Постанова № 32461879, 16.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р. Справа№ 910/4975/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Коршун Н.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Лапа В. П. - представник за довіреністю № 3-19/329 від 01.06.2013

від відповідача: Зайома О. А. - представник за довіреністю від 04.04.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт»)

на рішення господарського суду міста Києва від 16.04.2013

у справі № 910/4975/13 (суддя Ярмак О. М.)

за позовом Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «07 Продакшн»

про стягнення 6 093,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача заборгованість за виконані позивачем роботи з проведення випробувань за показниками мікробіологія та мікотоксини продукції: оселедець в майонезі п'яти торгових марок: «Моряна», «Інтерпродсервіс», «Матьє», «Плеяди», «Охотская» (далі Роботи).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що спірні роботи ним виконано згідно з заявкою відповідача № 30 від 28.10.2011, результати виконання робіт оформлені протоколом випробувань харчової продукції № 15904-15908/11-х від 08.11.2011, який передано відповідачеві наручно разом з актом здачі-приймання робіт № 17-0723/11 та рахунком № 17-0723/11 від 02.11.2011 на суму 6 093,35 грн., а отже, фактично між сторонами укладено договір підряду, і відповідач зобов'язаний оплатити виконані позивачем роботи.

Як слідує з матеріалів справи, 02.11.2011 позивач факсом отримав від відповідача лист № 30 від 28.10.2011 (а.с. 6), в якому відповідач просив позивача, в рамках співробітництва телевізійного проекту «Знак якості», провести хімічну експертизу наступних продуктів: оселедець в майонезі (п'ять торгових марок), показники для перевірки: мікробіологія, мікотоксини. Крім того, у вказаному листі відповідач просив спеціалістів з хімічного аналізу звернути увагу на правильність маркування продуктів та відповідність маркування нормативно-правовим документам та законодавству України.

Проти факту звернення до позивача із вказаним листом відповідач не заперечує.

Позивачем проведені випробування продукції, а саме: оселедець в майонезі п'яти торгових марок: «Моряна», «Інтерпродсервіс», «Матьє», «Плеяди», «Охотская».

Факт виконання позивачем робіт, вказаних у листі № 30 від 28.10.2011, підтверджується складеним протоколом випробувань харчової продукції № 15904-15908/11-х від 08.11.2011 (а.с. 7-10), витягами з Робочого журналу № 5 (розпочатий 18.07.2011 закінчений 14.03.2013) та з Журналу реєстрації результатів випробувань № 94 (розпочатий 03.10.2011 закінчений 30.07.2013).

30.01.2013 позивач направив відповідачу претензію № 3-19/63 від 25.01.2013 (а.с. 13), в якій вимагав негайно оплатити виконані позивачем роботи на загальну суму 6 093,35 грн. за вказаними у претензії реквізитами. До вказаної претензії позивачем додано копії заявки № 30 від 28.10.2011 та протоколу випробувань харчової продукції № 15904-15908/11-х. На підтвердження факту направлення зазначеної претензії позивачем до матеріалів справи долучено копію реєстру на відправку рекомендованих листів від 30.01.2013 (а.с. 78).

Відповідач на вказану претензію не відповів, спірні кошти позивачу не перерахував, наслідком чого стало звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог виходячи з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що роботи на спірну суму реально виконані позивачем і прийняті відповідачем, що було б підставою для виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати, з чим колегія суддів погодитись не може з огляду на наступні обставини.

Згідно ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ст. 207 ЦК України:

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

- правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач прийняв замовлення відповідач і виконав його, доказом чого є вищезгаданий протокол випробувань харчової продукції № 15904-15908/11-х від 08.11.2011.

За твердженням позивача, вказаний протокол був наданий відповідачу наручно.

Факт передачі позивачем відповідачу протоколу не підтверджується документально і відповідачем заперечується, проте отримання відповідачем результатів виконаних позивачем випробувань та використання їх підтверджується наявним в матеріалах справи компакт-диском з відеозаписом програми «Знак якості», яку на замовлення ПАТ «»Телеканал «Інтер» (договір про надання послуг зі створення (виробництва) аудіовізуального твору № 08/02/2012-4/71-пп/2012 від 02.08.2012) створено відповідачем.

