Постанова № 32471850, 15.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року № 826/5484/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком"

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоком" звернулося до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби № 0002242250 від 3 квітня 2013 року в частині донарахування податку на додану вартість на суму 158 168 грн., штрафних санкцій на суму 59 560 грн., від 3 квітня 2013 року № 0002232250 щодо донарахування податку на прибуток на суму 305 896 грн., від 11 квітня 2013 року № 0002512240 щодо донарахування зобов'язань з податку на прибуток в сумі 106 333 грн. та від 11 квітня 2013 року № 0002502240 щодо донарахування податку на додану вартість у сумі 85 067 грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, закони України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком" неправомірно зроблений висновок про нереальність правочинів, вчинених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп", Товариством з обмеженою відповідальністю "Енглер", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс", оскільки господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами підтверджуються необхідними первинними документами.

Представник відповідача заперечила по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та зазначила, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно донараховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоком" податкові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, оскільки при проведенні перевірки встановлено, що господарські операції за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс" не мають реального товарного характеру.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоком" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби.

В період з 11 лютого 2013 року по 1 березня 2013 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі направлень від 11 лютого 2013 року № 215, № 216, № 217, № 218, № 219, № 220, наказу від 30 січня 2013 року № 193, згідно з пунктом 77.1 статті 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 11 березня 2013 року № 803/22-5-04/36472035, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком":

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 305 896 грн., у тому числі за ІV квартал - 305 896 грн.;

- підпункту 192.1.1, підпункту 192.1.2 пункту 192.1, пункту 192.2, пункту 192.3 статті 192, пункту 198.3 статті 198, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 203 418 грн., в тому числі по періодах: квітень 2011 року - 1 667 грн., травень 2011 року - 37 384 грн., липень 2011 року - 633 грн., вересень 2011 року - 717 грн., жовтень 2011 року - 685 грн., листопад 2011 року - 29 530 грн., березень 2012 року - 59 054 грн., квітень 2012 року - 9 282 грн., травень 2012 року - 58 530 грн., червень 2012 року - 1 226 грн., липень 2012 року - 522 грн., жовтень 2012 року - 2 177 грн., грудень 2012 року - 2 011 грн. та зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 6 692 грн., в тому числі по періодах: серпень 2012 року - 302 грн., вересень 2012 року - 6 390 грн.;

- підпункту 164.2.17, підпункту 164.2.19 пункту 164.2, підпункту 164.3 статті 164, підпункту 164.3 статті 164 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 2 001,46 грн., в тому числі по періодах: 2011 рік - 973,96 грн., 2012 рік - 1 027,50 грн.;

- підпункту 239.2 статті 239 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне подання розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів у 2011 році.

На підставі складеного акту перевірки, 3 квітня 2013 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0002232250, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоком" суму грошового зобов'язання в розмірі 305 896 грн., з якої: за основним платежем - 305 896 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу: 3011021000;

- № 0002242250, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоком" суму грошового зобов'язання в розмірі 285 603 грн., з якої: за основним платежем - 203 418 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 82 185 грн. за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу: 14010100.

В період з 28 лютого 2013 року по 6 березня 2013 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі направлення від 28 лютого 2013 року № 326, наказу від 28 лютого 2013 року № 457, згідно із підпунктом 78.1.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком" з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп" за період з 1 березня 2011 року по 31 березня 2011 року.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи представника позивача відносно того, що позапланова перевірка проведена без наказу керівника Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про проведення перевірки, оскільки відповідачем під час розгляду справи надано суду копію наказу начальника Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби від 28 лютого 2013 року № 457 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком".

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 14 березня 2013 року № 859/22-409/36472035, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком":

- пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 106 333 грн., у тому числі по періодам: за І квартал 2011 року на загальну суму 106 333 грн.;

- пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 85 067 грн., у тому числі по періодам: березень 2011 року - 85 067 грн.

При цьому, в назві акту перевірки вказано про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком", що суд сприймає як описку, оскільки з тексту акту та пояснень сторін встановлено, що перевірка проводилась у приміщенні податкового органу.

