Ухвала суду № 32457699, 16.07.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"16" липня 2013 р. Справа № 806/2912/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення національної всеукраїнської музичної спілки на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" травня 2013 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області до Житомирського обласного відділення національної всеукраїнської музичної спілки про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2013р. адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області задоволено. Стягнуто з Житомирського обласного відділення національної всеукраїнської музичної спілки заборгованості у розмірі 1011,28 грн..

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Житомирське обласне відділення національної всеукраїнської музичної спілки звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову від 20.05.2013р. скасувати та в позові відмовити. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, підприємство посилається на те, що організація фінансується з Державного бюджету, загального фонду, організація є неприбутковою.

Розглянувши справу в порядку, визначеному п.2 ч.1 ст.197 КАС України, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом попередньої інстанції, Житомирське обласне відділення національної всеукраїнської музичної спілки зареєстроване в УПФУ в м.Житомирі, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є страхувальником та платником страхових внесків.

Позивачем прийняті рішення №281, №286 від 22.02.2011р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, які відповідачем не оскаржувались та які - не скасовувались.

01.04.2011року Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області винесено вимогу №Ю-11-98 про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1011,28 грн, з яких: 300,49 грн. борг по страхових внесках, 708,35грн. фінансова санкція, 2,44грн-пені. Згідно поштового повідомлення про вручення вимогу відповідач отримав 18.04.2011року.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція).

Статтею 1 Закону визначено, що під поняттям страхових внесків слід розуміти кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно ч.2 ст.5 Закону передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до підпункту 5.1.4 пункту 5.1 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Згідно п. 9.1 Інструкції до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яке контролюється органами Пенсійного фонду, застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону.

Частиною першою та другою статті 106 Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Наведені норми права не дають підстав вважати, що положення абзацу шостого частини шостої статті 20 Закону, відповідно до якого перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), звільняють страхувальника від обов'язку сплати страхових внесків у 20-денний строк із дня закінчення звітного періоду у зв'язку з неодержанням останнім цих коштів.

Частиною 13 цієї статті 106 Закону передбачено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про правомірність рішень управління ПФУ про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, які не перераховані позивачем у термін, встановлений частиною шостою статті 20 Закону, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

За правилами ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності не застосовується щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення національної всеукраїнської музичної спілки залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" травня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

З оригіналом згідно: суддя _______ М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області вул.Перемоги, 55,м.Житомир,10003

3- відповідачу Житомирське обласне відділення національної всеукраїнської музичної спілки вул.І.Франка,14,м.Житомир,10000