Так, вказана передача містить посилання на те, що порівняльний аналіз оселедців в майонезі різних марок («Моряна», «Інтерпродсервіс», «Матьє», «Плеяди», «Охотская») виконано саме позивачем (посилання на вказане міститься з 21 хвилини 50 секунд до 24 хвилини 06 секунд вказаної передачі).

Також зі змісту вказаної передачі слідує що в період з 21 хвилини 50 секунд до 24 хвилини 04 секунд саме співробітник позивача розповідає, як саме проводиться порівняльний аналіз оселедців, та доводить до відома глядачів результати вказаних досліджень.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що сторонами у спрощений спосіб укладений договір який за своєю юридичною природою є договором підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 ст. 843 ЦК України визначає, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Як слідує з матеріалів справи, сторонами в письмовій формі не погоджено ціну спірних робіт.

Згідно з ч. 2 ст. 843 ЦК України, якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Крім того, за правилами ч. 1 ст. 632 ЦК України, у випадках, встановлених законом, застосуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Як слідує зі Статуту позивача, який затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 951 від 29.08.2012 (а.с. 20-41), діяльність з проведення випробувань (в тому числі харчових продуктів), є професійною діяльністю позивача, якого засновано на державній формі власності і який належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Підприємство у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами контролю, а також цим Статутом

Вартість робіт, які виконуються позивачем, визначається згідно із затвердженими наказом Держаного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації № 100 від 10.03.1999 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 31.03.1999 за № 194/3487 Правилами визначення вартості робіт із сертифікації продукції та послуг.

З огляду на вказані правила, позивачем обґрунтовано калькуляцією (а.с. 76) визначено вартість спірних робіт в сумі 6 093,35 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати спірних робіт на суму 6 093,35 грн.

У відзиві на позов (а.с. 43) відповідач, не висловивши заперечень проти факту виконання позивачем спірних випробувань, зазначив про відсутність в нього взятих перед позивачем і невиконаних грошових зобов'язань, на доказ чого додав до відзиву обороно-сальдову відомість за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 (а.с. 45), проте, невідображення відповідачем обов'язку по оплаті спірних робіт у своєму бухгалтерському обліку не є підставою вважати, що відповідач виконання спірних досліджень не замовляв та, відповідно, не має обов'язку їх оплатити, а позивач не виконував таких робіт та не має права отримати плату за їх виконання.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані згідно листа № 30 від 28.10.2011 роботи в сумі 6 093,35 грн. визнаються колегією суддів законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 6 093,35 грн.

При цьому, колегія суддів враховує, що, як слідує з наданих самим відповідачем пояснень до документів (оборотно-сальдова відомість), позивач на замовлення відповідача вже виконував роботи, аналогічні спірним (проведення випробувань харчових продуктів), проте, виконання вказаних робіт завжди було оплатним, і жодних пояснень щодо того, чому саме спірні роботи позивач мав виконати безоплатно, відповідачем суду не надано.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Виходячи з принципу справедливості та добросовісності, відповідач, замовляючи позивачу виконання спірних робіт, мав усвідомлювати, що позивач, в силу положень вищезгаданих Правил визначення вартості робіт із сертифікації продукції та послуг, виконує вказані роботи не безоплатно.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неповне дослідження та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, тому рішення господарського міста Києва від 16.04.20132 у справі № 910/4975/13 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позов задовольняється у повному обсязі.

З огляду на підстави скасування рішення суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») підлягає задоволенню, судові витрати по справі, в тому числі за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») на рішення господарського суду міста Києва від 16.04.2013 у справі № 910/4975/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.04.2013 у справі № 910/4975/13 скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «07 Продакшн» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 30, ідентифікаційний код 35332749) на користь Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») (03680, м. Київ, вул. Метрологічна, 4, ідентифікаційний код 02568182) основний борг в сумі 6 093 (шість тисяч дев'яносто три) грн. 35 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 (дна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «07 Продакшн» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 30, ідентифікаційний код 35332749) на користь Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») (03680, м. Київ, вул. Метрологічна, 4, ідентифікаційний код 02568182) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп.

6. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити господарському суду міста Києва.

7. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4975/13.

Повний текст постанови складено: 18.07.2013

Головуючий суддя Калатай Н.Ф.

Судді Коршун Н.М.

Пашкіна С.А.