На підставі складеного акту перевірки, 11 квітня 2013 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0002502240, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоком" суму грошового зобов'язання в розмірі 85 068 грн., з якої: за основним платежем - 85 067 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), код платежу: 3014010100;

- № 0002512240, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоком" суму грошового зобов'язання в розмірі 106 334 грн., з якої: за основним платежем - 106 333 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу: 3011021000.

Як встановлено під час розгляду справи, Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби під час проведення перевірок прийшла до висновку про завищення позивачем валових витрат та про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп", Товариством з обмеженою відповідальністю "Енглер", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електропромкомплекс" оскільки при проведенні перевірки податковим органом зроблений висновок, що правочини вчинені за участю ТОВ "Автоком" та зазначених контрагентів не спричиняють реального настання правових наслідків.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість. У пункті 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зазначено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

На час виникнення спірних правовідносин діяли закони України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1. пункту 11.2 статті 11 Закону № 334/94-ВР встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

У відповідності до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пунктом 1.7, підпунктом 7.4.1, підпунктом 7.4.5 пункту 7.4, підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп", як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком", як орендарем, укладено договір № 1032011, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування наступне майно: фальш-стіну, конструкцію фальш-стіни на металокаркасі, конструкцію для подіумів (авто-подіум) стандарт 6, покриття подіуму - верх пластик, боки подіуму пластик, висота 25 см. Пунктом 2.1 договору визначено, що об'єкт оренди передається в оренду для показу-презентації автомобілів марки Хюндай. Вартість майна, що орендується визначається виходячи з додатку № 1 до цього договору і закривається згідно актів виконаних робіт згідно кількості відпрацьованих днів.

Між сторонами погоджено специфікацію, згідно якої вартість за один день оренди подіуму складає 19 600 грн., фальш-стіни - 3 600 грн.

На підтвердження перевезення товару позивачем надано товарно-транспортну накладну № 110228 від 1 березня 2011 року, з якої вбачається, що перевезення фальшстіни S 70 та подіуму стандарт 6 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком" здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "Буча-Авто".

1 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписано акт прийому-передачі обладнання № 1032011, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоком" прийняло обладнання відповідно до договору № 1032011 від 1 березня 2011 року.

2 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписана додаткова угода, якою пункт 4.1 викладено в наступній редакції: "Вартість майна, що орендується становить: фальш-стіна (конструкція фальш-стіни на металокаркасі) - 324 000 грн., конструкція для подіумів (авто-подіум) стандарт 6 покриття подіуму - верх пластик, боки подіуму пластик, висота 25 см. - 3 204 000 грн. Орендна плата визначається специфікацією (додаток № 1) до цього договору і закривається згідно актів виконаних робіт згідно кількості відпрацьованих днів".

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 28 від 31 березня 2011 року на загальну суму 510 400 грн., в тому числі ПДВ - 85 066,67 грн.,

- № 55 від 30 квітня 2011 року на загальну суму 696 000 грн., в тому числі ПДВ - 116 000 грн.,

- № 102 від 31 травня 2011 року на загальну суму 208 800 грн., в тому числі ПДВ - 34 800 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за березень, квітень та травень 2011 року (від 31 березня 2011 року № ОУ-0000017, від 30 квітня 2011 року № ОУ-0000049 та від 31 травня 2011 року № ОУ-0000102).

Як вбачається з матеріалів справи, 11 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" укладено угоду про розірвання договору № 1032011 від 1 березня 2011 року, згідно якої всі прийняті на себе зобов'язання за договором оренди № 1032011 від 1 березня 2011 року орендодавцем виконані належним чином. Сторони не мають одна до другої будь-яких претензій та розбіжностей щодо порядку виконання ними договору оренди № 1032011 від 1 березня 2011 року. Орендодавець та орендар за взаємною згодою та рішенням припиняють прийняті на себе зобов'язання за договором оренди № 1032011 від 1 березня 2011 року. Обладнання, яке було передане в строкове платне користування за договором оренди № 1032011 від 1 березня 2011 року підлягає передачі орендарю за актом прийому-передачі.

