Постанова № 32476527, 17.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року Справа № 905/150/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В. (доповідач)з участю представників: позивача: відповідача: Гайдук Є.О. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"на рішення та постановугосподарського суду Донецької області від 21 лютого 2013 року Донецького апеляційного господарського суду від 17 квітня 2013 рокуу справі№ 905/150/13 - гза позовомдержавного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"допублічного акціонерного товариства "Донбасенерго"про стягнення 151 438, 77 грн.ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 р. позивач звернувся в суд з позовом (з урахування заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 94 913, 00 грн. та 3% річних у розмірі 56 525, 77 грн. за період з 01.02.2010 р. по 03.07.2012 р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.02.2013 р. (суддя - Осадча А.М.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2013 р. (головуючий - Чернота Л.Ф., судді - Стойка О.В., Шевкова Т.А.), позов задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 94 913,00 грн. - інфляційних втрат, 56 525,77 грн. - 3% річних та судові витрати.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким у позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 08.05.2012 р. у справі № 5006/16/13/2012, яке набрало законної сили, позовні вимоги державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" задоволено та стягнуто з публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" на користь позивача заборгованість у розмірі 777 975,39 грн. за контрактом № 44/9-39 від 09.06.2006 р.

ДПЗД "Укрінтеренерго" листом від 31.05.2012 р. запропонувало ПАТ "Донбасенерго" добровільно погасити стягнуту рішенням суду від 08.05.2012 р. у справі № 5006/16/13/2012 заборгованість в розмірі 777 975,39 грн. за контрактом та судові витрати.

Листом від 19.06.2012 р. відповідач погодився з пропозицією позивача та запропонував до підписання графік розстрочки виконання зобов'язання за судовим рішенням від 08.05.2012 р. у справі № 5006/16/13/2012 шляхом оплати стягнутої суми починаючи з липня 2012 року та закінчуючи у вересні 2012 року.

Позивач погодився із запропонованим відповідачем графіком оплати заборгованості та листом від 04.07.2012 р. направив відповідачу підписаний зі свого боку примірник вказаного графіку.

Таким чином, висновок господарських судів про те, що сторонами були погоджені інші строки погашення заборгованості є обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, відповідачем було здійснено оплату заборгованості за контрактом трьома частинами, а саме: 30.07.2012 р., 27.08.2012 р. та 30.08.2012 р. на загальну суму 793 534,90 грн. (заборгованість за контрактом та судові витрати).

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 94 913,00 грн. та 3 % річних в розмірі 56 525,77 грн. за період з 01.02.2010 р. по 03.07.2012 р.

Згідно ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені ст. 625 ЦК України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин господарські суди прийшли до правильного висновку про те, що прийняття рішення суду щодо стягнення суми боргу, відкриття виконавчого провадження не припиняє грошових зобов'язань відповідача, не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, а тому вимоги про відшкодування позивачу втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції і відсотків за час користування його коштами підлягають задоволенню.

Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

Відтак, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, суд

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 21 лютого 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17 квітня 2013 року у справі за № 905/150/13 - г - без змін.

Головуючий, суддя М. ОстапенкоСуддя І. КондратоваСуддя Л. Стратієнко