Ухвала суду № 32457690, 16.07.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"16" липня 2013 р. Справа № 817/1323/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Кузнецовської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" травня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія Енергія" до Кузнецовської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія Енергія" звернулося до суду до Кузнецовської ОДПІ Рівненської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000022200 від 19 березня 2013 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013року позов задоволено повністю.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Кузнецовської ОДПІ Рівненської області ДПС №000022200 від 19 березня 2013 року визнати протиправним та скасувати в повному обсязі.

Присуджено на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія Енергія" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 114,70 грн..

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши представника апелянта, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Кузнецовською ОДПІ Рівненської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку з правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року та податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Інтеріор Груп".

На підставі перевірки, Кузнецовською ОДПІ Рівненської області ДПС м.Кузнецовськ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.03.2013 року №000022200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 680,38 грн., в тому числі 679,38 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.46).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного.

Згідно приписів п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія Енергія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеріор Груп" 11.01.2011 року був укладений договір поставки №9 (а.с.47) відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцеві телекомунікаційне обладнання, а покупець - прийняти та оплатити зазначений товар.

За даним договором було виставлено рахунок-фактуру (а.с.53), що вміщує перелік товарів, їх кількість, ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві.

Розрахунки за отриманий товар проводились товариством з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія Енергія" згідно з платіжного доручення 160 від 09.06.2011 року на суму 4076,27 грн. (а. с. 54).

Факт отримання позивачем товару підтверджується видатковою накладною №2/0609 від 09.06.2011 року (а. с. 51).

На партію товару (комп'ютерного кабелю) виписана податкова накладна №10 від 09.06.2011 року на суму 4076,27 грн. (сума ПДВ 679,38 грн.) (а. с. 52).

Крім того, згідно ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, при умові, що останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру.

Судом першої інстанції досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань. Останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

За таких підстав, колегія вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.

Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кузнецовської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Р від "22" травня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

З оригіналом згідно: суддя _______ М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія Енергія" м-н. Будівельників,1,7-х,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400

3- відповідачу Кузнецовська об"єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби м-н Будівельників, 1,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400