11 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписано акт прийому-передачі обладнання, згідно якого на виконання угоди від 11 травня 2011 року про розірвання договору оренди № 1032011 від 1 березня 2011 року орендар передав, а орендодавець прийняв наступне обладнання: фальш-стіну: конструкцію фальш-стіни на металокаркасі, конструкцію для подіумів: авто подіум стандарт 6 покриття подіуму пластик, боки для подіуму пластик, висота 25 см.

На підтвердження перевезення товару позивачем надано товарно-транспортну накладну № 110511 від 11 травня 2011 року, з якої вбачається, що перевезення фальшстіни S 70 та подіуму стандарт 6 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп" здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "Буча-Авто".

Відносно господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енглер", суд зазначає про наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" отримано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер" автозапчастини, згідно видаткових накладних від 27 січня 2012 року № ЗЧР-200039, від 24 січня 2012 року № ЗЧР-200032, від 4 січня 2012 року № ЗЧР-200001, від 27 грудня 2011 року № ЗЧР-100687, від 27 грудня 2011 року № ЗЧР-100682, від 26 грудня 2011 року № ЗЧР-100681, від 15 грудня 2011 року № ЗЧР-100651, від 9 грудня 2011 року № ЗЧР-100639, від 6 грудня 2011 року № ЗЧР-100634, від 5 грудня 2011 року № ЗЧР-100630.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енглер" виписано на користь позивача податкові накладні:

- № 206 від 27 січня 2012 року на загальну суму 1 375 грн., в тому числі ПДВ - 229,16 грн.,

- № 162 від 24 січня 2012 року на загальну суму 1 050 грн., в тому числі ПДВ - 175 грн.,

- № 7 від 4 січня 2012 року на загальну суму 670 грн., в тому числі ПДВ - 111,67 грн.,

- № 2381 від 27 грудня 2011 року на загальну суму 90 грн., в тому числі ПДВ - 15 грн.,

- № 2340 від 27 грудня 2011 року на загальну суму 410 грн., в тому числі ПДВ - 68,33 грн.,

- № 2334 від 26 грудня 2011 року на загальну суму 4 120 грн., в тому числі ПДВ - 686,66 грн.,

- № 2186 від 15 грудня 2011 року на загальну суму 600 грн., в тому числі ПДВ - 100 грн.,

- № 2132 від 9 грудня 2011 року на загальну суму 1 760 грн., в тому числі ПДВ - 293,33 грн.,

- № 2085 від 6 грудня 2011 року на загальну суму 800 грн., в тому числі ПДВ - 133,33 грн.,

- № 2071 від 5 грудня 2011 року на загальну суму 6 150 грн., в тому числі ПДВ - 1 025,01 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер" позивачем надано виписку по рахунку у відділенні № 3 у м. Києві ПАТ "Укргазпромбанк".

Відносно господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс", суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс", як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком", як орендарем, укладено договір № ЕПК-1, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове користування наступне майно: фальш-стіну, конструкцію фальшстіни на металокаркасі, ціна з розрахунку 1м/кв та конструкцію для подіумів (авто-подіум) стандарт 5, ціна з розрахунку за 1м/кв. Покриття подіуму - верх пластик, боки подіуму пластик, висота 25 см. Згідно пункту 2.1 договору, об'єкт оренди передається в оренду для виставки автомобілів. Пунктом 4.1 погоджено, що орендна плата складає 22 250 грн. і закривається згідно актів виконаних робіт згідно кількості відпрацьованих днів.

На підтвердження перевезення товару позивачем надано товарно-транспортну накладну № 1204010 від 1 листопада 2011 року, з якої вбачається, що перевезення фальш-стіни на металокаркасі та подіуму стандарт 5 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком" здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "Буча-Авто".

