Рішення № 32470337, 16.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11115/13 16.07.13

За позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»

до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

про стягнення 6 105, 63 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Полинь А.С. (довіреність № 109 від 11.02.2013 року)

відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 6 105, 63 грн., (у тому числі 4 877, 13 грн. - основного боргу, 204, 44 грн. - 3 % річних та 1 024, 06 грн. - пеня).

Позов обґрунтований тим, що Позивачем на підставі договору страхування № 0301.0030-2424.0983 від 21.10.2010 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «ЗАЗ» (державний реєстраційний номер АА6418ІМ), а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Volksvagen Caddy» (державний реєстраційний номер АІ1723ВА), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у Відповідача, Позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/11115/13 та призначено її розгляд на 02.07.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представників Позивача та Відповідача розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, однак 08.07.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав письмовий відзив, в якому проти позову в частині стягнення страхового відшкодування з урахуванням франшизи не заперечував, в частині стягнення пені та 3 % річних заперечував, зазначаючи про необґрунтованість позовних вимог. Крім того, в поданому відзиві просив суд розглядати справу без його участі.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Автотім» було укладено договір страхування № 0301.0030-2424.0983 від 21.10.2010 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки «ЗАЗ» (державний реєстраційний номер АА6418ІМ).

03.03.2011 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на перехресті пр. Г. Сталінграда та вул. З. Гайдай в м. Києві, автомобіль марки «ЗАЗ» (державний реєстраційний номер АА6418ІМ) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою відділом ДАІ з обслуговування адміністративної території при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля «Volksvagen Caddy» (державний реєстраційний номер АІ1723ВА) гр. Левковець В.І. вимог пункту 10.3 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Оболонського районного суду м. Києва від 30.03.2011 року.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля «ЗАЗ» (державний реєстраційний номер АА6418ІМ) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у фізичної особи-підприємця Горобець Ю.М. Згідно звіту № 979 від 21.04.2011 року розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 6 100, 24 грн.

Позивач страховим актом № СНТ/00301.030-2424.0983/1 від 12.05.2011 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 5 387, 13 грн., виплата якого Позивачем підтверджується платіжним дорученням № 20562 від 17.05.2011 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Volksvagen Caddy» (державний реєстраційний номер АІ1723ВА) застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/2028103.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду відповідно до лімітів відповідальності.

Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/2028103 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25 500,00 грн., франшиза - 510, 00 грн.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

09.12.2011 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу з додатками про сплату страхового відшкодування, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача страхового відшкодування у розмірі 4 877, 13 грн. (5 387, 13 грн. - 510 грн. - франшиза). Таким чином, позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Статтею 37 (пункт 37.2) Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (редакція Закону, що діяла на момент здійснення дорожньо-транспортної пригоди) встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Оскільки вказана норма регулює відносини страховика і страхувальника за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач не є суб'єктом цього договору, вимога про стягнення 1 024, 06 грн. пені задоволенню не підлягає. (Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 4/17-3520-2011 від 26.09.2012 року).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму.

Положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються до боржника який прострочив грошове зобов'язання. З матеріалів справи вбачається, що вимога про виплату страхового відшкодування отримана Відповідачем 19 грудня 2011 року. Враховуючи, що заборгованість на час розгляду справи Відповідачем не погашена, позовні вимоги щодо нарахування трьох процентів річних за період 13.01.2012 року у по 05.06.2013 року підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» (79044, Львівська область, місто Львів, Франківський район, вулиця Метрологічна, будинок 2, ідентифікаційний код 19243047) страхове відшкодування у розмірі 4 877 (чотири тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 13 коп., 204 (двісті чотири) грн. 44 коп. - 3 % річних та 1 431 (одна тисяча чотириста тридцять одна) грн. 93 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено:18.07.2013 року.

Суддя Т.Ю. Кирилюк