Постанова № 32476524, 17.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року Справа № 917/276/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І.,розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову та на рішенняХарківського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року господарського суду Полтавської області від 26.03.2013 рокуу справі господарського судуПолтавської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"допублічного акціонерного товариства "Кременчукгаз"про стягнення 67 326,05 грн.в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Бережко С.І.- відповідача:Сиротенко В.В.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" про стягнення штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.02.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Кременчукгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 19 719,74 грн. пені, 20 207,73 грн. інфляційних втрат, 7 678,83 грн. 3% річних та судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, зазначене рішення-без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року та рішення господарського суду Полтавської області від 26.03.2013 року скасувати в частині зменшення пені, прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 31.01.2011 року між НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ВАТ "Кременчукгаз", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Кременчукгаз" (покупець), укладено договір № 14/127/11 купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався передати у власність покупцю в 2011-2012 роках імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця, а останній - прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Згідно п.5.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу, остаточний розрахунок здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Взяті на себе зобов'язання позивач виконав повністю, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу та сторонами не оспорюється.

Водночас, судами було встановлено, що розрахунок за природний газ відповідачем проведено з порушенням термінів оплати (зазначені обставини відповідачем не заперечуються), у зв'язку з цим позивач нарахував 39 439,48 грн. пені, розмір якої судами попередніх судових інстанцій було зменшено на 50 %.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для зменшення пені з огляду на наступне.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2 договору, за несвоєчасну оплату газу у строки, зазначені в договорі, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України, встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст. 233 ГК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За переконанням колегії суддів, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Судами встановлено, що відповідачем до подачі позову у даній справі повністю здійснено оплату за поставлений газ протягом січня-лютого 2012 року, термін прострочення оплати незначний - до 20 днів. В даному випадку сплата штрафних санкцій у повному обсязі зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й інші інтереси, зокрема, можливість постачання теплової енергії бюджетним установам та організаціям.

Приймаючи до уваги, що судами обох інстанцій встановлені обставини, за наявності яких, суд скористався своїм правом щодо зменшення розміру пені, колегія суддів погоджується з висновками судів, що пеня має бути стягнута у розмірі 19 719,74 грн.

Відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, оскаржувані рішення є такими, що прийняті на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Щодо доводів, викладених в касаційній скарзі, то вони є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, а, відповідно, не спростовують висновків судів, покладених в основу оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року та рішення господарського суду Полтавської області від 26.03.2013 року у справі №917/276/13-г залишити без змін.

Головуючий, суддя М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

В.І. Студенець