1 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписаний акт прийому-передачі майна, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоком" прийняло обладнання відповідно до договору оренди майна № ЕПК-1 від 1 листопада 2011 року.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс" виписало на користь позивача податкову накладну № 179 від 31 грудня 2011 року на загальну суму 200 250 грн., в тому числі ПДВ - 33 375 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-промсисловий комплекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписаний акт виконаних робіт № 179 за грудень 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписано акт прийому-передачі обладнання, згідно якого обладнання прийнято орендодавцем від орендаря повністю відповідно до договору оренди обладнання № ЕПК-1 від 1 листопада 2011 року. В акті зазначено, що сторони взаємних претензій не мають.

На підтвердження перевезення обладнання позивачем надано товарно-транспортну накладну № 1204040, з якої вбачається, що перевезення фальш-стіни на металокаркасі та подіуму стандарт 5 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс" здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "Буча-Авто".

1 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс", як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком", як орендарем, укладено договір № ЕПК-2, за умовами якого орендодавець надає орендарю у тимчасове користування (в оренду) автосканер Carman Scan VG в кількості 1 штуки, балансувальний станок Sinus M 520 в кількості 1 штуки, Hymax H 4000U - двостійковий електрогідравлічний підйомник асиметричної конструкції для загальних сервісних робіт і обслуговування різних марок автомобілів: від легкових Smart до мінівенів типу МВ Sprinter в кількості 1 штуки, шиномонтажний станок MS 63 в кількості 1 штуки, діагностичну станцію CompAA Macs Combi GN3 cms 255 в кількості 1 штуки, установку для тестування і ультразвукової чистки форсунок СNC801A в кількості 1 штуки. Вартість оренди автосканера становить 4 257 грн. за місяць, балансувального станка - 5 950 грн., підйомника - 7 425 грн., шиномонтажного станка - 4 653 грн., діагностичної станції - 23 265 грн., установки - 1 980 грн.

Між сторонами погоджено специфікацію обладнання, яка є додатком до договору оренди № ЕПК-2 від 1 листопада 2011 року.

1 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписаний акт прийому-передачі обладнання, згідно якого орендарем прийнято обладнання відповідно до договору оренди обладнання № ЕПК-2 від 1 листопада 2011 року.

На підтвердження перевезення товару позивачем надано товарно-транспортну накладну № 1204011 від 1 листопада 2011 року, з якої вбачається, що перевезення обладнання Hymax H 4000U та СNC801A на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком" здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "Буча-Авто".

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс" виписало на користь позивача податкову накладну № 178 від 31 грудня 2011 року на загальну суму 47 530 грн., в тому числі ПДВ - 7 921,67 грн.

31 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписаний акт виконаних робіт № А-0000178, згідно якого вартість оренди обладнання за грудень 2011 року складає 47 530 грн.

29 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписаний акт прийому-передачі обладнання, згідно якого орендодавцем прийнято обладнання відповідно до договору оренди обладнання № ЕПК-2 від 1 листопада 2011 року.

На підтвердження перевезення товару позивачем надано товарно-транспортну накладну № 1204041 від 29 лютого 2012 року, з якої вбачається, що перевезення обладнання Hymax H 4000U та СNC801A на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс" здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "Буча-Авто".

Відносно господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ", суд зазначає про наступне.

1 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ", як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком", як орендарем, укладено договір оренди обладнання № 010811, предметом якого є надання орендодавцем обладнання в тимчасове користування, яке буде використовуватися орендарем відповідно до конструктивних та експлуатаційних даних обладнання у своїх цілях. Об'єктом оренди за договором є автосервісне обладнання, згідно акту прийому-передачі, яке використовується на території орендаря. Згідно пункту 2.1 договору, вартість оренди обладнання закривається актом виконаних робіт щомісяця. Вартість орендної плати за використання обладнання становить 335 000 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписаний акт прийому-передачі обладнання від 1 серпня 2011 року, згідно якого орендарем прийнято обладнання відповідно до договору оренди обладнання № 010811 від 1 серпня 2011 року.

На підтвердження перевезення обладнання позивачем надано товарно-транспортні накладні від 1 серпня 2011 року № 1203951, № 1203952, № 1203953, № 1203954, № 1203955, № 1203956 та № 1203957, з яких вбачається, що перевезення обладнання на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком" здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "Буча-Авто".

