, викладено абзац 2 його резолютивної частини в наступній редакції:

"Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (62466, Харківська область, смт. Хорошеве, вул. Горького, 1, р/р 260393013297 в ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код ЄДРПОУ 33561415) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р 26002301921 в АТ "Ощадбанк", МФО 300465, код ЄДРПОУ 20077720) - 1431613,11 грн. основного боргу, 74273,47 грн. пені, 60606,46 грн. штрафу, 2763,20 грн. інфляційних витрат, 35927,33 грн. 3% річних, судовий збір 34800,00 грн.".

В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями в частині відмови в позові та розстрочення виконання рішення, скаржник просить їх скасувати в цій частині, посилаючись на неправильне застосування та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 30.09.2011 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/2527/11 відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України позивачем, далі-газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Згідно п. 2.1 вказаного договору продавець передає покупцеві з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року газ в обсязі до 13339,000 тис. куб. м.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 11.1. договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписами та печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 року до 31.12.2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Додатковою угодою №1 від 30.09.2011 року до договору були внесені зміни у п. 5.2., а саме зазначено, що ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До оплати за 1000 куб. м. природного газу - 3382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ -20%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 4139,57 грн. До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% -60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн.

Додатковою угодою №2 до договору були внесені зміни у п. 5.2., а саме зазначено, що ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До оплати за 1000 куб. м. природного газу - 3382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ -0%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 344,64 грн. До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн.

З актів приймання-передачі природного газу вбачається, що протягом жовтня 2011 року - грудня 2011 року продавець передав, а покупець прийняв імпортований природний газ на загальну суму 8361259,00 грн. Однак, в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором поставки природного газу виконав не у повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1431613,11 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіряючи законність і обґрунтованість прийнятих судових рішень у справі в частині задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 1431613,11 грн. основного боргу та 35927,33 грн. 3% річних, колегія вважає, що суд першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція повно та всебічно з'ясував та перевірив всі обставини справи та правомірно задовольнив позов в цій частині.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Колегія суддів погоджується із обґрунтуванням оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 50% пені в розмірі 74273,47 грн., штрафу 7% у розмірі 60606,46 грн., які при вирішенні даного питання виходили, зокрема, з того, що відповідач перебуває у важкому фінансовому стані, є бюджетною установою, джерелом фінансування якого є загальний бюджетний фонд, а кошти надходили невчасно, що і стало основною причиною неналежного виконання зобов'язання.

Поряд з цим, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано змінив рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2763,21 грн. інфляційних втрат замість заявлених 19486,28 грн., оскільки наданий позивачем розрахунок інфляційних не враховував дефляційних процесів, що мали місце у травні-серпні 2012 року.

Поряд з цим, відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

До таких обставин відносяться матеріально-правові факти, зокрема фінансовий стан сторін, а також ступінь вини відповідача та інші обставини справи.

Розглядаючи справу, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд правильно встановив обставини, які ускладнюють виконання рішення та обґрунтовано розстрочив виконання рішення господарського суду у даній справі строком на дванадцять місяців.

Судова колегія Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до вимог ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на, зокрема, рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

За змістом наведеної правової норми в разі прийняття апеляційним господарським судом постанови за результатами перегляду рішення господарського суду в апеляційному порядку, предметом касаційного оскарження може бути саме постанова апеляційного суду.

Касаційною інстанцією перевірені обставини справи і їх відповідність викладеним судом апеляційної інстанції нормам матеріального права.

Наведені висновки апеляційного господарського суду відповідають матеріалам справи та вимогам діючого законодавства.

Доводи касаційної скарги про необґрунтованість оскаржуваних судових рішень помилкові і не відповідають матеріалам справи.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В.І. Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М. Грек