Постанова № 32470660, 17.07.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа № 809/1998/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Куриша Р.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області до Публічного акціонерного товариства "Калуський завод комунального устаткування" про стягнення заборгованості у сумі 16 866,66 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

02.07.2013 управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (надалі – позивач, УПФ України в м. Калуші та Калуському районі) звернулося з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Калуський завод комунального устаткування" (надалі – відповідач, ПАТ "Калуський завод комунального устаткування") про стягнення заборгованості у сумі 16 866,66 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідач у порушення Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", колишнім його працівникам за період квітень-червень 2013 року у сумі 3 285,99 грн. та у сумі 13 580,67 грн. відповідно.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю (а.с.31).

Представник відповідача у судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча відповідач про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.32).

Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина 6).

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.06.1997 року ПАТ "Калуський завод комунального устаткування" зареєстроване виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа (код ЄДРПОУ – 03327730), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7-9) та відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" являється страхувальником, який згідно частини 1 статті 15 вказаного Закону є платником страхових внесків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1 статті 2 вказаного Закону визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсій призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

У відповідності до вимог абзацу 6 частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України врегульовано Інструкцією, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16.01.2004 року, яка розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, частиною 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, встановлено обов’язок підприємств відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії, на цьому підприємстві.

Судом встановлено, що працівникам відповідача, які здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначено пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виплата та доставка яких здійснена позивачем за період квітень-червень 2013 року за списком № 1 у сумі 3 285,99 грн. та за списком № 2 - у сумі 13 580,67 грн.

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що відповідач зобов’язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених (перерахованих пенсій).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем супровідним листом від 15.01.2013 року № 373/04 направлено ПАТ "Калуський завод комунального устаткування" розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2013 року. Даний розрахунок отриманий уповноваженою особою відповідача 21.01.2013 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.11-13).

Крім того, судом встановлено, що УПФ України в м. Калуші та Калуському районі супровідними листами від 14.03.2013 року за № 2285/04, 20.05.2013 року за № 4360/04, від 11.06.2013 року за № 5216/04 направило відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з березня 2013 року, з травня 2013 року та з червня 2013 року відповідно (а.с.15, 17, 18, 19-20, 21, 23-24). Вказані розрахунки отримані відповідачем 21.03.2013 року, 30.05.2013 року та 17.06.2013 року (а.с.16, 18, 22).

Відповідно до абзацу 1 пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Однак, ПАТ "Калуський завод комунального устаткування", визначений Законом та даною Інструкцією обов’язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім його працівникам за списком № 1 та за списком № 2, за період квітень-червень 2013 року не виконано, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті вказаних виплат у сумі 3 285,99 грн. та у сумі 13 580,67 грн. відповідно на загальну суму 16 866,66 грн.

Наявність заборгованості підтверджується картками особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових за списком № 1 та за списком № 2 за період з 01.04.2013 року по 30.06.2013 року (а.с.14, 25), розрахунком заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових по ПАТ "Калуський завод комунального устаткування" (а.с.10) та іншими матеріалами справи.

Доказів сплати вищевказаної заборгованості суду не представлено. Обставин, які б були підставою для звільнення відповідача від сплати вищевказаних коштів, судом не встановлено.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.6 ст.128, ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Калуський завод комунального устаткування" (77351, Івано-Франківська область, Калуський район, с. Вістова, вул. Січових Стрільців, 1/В, код ЄДРПОУ - 03327730) у користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області 3 285 (три тисячі двісті вісімдесят п’ять) грн. 99 коп. заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком № 1 та 13 580 (тринадцять тисяч п’ятсот вісімдесят) грн. 67 коп. - за списком № 2 за період квітень-червень 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.