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписані акти надання послуг № 116 від 31 серпня 2011 року, № 241 від 30 вересня 2011 року, № 297 від 31 жовтня 2011 року та № 441 від 30 листопада 2011 року, згідно яких загальна вартість наданих послуг складає 1 340 000 грн.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 116 від 31 серпня 2011 року на загальну суму 335 000 грн., в тому числі ПДВ - 55 833,33 грн.,

- № 241 від 30 вересня 2011 року на загальну суму 335 000 грн., в тому числі ПДВ - 55 833,33 грн.,

- № 297 від 31 жовтня 2011 року на загальну суму 335 000 грн., в тому числі ПДВ - 55 833,33 грн.,

- № 441 від 30 листопада 2011 року на загальну суму 335 000 грн., в тому числі ПДВ - 55 833,33 грн.

30 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписаний акт прийому-передачі обладнання, згідно якого орендодавцем прийнято обладнання відповідно до договору оренди обладнання № 010811 від 1 серпня 2011 року. В акті зазначено, що сторони взаємних претензій не мають.

На підтвердження перевезення обладнання позивачем надано товарно-транспортні накладні від 30 листопада 2011 року № 1203951-1, № 1203952-2, № 1203953-3, № 1203954-4, № 1203955-5, № 12039566 та № 1203957-7, з яких вбачається, що перевезення обладнання на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "Буча-Авто".

1 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ", як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком", як орендарем, укладено договір оренди обладнання № 010811-2, предметом якого є надання орендодавцем обладнання (камери, генератора, автосервісного обладнання, компресора, станції для обслуговування автомобільних кондиціонерів, апарата точкового зварювання) в тимчасове користування, яке буде використовуватися орендарем відповідно до конструктивних та експлуатаційних даних обладнання у своїх цілях. Об'єктом оренди за договором є обладнання, згідно акту прийому-передачі, яке використовується на території орендаря. Згідно розділу 2 договору, вартість оренди камери, закривається актом виконаних робіт щомісяця. Визнається годинами використання орендодавцем і становить 166,32 грн. на годину, згідно акту прийому-передачі. Вартість оренди генератора визнається виходячи з кількості відпрацьованих генератором машино-годин і вартості одного машино-години, погодженого в додатку № 1 до цього договору. Вартість оренди автосервісного обладнання, закривається актом виконаних робіт щомісяця, визнається кількістю відпрацьованих днів використання орендодавцем обладнання і становить 5 148 грн. на день, згідно акту прийому-передачі. Вартість оренди компресора, станції для обслуговування автомобільних кондиціонерів, апарата точкового зварювання, закривається актом виконаних робіт щомісяця. Вартість орендної плати за використання обладнання становить 60 754,74 грн. на місяць.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписаний акт прийому-передачі обладнання від 1 серпня 2011 року, згідно якого орендарем прийнято обладнання відповідно до договору оренди обладнання № 010811-2 від 1 серпня 2011 року.

На підтвердження перевезення обладнання позивачем надано товарно-транспортні накладні від 1 серпня 2011 року № 1203958 та № 1203959, з яких вбачається, що перевезення обладнання на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком" здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "Буча-Авто".

1 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписана додаткова угода до договору оренди обладнання № 010811-2 від 1 серпня 2011 року, якою визначено, що орендодавець надає орендарю у тимчасове платне користування (в оренду) дизельний гвинтовий компресор Ingersoll Rand 7/170 в кількості 1 штуки. Вартість оренди компресора закривається актом виконаних робіт щомісяця визначається кількістю днів. Вартість визначається днями використання орендодавцем обладнання і становить 2 168,14 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписаний акт прийому-передачі від 1 вересня 2011 року, згідно якого орендарем прийнято обладнання відповідно додаткової угоди до договору оренди № 01082011-2 від 1 серпня 2011 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписані акти надання послуг № 117, № 242 від 30 вересня 2011 року, № 298 від 31 жовтня 2011 року, № 442, № 443 від 30 листопада 2011 року, згідно яких загальна вартість наданих послуг складає 925 026 грн.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 117 від 31 серпня 2011 року на загальну суму 214 165 грн., в тому числі ПДВ - 35 694,19 грн.,

