Рішення № 32470336, 15.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/11790/13 15.07.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/11790/13

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», м. Київ,

до публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Гарант-Авто», м. Київ,

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 2 895,06 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Голоднюка О.Г. (довіреність від 02.01.2013 № 3);

відповідача - Волчек Н.М. (довіреність від 25.12.2012 № 65-1-4/38-Ю).

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» (далі - ПАТ «УНІКА») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - ПАТ «УСК «Гарант-Авто») 2 895,06 грн. шкоди (страхового відшкодування) в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: ПАТ «УНІКА» на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті (страхового сертифіката) від 17.12.2009 № 284001/1013109/09 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) фізичній особі-підприємцю Кучеру Юрію Михайловичу (далі - ФОП Кучер Ю.М.), як ремонтному підприємству виплачено страхове відшкодування автомобіля марки «Chevrolet Lacetti», державний реєстраційний номер АЕ 7621 ЕВ (далі - «Chevrolet»), а тому позивачем відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду; відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля КО 427-32 сміттєвоз (далі - вантажний «КО»), що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Екоспецтранс» (далі - ТОВ «Екоспецтранс»), станом на 08.01.2013 була застрахована ПАТ «УСК «Гарант-Авто» (поліс № АВ/6011377); у зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача 2 895,06 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду міста Києва 20.06.2013 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

У судовому засіданні 15.07.2013 від представників сторін надійшли клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідач у судовому засіданні надав пояснення по суті позову, проти його задоволення заперечив, зауважуючи, що позивач повинен був провести оцінку шкоди, завданої автомобілю під час ДТП.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2009 закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Кредо-Класик» (далі - ЗАТ «СК «Кредо-Класик») та товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» укладено договір страхування №1-АК.

17.12.2009 ПАТ «СК «УНІКА» (правонаступник ЗАТ «СК «Кредо-Класик») та Плакущенком Олександром Феофановичем підписано страховий сертифікат № 284001/1013109/09, яким посвідчено факт укладення договору страхування №1-АК стосовно Плакущенка О.Ф. і за яким ПАТ «СК «УНІКА» було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Chevrolet».

08.01.2013 у м. Кривий Ріг на вул. Стрельникова сталося ДТП за участю вантажного «КО» під керуванням Тупици Миколою Миколайовичем та автомобіля «Chevrolet» під керуванням Плакущенко О.Ф., в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Тупицею М.М. вимог пунктів 2.3 «б», 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 06.02.2013 у справі № 216/290/13-п Тупицу М.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на винну особу штраф у сумі 340 грн.

10.01.2013 Плакущенко О.Ф. як страхувальник застрахованого транспортного засобу - автомобіля «Chevrolet» звернувся до позивача із заявою № б/н про виплату страхового відшкодування на рахунок станції технічного обслуговування ФОП Кучер Ю.М.

На підставі страхового акта від 29.01.2013 № 00107781/1 позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного комплексного страхування на транспорті (страхового сертифіката) від 17.12.2009 № 284001/1013109/09, сплатив станції технічного обслуговування (ФОП Кучер Ю.М.), яке здійснювало ремонт зазначеного автомобіля, 2 895,06 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням від 30.01.2013 № 003307.

За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Доводи відповідача про неналежність наданих позивачем доказів, що підтверджують вартість відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet» у сумі 2 895,06 грн., є безпідставними з огляду на таке.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Наведений перелік є вичерпним.

Частиною 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що якщо страховик, здійснюючи страхове відшкодування, не може оцінити її загальний розмір у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У листі Верховного Суду України від 19.07.2011 «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» роз'яснено, що, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Сума страхового відшкодування, що становить 2 895,06 грн., була визнана позивачем страховим актом від 29.01.2013 № № 00107781/1 (франшиза - 951,26 грн.).

Судом також встановлено факт виплати позивачем як страховиком цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи страхового відшкодування у сумі 2 895,06 грн., виходячи з фактичної вартості ремонту, визначеної відповідно до документів станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

При цьому, матеріалами справи не підтверджується подання відповідачем клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи на предмет відповідності вартості фактичного ремонту автомобіля завданому йому матеріальному збитку внаслідок ДТП.

Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах від 15.01.2013 № 5011-72/9778-2012, від 21.05.2013 № 22-17-25-26/366-07-7922.

Крім того, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що визначає розмір збитку. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2011 №42/92).

Таким чином, до ПАТ «УНІКА» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Тупици М.М. встановлена у судовому порядку (постанова Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 06.02.2013 у справі № 216/290/13-п), а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації вантажного «КО», що належить ТОВ «Екоспецтранс», повинна відшкодовуватися Тупицею М.М.

Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Цивільно-правова експлуатації автомобіля вантажного «КО», що належить ТОВ «Екоспецтранс», на момент ДТП була застрахована ПАТ «УСК «Гарант-Авто» (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6011377, за яким ліміт відповідальності за шкоду майну - 50 000 грн., а франшиза - 0 грн.).

Вартість матеріальної шкоди, страхувальнику внаслідок ДТП від 24.12.2012 склала 3 846,32 грн., що підтверджується висновком аварійного комісара. Відповідно до вказаного було виплачено страхове відшкодування в розмірі 2 895,06 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 951,26 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №003307 від 30.01.2013.

З урахуванням наведеного господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 895,06 грн. страхового відшкодування обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, провулок Новочерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; ідентифікаційний код 20033533) 2 895 (дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 06 коп. і 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.07.2013.

Суддя О. Марченко