- № 242 від 30 вересня 2011 року на загальну суму 228 410 грн., в тому числі ПДВ - 38 068,33 грн.,

- № 298 від 31 жовтня 2011 року на загальну суму 205 518 грн., в тому числі ПДВ - 34 253 грн.,

- № 442 від 30 листопада 2011 року на загальну суму 230 688 грн., в тому числі ПДВ - 38 448 грн.,

- № 443 від 30 листопада 2011 року на загальну суму 27 000 грн., в тому числі ПДВ - 4 500 грн.

30 серпня 2011 року та 30 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписані акти прийому-передачі обладнання, згідно яких орендодавцем прийнято обладнання відповідно до договору оренди обладнання № 010811-2 від 1 серпня 2011 року. В актах зазначено, що сторони взаємних претензій не мають.

На підтвердження перевезення обладнання позивачем надано товарно-транспортні накладні від 30 листопада 2011 року № 1203958-8 та № 1203959-9, з яких вбачається, що перевезення обладнання на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "Буча-Авто".

1 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ", як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком", як орендарем, укладено договір оренди обладнання № 01/11, предметом якого є надання орендодавцем обладнання (генератора) в тимчасове користування, яке буде використовуватися орендарем відповідно до конструктивних та експлуатаційних даних обладнання у своїх цілях. Пунктом 2.1 договору погоджено, що вартість оренди генератора визначається виходячи з кількості відпрацьованих генератором машино-годин і вартості одного машино-години, погодженого в додатку № 1 до договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписаний акт прийому передачі обладнання від 1 листопада 2011 року, згідно якого обладнання прийнято орендарем від орендодавця повністю відповідно до договору оренди обладнання № 01/11 від 1 листопада 2011 року.

30 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" підписаний акт прийому передачі обладнання, згідно якого обладнання прийнято орендодавцем від орендаря повністю відповідно до договору оренди обладнання № 01/11 від 1 листопада 2011 року.

Отже, під час розгляду справи встановлено, що зобов'язання згідно укладених договорів виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп", Товариством з обмеженою відповідальністю "Енглер", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс" у повному обсязі, що підтверджується відповідними первинними документами.

Разом з тим, проаналізувавши надані позивачем первинні документи, судом встановлено їх відповідність вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Позивачем під час розгляду справи також надано докази на підтвердження використання отриманого Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс" обладнання у власній господарській діяльності з метою здійснення ремонту автомобілів.

Також позивачем надано докази на підтвердження реалізації отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер" автозапчастин при наданні послуг з ремонту автомобілів.

Відносно орендованого Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком" у Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс" обладнання (фальш-стіни, конструкції фальш-стіни на металокаркасі, конструкції для подіумів (авто-подіум) стандарт 5 та 6) представник позивача під час розгляду справи зазначив, що вказане обладнання Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоком" використовувало під час здійснення демонстрацій нових автомобілів марки Hynday з метою збільшення обсягу продажу автомобілів. Представник позивача вказав на те, що виставки нових автомобілів здійснювались в приміщенні автосалону позивача.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем також надано договір оренди від 1 квітня 2011 року № 814-11, укладений між Інститутом газу Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком", згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоком" прийняло в строкове платне користування нерухоме державне майно: окрему будівлю складського приміщення для зберігання металевих заготовок (модуль "Кисловодськ") площею 1277,1 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Івана Гонти, 1 та договір оренди від 28 грудня 2011 року № 208, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком", згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоком" орендує нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 78, загальною площею 243,20 кв.м.

При цьому, як вбачається з наданої позивачем товарно-транспортної документації, перевізником позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю "Буча-Авто" здійснювалась доставка товару на адресу: м. Київ, вул. Івана Гонти, 1.

З огляду на встановлене та враховуючи, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс", які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети його здійснення, висновки відповідача про те, що первинні документи складені за участю позивача та його контрагентів не підтверджують факт здійснення господарських операцій, судом до уваги не приймаються.

Відносно висновків відповідача, викладених в акті перевірки, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з актів перевірки Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, висновки податкового органу щодо неправомірності віднесення до складу валових витрат та до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп", Товариством з обмеженою відповідальністю "Енглер", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електропромкомплекс" ґрунтуються на висновках актів Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва.

Згідно акту Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 17 серпня 2012 року № 551/3-22-30-33397207 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні торгівельні рішення" за період з 1 грудня 2011 року по 31 березня 2012 року, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, за період з 1 червня 2011 року по 31 серпня 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "ІПС Груп" за період з 1 січня 2012 року по 31 січня 2012 року, податковий орган прийшов до висновку, що фінансово-господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності Товариством з обмеженою відповідальністю "Енглер", фінансово-господарські взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енглер" та контрагентами-постачальниками є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Згідно довідки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва м. Києва від 21 грудня 2011 року № 1536/3-23-20-37165589 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, наведеними в додатку за період з 1 січня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, податковий орган прийшов до висновку, що оскільки на Товаристві з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають товарного характеру.

Згідно акту Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва м. Києва від 21 листопада 2012 року № 5398/22-222-36069232 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс" щодо підтвердження господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торсистем Бутсбах" за грудень 2011 року, податковий орган прийшов до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Електропромкомплекс" вчинені правочини, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

При цьому, суд зазначає, що з аналізу зазначених актів перевірок вбачається, що податкові інспекції прийшли до вказаних висновків на підставі актів, складених за результатами перевірок контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс".

Згідно акту Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва м. Києва від 22 червня 2011 року № 741/23-7/36355400 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 1 березня 2011 року по 31 березня 2011 року, податковий орган прийшов до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

При цьому, суд зазначає, що з аналізу зазначеного акту перевірки вбачається, що податкова інспекція прийшла до вказаного висновку в зв'язку з незнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп" за місцезнаходженням та в зв'язку з ненаданням юридичною особою первинних документів на підтвердження правомірності формування податкової звітності.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

При цьому, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2012 року у справі № К/9991/5398/12.

Суд також зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, суд зазначає, що для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагентів платника податку на додану вартість в стані платників податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Як встановлено під час розгляду справи, на момент складання податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком" є: торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів, ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, торгівля іншими автотранспортними засобами, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, роздрібна торгівля пальним, роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, діяльність страхових агентів і брокерів, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютери, надання в оренду інших машин, устатковання та товарів.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-промисловий комплекс" є: неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення, оптова торгівля іншими машинами й устаткуваннями, діяльність посередників у торгівлі виробами, оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер" є: неспеціалізована оптова торгівля.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" є: консультування з питань комерційної діяльності та управління, оптова торгівля будівельними матеріалами, посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами, нотаріальна та інша юридична діяльність, інші види оптової торгівлі, діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна груп" є: вирощування зернових та технічних культур, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них, інші види оптової торгівлі, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Враховуючи наведене, суд зазначає про відповідність господарських взаємовідносин статутній діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком" та його контрагентів.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави.

З огляду на встановлене, суд зазначає, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Біолан Україна Груп", Товариством з обмеженою відповідальністю "Енглер", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦС-ТАБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електропромкомплекс", тому податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби № 0002242250 від 3 квітня 2013 року в частині донарахування податку на додану вартість на суму 158 168 грн. та штрафних санкцій на суму 59 560 грн., від 3 квітня 2013 року № 0002232250, від 11 квітня 2013 року № 0002512240, від 11 квітня 2013 року № 0002502240 визнаються протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби № 0002242250 від 3 квітня 2013 року в частині донарахування податку на додану вартість на суму 158 168 (сто п'ятдесят вісім тисяч сто шістдесят вісім) грн. та штрафних санкцій на суму 59 560 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят) грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби від 3 квітня 2013 року № 0002232250.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби від 11 квітня 2013 року № 0002512240.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби від 11 квітня 2013 року № 0002502240.

6. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком" судові витрати у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева